Єдиний унікальний номер 205/9718/16-к
1-кп/205/428/22
Провадження №1-кп205\428\22
Єд.унік.№205\9718\16-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року Ленінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Дніпро, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015040690002366 від 11 липня 2015 року, за обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, освіта середня, не заміжньої, раніше не засудженої, офіційно не працевлаштованої, проживаючої в АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, освіта середня, заміжньої, раніше не засудженої, офіційно не працевлаштованої, проживаючої в АДРЕСА_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Ленінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12015040690002366 від 11 липня 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, а саме в тому, що вони, 10 липня 2015 року, близько 23 години 15 хвилин, перебували біля спортивного майданчику буд. АДРЕСА_5 , де у них на ґрунті особистих неприязних стосунків виник конфлікт з потерпілою ОСОБА_6 , під час якого у обвинувачених виник умисел на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачена ОСОБА_4 , в той же день та час, перебуваючи у зазначеному вище місці, діючи умисно, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, наблизилась до потерпілої ОСОБА_6 та нанесла один удар лівою рукою в область скроні потерпілої справа. В цей час обвинувачена ОСОБА_5 , перебуваючи поруч, схопила потерпілу ОСОБА_6 правою рукою за волосся, після чого разом з обвинуваченою ОСОБА_4 стала наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла, в результаті чого потерпіла втратила рівновагу та впала на землю. Продовжуючи вчиняти злочин, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, скориставшись безпорадним станом потерпілої ОСОБА_6 , яка лежала на землі, продовжили наносити їй удари ногами по різним частинам тіла, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми поперекової області ліворуч, забою поперекової області ліворуч та лівої нирки з розвитком макрогематурії (наявність крові у сечі), синця поперекової області ліворуч, численних саден та подряпин поперекової області, що у посттравматичному періоді ускладнилось розвитком пієлонефриту, які за своїм характером відносяться тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш як 21 день).
В судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення не визнали.
Потерпіла ОСОБА_6 в судові засідання не з'явилась, надала суду заяву, відповідно до якої просить проводити судові засідання у її відсутності.
Винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується долученими до справи письмовими доказами, а саме: протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 листопада 2015 року (а.с.21-24) та 23 лютого 2016 року (а.с.64-67, 73-76, 77-80, 81-84); висновком судово-медичної експертизи №5342е від 24 листопада 2015 року (а.с.32-33), а також додаткової судово-медичної експертизи №1442е від 13 квітня 2016 року (а.с.88-90), згідно яких потерпілій ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми поперекової області ліворуч, забою поперекової області ліворуч та лівої нирки з розвитком макрогематурії (наявність крові у сечі), синця поперекової області ліворуч, численних саден та подряпин поперекової області, що у посттравматичному періоді ускладнилось розвитком пієлонефриту, які за своїм характером відносяться тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш як 21 день); протоколом проведення слідчого експерименту від 07 квітня 2016 року (а.с.91-99) за участю потерпілої ОСОБА_6 ; а також протоколом проведення слідчого експерименту від 15 червня 2016 року (а.с.103-109) за участю потерпілої ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом роз'яснено положення ст.49 КК України щодо можливості звільнення їх від кримінальної відповідальності та закриття вказаного кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а також роз'яснено наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Вислухавши думку обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не заперечували проти звільнення їх від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України, а також пояснили суду, що наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав їм зрозумілі.
Прокурор в судовому засіданні також не заперечував проти звільнення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.49 КК України (в редакції на 10.07.2015 року), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості і до набрання вироком законної сили, минуло п'ять років.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України (в редакції на 10.07.2015 року), відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості; з дня вчинення ними злочину пройшло понад п'ять років та, крім того, вони не заперечують проти закриття провадження із зазначених підстав, у зв'язку з чим кримінальне провадження підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.44, 49 КК України, ст.ст.284 ч.2, 370-372 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015040690002366 від 11 липня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України - закрити на підставі ст.284 ч.2 п.1 КПК України.
Цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення зі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майнової та моральної (немайнової) шкоди - залишити без розгляду, для його вирішення в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Головуючий: ОСОБА_9 ОСОБА_10