ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/6343/22 пров. № А/857/10087/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року (прийняте у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження у м. Львові суддею Качур Р. П.) в адміністративній справі № 380/6343/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) щодо не зарахування їй стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця за період з 05.09.1983 по 22.06.1984 (09 місяців 17 днів), з 01.07.1996 по 19.03.2014 (17 років 08 місяців 11 днів), з 20.03.2014 по 01.05.2016 (02 роки 01 місяць 11 днів) тривалістю 20 років 07 місяців 08 днів;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області призначити їй з 14.09.2021 пенсію на підставі Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі також - Закон № 889-VIII), зарахувавши до стажу роботи на посадах, які дають право на пенсію державного службовця період з 05.09.1983 по 22.06.1984 (09 місяців 17 днів), з 01.07.1996 по 19.03.2014 (17 років 08 місяців 11 днів), з 20.03.2014 по 01.05.2016 (02 роки 01 місяць 11 днів) тривалістю 20 років 07 місяців 08 днів.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що відповідач безпідставно не зарахував їй стаж роботи за період з 05.09.1983 по 22.06.1984 (09 місяців 17 днів), з 01.07.1996 по 19.03.2014 (17 років 08 місяців 11 днів), з 20.03.2014 по 01.05.2016 (02 роки 01 місяць 11 днів) тривалістю 20 років 07 місяців 08 днів як стаж, який дає право на призначення пенсії державного службовця. Вказала, що чинним законодавством передбачено зарахування до стажу державної служби час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо не зарахування відповідачем стажу роботи ОСОБА_1 у періоди з 05.09.1983 по 22.06.1984, з 20.03.2014 по 01.05.2016 до стажу державного службовця.
Зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 14.09.2021 на пенсію державного службовця на підставі Закону № 889-VIII, зарахувавши до стажу роботи на посадах, які дають право на пенсію державного службовця такі періоди: з 05.09.1983 по 22.06.1984, з 20.03.2014 по 01.05.2016, та провести виплату з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ПФУ у Львівській області, яке вважає рішення суду першої інстанції прийнятим за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що питання, пов'язані з призначенням пенсій державним службовцям, урегульовані Законом № 889. Пунктом 10 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону передбачена можливість призначення пенсії державному службовцю на умовах Закону № 3723 за дотримання таких умов: наявність (станом на 01.05.2016) не менш ніж 10 років стажу державного службовця; наявність на день призначення пенсії не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Стверджує, що у період роботи позивачки з 05.09.1983 по 22.06.1984 позивачка працювала на посаді старшого агронома з виробництва технічних культур, картоплі, овочів управління сільського господарства Стрийського райвиконкому. Вважає, що такий період не враховується до стажу роботи державної служби, з огляду на приписи статті 25 Закону № 3723 та нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України. Також вказало, що з 20.03.2014 по 01.05.2016 позивачка була посадовою особою органу місцевого самоврядування, а тому такий стаж до стажу державної служби не зараховується.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.01.2017 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за № 1058.
Як видно з трудової книжки позивачки від 03.11.1976 (а. с. 12-20), позивачка працювала, зокрема:
- з 05.09.1983 по 22.06.1984 - на посаді старшого агронома по виробництву технічних культур, картоплі, овочів в управлінні сільського господарства Стрийського райвиконкому Львівської області;
- з 01.07.1996 прийнята на посаду головного бухгалтера на конкурсній основі Стрийського міського управління земельних ресурсів; Також 01.07.1996 ОСОБА_1 присвоєно 12 ранг VI категорії державного службовця, та позивачкою прийнято присягу державного службовця;
- з 31.08.2007 переведена з посади головного бухгалтера Стрийського міського управління земельних ресурсів на посаду головного бухгалтера управління земельних ресурсів у місті Стрию Львівської області з присвоєним 11 рангом державного службовця;
- з 20.10.2008 переведена з посади головного бухгалтера управління земельних ресурсів у м. Стрию Львівської області на посаду головного бухгалтера управління Держкомзему у м. Стрий Львівської області з присвоєним 11 рангом державного службовця;
- з 01.12.2009 у зв'язку із зміною структури переведена з посади головного бухгалтера управління Держкомзему у м. Стрий Львівської області на посаду головного спеціаліста бухгалтера;
- з 14.02.2013 призначена в порядку переведення з управління Держкомзему у м. Стрий Львівської області в управління Держземагенства у Стрийському районі Львівської області на посаду головного спеціаліста бухгалтера, з присвоєним 11 рангом державного службовця;
- з 14.03.2013 призначена в порядку переведення з посади головного спеціаліста бухгалтера управління на посаду головного спеціаліста відділу землеустрою, охорони та ринку земель управління Держземагенства у Стрийському районі Львівської області з присвоєним 11 рангом державного службовця;
- з 20.03.2014 призначена на посаду спеціаліста І категорії фінансово-господарського відділу Стрийського міськвиконкому, як така, що успішно пройшла стажування на вищеназвану посаду на період перебування основного працівника у відпустці для догляду за дитиною до досягнення трирічного віку; також 20.03.2014 складено присягу посадової особи місцевого самоврядування;
- з 31.12.2018 звільнена із посади спеціаліста І категорії фінансово-господарського відділу у зв'язку із закінченням строку трудового договору згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України.
Позивачка отримала від Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області довідки від 11.08.2021 № 3.16 про заробітну плату ОСОБА_1 як спеціаліста І категорії згідно з Постановою № 441 від 03.06.2020 та від 02.02.2022 № 3.16 про заробітну плату як спеціаліста І категорії згідно з Постановою № 783 від 28.07.2021 (а. с. 21, 23).
ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою від 17.08.2021 та просила перевести її на пенсію державного службовця і призначити пенсію відповідно до довідки, виданої Виконавчим комітетом Стрийської міської ради Львівської області за № 3.16 від 11.08.2021 (а.с. 22).
Листом ГУ ПФУ у Львівській області № 13029-12215/К-52/8-1300/21 від 14.09.2021 позивачці відмовлено у такому переведенні. Відмову вмотивовано тим, що з 20.03.2014 по 31.12.2018 позивачка займала посаду спеціаліста І категорії фінансово-господарського відділу виконавчого комітету Стрийської міської ради, як посадова особа органу місцевого самоврядування, у зв'язку з чим, на думку відповідача, наявний у позивачки стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, у розмірі 17 років 07 місяців 23 дні (за період роботи 01.07.1996 по 19.03.2014) недостатній для переведення позивачки на пенсію державного службовця (а. с. 24 - 25).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо непереведення її на пенсію державного службовця, позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовував його тим, що позивачка має право на призначення їй пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, оскільки станом на 01.06.2015 у позивачки є стаж 10 років на посадах державної служби та на момент звернення за призначенням пенсії у останньої - необхідний стаж на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Разом з цим, період роботи позивачки з 01.07.1996 по 19.03.2014 зараховано до стажу державної служби позивачки, що підтверджується листом відповідача № 13029-12215/К-52/8-1300/21.
Крім того суд врахував, що позивачці вже призначено пенсію за віком, відтак дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, зарахувавши до стажу роботи на посадах, які дають право на пенсію державного службовця такі періоди: з 05.09.1983 по 22.06.1984, з 20.03.2014 по 01.05.2016, та провести виплату з урахуванням виплачених сум.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, загалом відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Законом № 889-VIII, який набув чинності 01.05.2016, визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Цими пунктами передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.
Зокрема, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З наведеного видно, що після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17 (№ рішення в ЄДРСР 75082026), від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75082148) та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75227579).
Підставою для відмови позивачу в переведенні на пенсію державного службовця стала відсутність у позивача стажу на посадах державної служби, необхідного для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723.
Щодо цього колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону № 899-VIII стаж державної служби за періоди роботи до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Аналізуючи наведені норми обчислення стажу державної служби за період роботи до 01.05.2016, до моменту вступу в дію Закону № 899-VIII, здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.
Тобто, у цьому випадку необхідно керуватися Порядком № 283.
Згідно пункту 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-IIІ від 07.06.2001.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
Крім того, статтею 46 Закону № 889 та пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 передбачено, що, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Аналогічна позиція повністю узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними в постановах від 10.05.2018 у справі № 351/1792/17 та від 26.06.2018 у справі № 735/939/17.
Відповідно до частини 7 статті 21 Закону № 2493-IIІ (в редакції станом на 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Як видно з матеріалів справи, позивачка з 20.03.2014 по 01.05.2016 займала посаду спеціаліста І категорії фінансово-господарського відділу Стрийського міськвиконкому, яка враховуючи вищенаведені законодавчі норми зараховується до стажу на державній службі.
Також, Переліком державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, визначено перелік органів, робота в яких включається до стажу державної служби: Верховна Рада УРСР, Президія Верховної Ради УРСР Рада Міністрів УРСР, Верховна Рада СРСР, Президія Верховної Ради СРСР, Верховні Ради республік СРСР та їх Президії, Ради Міністрів республік СРСР, Міністерства і відомства СРСР, міністерства і відомства республік СРСР (включаючи головні управління, управління, що відповідно до затвердженої Урядом структури входили до центрального апарату цих міністерств і відомств) Міністерства і відомства УРСР (включаючи головні управління, управління, що відповідно до затвердженої Урядом структури входили до центрального апарату цих міністерств і відомств), Виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи, Місцеві органи державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР, Раднаргоспи, Органи народного контролю, Військкомати, Всесоюзні і республіканські промислові об'єднання та об'єднання, створені на базі головних управлінь міністерств і відомств відповідно до рішень Уряду, Органи нагляду за додержанням законодавства про працю, Органи виконання покарань (спеціалісти, які не мають спеціальних звань).
Отже і спірний період з 05.09.1983 по 22.06.1984 також необхідно включити до стажу державної служби позивачки.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач має право на призначення пенсії по віку відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки вона має стаж на посаді державної служби понад 20 років; досягла віку, визначеного законом та має відповідний страховий стаж.
Отже, станом на час звернення до відповідача із заявою про переведення із пенсії за вислугу років на пенсію державного службовця позивач мала необхідний стаж (вислугу років) державного службовця, що підтверджується матеріалами справи, а тому відмова пенсійного органу у переведенні її на пенсію державного службовця є протиправною.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, зобов'язуючи ГУ ПФУ у Львівській області перевести позивача з 14.09.2021 на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням стажу державної служби з 05.09.1983 по 22.06.1984, з 20.03.2014 по 01.05.2016, обрав належний спосіб захисту порушеного права позивача.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року в адміністративній справі № 380/6343/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин