Справа №760/5187/22 4-с/760/123/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.
за участю секретаря судового засідання Омельченко Ю. М.,
представника заявника (боржник) ОСОБА_1 ,
представника суб'єкта оскарження Лебедєвої Л. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєвої Людмили Юріївни,
ВСТАНОВИВ:
У травня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаною скаргою в якій просив зобов'язати головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєву Л. Ю. зняти арешт, накладений постановою від 23 лютого 2022 року у межах ВП № 52417422 з банківських рахунків, відкритих в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_2 , а саме з: НОМЕР_1 , на який зараховуються зарплатні виплати; НОМЕР_2 , на який зараховано кошти одноразової допомоги за програмою «єПідтримка».
Свої вимоги мотивує тим, що на примусовому виконанні Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 52417422 про стягнення з нього на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості у сумі 776 254,30 грн та 1 820 грн судових витрат. На підставі постанови головного державного виконавця Лебедєвої Л. Ю. від 23 лютого 2022 року про арешт коштів боржника в межах вказаного виконавчого провадження, АТ КБ «ПриватБанк» заблоковано карткові рахунки, відкриті на його ім'я, а саме: № НОМЕР_1 , на який зараховуються зарплатні виплати, а також на вказану карту (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ); № НОМЕР_2 , на який зараховано кошти одноразової допомоги за програмою «єПідтримка». Таким чином, в ході виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 19 березня 2012 року на його карткові рахунки, які відкрито в АТ КБ «ПриватБанк» накладено арешт і він позбавлений можливості користуватися коштами, які знаходяться на зазначених рахунках і які є єдиним джерелом доходу.
Крім того, зазначив, що його неодноразові усні та письмові звернення до державного виконавця про зняття арешту із вказаних рахунків, у зв'язку з тим, що один із них використовується для отримання зарплатних виплат, а інший має спеціальний режим використання, були залишені без задоволення.
У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_2 звернувся до суду з указаною скаргою, для захисту та відновлення своїх порушених прав.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 травня 2022 року вказану справу передано судді Ішуніній Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 13 травня 2022 року вказану скаргу прийнято до розгляду та відкрито провадження.
Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні просив залишити без розгляду вимогу щодо зняття арешту з рахунку № НОМЕР_2 , оскільки державним виконавцем було винесено постанову про зняття арешту з коштів за цим рахунком. Заявлені вимоги щодо зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.
Представник заінтересованої особи (суб'єкта оскарження) Лебедєва Л. Ю. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на те, що 27 липня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів, які обліковуються за програмою «єПідтримка», на підставі якої АТ КБ «ПриватБанк» знято арешт з рахунку № НОМЕР_2 . Що стосується коштів, які перебувають на рахунку № НОМЕР_1 , то згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 13 липня 2022 року останнє зарахування коштів на вказаний рахунок було здійснено 04 лютого 2022 року, при цьому, згідно довідки Державної фіскальної служби України від 09 червня 2022 року інформація про джерела доходів боржника відсутня. Враховуючи, що станом на 28 липня 2022 року залишок боргу по виконавчому провадженню становить 527 870,19 грн, а заявником не доведено що цей рахунок використовується виключно для отримання заробітної плати, вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Суд, вислухавши думку учасників справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Суд установив, шо рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 19 березня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором від 21 серпня 2007 року № 09?365/07-АК у сумі 776 254,30 грн та 1 820 грн судових витрат, а всього - 778 074,30 грн.
На виконання вказаного рішення судом 23 листопада 2012 року був виданий виконавчий лист № 2-392/12, на підставі якого старшим державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуріною Є. П. 29 вересня 2016 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52417422.
23 лютого 2022 року в межах вказаного виконавчого провадження головним державним виконавцем Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєвою Л. Ю. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_2 ..
Згідно з довідками, виданими АТ КБ «ПриватБанк» 20 квітня 2022 року, ОСОБА_2 має в АТ КБ «ПриватБанк» рахунок № НОМЕР_1 , на який отримує зарплатні виплати, крім того, на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ), а також має рахунок № НОМЕР_2 , який призначений для зарахування коштів одноразової допомоги за програмою «єПідтримка».
27 квітня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про зняття арешту з вищевказаних банківських рахунків.
Постановою головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєвої Л. Ю. від 27 липня 2022 року знято арешт з рахунку № НОМЕР_2 відкритий за програмою «єПідтримка».
Відповідно до частини дев'ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Суд вважає необхідним застосувати аналогію закону, оскільки статтями 447-449 ЦПК України не визначено особливостей правової процедури розгляду заяв про залишення скарги без розгляду.
Тож, якщо заявник звернувся з заявою про залишення скарги без розгляду, то застосовуються положення статті 257 ЦПК.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що державним виконавцем знято арешт з рахунку заявника, який відкритий за програмою «єПідтримка» та принцип диспозитивності, згідно з яким заявник на свій розсуд розпоряджається своїми правами, суд приходить до висновку про задоволення поданої заяви та залишення вимоги про зняття арешту з рахунку № НОМЕР_2 без розгляду.
Що стосується вимоги ОСОБА_2 про зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 , на який він отримує зарплатні виплати, та на який може бути зарахована будь-яка виплата (переказ), суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плату, пенсію як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Частинами першою та другою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення, у розмірі не більше 20 відсотків заробітної плати
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).
При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Враховуючи вищевикладене, у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою (стипендією, пенсією тощо) боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21).
З матеріалів справи судом установлено, що державний виконавець визначив банківським установам порядок виконання постанови про арешт коштів боржника від 23 лютого 2022 року, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення, на які заборонено законом.
Разом з тим, банк не повідомляв державного виконавця про спеціальний режим коштів боржника та не повертав виконавцю його постанову без виконання.
Крім того, наявна в матеріалах справи довідка від 20 квітня 2022 року за рахунком № НОМЕР_1 не свідчить про віднесення зазначеного рахунку до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, а лише повідомляє про те, що ОСОБА_2 отримує на нього зарплатні виплати та на нього може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).
Оскільки АТ КБ «ПриватБанк», який виконував оскаржувану постанову про арешт коштів боржника, не визначив статус коштів, які надходять на рахунок № НОМЕР_1 , як такі, накладення арешту на які заборонено законом, тому у виконавця були відсутні підстави для застосування положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» та зняття арешту з рахунку, на який надходить заробітна плата боржника.
Таким чином, станом на час винесення оскаржуваної постанови 23 лютого 2022 року про арешт коштів боржника державний виконавець не мав інформації про віднесення рахунків боржника в АТ КБ «ПриватБанк» до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання та діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи принцип обов'язковості виконання рішень, встановлений статтею 129 Конституції України та частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку, що подана скарга в частині зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.
З огляду на викладене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 2, 10, 18, 76-81, 89, 257, 260, 354, 447-451 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Скаргу в частині зобов'язання головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєвої Людмили Юріївни зняти арешт, накладений постановою від 23 лютого 2022 року у межах виконавчого провадження № 52417422 з банківського рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний Банк «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_2 , залишити без розгляду.
В задоволенні скарги в частині зобов'язання головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєвої Людмили Юріївни зняти арешт, накладений постановою від 23 лютого 2022 року у межах виконавчого провадження № 52417422 з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний Банк "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_2 , відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. М. Ішуніна