ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року Справа № 160/8222/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство «АльфаБанк» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство «АльфаБанк» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо не зняття арешту у виконавчому провадженні №26989952 з грошових коштів (пенсії) ОСОБА_1 , що розміщені на рахунку № НОМЕР_1 , картковий рахунок № НОМЕР_2 з використанням платіжної картки, відкритому на ім'я ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» для зарахування пенсійних виплат;
- зобов'язати Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зняти арешт у виконавчому провадженні №26989952 з грошових коштів (пенсії) ОСОБА_1 , що розміщені на рахунку № НОМЕР_1 , картковий рахунок № НОМЕР_2 з використанням платіжної картки, відкритому на ім'я ОСОБА_1 у Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» для зарахування пенсійних виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.04.2022 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою у виконавчому проваджені №26989952, у якій просила зняти арешт з грошових коштів (пенсії) ОСОБА_1 , що розміщені на рахунку № НОМЕР_1 , картковий рахунок № НОМЕР_2 з використанням платіжної карти, відкритому на ім'я ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві «Райффанйзен Банк Аваль» для зарахування пенсійних виплат.
Дана заява про зняття арешту від 18.04.2022 року була надіслана цінним листом з описом вкладення.
Однак, у травні 2022 року ОСОБА_1 отримала від відповідача відповідь на заяву від 18.04.2022 року, якою відповідач повідомив, що заява позивача не підлягає задоволенню з огляду на ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не знятті арешту з рахунку, на який надходять пенсійні виплати.
Ухвалою суду від 22.06.2022 року, після усунення недоліків позовної зави, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування, витребувано від відповідача належним чином завірені копії виконавчого провадження ВП № 26989952, а також встановлено третій особі строк для надання пояснень.
Суд звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Крім того, 14.03.2022 року Президент України підписав Указ №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Також, Указом Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Надалі, Указом Президента України від 07.11.2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21листопада 2022 року строком на 90 діб.
Суд зазначає, що строк для надання відзиву на позовну заяву встановлювався відповідачу ухвалою суду від 22.06.2022 року, а саме: протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
21.12.2022 року відповідачем засобами електронного зв'язку надано до суду заперечення на позовну заяву та копії виконавчого провадження, які долучено до матеріалів справи.
Враховуючи, що наразі в Україні введено правовий режим воєнного стану, беручи до уваги масовані ракетні обстріли всієї території України, а також місцезнаходження відповідача, суд вважає за необхідне врахувати при розгляді справи надані відповідачем заперечення та докази.
Так, в обґрунтування зазначених заперечень відповідач зазначає, що на виконанні у відділу перебуває виконавче провадження №26989952 з примусового виконання виконавчого листа №6-626/10 від 12.04.2010 року, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення боргу у сумі 368 952,97 грн., з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк».
Відповідач пояснює, що в даному виконавчому провадженні держаним виконавцем з'ясовано, що боржник отримує пенсію в Криворізькому південному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України.
В рамках виконавчого провадження №26989952 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено для утримання до Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України.
Також, відповідач пояснює, що по вищезазначеному виконавчому провадженню надійшло повідомлення від Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про припинення утримання грошових коштів, у зв'язку з тривалим неотриманням пенсії боржником, було частково стягнуто коштів у сумі 7321 грн.
Далі, державним виконавцем на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про арешт коштів боржника.
Відповідач вказує, що станом на 15.12.2022 року рішенню суду щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 не виконане, підтверджень про виконання до відділу не надходило.
Відповідач вважає, що виконуючи рішення суду виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку коштів на які заборонено накладання арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути постанову виконавця без виконання, що є підставою для знаття арешту з цих коштів, згідно із частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
З урахування вищезазначеного відповідач просить відмовити у задоволені позовної позовних вимог.
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Акціонерне товариство «АльфаБанк» правом на надання пояснень не скористалася.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
10.06.2011 року державним виконавцем ДовгинцівськогоВДВС Криворізького МУЮ Похил Оленою Анатоліївною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 26989952 з виконання виконавчого листа № 6-626/10 від 12.04.2010 року, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення боргу у сумі 368 952,97 грн. солідарно на користь стягувача ПАТ «Альфа Банк».
Державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Федоровською Оленою Сергіївною було винесено постанову від 10.02.2022 року про арешт коштів боржника при примусовому виконанні виконавчого лиса №6-626/10, виданого 12.04.2010 року Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення боргу у сумі 368 952,97 грн. солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь АТ «Альфа Банк» (код ЄДРОПОУ 23494714).
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 18.04.2022 року позивач через свого представника звернувся до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про знаття арешту з грошових коштів (пенсії) ОСОБА_1 , що розміщені на рахунку №№ НОМЕР_1 , картковий рахунок № НОМЕР_2 з використанням платіжної картки, відкритому на ім'я ОСОБА_1 у АТ «Райффайзен Банк Аваль» для зарахування пенсійних виплат.
