ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/1025/22
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу
за позовом Комунального підприємства "Дирекція парків" Черкаської міської ради
до Приватного підприємства "Янакофф"
про стягнення 108465,60 грн.
Секретар судового засідання Бадика Д.Д.
Представники учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ;
Відповідач - не з'явився.
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справі.
12.10.2022 Комунальне підприємство "Дирекція парків" Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 21368856, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул.Смілянська, буд.132/3) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Янакофф" (ідентифікаційний код 35754859, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 168) про стягнення 108465,60 грн попередньої оплати за договором поставки №28 від 06.09.2021 (а.с. 1-40).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач не виконав належним чином своє зобов'язання за договором поставки в частині фактичної передачі позивачу товару, а саме пального, тим самим порушив умови договору.
17.10.2022 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 925/1025/22, ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі надіслана учасникам справи: позивачу та відповідачу - рекомендованими листами з повідомленням про вручення та електронним листами (а. с. 46-50).
02.11.2022 у судовому засідання взяли участь представник позивача ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат Гричаненко О.М.
02.11.2022 у судовому засідання представник Відповідача адвокат Гричаненко О.М., звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи та підготовки відзиву у справі, аргументуючи це тим, що не отримав вчасно позовну заяву та ухвалу про відкриття провадження у справі, та просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату (а. с. 52-55).
02.11.2022 суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 16.11.2022 до 11 год. 00 хв.
16.11.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а. с. 60-61), у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень проти позовних вимог, відповідач зауважив, що доставку пального до АЗС ПП "Янакофф" здійснювало пов'язане товариство ТОВ "Дізарт Плюс". Директором ПП "Янакофф" та ТОВ "Дізарт Плюс" виступає одна особа - ОСОБА_2 ТОВ "Дізарт Плюс" здійснювало перевезення ПММ, а ПП "Янакофф" реалізацію.
На звернення ТОВ "Дізарт Плюс" було повідомлено, що КП "АЕРОПОРТ ЧЕРКАСИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" у зв'язку з введення воєнного стану в Україні взято під охорону та обмежено доступ до майна Підприємства. На час воєнного стану суб'єктам господарювання обмежено можливість використання майна, яке вони орендують та яке знаходиться на території Підприємства. Доступ до резервуарів з ПММ обмежений, заборонено в'їзд клієнтів суб'єктів господарювання.
Вказані обставини Відповідач вважає форс-мажорними обставини (обставини непереборної сили) відповідно до сертифікату ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. Вважає, що виконання зобов'язань є неможливими у зв'язку з надзвичайними і невідворотними обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності та підтвердження неможливості виконання зобов'язань.
Відповідач вказує, що позовні вимоги в частині повернення коштів, які сплатив Позивач, є неможливими, адже дані кошти вже були спрямовані на закупівлю палива на виконання договору. Можливості повернути кошти на даний час у Відповідача немає, проте є можливість повернути паливо, яке було закуплено для виконання договору.
Просить суд відмовити у задоволенні позову, відновити строк для подання відзиву та залучити, як третю особу по справі, КП "АЕРОПОРТ ЧЕРКАСИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ".
16.11.2022 позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву (а. с. 64-65), у якій вказує, що наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи не спростовують доводів позовної заяви та не ґрунтуються на нормах чинного матеріального та процесуального права. Твердження відповідача про те, що обмеження доступу на територію КП "АЕРОПОРТ ЧЕРКАСИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" є форс-мажорною обставиною, яка звільняє його від відповідальності та підтверджує неможливість виконання зобов'язань не спростовує позовні вимоги, адже відповідно до п. 8.3 Договору визначено, що Сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань за Договором, повинна негайно, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десяти) календарних днів письмово повідомити інший Стороні про настання і припинення обставин, що перешкоджають виконанню умов договору. Несвоєчасне повідомлення/неповідомлення про обставини непереборної сили позбавляє відповідну сторону права посилатися на ці обставини в майбутньому.
Відповідач не повідомляв позивачу про настання для нього обставин непереборної сили та неможливість виконання зобов'язань за договором у строк, встановлений п. 8.3. договору, що позбавляє його права посилатися на ці обставини при розгляді даної справи судом.
