ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2022м. ХарківСправа № 922/808/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Погореловій О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" (85325, Донецька обл., Покровський р-н, с. Рівне, вул. Шопена, буд. 1А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД" (61612, місто Харків, проспект Героїв Сталінграда, буд. 136/8)
про стягнення 266'819,78 грн
за участю представників:
позивача - Різниченко О.О.;
відповідача - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "АПК-ІНВЕСТ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД", в якій (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яка була прийнята судом) просить стягнути з відповідача 124'813,98 грн пені, 130'361,56 грн інфляційних втрат та 3% річних у сумі 11'644,24 грн.
Судові витрати, які складаються з судового збору, позивач просить суд покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 118М077 від 06.04.2018 в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.05.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 16.08.2022 було відкладено підготовче засідання на 20 вересня 2022 року об 11:45.
21.10.2022 відповідач подав відзив (вх.№ 12254/22), в якому проти позову заперечував, посилаючись на відсутність товарної накладної №8898МК від 22.02.2022 та недоведеність факту поставки товару. Крім того, відповідач вважає, що він звільнений від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, у зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин.
01.11.2022 позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 12967/22), в якій зазначив, що доводи відповідача зазначені у відзиві на позовну заяву є безпідставними, необґрунтованими, непідтвердженими жодними доказами та такими, що прямо суперечать фактичним обставинам справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 підготовче провадження у справі було закрито та призначено до розгляду по суті на 19.12.2022 о 12:15.
Представник позивача у судовому засіданні 19.12.2022 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у призначене на 19.12.2022 засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 15.12.2022 через канцелярію суду подав клопотання про витребування оригіналів доказів.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів, зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
В силу частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У той же час відповідачем не подавалася заява (клопотання) про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів.
Суд наголошує, що на стадії розгляду справи по суті витребування доказів є неможливим, оскільки всі ці процесуальні питання вирішуються під час підготовчого провадження.
Таким чином, клопотання про витребування доказів подано відповідачем з порушенням встановленого строку, що є підставою для залишення його без розгляду.
Крім того, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд установив такі обставини.
06 квітня 2018 року між Приватним акціонерним товариством "АПК-ІНВЕСТ" (позивач, Постачальник або Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР- ТРЕЙД" (відповідач, Покупець) укладено договір № 118М077 з протоколом розбіжностей до нього (надалі - Договір), відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) Покупцеві окремими партіями охолоджені: напівфабрикати м'ясні, субпродукти свинячі, м'ясо свиней (свинини) вітчизняного походження у півтушах відповідної категорії та ступеню термічної обробки; окремими партіями заморожені: напівфабрикати м'ясні, блоки із м'яса, субпродукти свинячі, кістки свинячі, м'ясо свиней (свинини) вітчизняного походження у півтушах відповідної категорії та ступеню термічної обробки, м'ясна маса, кістковий залишок (далі - Товар), а Покупець зобов'язується приймати Товар та своєчасно сплачувати його вартість.
22.02.2022, на виконання умов Договору, позивач поставив (передав у власність) відповідачу Товар на загальну суму 925'957,44 грн, що підтверджується товарною накладною № 8898 МК від 22.02.2022 та товарно-транспортна накладна від 22.02.2022, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Відповідно до п. 8.2. Договору Покупець здійснює оплату Товару Продавцю в розмірі 100% вартості Товару за видатковими накладними, складеними на підставі наданих Покупцем Заявок, протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання Товару, за умови реєстрації податкової накладної. Цим сторони погодили, що під термінами "робочий день" і / або "банківський день" розуміють календарний день з понеділка по п'ятницю крім суботи та неділі, святкових і неробочих днів визначених Кодексом законів про працю України.
Як зазначає позивач, відповідач розрахувався за отриманий Товар лише після подання позову до суду, що підтверджується платіжним дорученням № 28575 від 03.08.2022 на суму 925'957,44 грн.
У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафні санкції визначені Договором та чинним законодавством України (124'813,98 грн пені, 130'361,56 грн інфляційних втрат та 3% річних у сумі 11'644,24 грн).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд установив, що позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу Товар загальною вартістю 925'957,44 грн, що підтверджується товарною накладною № 8898 МК від 22.02.2022, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Викладене спростовує доводи відповідача про відсутність товарної накладної №8898МК від 22.02.2022 та недоведеність факту поставки товару.
За загальним правилом, згідно із приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У відповідності до п.8.2 Договору Покупець здійснює оплату Товару Продавцю в розмірі 100% вартості Товару за видатковими накладними, складеними на підставі наданих Покупцем Заявок, протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання Товару, за умови реєстрації податкової накладної.
Оскільки відповідач отримав Товар 22.02.2022, він мав його оплатити до 04.03.2022 (включно).
Проте відповідач за отриманий Товар розрахувався 03.08.2022.
Суд відхиляє твердження відповідача про відсутність поставки позивачем Товару загальною вартістю 925'957,44 грн, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які спростовують ці доводи.
Так, в матеріалах справи є копії товарної накладної № 8898 МК від 22.02.2022 та товарно-транспортної накладної від 22.02.2022, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Крім того, в матеріалах справи містяться докази сплати відповідачем грошових коштів в розмірі, який повністю відповідає вартості поставленого позивачем Товару, а саме 925'957,44 грн. Також матеріали справи містять лист перевізника - ТОВ "АТП Легіон - Транс", в якому останній підтверджує, що 22.02.2022 Товар був переданий позивачу в повному обсязі.
