ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 757/32671/21-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2022 року, суддя Остапчук Т.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 08.06.2021 №48-ДК/0002По/08/01/-21 про накладення на позивача адміністративного стягнення у розмірі 340 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн, є протиправною. Також позивач зазначає, що Листом від 25.05.2021 №438 АТ «Київський завод «Радар» повідомило Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, що родючий шар ґрунту на ділянці по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:79;045:0003 відсутній та на підтвердження такого висновку надано Звіт з екологічного обстеження частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 на наявність ґрунтового покриву та його забруднення від 23.01.2018 року (далі - Звіт з екологічного дослідження).
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову від 08.06.2021 №48-ДК/0002По/08/01/-21, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 25 березня 2021 року Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №48-ДК/0023/АП/09/01-21 (далі - Акт перевірки), яким встановлено, зокрема, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003 знято ґрунтовий покрив площею 1,36 га без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, що на думку контролюючого органу, є порушенням частини 2 статті 168 Земельного кодексу України.
25 травня 2021 року Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві на підставі Акту перевірки складено Протокол про адміністративне правопорушення №48ДК/0001П/07/01/-21, яким встановлено, що особою, яка вчинила правопорушення, передбачене статтею 168 Земельного кодексу України є ОСОБА_1 . Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена статтею 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
08 червня 2021 року Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві винесено постанову від 08.06.2021 №48-ДК/0002По/08/01/-21 про накладення на позивача адміністративного стягнення, відповідальність за яке передбачена статтею 53 КУпАП та накладено штрафу в розмірі 340,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, вважаючи її незаконною, з метою відновлення порушеного права, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У частині першій статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи вимагає від уповноваженого органу (посадової особи) насамперед повного дослідження доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні (ст. 251), здійснити всебічну й неупереджену оцінку цих доказів (ст. 252), встановити наявність обставин, що пом'якшують (ст. 34) чи обтяжують (ст. 35) відповідальність, з'ясувати чи заподіяно майнову шкоду вчиненим правопорушенням, чи є можливість передати матеріали справи на розгляд громадських організацій чи звільнити від відповідальності через малозначність правопорушення (статті 21, 22 КУпАП).
Відповідно до частини другої статті 168 ЗК України, власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 53-3 КУпАП, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою, або за відсутності такої документації (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення документації із землеустрою не вимагається) - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.
Згідно з даними Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003 належить на праві постійного користування ПАТ «Київський завод «РАДАР» (код ЄДРГІОУ 14307274).
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003, видано дозвіл на будівельні роботи «Реконструкція майнового комплексу» від 23.04.2019 № ІУ 113191130989. Замовник ТОВ «Катерпіллер».
Перевіркою при виїзді на місцевість встановлено, що земельна ділянка огороджена будівельним парканом, доступ до ділянки обмежено. На території проводиться будівництво ЖК «Stanford», працює будівельна техніка та робітники інспекторами в час перевірки не зафіксовано робіт по зняттю верхнього шару землі лише проведення будівельних робіт. Яких саме, в акті перевірки не уточняється. Тобто відповідач не уточнює коли саме був знятий верхній шар ґрунту адже для притягнення до адміністративної відповідальності важливим є вказівка на час вчинення адміністративного проступку так як суть проступку це зняття ґрунтового покриву площею 1,36 га без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади.
Разом з тим, листом від 25.05.2021 року №438 АТ «Київський завод «Радар» повідомило Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, що родючий шар ґрунту на ділянці по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:79;045:0003 відсутній.
На підтвердження такого висновку надано Звіт з екологічного обстеження частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 у Печерському районі міста Києва на наявність ґрунтового покриву та його забруднення від 23.01.2018 року. За даним звітом вже у 2018 році родючого шару ґрунту не було.
Таким чином, зазначеним Звітом з екологічного дослідження встановлено відсутність корисного та придатного для повторного використання родючого шару ґрунту ще в 2018 році, а отже недоцільність його зняття й зберігання для потреб озеленення території.
Так, згідно листа Державної інспекції з контролю за використанням і схороною земель «Щодо надання роз'яснення про вирішення окремих питань, зкі виникають під час видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення шунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок» від 11.09.2006 року № 6-8-1487/885 ґрунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме землюванню, якщо буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.1.03-78, ГОСТ 17.4.2.02-83, ГОСТ 17.5.3.05-84, ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85 відповідні обстеження земельних ділянок проводять юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних робіт). Ґрунтовий докрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених ГОСТах, не є родючим, а отже, дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок не видається.
Отже, враховуючи Звіт з екологічного дослідження АТ «Київський завод «Радар» не повинен був отримувати спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, оскільки такий родючий шар ґрунту на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003 відсутній.
Окрім того, ОСОБА_1 , приступив до виконання повноважень Голови Правління - Генерального директора АТ «Київський завод «Радар» 30 липня 2019 року.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суб'єктами вказаного правопорушення є громадяни або посадові особи, які порушують умови використання та охорони ґрунту.
При цьому об'єктивну сторону статті 53-3 КУпАП складають дії, пов'язані з: 1) зняттям ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу; 2) перенесенням ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу; 3) невиконанням умов зняття родючого шару ґрунту; 4 ) невиконанням умов збереження родючого шару ґрунту; 5) використанням родючого шару ґрунту.
Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-3 КУпАП, відсутній.
Колегія суддів зазаначає, що стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Разом з тим, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, на переконання апеляційного суду, відповідач не встановив наявність події та складу адміністративного правопорушення, зокрема факт наявності родючих грантів, які є об'єктом правопорушення передбаченого статтею 53-3 КУпАП, та час вчинення правопорушення.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано можливість зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки виключно за наявності відповідного дозволу, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.
При цьому, слід враховувати, що обов'язок з отримання такого дозволу у суб'єкта землекористування виникає виключно щодо родючого шару ґрунту відповідної земельної ділянки. Тобто, саме це є кваліфікаційною ознакою для притягнення особи до відповідальності за частиною другою статті 168 ЗК України.
Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку у відповідача не було достатніх та необхідних правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення частини другої статті 168 ЗК України.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 08.06.2021 №48-ДК/0002По/08/01/-21.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2022 року, оскільки рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 271, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.
Постанову виготовлено: 21 грудня 2022 року.