Рішення від 08.12.2022 по справі 916/393/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/393/22

За позовом: Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, буд.11, код ЄДРПОУ - 38296363, електронна адреса: vp_pru@vppdr.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд.12/2, код ЄДРПОУ - 00019442, електронна адреса; 1545@ukc.gov.ua); Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд.6, код ЄДРПОУ - 00034022, електронна адреса: admou@mil.gov.ua)

За участю третьої особи на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса (65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд.18, код ЄДРПОУ - 08038284, електронна адреса: kevodesa@post.mil.gov.ua); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

До відповідача: Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» (65089, м. Одеса, вул. Люстдорфська Дорога 27, буд.16, кв.4, код ЄДРПОУ - 31253428, електронна адреса: glazov482@gmail.com); Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області (67806, Одеська обл., смт. Авангард, вул. Добрянського, буд. 26, код ЄДРПОУ - 23211248, електронна адреса: avangardtg@odessa.gov.ua)

За участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Громадської організації «Військово-мисливське товариство «Південь» (65080, м. Одеса, вул. Маріїнська, буд.1-А, код ЄДРПОУ - 20963963); Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТІНГ» (65089, м. Одеса, вул. Люстдорфська Дорога, 27, буд.16, кв.4, код ЄДРПОУ - 32416930, електронна адреса: glazov482@gmail.com)

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від прокуратури: Кришталевич В.М.;

Від позивача (Кабінет Міністрів України): Юрчук А. Є. - в порядку самопредставництва;

Від позивача (Міністерство оборони України): Дубчак Д.В. - в порядку самопредставництва;

Від третьої особи (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса): Андрієвська А.О.- в порядку самопредставництва;

Від третьої особи ( ОСОБА_1 ): ОСОБА_1 ;

Від відповідача (СМПП «ОЛИМП»): Глазов О.В. - на підставі ордера серії ВН №1176283 від 20.02.2022р.;

Від відповідача (Авангардівська селищна рада): не з'явився;

Від третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТІНГ»): Глазов О.В.- на підставі ордера серії ВН №1126884 від 11.04.2022р.;

Від третьої особи (ГО «Військово-мисливське товариство «Південь»): не з'явився.

В засіданні брали участь:

Від прокуратури: Кришталевич В.М.;

Від позивача (Кабінет Міністрів України): не з'явився;

Від позивача (Міністерство оборони України): Дубчак Д.В. - в порядку самопредставництва;

Від третьої особи (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса): Андрієвська А.О.- в порядку самопредставництва;

Від третьої особи ( ОСОБА_1 ): ОСОБА_1 ;

Від відповідача (СМПП «ОЛИМП»): Глазов О.В. - на підставі ордера серії ВН №1176283 від 20.02.2022р.;

Від відповідача (Авангардівська селищна рада): не з'явився;

Від третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТІНГ»): Глазов О.В.- на підставі ордера серії ВН №1126884 від 11.04.2022р.;

Від третьої особи (ГО «Військово-мисливське товариство «Південь»): не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України, до Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» про:

- усунення перешкод у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею, будівлями та спорудами стрілецького стенду загальною площею 356,5 м.кв., які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Д (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 502851651237) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.11.2021р., індексний номер 61860505, з одночасним припиненням права власності Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» на нежитлову будівлю, будівлі та споруди стрілецького стенду (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 502851651237).

- усунення перешкод у здійсненні Кабінетом Міністрів України (як власником) та Міністерством оборони України (як користувачем) права користування та розпорядження нерухомим майном стрілецького стенду загальною площею 356,5 м.кв. а саме - нежитловою будівлею літ.«А», загальною площею 96,4 м.кв. та житловим будинком літ. «Л,л,л'», загальною площею 260 м.кв., які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Д (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 502851651237), а саме шляхом їх повернення з незаконного володіння Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» (ідентифікаційний код 31253428) на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України.

Ухвалою суду від 21.02.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеса (далі - КЕВ м.Одеса), залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Громадську організацію (далі- ГО) «Військово-мисливське товариство «Південь», Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) СПОРТІНГ», справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.03.2022р.

Ухвалою суду від 17.03.2022р. призначено підготовче засідання на 05.05.2022р. Ухвалою суду від 05.05.2022р. відкладено підготовче засідання на 26.05.2022р. Ухвалою суду від 26.05.2022р. відкладено підготовче провадження на 01.07.2022р. Ухвалою суду від 01.07.2022р. залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 , відкладено підготовче засідання на 19.07.2022р. Ухвалою суду від 19.07.2022р. закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 09.08.2022р. Ухвалою суду від 09.08.2022р. відкладено судове засідання на 22.08.2022р.

19 серпня 2022р. до суду надійшла заява Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо зміни предмету позову, згідно якої прокурор просить суд: усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею, будівлями та спорудами стрілецького стенду загальною площею 356,5 м.кв., які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Д (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 502851651237) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.11.2021р., індексний номер 61860505, з одночасним припиненням права власності Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» на нежитлову будівлю, будівлі та споруди стрілецького стенду (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 502851651237),та усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України (як власником) та Міністерством оборони України (як користувачем) права користування та розпорядження нерухомим майном стрілецького стенду загальною площею 356,5 м.кв. а саме - нежитловою будівлею літ. «А», загальною площею 96,4 м.кв. та нежитловою будівлею літ. «Л'«, загальною площею 260,1 м.кв., спорудою №1, спорудою №2, спорудою №3, огорожею, №4-5, які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Д (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 502851651237), а саме шляхом їх повернення з незаконного володіння Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» (ідентифікаційний код 31253428) на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України.

Ухвалою суду від 22.08.2022р. відкладено судове засідання на 08.09.2022р.

07 вересня 2022р. до суду від Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону надійшла заява, яка згідно тексту є заявою про зміну предмету позову, та згідно якої прокурор просить суд:

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 96,4 м.кв, спорудою №1, спорудою №2, спорудою №3, огорожею №4-5, які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Д (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 2624538951100) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2022р., індексний номер 64550158, з одночасним припиненням права власності Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» на нежитлову будівлю, будівлі та споруди стрілецького стенду (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624538951100);

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 260,1 кв.м, як розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Е (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна- 2624546251100) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2022р., індексний номер 64552524, з одночасним припиненням права власності Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області на нежитлову будівлю стрілецького стенду (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624546251100);

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України (як власником) та Міністерством оборони України (як користувачем) права користування та розпорядження нерухомим майном стрілецького стенду, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 96,4 м.кв, спорудою №1, спорудою №2, спорудою №3, огорожею, №4-5, які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Д (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 2624538951100) шляхом їх повернення з незаконного володіння Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України;

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України (як власником) та Міністерством оборони України (як користувачем) права користування та розпорядження нерухомим майном стрілецького стенду, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 260,1 кв.м, як розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Е (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна- 2624546251100) шляхом її повернення з незаконного володіння Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України.

Ухвалою суду від 08.09.2022р. суд постановив повернутися до стадії підготовчого провадження у справі №916/393/22, призначив підготовче засідання на 29.09.2022р. та залучив до участі у справі як співвідповідача Авангардівську селищну раду Одеського району Одеської області.

Ухвалою суду від 29.09.2022р. відкладено підготовче засідання на 18.10.2022р.

22 вересня 2022р. до суду від Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону надійшла заява, яка згідно тексту є заявою про зміну предмету позову, та згідно якої прокурор просить суд:

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 96,4 м.кв, спорудою №1, спорудою №2, спорудою №3, огорожею, №4-5, які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Д (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна- 2624538951100) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2022р., індексний номер 64550158, з одночасним припиненням права власності Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» на нежитлову будівлю, будівлі та споруди стрілецького стенду (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624538951100);

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 260,1 кв.м, як розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Е (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна- 2624546251100) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2022р., індексний номер 64552524, з одночасним припиненням права власності Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області на нежитлову будівлю стрілецького стенду (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624546251100);

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 260,1 кв.м, як розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Е (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 2624546251100) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2022р., індексний номер 64550393, з одночасним припиненням права власності Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» на нежитлову будівлю стрілецького стенду (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624546251100);

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України (як власником) та Міністерством оборони України (як користувачем) права користування та розпорядження нерухомим майном стрілецького стенду, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 96,4 м.кв, спорудою №1, спорудою №2, спорудою №3, огорожею, №4-5, які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Д (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна- 2624538951100) шляхом їх повернення з незаконного володіння Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України;

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України (як власником) та Міністерством оборони України (як користувачем) права користування та розпорядження нерухомим майном стрілецького стенду, а саме нежитловою будівлею, загальною площею260,1 кв.м, як розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Е (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна- 2624546251100) шляхом її повернення з незаконного володіння Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України.

Ухвалою суду від 18.10.2022р. відкладено підготовче засідання на 03.11.2022р. Ухвалою суду від 03.11.2022р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.11.2022р. Судове засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.11.2022р. №916/393/22 на 22.11.2022р. о 15:00, не відбулося у зв'язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Одеської області. Ухвалою суду від 22.11 2022р. повідомлено сторін про відкладення судового засідання на 08.12.2022р.

У даній справі суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у п.45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та продовження строку його дії, наявні у справі матеріали, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Представник прокуратури у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві, заявах про зміну предмету позову, відповіді на відзив, що надійшла до суду 19.08.2022р.

Позивач - Кабінет Міністрів України, повністю підтримує позицію Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону з підстав, викладених у поясненнях, що надійшли до суду 30.06.2022р.

Позивач - Міністерство оборони України, підтримує позицію Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону з підстав, викладених у поясненнях, що надійшли до суду 25.05.2022р., відповіді на відзив, що надійшла до суду 01.09.2022р.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КЕВ м.Одеса, згідно пояснень, що надійшли до суду 27.05.2022р., підтримує позицію прокурора.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1., підтримує позицію прокурора згідно пояснень, що надійшли до суду 12.07.2022р., 05.09.2022р., 28.09.2022р.

Відповідач - Спортивно-мисливське приватне підприємство (далі - СМПП) «ОЛИМП», проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 09.08.2022р. та запереченнях, що надійшли до суду 14.10.2022р.

Відповідач - Авангардівська селищна рада, про місце, дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, але своїм правом на судовий захист не скористався, відзив на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника у судових засіданнях не забезпечив.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ГО «Військово-мисливське товариство «Південь», про місце, дату та час судових засідань була повідомлена належним чином, але письмових пояснень до суду не надала, участь свого представника у судових засіданнях не забезпечила.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ « СПОРТІНГ» письмових міркувань щодо позову до суду не надала. Представник третьої особи в судових засіданнях підтримує позицію відповідача.

Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону у позовній заяві, яка подана до суду в інтересах держави в особі звернулась Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України, зазначила, що Розпорядженням Овідіопольської райдержадміністрації Одеської області від 26.02.2003р. №126 «Про визнання права власності на будівлі та споруди стрілецького стенду» визнано право власності за Південною регіональною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України на будівлі та споруди стрілецького стенду, які перебувають на балансі вказаного товариства і знаходяться в с.Нова Долина Овідіопольського району, згідно переліку, що є додатком до розпорядження, а саме: адмінбудівля загальною площею 329,5 кв.м, (літ. А,а,а-1); вбиральня загальною площею 4,80 кв.м (літ.В); генераторна загальною площею 33,50 кв.м (літ.Г); готель загальною площею 168,60 кв.м (літ.Д); спортзал загальною площею 170,90 кв.м (літ.Е); готель загальною площею 168,60 кв.м (літ.Ж); санвузол загальною площею 3,70 кв.м (літ.З); готель загальною площею 590,60 кв.м (літ. Л,л,л, Щ,щ,щ); будівля охорони загальною площею 13,10 кв.м (літ.О); складське приміщення загальною площею 374,00 кв.м (літ.П); майстерня загальною площею 290,00 кв.м (літ.Р); бойлерна загальною площею 18,20 кв.м (літ. С); побутові приміщення загальною площею 30,00 кв.м (літ.Т.т); спорудження у кількості 21 шт. (літ.1-21).

02 квітня 2003р. виконкомом Новодолинської сільської ради видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно якого Південній регіональній організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України на праві колективної власності належать нежитлова будівля, будівлі та споруди стрілецького стенду, розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд..2-д. Підставою для оформлення даного Свідоцтва є розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації Одеської області від 26.02.2003р. №126 та перелік.

01 травня 2003р. Південна регіональна організація товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України уклала з ТОВ «СПОРТІНГ» договір купівлі-продажу будівель та споруд стрілецького стенду, на підставі якого у листопаді 2014р. здійснено реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, будівлі та споруди загальною площею 2 195, 9 кв.м, що складалися з адмінбудівлі літ.А,а,а1; вбиральні літ.В, генераторної літ.Г; готелів літ.Д,Ж,Л,л,л1, Щ,щ,щ1; спортзалу літ.Е; санвузла літ.З; будівлі охорони літ.О; складського приміщення літ.П; майстерні літ.Р; бойлерної літ.С; побутових приміщень літ.Т, т та інших споруджень №1-21 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна - 502851651237), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.11.2014р. за №29564229.