Придбане відповідачем пальне до 24.02.2022, не придатне для використання, у підтвердження чого подав письмові докази (а. с. 66-68).
Заперечував проти клопотання відповідача про залучення третьої особи до участі справи, посилаючись на ч.1 ст. 50 ГПК України.
Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
16.11.2022 у судовому засідання взяли участь представник позивача ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат Гричаненко О.М.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд надати відповідачу час для подання заперечення на відповідь на відзив. Просив залучити до участі у справі КП "АЕРОПОРТ ЧЕРКАСИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ".
16.11.2022 суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 30.11.2022 до 14 год. 00 хв.
30.11.2022 відповідач подав до суду заяву, у якій просив відкласти підготовче засідання та продовжити строк розгляду справи. Ствердив, що підготував заперечення на відповідь на відзив, проте надіслав їх з пропуском встановленого судом строку.
30.11.2022 судове засідання не відбулось у зв'язку з відсутністю у Господарському суді Черкаської області електропостачання відповідно до графіку погодинних відключень на території Черкаської області.
Суд призначив розгляд справи у судовому засіданні на 08.12.2022 на 10 год. 30 хв.
Ухвала суду про відкладення судового засідання у справі надіслана учасникам справи: позивачу - електронним листом; відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та електронним листом представнику відповідача адвокату Гричаненку О.М. (а. с. 80-а, 80-б).
08.12.2022 у судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_1 . Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні 08.12.2022 розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору КП "АЕРОПОРТ ЧЕРКАСИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ", суд ухвалив залишити клопотання відповідача без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
02.11.2022 суд за участю представника відповідача адвоката Гричаненка О.М. та представника позивача ОСОБА_1 розпочав розгляд справи. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи подання відповідачем клопотання про залучення третьої особи після початку першого судового засідання, суд ухвалив залишити клопотання відповідача без розгляду.
Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче провадження під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження не проводиться.
Оскільки продовження строку розгляду справи, що розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, не передбачено процесуальним законом, а підготовче провадження не проводиться суд ухвалив відмовити у клопотанні Відповідача про продовження строку підготовчого провадження.
Заперечення на відповідь на відзив відповідач до суду не подав.
Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд у судовому засіданні 08.12.2022 суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/1025/22.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться у справі, та оцінивши їх у сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 108465,60 грн попередньої оплати за договором поставки №28 від 06.09.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач не виконав належним чином своє зобов'язання за договором поставки та не передав позивачу товар, а саме пальне в обсязі, погодженому у договорі поставки, й тим самим порушив умови договору.
Заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що поставку пального здійснювало пов'язане з відповідачем товариство, директорами яких є одна і та ж особа. 24.02.2022 на час воєнного стану суб'єктам господарювання обмежено можливість використання майна, яке вони орендують та яке знаходиться на території Підприємства (відповідача, ПП АЗС "Янакофф"). Доступ до резервуарів обмежений, заборонено в'їзд клієнтів суб'єктів господарювання.
Вказані обставини Відповідач вважає форс-мажорними обставини (обставини непереборної сили). Тому виконання зобов'язань є неможливими у зв'язку з надзвичайними і невідворотними обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності та підтвердження неможливості виконання зобов'язань.
Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, предметом доказування у справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору поставки; обставини виконання умов договору сторонами; виникнення форс-мажорних обставини (обставини непереборної сили); порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Обставини, які не підлягають доказуванню.
Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
У відзиві на позовну заяву відповідач визнав факт укладення договору поставки між сторонами та дії сторін щодо його виконання.
Під час розгляду справи у суду не виникли обґрунтовані підстави вважати обставини визнані відповідачем відзиві на позовну заяву недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом.
Враховуючи зміст відзиву відповідача суд визнає встановленими обставини виникнення між позивачем та відповідачем господарського зобов'язання; неналежне виконання відповідачем зобов'язання з передання товару; вартість товару, що не був переданий позивачу, становить 108465,60 грн.
Відповідно до частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану", яким у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України на всій території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб.
Введення на всій території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану строком на 30 діб та його наступне продовження суд визнає загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування.
