Справа № 214/4200/22
2/214/4257/22
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
12 грудня 2022 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Ткаченка А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, при заочному розгляді, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/4200/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою 26 серпня 2022 року, в якій просив суд розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 жовтня 1995 року Цюрупинським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №37. В обґрунтування вимог вказано, що 14 жовтня 1995 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Цюрупинським відділом реєстрації актів громадянського стану. Шлюбно-сімейні стосунки між подружжям не склались у зв'язку з різними характерами, поглядами на життя. ОСОБА_2 не розуміє та не хоче розуміти сутність проблем, що виникають в їх сімейному житті, не здатна підтримувати нормальну атмосферу в їх сім'ї, піклуватися про побудову стосунків на взаємній повазі, любові, взаємодопомозі. Фактично стосунки між ними припинено останні три роки, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, єдиного бюджету не мають. На переконання позивача, шлюб між ними розпався остаточно та носить формальний характер, а його збереження на майбутнє суперечитиме інтересам позивача. Надання строку на примирення вважає недоцільним. Майновий спір між ними відсутній.
Ухвалою суду від 25 листопада 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.10).
Правом на участь в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не скористався, згідно з клопотанням, викладеним в прохальній частині позову, просив справу розглянути за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення судового засідання, у тому числі в порядку ст.128 ЦПК України, ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», в судове засідання повторно не з'явилася без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подала. Клопотань про відкладення розгляду справи, надання сторонам строку на примирення на адресу суду будь-якими засобами зв'язку не подавала.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, її неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України.
Суд акцентує увагу на тому, що навіть в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року та в черговий раз продовженого з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб на підставі Указу Президента України №757/2022 від 07 листопада 2022 року, затвердженого Законом України №2738-ІХ від 16 листопада 2022 року, право особи на судовий захист не може бути обмежено, оскільки відповідно до ст.ст.10, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану повноваження судів не можуть бути припинені.
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 14 жовтня 1995 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ) було укладено шлюб, зареєстрований Цюрупинським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №37 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 від 14 жовтня 1995 року, а.с.6). Як вказував позивач, шлюбні стосунки між сторонами припинено протягом останніх трьох років у зв'язку з різними характерами, поглядами на життя, втратою почуттів любові та взаємоповаги, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, єдиного бюджету не мають, жодних стосунків, притаманних подружжю, не підтримують.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу і зумовлює його добровільний характер.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно ст.110 СК України.
Як передбачено ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18, яку кореспондує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Суд не застосовує положення ст.111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надала, клопотань про надання строку на примирення не заявляла.
Відповідно до ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 14 жовтня 1995 року (а.с.6) слідує, що під час державної реєстрації шлюбу відповідач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », яке суд вважає за можливе залишити без змін з огляду на відсутність заяви відповідача про відновлення дошлюбного прізвища.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.2 ст.136, ст.141 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача, звільненого від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 23 жовтня 2018 року, а.с.7), у зв'язку з чим судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави. Інші процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 274 ч.4, ст.ст.280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимогиОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ), зареєстрований 14 жовтня 1995 року Цюрупинським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №37- розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 залишити без змін - « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України 992 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб відповідно до ч.2 ст.115 СК України.
На підставі ч.2 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» про ухвалення даного судового рішення повідомити відповідача шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень . З моменту розміщення такої інформації вважається, що відповідач отримала судове рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом першої інстанції за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення суду складено та підписано 12 грудня 2022 року.
Суддя А.В. Ткаченко