Справа № 461/6758/22
Провадження № 1-кп/461/722/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2022 м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє вироком Залізничного районного суду міста Львова від 09.12.2022 за ч.3 ст.185 КК до покарання у виді трьох років двох місяців позбавлення волі
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України -
ВСТАНОВИВ:
22 листопада 2022 року, близько 15 год. 44 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Близенько» ПП «Мережа-сервіс Львів №20», що за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 45, у час запровадження воєнного стану по всій території, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів та з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав із торгового стелажа магазину одну пляшку віскі «Джим Бім Байт бурбон» 0,7 л, вартістю 330 грн., яку заховав під куртку, в яку був одягнений. Після чого, ОСОБА_4 пройшов повз межі каси, не оплативши за товар, та із викраденим майном покинув межі магазину «Близенько», чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 330 грн.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене та в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю, та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, викладені у обвинувальному акті. Пояснив суду, що 22 листопада 2022 року перебував у приміщенні магазину «Близенько» ПП «Мережа-сервіс Львів №20», що за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 45 та викрав із магазину пляшку віскі, заховавши його під куртку. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.
Представник ПП «Мережа-Сервіс Львів» ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду у даній справі без його участі.
Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки ч.3 ст.349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, доведена повністю.
Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України є правильною, оскільки останній вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Загальні засади призначення покарання, визначені у ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Своєю чергою, наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, з середньою освітою, не одружений, дітей не має, не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Окрім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування вимог ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, поведінка обвинуваченого свідчить про його схильність до вчинення умисних кримінальних правопорушень проти власності та про небажання останнього ставати на шлях виправлення.
Судом встановлено, що вироком Франківського районного суду міста Львова від 02.08.2022 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначено покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки.
Згідно ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.
Окрім того, судом встановлено, що вироком Залізничного районного суду міста Львова від 09.12.2022 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
Згідно правового висновку Об'єднаної палати ККС ВС від 01 червня 2020 року у справі №766/39/17 пр. № 51-8867кмо18 при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:
а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів);
б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).
Суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченне ч.4 ст.185 КК України, до постановлення вироку Залізничного районного суду міста Львова від 09.12.2022, тому остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Залізничного районного суду м.Львова від 09.12.2022 у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, після постановлення вироку Франківського районного суду міста Львова від 02.08.2022, тому остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити відповідно до вимог ч.1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі за вироком Франківського районного суду міста Львова від 02.08.2022 до покарання, призначеного цим вироком.
Крім того, судом встановлено, що вироком Франківського районного суду міста Львова від 15.11.2022 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 5000 (п'яти тисяч) неоподаткованих мінімумів, що становить 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених підакцизних товарів.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Відтак, суд дійшов висновку, що призначене покарання за вироком Франківського районного суду міста Львова від 15.11.2022 ОСОБА_4 у виді штрафу необхідно виконувати самостійно.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.
Також, до Галицького районного суду м.Львова надійшов цивільний позов представника ПП «Мережа-Сервіс Львів» ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , в якому просить стягнути з відповідача відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 330 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що цивільний позов ПП «Мережа-Сервіс Львів» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 330 грн. необхідно задоволити, оскільки у судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину та не заперечував проти задоволення цивільного позову в повному обсязі.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 12, 65, 70, 71, 72, 75, 185 КК України, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Залізничного районного суду м.Львова від 09.12.2022 у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком у виді 5 (п'яти) років місяця позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного ОСОБА_4 покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Франківського районного суду м.Львова від 02.08.2022 у виді 2 (двох) років обмеження волі, що відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.72 КК України відповідає 1 (одному) року позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
На підставі вимог ч.3 ст.72 КК України вирок Франківського районного суду м.Львова від 15.11.2022 за ч.1 ст.204 КК України, яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 5000 (п'яти тисяч) неоподаткованих мінімумів, що становить 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених підакцизних товарів - виконувати самостійно.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Цивільний позов ПП «Мережа-Сервіс Львів» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПП «Мережа-Сервіс Львів» матеріальні збитки в розмірі 330 (триста тридцять) грн. 00 коп.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_7