ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
22 грудня 2022 р. Справа № 160/18877/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:головуючого судді Юркова Е.О.,
за участі секретаря судового засідання Шпоти Я.С.,
за участі сторін:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Потапенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
25 листопада 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) з вимогами:
- визнати протиправними дії начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському-та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Шевченко Вячеслава Руслановича щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 та відмови у скасуванні арешту з коштів боржника, що надходять як пенсійні виплати та благодійна допомога та скасувати постанову начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Шевченко Вячеслава Руслановича від 06.10.2022 р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 60310102.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що на примусовому виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2-2302/2011 від 08.02.2012 р., який видано Бабушкінським районним судом. Позивач є пенсіонеркою, отримує пенсію, проте на рахунок, на який надходять пенсійні виплати, відповідачем накладено арешт. Вказані дії відповідача вважає протиправними, а постанову начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Шевченка Вячеслава Руслановича від 06.10.2022 р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 60310102 такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/18877/22 та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
У судове засідання 22.12.2022 року з'явилась позивач та представник відповідача, треті особи в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
При цьому, за нормами частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, законом встановлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 817/425/17.
Позивач у даній справі оскаржує постанову Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) від 06.10.2022 р. про арешт коштів боржника, винесену у виконавчому провадженні № 60310102.
При цьому, виконавче провадження № 60310102 відкрито щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-2302/2011 від 08.02.2012 р., який видано Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.
Враховуючи наведене та з огляду на те, що виконавче провадження в межах якого накладено арешт на кошти ОСОБА_1 , вчинено в рамках примусового виконання виконавчого листа № 2-2302/2011 від 08.02.2012 р., виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, заявлена позовна вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Таким чином, спори з приводу виконання рішень, ухвалених відповідно до правил Цивільного процесуального кодексу України, підлягають розгляду відповідним місцевим судом за правилами цього Кодексу.
Суд дійшов висновку, що оскільки з матеріалів позову не вбачається наявності публічно-правового спору між сторонами, тому юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, на цей спір не поширюється. Справа за таким позовом має розглядатися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 24 рішення в справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria, заява № 7360/76) зазначив, що поняття суд, встановлений законом у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом, орган, який, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 січня 2020 року в справі № 340/25/19 зазначила, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, заявлені позивачем вимоги мали бути розглянуті в межах цивільного, а не адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією від 22.11.2022 року № 1028469482.
З огляду на викладені обставини, підлягає поверненню з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн., сплачений за подання до суду позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 238, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, скасування постанови - закрити.
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок), сплачений згідно квитанції від 22.11.2022 року № 1028469482.
Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков