ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2022 Справа № 917/868/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом
Селянського (фермерського) господарства "Олеко"
до Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області,
Фермерського господарства "Ростагро - 2017" та
Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
про визнання недійними та скасування наказу та договору, скасування державної реєстрації земельної ділянки
за участю представників сторін:
від позивача: Олександр Козар;
від позивача: Володимир Сенкевич;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: Наталія Купка
Обставини справи: Селянське (фермерське) господарство “Олеко” звернулося з позовом до Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, Фермерського господарства "Ростагро - 2017" та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (з урахуванням заяви про зміну предмету позову вх. № 12003 від 01.11.2021), в якому просить:
- визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду” від 24.04.2017 № 4054/СГ, в якому “Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель запасу не наданих у власність або постійне користування за межами населених пунктів на території Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, та надано ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності земельну ділянку площею 6,5412 га ріллі, (кадастровий номер 5321883800:00:009:0134) в дострокову оренду терміном на 7 (сім) років для ведення фермерського господарства на території Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населених пунктів”, в частині площі земельної ділянки в розмірі 1,5237 га, яка накладається на земельну ділянку, яка знаходиться в постійному користуванні позивача й посвідчена державним актом на право постійного користування землею серія ПЛ №00183 зареєстрованим за № 70 від 10.02.1995;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 5321883800:00:009:0134 та закрити щодо неї Поземельну книгу;
- визнати недійсним договір оренди землі від 24.04.2017, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та Фермерським господарством "Ростагро - 2017" на земельну ділянку кадастровий номер 5321883800:00:009:0134 та скасувати його державну реєстрацію, яка накладається на земельну ділянку, що знаходиться в постійному користуванні позивача й посвідчена державним актом на право постійного користування землею серія ПЛ № 00183, зареєстрованим за № 70 від 10.02.1995.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Селянське (фермерське) господарство “Олеко” є постійним землекористувачем спірних земельних ділянок на підставі Акту на право постійного користування серія ПЛ № 00183. Проте не має можливості реалізувати своє право постійного користування земельною ділянкою, посвідчене державним актом на право постійного користування землею серія ПЛ №00183, зареєстрованим за № 70 від 10.02.1995, з огляду на наявність земельної ділянки з кадастровим номером 5321883800:00:009:0134, яка накладається на земельну ділянку позивача. Зазначає, що Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду” від 24.04.2017 № 4054/СГ порушується право позивача на надану йому в користування земельну ділянку, набуте ним раніше, в частині перетину ділянки позивача з ділянкою № 5321883800:00:009:0134 у розмірі 1,5237 га. Договором оренди землі від 24.04.2017, укладеним Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та Фермерським господарством “Ростагро - 2017”, також порушується право позивача на надану йому в користування земельну ділянку, набуте ним раніше, в частині перетину ділянки позивача з ділянкою № 5321883800:00:009:0134.
Відповідач 2 - Фермерське господарство "Ростагро - 2017" у відзиві (вх. № 8332 від 28.07.2021) проти позову заперечує, посилаючись на те, що Фермерське господарство "Ростагро - 2017" в установленому Законом порядку отримало дозвіл на розроблення документації із землеустрою, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.10.2015 № 2310/0/75-15сг. Відповідно до встановленої процедури, при розробці проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель запасу не наданих у власність або постійне користування за межами населених пунктів на території Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, отримано належні погодження відповідних органів та позитивний висновок державної експертизи Держгеокадастру України та затверджено проект. Також, виготовлено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Отже, Фермерське господарство "Ростагро - 2017" отримало в оренду спірну земельну ділянку без жодних порушень земельного законодавства, за встановленою процедурою та є добросовісним набувачем відповідного речового права, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.04.2017.
Також, відповідач 2 заявив про застосування позовної давності.
Обґрунтовуючи зазначене клопотання відповідач 2 посилається на те, що речове право Фермерського господарства "Ростагро - 2017" зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.04.2017 з посиланням на відповідний договір від 24.04.2017. Зазначена інформація знаходиться у відкритому доступі. Позивач мав можливість звернутися до суду ще у 2017 році. Проте із зазначеним позовом звернувся лише 31.05.2021, тобто за межами строку позовної давності.
Відповідачі 1, 3 відзивів на позов не надали.
Представник відповідача 3 - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у судовому засіданні заперечує проти позову, посилаючись на те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду Фермерському господарству "Ростагро - 2017" від 24.04.2017 № 4054/СГ прийнятий відповідно до чинного законодавства, тому підстав для його скасування немає.
Позивач у відповіді на відзив (вх. № 11374 від 13.10.2021) спростовує доводи відповідача 2.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.07.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 10:00 03.08.2021.
Підготовче засідання у справі, призначене на 10:00 03.08.2021 не проводилося, у зв'язку з перебуванням судді Сіроша Д. М. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.09.2022 суд призначив підготовче судове засідання у справі на 11:00 28.09.2021.
У судовому засіданні 28.09.2021 суд продовжив строк проведення підготовчого засідання та оголосив перерву до 10:00 12.10.2021.
У підготовчому судовому засіданні 12.10.2021 суд оголосив перерву до 11:00 02.11.2021.
У підготовчому судовому засіданні 02.11.2021 суд оголосив перерву до 15:00 15.11.2021.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.11.2021 суд прийняв до розгляду заяву про зміну предмету позову та відклав підготовче засідання на 16:00 23.11.2021.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.11.2021 суд призначив у справі № 917/868/21 земельно - технічну експертизу, проведення якої доручив Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А), зобов'язав Фермерське господарство "Ростагро - 2017" оплатити вартість, призначеної судом експертизи, та зупинив провадження у справі на час проведення земельно - технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.01.2022 суд задовольнив клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для проведення судової земельно - технічної експертизи № 36954.
Харківський науково - дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса надіслав повідомлення про неможливість проведення судової експертизи, оскільки оплата за проведення експертизи до експертної установи не надійшла.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.09.2022 суд поновив провадження у справі, призначив підготовче засідання у справі на 15:30 25.01.2022.
12.10.2022 від відповідача 1 - Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.10.2022 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/868/21 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 14:30 07.12.2022.
Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ:
На підставі рішення другої сесії двадцять другого скликання Кобеляцької районної ради народних депутатів Полтавської області від 25.11.1994 “Про надання гр. ОСОБА_2 у користування земельної ділянки для створення селянського (фермерського) господарства” гр. ОСОБА_2 надано в користування земельну ділянку площею 50,0 га, з них: ріллі - 50,0 га із земель запасу фермерського фонду Комендантівської сільської Ради народних депутатів для створення селянського (фермерського) господарства. Приступити до використання наданої земельної ділянки після одержання Державного Акту на право користування землею, реєстрації його в районній Раді народних депутатів і збору урожаю попереднім користувачем”.
Селянському (фермерському) господарству “Олеко” (голова ОСОБА_2 ) на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 50,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія ПЛ № 00183, зареєстрованим за № 70 від 10.02.1995.
02.07.2019 ОСОБА_2 (голова СФГ “Олеко”) отримав згоду ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 50,0 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.
З метою розробки документації із землеустрою ОСОБА_2 звернувся до сертифікованого виконавця.
У 2020 році ОСОБА_2 отримав від розробника технічну документацію із землеустрою для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів на території Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.
09.04.2020 Державний кадастровий реєстратор Відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області розглянув заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 03.04.2020 та прийняв рішення № РВ-5301890992020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з наступних підстав:
- електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа;
- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;
- невідповідність поданих документів законодавству, а саме: частині 6 статті 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр”, Постанові Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 п. 111 ч. 2, а саме знаходження у межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
06.05.2020 ОСОБА_2 подав заяву (ЗВ - 9704060422020) до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Чумак Тетяни Артурівни про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з доданими до неї документами.
18.05.2020 Державний кадастровий реєстратор Відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Чумак Тетяна Артурівна прийняла рішення № РВ-5301900382020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з наступних підстав:
- електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа;
- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;
- невідповідність поданих документів законодавству, а саме: частині 6 статті 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр”, Постанові Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 п. 111 ч. 2, а саме знаходження у межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
У протоколі № ПП-5300975072020 від 18.05.2020 зазначено про невідповідність даних електронного документу, а саме: невідповідність даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним індексних кадастрових карт (планів), відомостям про інші об'єкти Державного земельного кадастру, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям про значення оцінки земельної ділянки.
Державний кадастровий реєстратор Відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Чумак Тетяна Артурівна рекомендувала позивачу звернутися до проектної організації для усунення зазначених помилок.
До протоколу № ПП-5300975072020 від 18.05.2020 додано Висновок щодо перевірки електронного документа, з якого убачається, що земельна ділянка, яку бажає зареєструвати Селянське (фермерське) господарство “Олеко” (координати її поворотних точок) накладається на суміжні земельні ділянки.
Перетин ділянки з ділянкою кадастровий номер 5321883800:00:009:0134, площа співпадає на 3,0474 %.
З метою усунення зазначеної проблеми Державний кадастровий реєстратор Відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області направив листи кожному власнику суміжної земельної ділянки за місцем проживання з описом проблеми.
Проте Орендодавець земельної ділянки кадастровий номер 5321883800:00:009:0134 - Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області та Орендар - Фермерське господарство “Ростагро - 2017” (ЄДРПОУ 41425432), земельна ділянка, якого є суміжною із земельною ділянкою, що перебуває в користуванні СФГ “Олеко” й перетинається з нею (площа співпадає на 3,0474 %) не відреагували на пропозицію позивача.
Технічний звіт встановлення в натурі меж відведеної земельної ділянки ОСОБА_2 (голова СФГ “Олеко”) виготовлений у 1995 році Полтавським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук.
01.02.1995 уповноваженими особами підписано Акт про встановлення меж ділянки (ділянок) в натурі.
Відповідно до інформації від 15.04.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 5321883800:00:009:0134, Орендодавцем (власником) є Пришибська сільська об'єднана територіальна громада Кременчуцького району Полтавської області в особі Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (наказ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність”, серія та номер 34-0тг від 10.12.2020, видавник Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області; рішення “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність”, серія та номер: п'ята сесія восьмого скликання 15.12.2020, видавник: Пришибська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, а Орендар: Фермерське господарство “Ростагро-2017” (ЄДРПОУ 41425432).
24.04.2017 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області та Фермерське господарствоо “Ростагро - 2017” уклали договір оренди землі № б/н.
Право оренди земельної ділянки зареєстроване за Фермерським господарством “Ростагро - 2017” 26.04.2017 (номер запису про інше речове право: 20208852).
Право оренди Фермерському господарству “Ростагро - 2017” надано на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду” від 24.04.2017 №4054/СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель запасу не наданих у власність або постійне користування за межами населених пунктів на території Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, та надано ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності земельну ділянку площею 6,5412 га ріллі, (кадастровий номер 5321883800:00:009:0134) в дострокову оренду терміном на 7 (сім) років для ведення фермерського господарства на території Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населених пунктів”.
30.06.2017 зареєстровано Фермерське господарство “Ростагро - 2017” (ЄДРПОУ 41425432), що підтверджується інформацією від 24.05.2021 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), з моменту створення фермерського господарства, до нього перейшло право оренди землі.
28.12.2020 позивач листом за № 2020/12/28/8 звернувся до Фермерського господарства “Ростагро - 2017” з питанням погодження коригування спірного земельного масиву, але в добровільному порядку сторони спір не врегулювали.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Концепція «майна», в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, має автономне значення. Тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном».
Тобто, право користування земельною ділянкою також є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, мирне володіння яким гарантується статтями 1, 8, 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Відповідно до частини 1 статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Частиною другої цієї статті встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади.
Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (статті 22 і 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990).
01 січня 2002 року набрав чинності Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року.
Пунктом 6 розділу X “Перехідні положення” зазначеного кодексу передбачено, що громадяни та юридичні особи, які вже мали у постійному користуванні земельні ділянки, не могли мати їх на такому праві та повинні були у визначений строк переоформити право власності або право оренди на них відповідно до встановленого порядку. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду її строк мав визначатися відповідно до закону.
22 вересня 2005 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 5-рп/2005, згідно з яким визнав неконституційним пункт 6 розділу X “Перехідні положення” Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року щодо обов'язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди. Конституційний Суд України вказав, що немає підстав визнавати неконституційною статтю 92 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року, оскільки використання у ній терміна “набувають” (який означає “ставати власником чого - небудь, здобувати що - небудь”) вказує на те, що ця стаття не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення (абзац 11 пункту 5.3 мотивувальної частини вказаного рішення).
Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 1 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його не переоформлення користувачем, який за Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року не є суб'єктом такого права. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов'язків щодо вказаної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства. Аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 663/1738/16-ц.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент набуття позивачем у користування земельної ділянки) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Статті 116, 118 Земельного кодексу України передбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Державний акт видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади.
Частинами 1 та 2 статті 152 Земельного кодексу України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту “г” частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Згідно з пунктом 1.12 Інструкції “Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі” складання державного акту на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів, проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.
Проте при виготовленні та видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку частина 2 статті 198 Земельного кодексу У країни передбачає встановлення в натурі меж земельної ділянки та погодження з суміжними землекористувачами.
Відповідно до вимог статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до частин 2, 5 статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Як встановив суд, Селянському (фермерському) господарству “Олеко” на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 50,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія ПЛ № 00183, зареєстрованим за № 70 від 10.02.1995.
Згідно з частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Матеріали справи не містять доказів добровільної відмови позивача від права постійного користування земельною ділянкою, посвідченого відповідним державним актом, так і наявності підстав, визначених у статті 143 Земельного кодексу України, для примусового припинення права користування землею.
Отже, дії органів державної влади та місцевого самоврядування, які спрямовані на позбавлення суб'єкта права постійного користування земельною ділянкою без наявності підстав, визначених у статтях 141, 143 Земельного кодексу України, є такими, що порушують права суб'єкта на користування земельною ділянкою.
Факт накладення земельної ділянки кадастровий номер 5321883800:00:009:0134, яка перебуває в користуванні відповідача 2 - Фермерського господарства "Ростагро - 2017" на земельну ділянку позивача підтверджується наступними доказами:
- Рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 09.04.2020 № РВ - 5301890992020, у зв'язку зі знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;
- Рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 18.05.2020 № РВ - 53018900382020, у зв'язку з невідповідністю поданих документів законодавству, а саме знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;
- Протоколом № ПП-5300975072020 від 18.05.2020, у якому зазначено про невідповідність даних електронного документу, а саме: невідповідність даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним індексних кадастрових карт (планів), відомостям про інші об'єкти Державного земельного кадастру, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям про значення оцінки земельної ділянки;
- Висновком щодо перевірки електронного документа, з якого убачається, що земельна ділянка, яку бажає зареєструвати Селянське (фермерське) господарство “Олеко” (координати її поворотних точок) накладається на суміжні земельні ділянки.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За змістом статті 215 Цивільного кодексу України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
При цьому, згідно з частиною 2 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує нормативно - правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду” від 24.04.2017 № 4054/СГ, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель запасу не наданих у власність або постійне користування за межами населених пунктів на території Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, та надано ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності земельну ділянку площею 6,5412 га ріллі, (кадастровий номер 5321883800:00:009:0134) в дострокову оренду терміном на 7 (сім) років для ведення фермерського господарства на території Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населених пунктів”, в частині площі земельної ділянки в розмірі 1,5237 га.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 24.04.2017, укладеного Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та Фермерським господарством "Ростагро - 2017" на земельну ділянку кадастровий номер 5321883800:00:009:0134 та скасування його державної реєстрації, суд дійшов наступних висновків.
Підстави недійсності правочинів встановлені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.
Ураховуючи те, що одна й та ж сама земельна ділянка не може одночасно бути об'єктом оренди у відповідача 2 та перебувати на праві постійного користування у позивача, договір оренди землі від 24.04.2017, укладений Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та Фермерським господарством "Ростагро - 2017" на земельну ділянку кадастровий номер 5321883800:00:009:0134, належить визнати недійсним відповідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки зазначений правочин укладений в період дії права позивача постійного користування спірною земельною ділянкою, всупереч вимог частини 5 статті 116 Земельного кодексу України, та скасувати його державну реєстрацію.
