Справа № 761/25233/22
Провадження № 1-кс/761/14056/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві клопотання представника ТОВ «Збаразький горілчаний завод» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
ВСТАНОВИВ:
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання представника ТОВ «Збаразький горілчаний завод» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна.
Представник власника майна 09.12.2022 року подав заяву про залишення клопотання без розгляду.
Частиною 6 ст.9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або не однозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 Кодексу, до яких, зокрема, відносяться принципи змагальності сторін та диспозитивності.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Разом з тим, згідно положень ст.26 КПК України принцип диспозитивності полягає, зокрема, в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
У зв'язку з надходженням заяви від представника володільця майна - адвоката ОСОБА_3 , в якій останній просить залишити подане клопотання без розгляду, враховуючи, що КПК України не передбачено залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду, у зв'язку з чим, застосовуючи аналогію права, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно повернути заявнику.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.7, 26, 19 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника ТОВ «Збаразький горілчаний завод» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна - повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1