Враховуючи викладене, беручи до уваги фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що з 05.03.2022 прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару на суму 925'957,44 грн.
В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 9.4. Договору за порушення термінів оплати товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент невиконання зобов'язання, від вартості несплаченої суми за кожен день прострочення.
Суд, перевіривши розрахунки позивача, зазначає, що вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 123'038,18 грн за період з 05.03.2022 по 02.08.2022, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення відсотків річних, інфляційних нарахувань та пені (постанови Верховного Суду №910/2615/18 від 25.02.2020, №912/2750/18 від 10.12.2019, від 14.08.2019 у справі № 920/200/16).
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У даному випадку відповідач мав здійснити оплату товару до 04 березня 2022 року (включно), а отже позивач має право нараховувати інфляційні втрати з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, тобто з квітня 2022 року.
Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 91'949,96 грн за період з квітня по липень 2022 року, а вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у сумі 11 '492,02 грн за період з 05.03.2022 по 02.08.2022.
Відносно посилань відповідача на неможливість виконання зобов'язання з оплати товару у зв'язку із настанням 24 лютого 2022 року форс-мажорної обставини, суд зазначає наступне.
Дійсно, Торгово-промисловою палатою України листом № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року військову агресію Російської Федерації проти України засвідчено в якості форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили). Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними та невідворотними.
Відповідно до п. 10.1. Договору сторона звільняється від визначеної ним Договором та (або) чинним в Україні законодавством відповідальності за повне чи часткове порушення Договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому Договорі, за умови що їх настання було засвідчено у визначеному ним Договором порядку. Під форс-мажорними обставинами в цьому Договорі розуміють випадок, непереборна сила, як підставу для звільнення від відповідальності за порушення Договору.
Пунктом 10.2. Договору передбачено, що під непереборною силою у цьому Договорі розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього щодо сторін характеру, які виникають без вини сторін, поза їх волею або всупереч полі чи бажанню сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для нього заходів передбачити та не можна при всій обережності уникнути, включаючи (але не обмежуючись) стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки тощо), лиха біологічного. техногенного та антропогенного, іншого походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин й обладнання, масові епідемії, епізоотії, епіфітотії тощо). обставини суспільною життя (війна, воєнні дії, блокади, (громадські хвилювання, прояви тероризму, масові страйки та локаути, бойкоти і т.п.), а також видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні чи обмежувальні заходи названих органів, які унеможливлюють виконання Сторонами цього Договору і тимчасово перешкоджають такому виконанню. Під випадком у цьому Договорі розуміють будь-які обставини, які не вважаються непереборною силою за цим Договором і які безпосередньо не обумовлені діями сторін та не пов'язані із ними причинним зв'язком, які виникають без вини (умислу або необережності) сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанням сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних дія цього заходів передбачити та не можна при всій обережності уникнути.
Не вважаються випадком недодержання своїх зобов'язань контрагентом тієї сторони, що порушила цей Договір, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання цього Договору, відсутність у сторони, яка порушила Договір, необхідних коштів (пункт 10.3. Договору).
Сторони домовились (1 абз. п. 10.4. Договору), що настання непереборної сили має бути засвідчено довідками (документами), виданими компетентними органами України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами. Сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов'язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв'язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього Договору.
З наведеного вище вбачається, що Договором передбачена певна процедура повідомлення іншої сторони про початок дії щодо неї форс-мажорних обставин. Тобто, одного лише факту настання форс-мажорних обставин та засвідчення цього факту ТПП України, у даному випадку, недостатньо для констатування факту початку дії щодо сторони договору форс-мажорних обставин. У випадку недотримання зазначеної процедури визначені чіткі наслідки - позбавлення сторони права посилатися на форс-мажор, як на підставу, що звільняє її від відповідальності за договором. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач належним чином повідомляв позивача про початок дії щодо нього форс-мажорних обставин.
Відповідно до ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Верховний Суд у постанові від 30 травня 2022 року у справі № 922/2475/21 констатував, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Суд наголошує, що у даному випадку відповідач мав можливість здійснити розрахунок за поставлений товар незважаючи на військову агресію Російської Федерації проти України, оскільки банківська система завжди працювала в штатному режимі. Доказів неможливості здійснити перерахування коштів на рахунок позивача відповідачем не надано.
Крім того, умовами Договору передбачено (5 абз. п. 10.4.), що наступ і / або дія форс-мажор них обставин не може бути підставою для звільнення Покупця від обов'язку сплатити вартість поставленого товару.
Отже, навіть існування форс-мажорної обставини не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку сплатити вартість поставленого за спірним договором товару.
За таких обставин, суд відхиляє заперечення відповідача як необґрунтовані та такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД" (61612, м.Харків, пр. Героїв Сталінграда, буд. 136/8, код ЄДРПОУ 30512339) на користь Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" (85325, Донецька обл., Покровський р-н, с. Рівне, вул. Шопена, буд. 1А, код ЄДРПОУ 34626750) 123'038,18 грн пені, 91'949,96 грн інфляційних втрат, 3% річних у сумі 11 '492,02 грн та 3397,20 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство "АПК-ІНВЕСТ" (85325, Донецька обл., Покровський р-н, с. Рівне, вул. Шопена, буд. 1А, код ЄДРПОУ 34626750).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД" (61612, м.Харків, пр. Героїв Сталінграда, буд. 136/8, код ЄДРПОУ 30512339).
Повне рішення складено "21" грудня 2022 року.
Суддя І.В. Трофімов