Відповідно до довідки-характеристики від 15.07.2021р. №356/07/21 на момент проведення поточної інвентаризації нежитлові будівлі та споруди стрілецького стенду, що розташовані за адресою: вул. Крупської, буд.2-Д, с. Нова Долина, Овідіопольського району Одеської області, та належать на праві приватної власності ТОВ «СПОРТІНГ», складаються з нежитлової будівлі літ. А, загальною площею 96,4 кв.м та житлового будинку літ. «Л,л,л1», загальною площею 260 кв.м. Інші будівлі та споруди, зареєстровані відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.11.2014р. №29564229, було знесено.

Прокурор зазначив, що у подальшому, на підставі акта прийому-передачі обєкта нерухомого майна від 25.10.2021р. №1/21, зареєстрованого у реєстрі за №№8522,8523, ТОВ «СПОРТІНГ» передало ОСОБА_2 у якості виплати частки у зв'язку із виходом з ТОВ «СПОРТІНГ» право власності на нежитлові будівлі та споруди стрілецького стенду, загальною площею 365,5 кв.м, які розташовані за адресою: вул. Крупської, буд.2-Д, с. Нова Долина, Овідіопольського району Одеської області (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна - 502851651237).

У подальшому, на підставі акта приймання-передачі №1/21, зареєстрованого у реєстрі за №№9228,9229, 15.11.2021р. ОСОБА_2. передав право власності на спірне майно СМПП «ОЛИМП» у якості внеску у статутний капітал товариства.

Прокурор зазначає, що рішенням Господарського суду Одеської області від 22.12.2016р. у справі №916/2154/16, залишеним без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2017р. та Вищого господарського суду України від 19.07.2017р., визнано незаконним та скасовано розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації Одеської області від 26.02.2003р. №126 «Про визнання права власності на будівлі та споруди стрілецького стенду»; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі, будівлі та споруди стрілецького стенду, що розташовані за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Нова Долина, вул. Крупської, 2-д, видане 02.04.2003р. виконавчим комітетом Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області Південній регіональній організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України.

При цьому, судами було встановлено, що саме Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України є власниками будівель та споруд стрілецького стенду, протиправно вибули із державної власності. Будь-яких рішень щодо відчуження зазначеного державного майна Кабінетом Міністрів України або Міністерством оборони України не приймалося.

Посилаючись на положення ст.75 ГПК України, прокурор зазначає, що ці обставини є встановленими та не підлягають доказуванню.

Таким чином, прокурор зазначає, що відчуження державного нерухомого майна стрілецького стенду від Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України на користь ТОВ «СПОРТІНГ», а в подальшому на користь СМПП «ОЛИМП», відбулося поза волею Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України.

Прокурор зазначає, що станом на дату подання позовної заяви, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, загальна площа будівель та споруд стрілецького стенду (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна - 502851651237), що розташовані за адресою: вул. Крупської, буд.2-Д, с. Нова Долина, Овідіопольського району, Одеської області, становила 356,5 кв.м, а його складовими частинами є: нежитлова будівля літ. А та будинок літ. Л, л, л1, власником будівель та споруд є СМПП «ОЛИМП».

У подальшому, після відкриття провадження у справі, державним реєстратором внесено зміни про об'єкт нерухомого майна, а саме: цільове призначення будівлі літ. «Л,л,л1» змінено з житлового будинку на нежитлову будівлю літ.Л; загальну площу зазначеної будівлі змінено на 260,1 кв.м; додано нові складові частини обєкта нерухомого майна, а саме: споруда №1, споруда №2, споруда №3, огорожа №4-5, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 19.08.2022р. щодо об'єкта нерухомого майна №502851651237, розташованого за адресою: вул. Крупської, 2-Д у с. Нова Долина, Овідіопольського району Одеської області.