Проте, листом від 28.04.2022 року №18661 відповідач повідомив позивача, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешти на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладати арешт, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно з частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, відповідачем повідомлено, що відповідно до внесених змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
На підставі вищезазначених змін не передбачено винесення держаним виконавцем будь-яких постанов про припинення стягнення по виконавчому провадженню.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з її рахунку, на який зараховується пенсія, протиправною, звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII). Закон № 1404-VIII визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно з вимогами статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина 1 статті 5 Закону № 1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з вимогами статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Приписи статті 18 Закону № 1404-VIII закріплюють, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
За приписами статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до вимог частини 3 статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Отже, в контексті статті 52 Закону № 1404-VIII, наявні дві обставини, на підставі яких не підлягають арешту кошти:
- кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках;
- кошти, звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 758 від 22 червня 2012 року рахунки із спеціальним режимом використання - рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло - водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів (позик), у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів, єдиний рахунок та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.
Відповідно до Постанови Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів" Банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в пункті 62 розділу V цієї Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок (далі у цьому пункті - окремий рахунок) (розділ 5, пункт 69).
Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (розділ 1, пункт 6).
Тому даний рахунок, не є рахунком зі спеціальним режимом використання, і крім того, на нього можуть зараховуватися будь-які надходження (грошові кошти).
Відповідно до вимог статті 73 Закону № 1404-VIII стягнення не може бути звернено на такі виплати:
1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
6) допомогу у зв'язку з народженням дитини;
7) допомогу при усиновленні дитини;
8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
9) допомогу на дітей одиноким матерям;
10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
11) допомогу на лікування;
12) допомогу на поховання;
13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Стягнення не здійснюється також із сум:
1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
5) грошової допомоги, пов'язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
Приписами частин 1 та 2 статті 56 Закону № 1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
З огляду на вищевикладене, наведеними законодавчими положеннями обмежені права державного виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, а саме, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на рахунках із спеціальним режимом використання, кошти на інших рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом.
Судом встановлено, що постановою відповідача №26989952 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику (позивачу).
Разом з тим, на банківський рахунок позивача № НОМЕР_1 , який відкрито в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль», надходила виплата по пенсії, з якої хоча і можливе здійснення відрахування, проте їх розмір має певні обмеження, встановлені законом.
Так, відповідно до вимог частини 1 статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина 3 ст. 68 Закону № 1404-VIII).
Згідно з вимогами частини 1 статті 69 Закону № 1404-VIII підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 70 Закону № 1404-VIII із пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Суд зазначає, що накладення арешту на кошти позивача, що містяться на картковому рахунку, відкритому для виплати заробітної плати в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль», означає неможливість позивачу розпоряджатися коштами не лише у розмірі відрахувань, який встановлено частиною 2 статті 70 Закону № 1404-VIII, але й у повному обсязі.
Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.
Тому суд зазначає, що накладення арешту на вказаний банківський рахунок по суті обмежило право позивача розпоряджатися коштами цього рахунку у розмірі, що перевищує відсоток, на який може бути звернено стягнення. Це означає, що право власності позивача на ці кошти порушено.
Статтею 59 Закону № 1404-VIII врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного виконавцем. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII).
Частиною 5 статті 13 Закону № 1404- VIII визначено, що постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Беручи до уваги вищевказані приписи законодавства, враховуючи, що позивач є пенсіонером та пенсійні виплати є єдиним джерелом існування позивача, суд доходить висновку про протиправність бездіяльності Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо не зняття арешту у виконавчому провадженні №26989952 з грошових коштів (пенсії) ОСОБА_1 , що розміщені на рахунку № НОМЕР_1 , картковий рахунок № НОМЕР_2 з використанням платіжної картки, відкритому на ім'я ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» для зарахування пенсійних виплат, а також необхідності зобов'язання відповідача зняти такий арешт.
Так, ефективність обраного засобу юридичного захисту, з практичної та законодавчої точки зору є головним критерієм його обрання. У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного та належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 10.02.2022 року у виконавчому провадженні №26989952 про арешт коштів боржника.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що ухвалою суду від 22.06.2022 року було відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення в адміністративній справі.
Згідно із пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з розрахунку на місяць станом на 1 січня 2022 року - 2393 гривень.
Отже, за результатами розгляду справи з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 992,40 грн. на відповідний розрахунковий рахунок, призначений для сплати судового збору при зверненні із позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство «АльфаБанк» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо не зняття арешту у виконавчому провадженні №26989952 з грошових коштів (пенсії) ОСОБА_1 , що розміщені на рахунку № НОМЕР_1 , картковий рахунок № НОМЕР_2 з використанням платіжної картки, відкритому на ім'я ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» для зарахування пенсійних виплат.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 10.02.2022 року у виконавчому провадженні №26989952 про арешт коштів боржника, винесену відносно ОСОБА_1 .
Зобов'язати Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зняти арешт у виконавчому провадженні №26989952 з грошових коштів (пенсії) ОСОБА_1 , що розміщені на рахунку № НОМЕР_1 , картковий рахунок № НОМЕР_2 з використанням платіжної картки, відкритому на ім'я ОСОБА_1 у Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» для зарахування пенсійних виплат.
Стягнути з Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 34545840, адреса: 50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, 3) судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) на рахунок Дніпропетровського окружного адміністративного судуUA368999980313141206084004632, отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській обл./Чечелівськийрайон/22030101, код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 22.12.2022 року.
Суддя І.О. Лозицька