4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:
06.09.2021 Комунальне підприємство "Дирекція парків" Черкаської міської ради (позивач, замовник) та Приватне підприємство "Янакофф" (відповідач, постачальник) уклали договір поставки №28. (а. с. 9-13)
Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов'язується поставити, а замовник, в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується прийняти й оплатити постачальнику бензин А-92 Євро та дизельне паливо Євро, за кодом ДК 021:2015код 09130000-9 - нафта і дистиляти (далі - Товар) за асортиментом, цінами і кількістю, зазначеними в Специфікації Товару (Додаток №1), що додається до Договору і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 5.1 договору поставка Товару здійснюється цілодобово на умовах FCA (в редакції Інкотермс - 2020) - завантажено в автомобільний транспорт Замовника, з резервуарів автозаправних станцій (АЗС), що розташовані за адресою: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 168. При цьому, право на отримання Товару за таких умов Замовник набуває після отримання від Постачальника, спеціально виготовлених для цього, паливних карток, або скретч-карток, кожна з яких містить на собі інформацію про: постачальника, вид пального, кількість пального, яку можна отримати при пред'явленні оператору АЗС цієї картки, а також термін її дії.
Відповідно до пункту 8.1 договору поставки при настанні обставин непереборної сили, тобто неможливості повного або часткового виконання кожною із Сторін зобов'язань за договором, у тому числі: пожеж, стихійних лих, воєнних дій будь-якого характеру, блокади, актів органів влади й інших органів (введення мораторію, рішень, розпоряджень, постанова та ін.), що робить неможливим виконання зобов'язань за договором та не залежить від волі сторін, термін виконання зобов'язань відкладається на час, протягом якого будуть діяти такі обставини.
Якщо обставини будуть продовжуватися на строк більше ніж 3 (три) календарних місяця, то кожна із сторін буде мати право відмовитися від виконання своїх зобов'язань за договором без відшкодування іншій стороні будь-яких збитків. (п. 8.2. договору)
Відповідно до пункту 8.3. договору поставки сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань за договором, повинна негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 10 (десяти) календарних днів письмово повідомити інші сторони про настання і припинення обставин, що перешкоджають виконання умов договору. Несвоєчасне повідомлення/неповідомлення про обставини непереборної сили позбавляє відповідну сторону права посилатися на ці обставини в майбутньому.
14.09.2021 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору поставки №28, в якій дійшли згоди про змінення специфікації товару до даного Договору та виклали у новій редакції зміни, а саме: сума договору буде становити 420 000,00 в т.ч. ПДВ 70000,00 грн, у тому числі за рахунок бюджетних коштів Замовника 283 895,76грн, а за рахунок власних коштів Замовника 136104,24 грн. (а.с.14)
24.09.2021 КП "Дирекція парків" Черкаської МР здійснило платіж у сумі 103500,00 грн на рахунок отримувача ПП "Янакофф", що підтверджує платіжне доручення №267 за дизельне паливо та бензин, згідно з умовами договору №28 від 06.09.2021, додаткової угоди №1 від 14.09.2021. та накладної №РН-0000837 від 09.09.2021 (а.с 17).
11.11.2021 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору поставки №28, в якій дійшли згоди про змінення п.3.2 Договору, та виклали його в новій редакції: сума договору буде становити 419987,64 в т.ч. ПДВ 69997,94 грн, у тому числі за рахунок бюджетних коштів Замовника 303 640,44грн, а за рахунок власних коштів Замовника 116347,20 грн. (а.с. 15-16).
25.11.2021 КП "Дирекція парків" Черкаської МР здійснило платіж у сумі 189736,80 грн на рахунок отримувача ПП "Янакофф", що підтверджує платіжне доручення №337 за дизельне паливо та бензин, згідно з умовами договору №28 від 06.09.2021, додаткової угоди №2 від 11.11.2021. та накладної №РН-0000988 від 18.11.2021 (а.с.18).
08.12.2021 КП "Дирекція парків" Черкаської МР здійснило платіж у сумі 10403,64 на рахунок отримувача ПП "Янакофф", що підтверджує платіжне доручення №349 за дизельне паливо та бензин, згідно з умовами договору №28 від 06.09.2021, додаткової угоди №2 від 11.11.2021 та накладної №РН-0000990 від 01.12.2021 грн. (а.с.19)
На виконання умов договору постачальник передав замовнику, а замовник отримав і оплатив паливні картки (талони) на загальну суму: дизельне пальне - 7000 л на суму 188580,00 грн з ПДВ; бензин А-92 - 3971 л на суму 115060,44 грн з ПДВ.