Надалі, на підставі заяви директора СМПП «ОЛИМП» від 08.08.2022р. приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратієм А.В. було здійснено поділ об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер №502851651237 на два окремі об'єкта: нежитлову будівлю загальною площею 96,4 кв.м, споруда №1, споруда №2, споруда №3, огорожа №4-5 та нежитлову будівлю загальною площею 260,1 кв.м з присвоєнням нових реєстраційних номерів кожному з них, 2624538951100 та 2624546251100 відповідно, а також з присвоєнням нової адреси об'єкта нерухомого майна реєстраційний номер 2624546251100,- вул. Крупської, 2-Е у с.Нова Долина, Овідіопольського району Одеської області.

Державна реєстрація нежитлової будівлі загальною площею 96,4 кв.м, споруда №1, споруда №2, споруда №3, огорожа №4-5, за адресою: вул.Крупської, 2-Д у с.Нова Долина, Овідіопольського району Одеської області (реєстраційний номер 2624538951100) на підставі рішення приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратія А.В. проведена 19.08.2022р., індексний номер 64550158, власником є СМПП «ОЛИМП».

Одночасно, 19.08.2022р. за індексним номером 64552524, на підставі рішення приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратія А.В., проведено державну реєстрацію нежитлової будівлі загальною площею 260,1 кв.м, за адресою: вул. Крупської, 2-Е у с.Нова Долина, Овідіопольського району Одеської області (реєстраційний номер 2624546251100), власником є Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області.

Зазначене рішення приватним нотаріусом прийнято з урахуванням договору дарування, укладеного 19.08.2022р. між СМПП «ОЛИМП» (Дарувальник) та Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області (Обдарований).

Враховуючи все викладене, посилаючись в обґрунтування позову на положення ст.ст. 317, 326, 328, 391 Цивільного кодексу України, прокурор просить суд: усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 96,4 м.кв, спорудою №1, спорудою №2, спорудою №3, огорожею, №4-5, які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Д (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 2624538951100) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2022р., індексний номер 64550158, з одночасним припиненням права власності Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» на нежитлову будівлю, будівлі та споруди стрілецького стенду (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624538951100);

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 260,1 кв.м, як розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Е (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 2624546251100) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2022р., індексний номер 64552524, з одночасним припиненням права власності Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області на нежитлову будівлю стрілецького стенду (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624546251100);

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 260,1 кв.м, як розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Е (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 2624546251100) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2022р., індексний номер 64550393, з одночасним припиненням права власності власності Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» на нежитлову будівлю стрілецького стенду (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624546251100);

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України (як власником) та Міністерством оборони України (як користувачем) права користування та розпорядження нерухомим майном стрілецького стенду, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 96,4 м.кв, спорудою №1, спорудою №2, спорудою №3, огорожею, №4-5, які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Д (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 2624538951100) шляхом їх повернення з незаконного володіння Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України;

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України (як власником) та Міністерством оборони України (як користувачем) права користування та розпорядження нерухомим майном стрілецького стенду, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 260,1 кв.м, як розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Е (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна- 2624546251100) шляхом її повернення з незаконного володіння Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України.

Обґрунтовуючи обраний спосіб захисту, прокурор зауважив, що виходячи з положень ст.391 Цивільного кодексу України позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування та розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійснення його права користування та розпорядження річчю.

Прокурор зазначає, що у постановах Великої Палати Верховного суду від 12.06.2019р. у справі №487/10128/14 та від 15.09.2020р. у справі №469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути майно.

Прокурор вважає, що відповідачі у праві - СМПП «ОЛИМП» та Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області чинять перешкоди державі в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України у користуванні та розпорядженні державним нерухомим майном, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України.

Також, прокурор зазначив, що ч.3 ст.53 ГПК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено можливість представництва прокурором інтересів держави в суді, яке прокурор здійснює у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За змістом ч.7 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, якою передбачена необхідність обґрунтування прокурором у суді наявність підстав для представництва.

Порушення інтересів держави у даному випадку, на думку прокурора, полягають у незаконному набутті права власності СМПП «ОЛИМП» та Авангардівською селищною радою Одеського району Одеської області на об'єкт нерухомості - будівлі та споруди стрілецького стенду, який є державною власністю.

Прокурор також зауважив, що фактично його звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання з метою відновлення прав та законних інтересів держави на об'єкт нерухомого майна, якій вибув з її користування і розпорядження незаконно.

Разом з тим, як зазначає прокурор, Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України, неналежним чином здійснюють владні повноваження, про що свідчить невжиття жодних заходів стосовно захисту інтересів держави шляхом внесення позову про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні державним майном - нерухомим майном стрілецького стенду.

Позивач - Кабінет Міністрів України, повністю підтримує позицію прокурора, та додатково зазначає, що відповідно до ст.ст.2,3,6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» з моменту надходження майна до Збройних Сил України та закріплення його за військовою частиною воно набуває статусу військового майна. Відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Позивач зазначає, що держава в особі Кабінету Міністрів України була і залишається титульним власником, який має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні своїм майном. При цьому, визнання недійсним договору, на підставі якого набули права власності на спірне майно СМПП «ОЛИМП» та Авангардівська селищна рада, у даному випадку не буде належним способом захисту порушеного права, оскільки припинення права державної власності на спірне майно у встановленому законом порядку не відбулося.

Позивач - Міністерство оборони України, повністю підтримує позицію прокурора, та додатково зазначає, що відповідно до ст.3 Закону України «Про збройні Сили України» та п.1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. №671, міністерство є центральним органом виконавчої влади, яке, зокрема, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, функції з управління об'єктами державної власності, які належать до сфери управління Міноборони; веде облік об'єктів державної власності, які належать до сфери управління Міноборони. Міністерство забезпечує в установленому порядку самопредставництво Міноборони в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, у тому числі через посадових (службових) осіб юридичної служби Міноборони або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Міноборони в судах та інших органах через представників.

Згідно п.10 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002р. №1282, військове майно втрачає статус військового з дня затвердження акта про його приймання-передачу.

Позивач зазначає, що безпідставне укладення будь-яких правочинів приватними господарюючими суб'єктами, яке впливає на подальше використання державного (військового) майна, завдає шкоду інтересам держави та порушує права власника в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України.

Міністерство оборони України зазначає, що майновий комплекс стрілецького стенду у с.Нова Долина є державною власністю та незаконно, поза волею власника - Держави Україна, вибув із сфери управління Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України, внаслідок неправомірного розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації Одеської області від 26.02.2003р. №126 та незаконного оформлення права власності на це майно за Південною регіональною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України. При цьому, ані Кабінетом Міністрів України, ані Міністерством оборони України рішення про відчуження об'єкта державної власності не приймалося.

Позивач вважає, що прокурором обрано ефективний спосіб захисту та відновлення порушених прав та інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України.

Позивач - КЕВ м.Одеси зазначає, що згідно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000р. №1225 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, КЕВ м.Одеси наділений повноваженнями здійснювати облік та контроль за використанням державного нерухомого майна.

Наказом начальника КЕУ Південного оперативного командування від 12.12.2000р. №86 «Про прийняття на облік майна товариства військових мисливців та рибалок» визначено, що на підставі актів інвентаризації, поданих до квартирно-експлуатаційного управління Південного ОК, необхідно взяти на облік Одеської КЕНЧ району, правонаступником якої є КЕВ м.Одеси, зокрема, стрілецький стенд, 17-км Овідіопольської дороги.

Але, як зазначає позивач, КЕВ м.Одеси не мало можливості виконати даний наказ та вимоги Положення, та здійснити облік майна стрілецького стенду, адже Південна регіональна організація товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України від проведення інвентаризації майна, складання та підписання актів прийому-передачі майна відмовилася, чинила перешкоди у користуванні державним майном.

Враховуючи зазначене, КЕВ м.Одеси повністю підтримує позов прокурора та просить суд його задовольнити у повному обсязі.

Третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- ОСОБА_1., позов прокурора підтримує, вважає, що наявні підстави для його задоволення, та зазначає, що комплекс будівель та споруд стрілецького стенду, розташованого за адресою: с.Нова Долина, Овідіопольського району Одеської області є державною власністю і відповідачі у справі незаконно набули права власності на цей об'єкт.

Відповідач - СМПП «ОЛИМП» проти позову заперечує, посилаючись на те, що нежитлова будівля загальною площею 96,4 кв.м, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Д , є новоствореним майном, що підтверджується витягом є Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, яке було введено в експлуатацію 05.04.2017р. Код будівлі за ДК 018:1230,4 їдальня, кафе, закусочна тощо.

Відповідач також зазначив, що будівлю загальною площею 260, 1 кв.м під літ.Л,л,л1, дійсно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як житлову. Але, цей запис було зроблено помилково, що підтверджується, зокрема, рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 23.10.2015р. у справі №509/2615/15ц за позовом ТОВ «СПОРТІНГ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та інших про усунення перешкод у користування нерухомим майном та виселення. Даним рішенням встановлено факт, що вказана будівля є нежитловою, а віднесення її у попередніх реєстраційних документах до готелю не свідчить про те, що ці приміщення є житловими, адже готель не відноситься до житлових приміщень. Виходячи з викладеного, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.07.2022р. вищевказана будівля площею 260,1 кв.м за літ.Л, зареєстрована як нежитлова.

СМПП «ОЛИМП» зазначає, що починаючи з 2004р. органами прокуратури (військовою прокуратурою Південного регіону України) неодноразово подавалися різні позови щодо будівель та споруд стрілецького стенду, які розташовані у с.Нова Долина Овідіопольського району Одеської області.

Враховуючи позицію Верховного Суду щодо способів захисту порушеного права, відповідач вважає, що у даній справі належним, достатнім та ефективним способом захисту порушеного права держави на належне їй майно, що вибуло з власності поза її волею, є витребування майна в останнього набувача - СМПП «ОЛИМП», на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України, адже, у даному випадку рішення суду про витребування нерухомого майна з незаконного володіння відповідача саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно.

СМПП «ОЛИМП» також звернуло увагу суду на те, що спірне майно, на яке претендує держава, станом на даний час не існує в тому складі і технічному стані, який був на момент прийняття Постанови Верховною радою України від 04.02.1994р. №3943-ХІІ «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» і Постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.1995р. №18 «Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР». Ще на час укладання договору купівлі-продажу від 21.05.2003р. між Південною регіональною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України та ТОВ «СПОРТІНГ» технічний стан будівель та споруд стрілецького стенду був незадовільний та вони фактично не буди придатні для подальшої експлуатації, про що свідчить акт приймання-передачі від 21.05.2003р. У зв'язку із цим ТОВ «СПОРТІНГ» вирішило припинити право власності на більшу частину будівель стрілецького стенду. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13.11.2014р. числа будівель та споруд стрілецького стенду зареєстрованим лишився лише будинок літ. «Л,л,л1».

Відповідач вважає, що у даному випадку, припинення права власності відбулося з об'єктивних причин, і держава протягом 28 років не вчиняла будь-яких дій щодо збереження свого майна, а власники цього майна, які отримали офіційне підтвердження державою виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, що супроводжувалось внесенням відповідних записів до Державного реєстру прав на нерухоме майно, прийняли рішення про припинення цього права, користуючись правами, наданими ст.346 Цивільного кодексу України.

На думку відповідача, Міністерство оборони України весь цей час діяло недобросовісно, не перевіряло кількість та технічний стан майна, проявляючи повну байдужість, ухилилося від державної реєстрації своїх майнових прав.

Крім того, в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті представник відповідача не заперечував проти того, що нежитлова будівля загальною площею 260,1 кв.м за літ.Л, розташована за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Е, до укладення договору дарування з Авангардівською селищною радою, дійсно була державною власністю.

Відповідач - Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області, своїм правом на захист не скористалася.

Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ГО «Військово-мисливське товариство «Південь», ТОВ «СПОРТІНГ» своєї позиції щодо даного позову до суду не надали.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави у суді.

За приписами ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абз. 1 ч.2 зазначеної статті Закону прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Згідно з абз. 1 ч.3 ст 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З наведених норм випливає, що прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб'єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб'єктів права.

За висновками Європейського суду з прав людини підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18, пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18, пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5) та інші).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19, пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункти 8.10, 8.12).

При цьому міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (п. 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 р. у справі № 925/929/19).

Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб'єкта процесуальних правовідносин.

Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

За змістом ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04. 1999р. у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа, представник, на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи, довірителя, і виконує процесуальні дії у суді в її інтересах, набуваючи, змінюючи, припиняючи, для неї права та обов'язки.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004р. види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Для розуміння поняття «охоронюваний законом інтерес» важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

За змістом ч. 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, якою передбачена необхідність обґрунтування прокурором у суді наявність підстав для представництва.

Фактично, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання з метою відновлення прав та законних інтересів Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України щодо нерухомого майна, яке вибула з їх користування і розпорядження незаконно.

При цьому, виходячи з матеріалів справи, Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України не вчиняли дій, направлених на повернення спірного майна.

За таких обставин, на думку суду, у даному випадку прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При цьому, із змісту ст.16 Цивільного кодексу України та завдання господарського судочинства, викладеного у ч.1 ст.2 ГПК України, випливає, що, вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує: 1) чи існує у позивача право або законний інтерес; 2) чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; 3) чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

В іншому випадку у позові слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході розгляду справи №916/2154/16 судами було встановлено, що саме Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України є власниками будівель та споруд стрілецького стенду, що розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, с.Нова Долина, вул..Крупської, 2-Д , та які протиправно вибули із державної власності. Будь-яких рішень щодо відчуження зазначеного державного майна Кабінетом Міністрів України або Міністерством оборони України не приймалося.

Враховуючи положення ст.75 ГПУ України, ці обставини є встановленими та не підлягають доказуванню.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, вбачається наявність порушення прав та охоронюваних інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України.

Відповідно до ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ч.1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 190 Цивільного кодексу України майном, як особливим об'єктом, визначає окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах, визначених цивільним законодавством.

Положеннями ч.2 ст. 328 Цивільного кодексу України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).

Позов про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація - це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого не власника) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (оскільки негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння) неможливо одночасно пред'явити.

Віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними. При цьому одна з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19). Таким чином, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.01.2021р. у справі №522/1528/15-ц звернула увагу, що правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов'язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2004 року у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, §53). Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

З урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об'єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто, суб'єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб'єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому, заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене, володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021р. у справі № 466/8649/16-ц викладено такий висновок: «Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див., зокрема, пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 р. у справі № 488/5027/14-ц)».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018р. по справі №183/1617/16 дійшла висновку, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов'язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Як вбачається з матеріалів справи, про що вже зазначалося вище, на чому наполягають прокурор і позивачі у справі, Держава в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України є власником нерухомого майна стрілецького стенду, що розташоване за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, с.Нова Долина, вул. Крупської, 2-Д, та яке протиправно вибуло із державної власності.

Саме виходячи з цього факту прокурор звернувся до суду за захистом порушеного права та інтересів держави у зв'язку із набуттям іншими особами - Південною регіональною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, ТОВ «СПОРТІНГ», СМПП «ОЛИМП», Авангардівською селищною радою, права власності на спірні об'єкти шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про невірно обраний прокурором спосіб судового захисту, який, на думку суду, не призведе до відновлення прав та інтересів позивачів.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України до Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП», Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області слід відмовити.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч.4 зазначеної статті Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019р. № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

При винесені даного рішення суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України до Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП», Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області про: - усунення перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 96,4 м.кв, спорудою №1, спорудою №2, спорудою №3, огорожею, №4-5, які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Д (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майн - 2624538951100) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2022р., індексний номер 64550158, з одночасним припиненням права власності Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» на нежитлову будівлю, будівлі та споруди стрілецького стенду (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624538951100);

- усунення перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 260,1 кв.м, як розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Е (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 2624546251100) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2022р., індексний номер 64552524, з одночасним припиненням права власності Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області на нежитлову будівлю стрілецького стенду (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624546251100);

- усунення перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 260,1 кв.м, як розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Е (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 2624546251100) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2022р., індексний номер 64550393, з одночасним припиненням права власності власності Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» на нежитлову будівлю стрілецького стенду (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624546251100);

- усунення перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України (як власником) та Міністерством оборони України (як користувачем) права користування та розпорядження нерухомим майном стрілецького стенду, а саме нежитловою будівлею, загальною площею 96,4 м.кв, спорудою №1, спорудою №2, спорудою №3, огорожею, №4-5, які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Д (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 2624538951100) шляхом їх повернення з незаконного володіння Спортивно-мисливського приватного підприємства «ОЛИМП» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України;

- усунення перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України (як власником) та Міністерством оборони України (як користувачем) права користування та розпорядження нерухомим майном стрілецького стенду, а саме нежитловою будівлею, загальною площею260,1 кв.м, як розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, буд. 2-Е (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 2624546251100) шляхом її повернення з незаконного володіння Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 21 грудня 2022р. у зв'язку із відсутністю електропостачання приміщенні Господарського суду Одеської області.

Суддя Н.В. Рога