Справа № 206/3280/22
Провадження № 3/206/1515/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 238776 від 20.10.2022 року вбачається, що 20.10.2022 року близько 19:30 у АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив насильство в сім'ї , тобто вчинив дії фізичного та психологічного характеру, а саме застосував фізичне та психологічне насильство до своєї матері гр. ОСОБА_2 , що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних пошкоджень, погрожував фізичною розправою, ображав, в наслідок чого могла бути та була завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілої гр. ОСОБА_2 . ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 21.11.2022 року та 20.12.2022 року не з'явився. Про дату судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки поштою.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади;важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Тому, враховуючи викладене, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються вірно за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи, які не протирічять один одному та узгоджуються між собою, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 238776 від 20.10.2022 року, заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_3 .
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість правопорушника ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями потерпілої та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведеною повністю.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При обранні виду та розміру адміністративного стягнення, враховую ступень вини правопорушника, його особу, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 124, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення постанови становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова набирає чинності після закінчення строку, встановленого на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя А.О. Сухоруков