Справа № 738/672/22
№ провадження 2/738/236/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
22 грудня 2022 року Менський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді: Савченка О.А.
за участю:
секретаря судового засідання: Лях Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мена Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кушнеренко Євген Юрійович до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав, -
В С Т А H О В И В:
ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою в якій просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги мотивує наступним. Позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 27 червня 2013 року було розірвано, будь - які шлюбні відносини між ними припинились. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 , батьком якої є відповідач. Проте, ОСОБА_2 з часу припинення стосунків з матір'ю дитини, проживає окремо, з дитиною не спілкується, не цікавиться її здоров'ям, не приймає участі у вихованні, будь - якої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, має заборгованість по сплаті аліментів. Все це, на думку позивача, свідчить про свідоме ухилення відповідача від виконання покладених на нього законом батьківських обов'язків. В зв'язку з цим, позивачка, в інтересах дитини, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 .
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кушнеренко Є.Ю. в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду подали заяву про розгляд справи без сторони позивача, на позовних вимогах наполягають та просять задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, в установлений судом строк відзиву на позовну заяву та будь - яких заперечень з приводу позовних вимог і доказів суду не надав.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області в судове засідання не з'явився, до суду надали заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечують, про що надали суду висновок.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про можливість проведення розгляду справи без участі учасників судового процесу, на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення у справі.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З наявної в матеріалах справи копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Киселівської сільської ради Менського району Чернігівської області 17 грудня 2009 року вбачається, що батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 (а.с.5).
Згідно рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 27 червня 2013 року, яке набрало законної сили 16 липня 2013 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.6).
ОСОБА_1 25 жовтня 2013 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Смолянської сільської ради Куликівського району Чернігівської області (а.с.9).
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані: піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у п. 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , являючись батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом тривалого часу не спілкується з своєю дитиною, не приймає участь у її вихованні, не цікавиться її життям та здоров'ям, не надає будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини. Все це, на думку суду, свідчить про свідоме ухилення відповідача від виконання покладених на нього законом, батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Згідно позиції третьої особи у справі - Служби у справах дітей Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, останні вважають за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , про що свідчить висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, затверджений рішенням виконавчого комітету Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 38 від 21 листопада 2022 року «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав» (а.с.64-65).
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Пунктом 16 вказаної постанови Пленуму передбачено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Оцінюючи проблему забезпечення якнайкращих інтересів неповнолітньої ОСОБА_4 , суд підкреслює, що з огляду на те, що розлучення з батьками надає тяжкий вплив на дитину, таке розлучення повинно проводитися лише в крайньому випадку, наприклад, коли існує небезпека неминучого заподіяння дитині шкоди або в інших необхідних випадках; розлучення не повинно проводитися, якщо дитина може бути огороджена від розлучення за допомогою менш радикальних заходів. Перш ніж вдатися до розлучення, держава повинна надати батькам сприяння у виконанні ними своїх батьківських обов'язків і відновити або зміцнити здатність сім'ї піклуватися про свою дитину, за винятком тих випадків, коли розлучення необхідне в інтересах захисту дитини. Матеріальна скрута не може служити виправданням для розлучення дитини зі своїми батьками.
В ситуації що розглядається, відповідач протягом тривало часу не спілкується з своєю дитиною, не виявляє бажання вчинити будь-які дії пов'язані з відновлення батьківського зв'язку із дитиною. Навіть в період судового розгляду справи відповідач жодним чином не продемонстрував суду свого бажання у встановленні сімейних стосунків з дитиною і в такій ситуації, на думку суду, без бажання відповідача держава позбавлена можливості посприяти йому у виконанні ним своїх батьківських обов'язків і відновленні або зміцненні здатності сім'ї.
Відповідно до положень ч.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини», ч.7, 8 ст.7 Сімейного Кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей, саме зважаючи на які суд прийшов до переконання, що ОСОБА_2 беззаперечно має бути позбавлений батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , від виховання якої він свідомо ухиляється, не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, не утримує її матеріально, не спілкується з нею, не цікавиться її життям та здоров'ям, у зв'язку з чим суд і прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь 992 гривні 40 копійок сплаченого судового збору, а також 12 000 гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Також Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені».
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, Договір про надання правової допомоги від 08 серпня 2022 року, Акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 08.08.2022, Квитанцію до прибуткового касового ордеру № 123 від 08.08.2022, Ордер на надання правничої допомоги, згідно з якими витрати позивача на професійну правничу допомогу склали 12000,00 грн. (а.с.20-24).
Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та ціну позову, суд приходить до висновку, що вказаний розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим та співмірним з обсягом наданих послуг адвоката, а тому приходить до висновку про необхідність їх стягнення з відповідача на користь позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 992 гривні 40 копійок в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору та 12 000 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 164 - 166 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 79, 80-85, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кушнеренко Євген Юрійович до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 992 гривні 40 копійок в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору та 12 000 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: О.А. Савченко