УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа №640/1622/20
провадження №К/990/35327/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Бучик А.Ю., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №640/1622/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування акта й наказу,
УСТАНОВИВ:
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 (залучено до участі у справі ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2021), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати акт Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на АДРЕСА_1 від 12.11.2019 №б/н;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 12.11.2019 №259 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 28.02.2017 за №КВ 082170590539 та готовність до експлуатації об'єкта від 02.03.2018 за №КВ 141180611510.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 12.11.2019 №259 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 28.02.2017 за №КВ 082170590539 та готовність до експлуатації об'єкта від 02.03.2018 за №КВ 141180611510;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 - скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого комітету Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування акта і наказу - відмовлено повністю.
ОСОБА_1 із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.
Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої у цій справі.
Окрім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору помилково не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 14.05.2019 у справі №826/2598/18, від 19.09.2018 у справі №804/1510/16, від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 01.10.2019 у справі №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 26.06.2018 у справі №826/20445/16, від 27.02.2019 у справі №210/3059/17, від 07.02.2019 у справі №201/3017/17. У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також наявність обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Також колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас частина друга статті 329 КАС України встановлює, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 13.09.2022 (постанова складена в повному обсязі 14.09.2022), касаційна скарга вперше подана 17.10.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2022 касаційна скарга була повернута скаржнику.
09.11.2022 позивач звернувся до суду з касаційною скаргою вдруге.
Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2022 касаційна скарга була знову повернута скаржнику.
09.12.2022 позивач звернувся до Верховного Суду з цією касаційною скаргою і з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення.
Скаржник просить суд про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивуючи це тим, що він невідкладно, після повернення касаційної скарги, усунув її недолік, який перешкоджав розгляду питання про відкриття касаційного провадження.
До того ж, подання скарги вперше із пропуском строку на касаційне оскарження, було спричинено тим, що оскаржувану постанову представник позивача отримав лише 21.09.2022 в суді апеляційної інстанції, що підтверджується відповідними доказами.
Слід зазначити, що подання повторно скарги у максимально стислий строк після усунення недоліку свідчить про намір позивача реалізувати право на касаційне оскарження.
Тобто заявник намагався невідкладно усунути недолік касаційної скарги, а отже, в цій ситуації він не допустив безпідставного зволікання зі зверненням до суду касаційної інстанції. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для поновлення позивачеві процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення у цій справі.
Також Суд звертає увагу на те, що учасниками справи є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не зареєстровані в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС).
Відповідно до частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Суд інформує, що з 05.11.2021 функціонують окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв'язку.
У зв'язку із запровадженням в України воєнного стану, режиму економії та недофінансуванням судів, можливості направляти повістки та судові рішення поштовим зв'язком вкрай обмежені.
Враховуючи наведене, Суд рекомендує ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєструватися у системі «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись положеннями пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №640/1622/20.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №640/1622/20.
3. Витребувати із Окружного адміністративного суду міста Києва справу №640/1622/20.
4. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
5. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
6. Рекомендувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєструватися в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя В.М. Кравчук