Разом 303640,44 грн.
Пунктом 6.3.3 договору визначено обов'язок постачальника забезпечити зберігання товару до його фактичної передачі замовнику, тобто до заправки автомобіля.
07.03.2022, 08.03.2022 та 10.03.2022 уповноважені особи (працівники) КП "Дирекція парків" здійснювали спроби отримати пальне на АЗС ПП "Янакофф" за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 168, але не змогли цього зробити, оскільки доступ на територію АЗС було закрито, а персонал був відсутній на роботі, про що складені акти уповноваженими особами КП "Дирекція парків" (а. с. 31-33).
19.07.2022 на адресу електронної пошти, яку вказав відповідач у договорі, позивач надіслав вимогу №248, про виконання зобов'язань за договором поставки №28 від 06.09.2021. У вимозі позивач просив повідомити відповідача про можливість виконання своїх зобов'язань за договором (а. с. 34-36).
Відповіді на вимогу позивач не отримав.
16.09.2022 позивач надіслав відповідачу претензію про повернення суми попередньої оплати за договором поставки №28 від 06.09.2021. В претензії вимагав негайно, але не пізніше семи днів з моменту пред'явлення претензії, повернути вартість пального, яке не було відпущене, за оплаченими паливними картками (талонами) (а. с. 37).
Відповіді на претензію позивач не отримав.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема такими засобами як письмові докази
Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Тому подані позивачем докази суд визнає належними.
Суд не встановив, що докази подані позивачем, отримані з порушенням закону. Тому подані докази суд визнає допустимими.
Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Тому суд визнає докази, подані позивачем, достовірними.
Відповідач доказів, на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, не подав.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі
Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає встановленими обставини:
- виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору поставки №28 від 06.09.2021;
- виконання позивачем умов договору поставки та здійснення оплати за пальне у розмірі 303640,44 грн;
- невиконання відповідачем свого обов'язку за договором поставки в частині фактичної передачі позивачу товару вартістю 108465,60 грн, а саме дизельного пального в обсязі 1840 л. вартістю 51556,80 грн. з ПДВ та бензину А-92 в обсязі 1920 л. вартістю 56908,80 грн. з ПДВ;
- дотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору, зокрема направлення відповідачу вимоги №248 від 19.07.2022 та претензії №318 від 16.09.2022;
- ненадання відповідачем відповіді на вимогу та претензію позивачу;
- запровадження на всій території України з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечення.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. (частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Сумніву у добросовісному здійсненні сторонами процесуальних прав та виконанні обов'язку щодо доказів у суду не виникло.
За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Позивач, обґрунтовуючи позовну заяву, стверджував, що відповідач з моменту оплати та видачі паливних карток (талонів) на зв'язок з першим не виходив, умови договору (п.5.5, п.6.3.3) про обов'язок постачальника (відповідача) забезпечити зберігання товару (палива) до його фактичної передачі замовнику (позивачу), тобто до заправки автомобіля - не виконав.
Відповідач тверджень позивача не спростував, ствердив, що не виконав умови договору, у зв'язку з оголошенням на території України воєнного стану та забороною входу на територію підприємства, яке повинно було забезпечити позивача товаром.
Вказані обставини відповідач вважає форс-мажорними обставини (обставини непереборної сили) відповідно до сертифікату ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. Вказував, що виконання зобов'язань є неможливими у зв'язку з надзвичайними і невідворотними обставинами.
Відповідач вказує на звернення ТОВ "Дізарт Плюс", у якому повідомлено, що у зв'язку з введення воєнного стану в Україні об'єкт відповідача взято під охорону та обмежено доступ до майна підприємства. Стверджує про припинення роботи товариства з 24.02.2022.
На підтвердження обставин обмеження доступу до свого майна та припинення роботи підприємства відповідач доказів не надав.
Відповідно до п.8.3 договору в разі, коли виникли обставини, які унеможливлюють виконання зобов'язань за договором, сторона повинна негайно, але не пізніше 10 календарних днів письмово повідомити іншій стороні про настання і припинення обставин що перешкоджають виконанню умов договору.
