08.12.2022 Єдиний унікальний номер 205/5588/19
1-кп/205/352/22
Провадження №1-кп205\352\22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року Ленінський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Дніпро, об'єднані кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за №12019040690001532 від 11 травня 2019 року, за №12019040690001578 від 15 травня 2019 року та за №12019040690002222 від 09 липня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, раніше не засудженого; працюючого робочим ТОВ «Полікварт», проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.2, 186 ч.2, 185 ч.3 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_4 , 08 травня 2019 року, близько 19 години, знаходився на кінцевій зупинці трамваю АДРЕСА_2 , де зустрів раніше знайомого потерпілого ОСОБА_5 , який тримав у руці мобільний телефон, після чого у нього раптово виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_4 , в той же день, близько 20 години, перебуваючи біля кафе, яке розташоване біля буд. АДРЕСА_3 , в якому вони з потерпілим вживали спиртні напої, під приводом того, що ОСОБА_5 перебуває у стані сильного алкогольного сп'яніння, діючи із корисливих мотивів, попросив передати йому нібито на зберігання мобільний телефон, заздалегідь знаючи про те, що вказане майно він не поверне. В свою чергу, потерпілий ОСОБА_5 , будучи впевненим в добросовісності намірів обвинуваченого та не підозрюючи про його злочинні наміри, погодився на його прохання і передав останньому мобільний телефон «Samsung Galaxy J7 Neo», IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 3471 грн. Після чого, обвинувачений ОСОБА_4 , отримавши від потерпілого ОСОБА_5 мобільний телефон та утримуючи його при собі, з місця вчинення злочину зник, таким чином, шляхом обману заволодів майном, яке належить потерпілому, завдавши йому майнову шкоду на зазначену вище суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність та вчиняючи злочин повторно, обвинувачений ОСОБА_4 , 14 травня 2019 року, близько 19 години, перебував на перехресті вул.Порохова та вул.Писемського, в м.Дніпро, де зустрів раніше знайомого потерпілого ОСОБА_6 , у якого побачив мобільний телефон, після чого у нього виник злочинний умисел на відкрите заволодіння вказаним майном потерпілого. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_4 , в той же день та час, перебуваючи у зазначеному вище місці, попрощався з потерпілим та нібито пішов в іншу сторону, після чого діючи відкрито, із корисливих міркувань, підбіг до потерпілого ззаду та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я, наніс один удар кулаком в область голови, від якого ОСОБА_6 впав на землю. Продовжуючи вчиняти злочин, обвинувачений ОСОБА_4 , з метою подолання опору потерпілого ОСОБА_6 , продовжив наносит йому удари ногами по тілу, після чого дістав з лівої кишені штанів потерпілого мобільний телефон «Nokia X1-01», вартістю 450 грн. та з місця злочину зник, спричинивши ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність та вчиняючи злочин повторно, обвинувачений ОСОБА_4 , 08 липня 2019 року, близько 20 години, перебував у приміщенні магазину «АТБ», який розташований по пр.Івана Мазепи 51Д, де побачив у скоринці схову №25, яка обладнана прозорою дверкою, поліетиленовий пакет з речами потерпілої ОСОБА_7 , після чого у нього виник злочинний умисел на крадіжку чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_4 , в той же день та час, перебуваючи у зазначеному вище місці, діючи таємно, із корисливих міркувань, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою ключа відкрив двері скоринки та таким чином проник у сховище, звідки викрив майно потерпілої ОСОБА_7 , а саме:
- жіночу сумку Gucci, вартістю 385,40 грн.;
- складну парасолю, вартістю 100 грн.;
- мобільний телефон Siemens C62, вартістю 165 грн.;
- мобільний телефон Sigma Comfort 50 senol SLIM, вартістю 507,50 грн.;
- паспорт громадянина України, пенсійне посвідчення, свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та посвідчення ветерана праці видані на ім'я ОСОБА_7 , які не мають матеріальної цінності, після чого з місця злочину зник, спричинивши потерпілій майнову шкоду на загальну суму 1157,90 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав повністю та у вчиненому щиро покаявся, пояснивши суду, що дійсно, при зазначених в обвинувальних актах обставинах, у вказані час та місці, 08 травня 2019 року, шляхом обману він заволодів мобільним телефоном «Самсунг», вартістю 3471 грн., який належить раніше знайомому потерпілому ОСОБА_5 ; 14 травня 2019 року, із застосування насильства він заволодів мобільним телефоном «Нокиа», вартістю 450 грн., який належить раніше знайомому потерпілому ОСОБА_6 ; 08 липня 2019 року, відкривши за допомогою ключа двері скоринки магазину «АТБ», він викрав майно потерпілої ОСОБА_7 : жіночу сумку, складну парасолю, два мобільні телефони та документи, на загальну суму 1157,90 грн.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним допит потерпілих та свідків в судовому засіданні, а також дослідження письмових доказів та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого.
Таким чином, допитавши обвинуваченого, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно; за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого; за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникнення в інше сховище.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України, належать до категорії нетяжких та тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не засуджений, характеризується позитивно, під наглядом у лікаря-нарколога не перебуває, відшкодував завдану шкоду.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбаченою ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
На підставі викладеного, враховуючі обставини вчинення кримінальних правопорушень, наявність обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , щирого каяття останнього та позиції прокурора, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.
На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи у сумі 314 грн., 157 грн. та 157 грн.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.2, 186 ч.2, 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.190 КК України у виді обмеження волі строком на два роки;
- за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років;
- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні:
- судової товарознавчої експертизи №2937-18 від 25 червня 2019 року в розмірі 157 гривень;
- судової товарознавчої експертизи №2938-18 від 25 червня 2019 року в розмірі 157 гривень;
- судової товарознавчої експертизи №3434-19 від 29 липня 2019 року в розмірі 314 гривень.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон «Nokia X1-01» мобільний телефон «Nokia X1-01» - залишити у потерпілого ОСОБА_6 ;
- мобільний телефон «Samsung Galaxy J7 Neo», IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 - залишити у потерпілого ОСОБА_5 ;
- жіночу сумку Gucci, складну парасолю, мобільний телефон Siemens C62, мобільний телефон Sigma Comfort 50 senol SLIM, паспорт громадянина України, пенсійне посвідчення, свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та посвідчення ветерана праці видані на ім'я ОСОБА_7 - залишити у потерпілої ОСОБА_7 .
- договір про надання фінансового кредиту під заставу №9.33776\0 від 08 травня 2019 року - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_8 ОСОБА_9