Крім того, слід зазначити, що визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду” від 24.04.2017 № 4054/СГ, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства є підставою для визнання недійсним також договору оренди землі.
Стосовно вимоги позивача про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 5321883800:00:009:0134 та закриття щодо неї Поземельної книги, слід зазначити наступне.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 9, 10 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України “Про Державний земельний кадастр” ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 16 Закону України “Про Державний земельний кадастр” земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр” державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).
Відповідно до пункту 2 статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Згідно з пунктом 2 Розділу VII “Прикінцеві та Перехідні положення Закону України “Про державний земельний кадастр” земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Разом з тим, виникли перешкоди у формуванні та присвоєнні кадастрового номеру земельній ділянці, яка перебуває у позивача на праві постійного користування, у зв'язку з розташуванням у її межах земельної ділянки з кадастровим номером 5321883800:00:009:0134.
Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр”, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Відповідно до частин 2, 3 та 4 статті 25 Закону України “Про державний земельний кадастр”, поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до пунктів 60, 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Одночасне існування державної реєстрації кількох прав (оренди та права постійного користування) на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Суд вважає доведеним позивачем і неспростовним відповідачами, що право позивача підлягає судовому захисту шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5321883800:00:009:0134 у Державному земельному кадастрі та закритті щодо неї Поземельної книги.
Щодо заяви відповідача 2 - “Ростагро - 2017” про застосування позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовну давність визначено, як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").
Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною 1 статті 252 Цивільного кодексу України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як убачається з матеріалів справи, 03.04.2020 позивач подав заяву (ЗВ - 9703238252020) до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
09.04.2020 Державний кадастровий реєстратор Відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняв рішення № РВ-5301890992020 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.
Отже, після відмови Державного кадастрового реєстратора у внесенні відомостей до ДЗК з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачалося зареєструвати, іншої земельної ділянки, а саме 09.04.2020 стало відомо про існування земельної ділянки кадастровий номер 5321883800:00:009:0134, яка перебуває в оренді СТОВ “Ростагро - 2017” на підставі договору.
Позивач звернувся до суду з цим позовом 31.05.2021.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс - мажорних обставин (частина 2 статті 14-1 Закону України “Про торгово - промислові палати”).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” розділ “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину”.
Починаючи з 12.03.2020 та станом на дату розгляду цієї справи строк карантину триває.
15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”, яким було доповнено Цивільний кодекс України окремим пунктом щодо строків давності.
У розділ “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України додано пункт 19, який передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються строки, установлені, зокрема статтями 257 - 259 Цивільного кодексу України загальний і спеціальні строки позовної давності.
Отже, позивач не пропустив строк позовної давності щодо заявлених ним позовних вимог, у зв'язку з чим заява відповідача 2 про застосування позовної давності підлягає відхиленню.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду” від 24.04.2017 № 4054/СГ, в якому “Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель запасу не наданих у власність або постійне користування за межами населених пунктів на території Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, та надано ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності земельну ділянку площею 6,5412 га ріллі, (кадастровий номер 5321883800:00:009:0134) в дострокову оренду терміном на 7 (сім) років для ведення фермерського господарства на території Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населених пунктів”, в частині площі земельної ділянки в розмірі 1,5237 га, яка накладається на земельну ділянку, яка знаходиться в постійному користуванні позивача й посвідчена державним актом на право постійного користування землею серія ПЛ №00183 зареєстрованим за № 70 від 10.02.1995.
Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 5321883800:00:009:0134 та закрити щодо неї Поземельну книгу.
Визнати недійсним договір оренди землі від 24.04.2017, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та Фермерським господарством "Ростагро - 2017" на земельну ділянку кадастровий номер 5321883800:00:009:0134 та скасувати його державну реєстрацію, яка накладається на земельну ділянку, що знаходиться в постійному користуванні позивача й посвідчена державним актом на право постійного користування землею серія ПЛ № 00183, зареєстрованим за № 70 від 10.02.1995.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.12.2022.
Суддя Дмитро СІРОШ