Справа № 760/8223/21
Провадження №2/760/1247/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ВСТАНОВИВ:
05 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період із 16 липня 2020 року по 31 березня 2021 року в сумі 318064,64 грн та витрати по оплаті правничої допомоги.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 січня 2013 року у справі №2-1205/13 було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на двох неповнолітніх дітей у розмірі Ѕ частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину, починаючи з 29 жовтня 2012 року і до досягнення старшою дитиною - донькою ОСОБА_3 повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а потім за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
За вказаним рішенням суду було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження, яке наразі перебуває на виконанні у Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Однак, ОСОБА_2 аліменти тривалий час належним чином не сплачувалися і станом на 01 лютого 2021 року відповідач має заборгованість по аліментах у розмірі 514043,40 грн. Заборгованість за аліментами виникла з вини відповідача, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів згідно ч.1 ст.196 СК України.
16 липня 2020 року вона вже зверталася до суду з позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01 жовтня 2014 року до 15 липня 2020 року.
Разом з тим відповідач продовжує не сплачувати аліменти, а тому наявні підстави для стягнення неустойки (пені) за наступний період прострочення їх сплати - з 16 липня 2020 року до 31 березня 2021 року. Згідно з розрахунком загальний розмір пені за період з 16 липня 2020 року до 31 березня 2021 року становить 1112111,03 грн.
Проте згідно абзацу першого ч.1 ст.196 СК України пеня обмежується розміром заборгованості, тобто до 514043,40 грн.
Постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 02 липня 2020 року на ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 195978,94 грн відповідно до ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки заборгованість ОСОБА_2 за аліментами перевищує суму відповідних платежів за три роки.
Із урахуванням абзацу другого ч.1 ст.196 СК України розмір пені, що необхідно стягнути з відповідача за прострочення сплати аліментів за період з 16 липня 2020 року до 31 березня 2021 року становить 318064,46 грн (514043,40 грн - 195978,94 грн).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 квітня 2021 року для розгляду визначено суддю Аксьонову Н.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позовну заяву з додатками отримав, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08.01.2013 року у справі №2-1205/13 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі Ѕ частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину, починаючи з 29 жовтня 2012 року і до досягнення старшою дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а потім за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
За вказаним рішенням суду було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження, яке наразі перебуває на виконанні у Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Однак, ОСОБА_2 тривалий час належним чином не сплачував аліменти.
Постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 02 липня 2020 року на ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 195978,94 грн відповідно до ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки заборгованість ОСОБА_2 за аліментами перевищує суму відповідних платежів за три роки.
Як стверджує позивач, 16 липня 2020 року вона звернулася до суду з позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01 жовтня 2014 року до 15 липня 2020 року.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дітей в сумі 195978,94 гривень.
Разом з тим відповідач продовжував не сплачувати аліменти, внаслідок чого станом на 01 лютого 2021 року має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 514043,40 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості від 23 лютого 2021 року, складеним старшим державним виконавцем Голосіївського РВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Танащук О.М. у межах виконавчого провадження №45209511.
Звернувшись до суду з указаним позовом, позивач просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період із 16 липня 2020 року до 31 березня 2021 року в сумі 318064,64 грн.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Таким чином, судом установлено, що на підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08.01.2013 року (справа №2-1205/13) ОСОБА_2 має сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей.
Заборгованість зі сплати аліментів виникла з вини відповідача, що останнім не спростовано, тому позивач має право на стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Розрахунок заборгованості від 23 лютого 2021 року, який визначений державним виконавцем, відповідачем не оспорювався.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 16 липня 2020 року до 31 березня 2021 року становить 1112111,03 грн.
Вказаний розрахунок пені складений позивачем правильно, він відповідає вимогам закону, а тому суд приймає його до уваги при ухваленні рішення.
Разом з тим, обчислюючи розмір неустойки (пені), з урахуванням положення ч.1 ст.196 СК України, суд вважає, що сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів має становити 514043,40 грн, що відповідає загальному розміру заборгованості по аліментам станом 01 лютого 2020 року, визначеного державним виконавцем у розрахунку заборгованості.
Крім того, оскільки постановою державного виконавця на ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 195978,94 грн відповідно до ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Враховуючи викладене, розмір пені, який необхідно стягнути з відповідача за прострочення сплати аліментів за період з 16 липня 2020 року до 31 березня 2021 року становить 318064,46 грн (514043,40 грн - 195978,94 грн).
За змістом ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст.141 ЦПК України, у відповідності до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі в справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів звільнені від сплати судового збору.
На підставі викладеного, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 3180,64 грн судового збору.
У позовній заяві позивачем було зазначено, що попередній розрахунок судових витрат, які вона понесла та очікує понести, становить 20000 грн. Також зазначено, що розмір судових витрат, які вона проситиме відшкодувати за рахунок відповідача, буде уточнений, а докази щодо сплати витрат на правову допомогу будуть надані суду в порядку ст.141 ЦПК України.
Оскільки на момент ухвалення рішення у справі доказів щодо сплати витрат на правову допомогу позивачем не надано, питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу буде вирішено в порядку ч.8 ст.141, п.3 ч.1 ст.290 ЦПК України.
Керуючись 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 273, 290, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 16 липня 2020 року по 31 березня 2021 року у сумі 318064 (триста вісімнадцять тисяч шістдесят чотири) гривні 46 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 3180 (три тисячі сто вісімдесят) гривень 64 копійки судового збору.
Відомості щодо учасників справи:
- позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова