ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/4768/22 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання неправомірною та скасування постанови про накладання штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , в якому просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ленько А.М. про накладення штрафу у ВП № 68124115 від 11.02.2022.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 р. адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ленько А.М. про накладення штрафу у ВП № 68124115 від 11.02.2022.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, третя особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.12.2022.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга третьої особи підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 620/11402/21, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради щодо ненадання публічної інформації на запит ОСОБА_1 від 08.09.2021; зобов'язано Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради надати ОСОБА_1 інформацію згідно із запитом від 08.09.2021.
10.01.2022 Чернігівським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист про зобов'язання Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради надати ОСОБА_1 інформацію, згідно із запитом від 08.09.2021.
12.01.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Леньком Андрієм Миколайовичем, на підставі заяви ОСОБА_1 від 11.01.2022 та виконавчого листа № 620/11402/21 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68124115.
27.01.2022 головним державним виконавцем здійснено перевірку виконання рішення суду, за результатами якої складено акт про те, що рішення суду боржником не виконано. Інформацію згідно із запитом від 08.09.2021, стягувачу не надано. Документальне підтвердження вчинення боржником заходів спрямованих на виконання судового рішення станом на 27.01.2022 до відділу примусового виконання рішень не надходило. Згідно повідомлення представника Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана боржником 27.01.2022, що позбавило його можливості виконати рішення у строк встановлений у постанові від 12.01.2022 та можливості скористатися правами, наданими Законом України «Про виконавче провадження».
09.02.2022 до відділу примусового виконання рішень надійшов лист Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 07.02.2022, яким повідомило, що про рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 620/11402/21 боржник дізнався лише 02.02.2022, отримавши копію цього рішення з відміткою про те, що воно не набрало законної сили. Відтак боржник вважає, що його право на апеляційне оскарження рішення було порушено через недотримання вимог статті 293 Кодексу адміністративного судочинства. На рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 620/11402/21, боржником буде подана апеляційна скарга.
11.02.2022 головним державним виконавцем здійснено повторну перевірку виконання боржником судового рішення, за результатами якої складено акт державного виконавця про те, що рішення суду боржником не виконано. Інформацію згідно із запитом від 08.09.2021, стягувачу не надано. Належного обґрунтування поважності причин невиконання судового рішення боржник не надав. Відповідно до повідомлення Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 07.02.2021, рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, буде оскаржено до суду апеляційної інстанції. Документального підтвердження поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду відділу примусового виконання рішень не надав.
11.02.2022 головним державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк у розмірі 5100,00 грн; попереджено боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення та встановлено новий строк його виконання (10 робочих днів).
11.07.2022 до відділу примусового виконання рішення надійшов лист Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 06.07.2022, яким повідомлялось про надання ОСОБА_1 інформації на його запит від 08.09.2021. На підтвердження викладеного, до листа боржника додано копію листа, адресованого ОСОБА_1 .
Також, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі № 620/620/11402/21 у задоволенні клопотання Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 відмовлено.
Не погоджуючись з постановою державного виконавця про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до норм статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За частиною першою статті 5 Закону № 1404-VІІІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
У силу змісту пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VІІІ, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
За вимогами статті 26 Закону № 1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувана про примусове виконання рішення.
При цьому, згідно частини 5 статті 26 Закону № 1404-VІІІ, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Крім того, згідно частини 6 статті 26 Закону № 1404-VІІІ, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частиною 4 статті 4 Закону № 1404-VІІІ, визначено виключні обставини для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Згідно вказаної правової норми виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Тож, як правильно виснував суду першої інстанції, при надходженні виконавчого документу разом із заявою стягувача про його примусове виконання, державний виконавець зобов'язаний або відкрити виконавче провадження, або винести постанову про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання, тому, у зв'язку з тим, що виконавчий лист № 620/11402/21 від 10.01.2022, відповідає вимогам та пред'явлено в строки, визначені Законом № 1404-VІІІ, а також відсутність підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, 12.01.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68124115, правомірно. В цій частині висновки суду першої інстанції є правильними та обґрунтованими.
Згідно змісту пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За статтею 75 Закону № 1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Постанова про накладення штрафу виноситься державним виконавцем стосовно боржника, у разі невиконання без поважних причин останнім рішення суду, а тому, вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен був встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Суд вважає, що лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону №1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження своїх обов'язків.
Колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на те, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі № 620/11402/21, апеляційну скаргу залишено без руху. Апелянту надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання зазначеної ухвали. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі № 620/620/11402/21, у задоволенні клопотання Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 відмовлено.
Дійсно, відповідно до норм частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Проте, колегія суддів не погоджується з тим, що суд першої інстанції встановив, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 620/11402/21 набрало законної сили 29.06.2022, з урахуванням того, що Чернігівським окружним адміністративним судом у справі № 620/11402/21 було видано виконавчий лист у справі, із відміткою про набрання судовим рішенням законної сили 22.12.2021 (а.с. 45), тож, державний виконавець не мав підстав ставити під сумнів виконавчий документ, виданий судом та не перевіряти під час виконавчого провадження виконання боржником рішення суду, що згідно виконавчого документу набрало законної сили.
При цьому, врахування судом першої інстанції подання боржником апеляційної скарги на рішення суду в справі № 620/11402/21, є необґрунтованим, оскільки така скарга була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, що вбачається з самої ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі № 620/620/11402/21, якою у задоволенні клопотання Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 відмовлено.
Крім того, позивач не реалізовував права на подання відповідної заяви/клопотання до суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, чи державному виконавцю про зупинення виконавчих дій/виконавчого провадження.
Натомість, 11.02.2022 головним державним виконавцем здійснено повторну перевірку виконання боржником судового рішення, за результатами якої, складено акт державного виконавця про те, що рішення суду боржником не виконано. Відповідно до повідомлення Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 07.02.2021, рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, буде оскаржено до суду апеляційної інстанції. Документального підтвердження поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду відділу примусового виконання рішень не надав.
Тож, колегія суддів вважає, що головним державним виконавцем було правомірно винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк у розмірі 5100,00 грн., а судом першої інстанції помилково було встановлено дату набрання законної сили судовим рішенням, що і призвело до помилкового вирішення даного спору.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За наслідком розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги третьої особи є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 р. - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання неправомірною та скасування постанови про накладання штрафу відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко