Справа № 761/28028/22
Провадження № 1-кс/761/15660/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №22022000000000482 від 12.09.2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
14 грудня 2022 року прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся з клопотанням, у кримінальному провадженні №22022000000000482 , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2022, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Вказане клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022000000000482 від 12.09.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Як вказує у клопотанні прокурор, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 у невстановлений досудовим слідством час та при невстановлених досудовим слідством обставинах познайомився із громадянкою Російської Федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є користувачем застосунку «Telegram» із ніком « ОСОБА_6 », та номером телефону « НОМЕР_1 », яка здійснює збір інформації стосовно дислокацій стратегічно важливих об'єктів, в тому числі військових частин, військових заводів, об'єктів критичної інфраструктури у місті Одеса та в Одеській області для подальшої її передачі спецслужбам РФ.
Так, 18.11.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Крім того, повний текст повідомлення про підозру ОСОБА_5 , 18.11.2022 опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 », також опубліковано у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» від 18.11.2022 та вручено захиснику ОСОБА_5 .
При цьому ,прокурор зазначає, що органом досудового розслідування здійснено виклик підозрюваного ОСОБА_5 повістками на 10 год. 00 хв. на 21.11.2022, 22.11.2022, 23.11.2022 року. Вказані повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 18.11.2022 розміщені на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора у розділі «Повістки про виклик», а також опубліковані у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» від 18.11.2022.
Однак, підозрюваний ОСОБА_5 у визначений час та дати до слідчого не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив і, як наслідок, місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 не відоме.
23.11.2022 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук, здійснення якого доручено ГВ КІБ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, оскільки на даний момент під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного не відоме.
У клопотанні слідчого зазначено, що підставою для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стала обґрунтована підозра останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, слідчий у клопотанні зазначає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник у судовому засіданні заперечував з приводу клопотання, вказав, що ризики відсутні.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022000000000482 від 12.09.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України
Як убачається з матеріалів клопотання, 18.11.2022 ОСОБА_5 у спосіб, передбачений КПК України повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Крім того, повний текст повідомлення про підозру ОСОБА_5 , 18.11.2022 опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 », також опубліковано у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» від 18.11.2022 та вручено захиснику ОСОБА_5 .
При цьому, 23.11.2022 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук, здійснення якого доручено ГВ КІБ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, оскільки на даний момент під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного не відоме.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність останнього до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваної від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваної винною у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, що може спонукати її до вчинення спроби ухилитися від суду.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існують ризик можливості переховуватися від суду.
Крім того, враховуючи стадію кримінального провадження, необхідність подальшого збирання доказів, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою приховування обставин, що є предметом досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжкого, продовження військової агресії Російської Федерації, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Слід зауважити, що ч. 4 ст. 183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, а саме: під час дії воєнного стану слідчий суддя, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи обсяг підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим застава не застосовується.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Отже, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слідчим суддею враховується вагомість, зібраних під час досудового розслідування доказів, що поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у його причетності до вчинення злочину, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 може перебувати на тимчасово окупованій території України, що свідчить про достатність правових підстав для обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Керуючись, ст. ст. 2, 7, 177, 178, 183, 193, 196, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1