Справа № 588/1346/22
Провадження № 3/588/597/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Огієнко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Тростянецьким РВ УМВС України в Сумській області 13.04.2007,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 315807 від 20.11.2022 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 20.11.2022 о 00 год. 45 хв. у м. Тростянець по вул. Шевченка, 28, керував транспортним засобом - OpelVivaro, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Драгер» чи в лікувальному закладі КНП «Тростянецька міська лікарня», водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 інспектором СРПП Відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області Дараганом Миколою Олександровичем кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, та не повідомив суд про причину неявки.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Кучмій Д.В. у судовому засіданні вказав на відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП в діях його підзахисного посилаючись на те, що постанова Тростянецького районного суду Сумської області від 28.09.2022 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не набрала законної сили. Крім того, суть правопорушення у якому звинувачується ОСОБА_1 не відповідає кваліфікації, оскільки не зазначено про повторність вчинення правопорушення.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП не знайшла своє підтвердження, тому провадження у справі підлягає закриттю зважаючи на таке.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 130 КУпАП, полягає у повторному протягом року будь-якого з порушень передбачених частиною першою цієї статті.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, для притягнення до відповідальності за частиною другою вказаної статті необхідним є встановлення факту повторності.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 315807 відносно ОСОБА_1 складений за ч. 2 ст. 130 КУпАП, проте фактичні обставини викладеного у протоколі правопорушення не відповідають диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме, не описана об'єктивна сторона правопорушення, зокрема не зазначена така кваліфікуюча ознака як «повторність» протягом року.
Також до протоколу про адміністративне правопорушення не додано постанови суду відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
З довідки інспектора адміністративної практики Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Швецової Ірини вбачається, що відповідно до підсистеми інформаційного порталу Національної поліції України «ГСЦ Посвідчення водія» гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія, проте постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 28.09.2022 ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та позбавлено права керування усіма транспортними засобами строком на 12 місяців (а.с. 8).
Як вбачається з довідки виданої секретарем Тростянецького районного суду Сумської області Рибалко В.І. від 22.12.2022 постанова судді Тростянецького районного суду Сумської області від 28.09.2022 у справі № 588/525/22 (провадження № 3/588/273/22), якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, станом на 22.12.2022 не набрала законної сили так як була оскаржена до апеляційного суду (а.с. 17).
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 №1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
Враховуючи вищевикладене, у даному випадку не можна стверджувати про повторність правопорушення, за відсутності на момент складення протоколу (від 20.11.2022 серії ААБ №315807) постанови у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідними посадовими особами. Під час розгляду справи суддею у межах порушеного провадження надається правова оцінка діянню на предмет його протиправності.
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.
Аналізуючи положення Кодексу України про адміністративне правопорушення, слід визначити, що він є кодексом, який містить норми матеріального права і одночасно з цим є процесуальним кодексом. Разом з цим, КУпАП, як процесуальний кодекс, не передбачає для суду можливість перекваліфікувати дії правопорушника з більш тяжкого адміністративного правопорушення на менш тяжкий, і навпаки.
Отже, виходячи з того, що дії ОСОБА_1 , які викладені у фабулі протоколу підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не за ч. 2 ст. 130 КУпАП, так як в ній не зазначена така кваліфікуюча ознака як «повторність» протягом року, а також відсутня постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд не може перекваліфікувати дії ОСОБА_1 , і визнати його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події, складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені вина особи має бути прирівняна до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги те, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу вказаного правопорушення, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. О. Огієнко