Відповідач про виникнення обставини, які унеможливлюють виконання зобов'язань за договором, позивача не повідомив.
Твердження відповідача про можливість повернення палива, яке було закуплене до 24.02.2022, спростовані позивачем Сертифікатом відповідності (а.с.66), Декларацією про відповідність (а.с.67) та Паспортом якості №337 (а.с.68), які доводять непридатність палива для використання через сплив строку їх придатності.
Враховуючи визнання відповідачем обставин, що входять до предмету доказування, наявність чітких та переконливих доказів, а також вірогідність поданих позивачем доказів суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Суд дійшов висновку про доведеність позивачем обставин виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору поставки, неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки та передання товару позивачу в меншій кількості.
Відповідач доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, не подав. З огляду на вказане суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок про порушення, невизнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.
Позивач у цій справі прагне захистити своє право на повернення попередньої оплати за товар, який не був поставлений.
Передумовою виникнення спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору поставки.
Причиною виникнення спору є часткове виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару позивачу та звернення позивача з вимогою до відповідачем повернути суму попередньої оплати.
Позивач належним чином виконав зобов'язання та здійснив попередню оплату товару у розмірі 303640,44 грн.
Відповідач зобов'язання з поставки товару у повному обсязі не виконав. Вартість товару, що не був поставлений позивачу становить 108465,60 грн, а саме дизельне паливо в обсязі 1840 л. вартістю 51556,80 грн. з ПДВ, бензину А-92 в обсязі 1920 л. вартістю 56908,80 грн. з ПДВ.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною та отримання товару.
Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов переконання про порушення відповідачем господарського зобов'язання внаслідок його невиконання та поставки товару у меншому обсязі, ніж погоджено сторонами у договорі. Невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язання управленою стороною та отримання товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, вимогу позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за товар, що не був поставлений, у розмірі 108465,60 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Аргументи сторін:
Невиконання зобов'язання відповідач обґрунтовував настанням обставин непереборної, а саме введенням на території України воєнного стану.
В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України).
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
Наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого договором обов'язку виконати зобов'язання.
Норми статті 617 Цивільного кодексу України регулюють підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання, але не звільняють управнену сторону від виконання свого обов'язку у зобов'язанні.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (частина 2 статті 218 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Позивач, реалізуючи право покупця за договором купівлі-продажу вимагати у продавця передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, звернувся до відповідача з вимогою повернути суму попередньої оплати.
Відповідач не довів належними і допустимими доказами, яким чином виникнення обставин непереборної сили зробило неможливим повне або часткове виконання ним свого обов'язку з поставки товару або повернути позивачу суму попередньої оплати.
Відповідач не надав суду доказів неможливості здійснити поставку товару у спосіб, передбачений договором, з використання паливних карток з резервуарів автозаправних станцій за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 168.
Відповідач не обґрунтував неможливості погодження сторонами виконання зобов'язання з поставки товару в інший спосіб, й, зокрема, з резервуарів інших автозаправних станцій.
Відповідач у порушення умов договору (п. 8.3) не повідомив позивача про настання обставин непереборної сили, а тому позбавлений права посилатися на ці обставини в майбутньому.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
Суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин, які б зумовлювали неможливість виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару через обставини непереборної сили.
6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов'язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.
Дослідивши правовідносини сторін, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини договору поставки.
Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Мотивом застосування вказаних норм прав є висновок суду про порушення відповідачем зобов'язання, зокрема поставка товару у меншому обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до частинами 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Невиконання відповідачем обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язання управленою стороною та надає позивачу право вимагати у судовому порядку передання товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
8. Розподіл судових витрат.
При зверненні до суду позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2481,00 грн, на підставі платіжного доручення №6245 від 4 жовтня 2022 року (а. с. 7).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Янакофф" (ідентифікаційний код 35754859, адреса місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 168) на користь Комунального підприємства "Дирекція парків" Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 21368856, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 132/3) 108465,60 грн (сто вісім тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень 60 копійок), 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення підписано 19.12.2022.
Суддя А.І. Гладун