ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"21" грудня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2595/22
Суддя Конюх О.В., розглянувши заяву представника Фермерського господарства «Латекс», с. Велика Бугаївка Васильківського району від 21.12.2022 про забезпечення позову у справі
за позовом Фермерського господарства “Латекс”, с. Велика Бугаївка Васильківського району Київської області
до відповідачів: 1) Васильківської міської ради, м. Васильків
2) Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
без повідомлення учасників справи;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 15.12.2022 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2595/22, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі №911/2595/22 призначено на 17.01.2023.
Позов обґрунтований тим, що Згідно із Державним актом на право постійного користування землею від 09.01.1997 №КВ-23, у ФГ «Латекс» у постійному користуванні знаходиться земельна ділянка площею 26,1 га; згідно із Державним актом на право користування землею Б №087276 у позивача перебуває у користуванні земельна ділянка 5,9 га в межах Васильківської міської ради. Васильківською міською радою не приймались рішення щодо скасування вказаних Державних актів.
Розпорядженням голови Васильківської РДА від 12.04.2004 №91 протиправно припинено право користування земельною ділянкою ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства площею 32,0 га ріллі.
Позивачу з офіційного публічного ресурсу «Публічна кадастрова карта України» стало відомо, що на вказаних земельних ділянках протягом червня та серпня 2021 року зареєстровано 17 земельних ділянок із кадастровими номерами 3221480501:01:052:0056; 3221480501:01:052:0053; 3221480501:01:052:0060; 3221480501:01:052:0057; 3221480501:01:052:0059; 3221480501:01:052:0050; 3221480501:01:052:0049; 3221480501:01:052:0048; 3221480501:01:052:0055; 3221480501:01:052:0051; 3221480501:01:052:0748; 3221480501:01:052:0052; 3221480501:01:052:0061; 3221480501:01:052:0062; 3221480501:01:052:0063, щодо яких ГУ Держгеокадастру у Київській області не приймались рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та рішень щодо затвердження таких проектів землеустрою.
Позивач твердить, що згідно ст. 118 ЗК України у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб, серед документів, які має подавати особа, зацікавлена в отриманні у власність земельної ділянки, має бути засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача. Позивач твердить, що ані ФГ «Латекс», ані будь-хто з його засновників таких погоджень не надавало.
Позивач твердить, що згідно ст.ст. 118, 122 ЗК України, принцип «мовчазної згоди», який передбачає право зацікавленої особи виготовити проект землеустрою у разі не розгляду клопотання уповноваженим органом, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності, у місячний строк, не може бути застосований до земельних ділянок, які передані у користування іншій особі, у даному випадку позивачу.
Відповідно до висновку судового експерта від 31.10.2022 земельна ділянка 3221480501:01:052:0056 накладається на земельну ділянку ФГ «Латекс» площею 26,1 га, площа накладення 1,8385 га.
Позивач позбавлений можливості виготовити технічну документацію та присвоїти кадастрові номери земельним ділянкам, що перебувають у його користуванні, оскільки згідно відповідей землевпорядних підприємств, відповідно до частини 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є зокрема знаходження у її межах іншої земельної ділянки або її частини.
Позивач твердить, що відповідачі достовірно знали, що спірні земельні ділянки перебувають у користуванні позивача, однак продовжувати вчиняти дії, чим порушили права позивача; на твердження позивача, відповідачі як державні органи були зобов'язані з'ясувати статус спірних земельних ділянок, проте, зловживаючи своїми правами та не виконуючи обов'язки, цього не зробили, маючи на меті розпорядитись спірними земельними ділянками на користь інших осіб, чим порушили права та законні інтереси позивача.
З огляду на викладене, позивач обрав спосіб захисту права шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою 26,1 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 2 га із кадастровим номером 3221480501:01:052:0056 із закриттям відповідної поземельної книги та припинення права власності Васильківської міської ради на земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 3221480501:01:052:0056 та скасування запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №46783476.
21.12.2022 через систему «Електронний суд» до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява від 20.12.2022 про забезпечення позову у порядку ст. 136, 137 ГПК України, у якій представник позивача просить суд
- прийняти заяву до розгляду та розглянути у порядку ст. 140 ГПК України;
- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Васильківській міській раді (ЄДРПОУ 34627780, 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд 2) вчиняти будь-які дії, у тому числі затверджувати проектну документацію із землеустрою щодо спірної земельної ділянки чи приймати будь-які рішення щодо розпорядження земельною ділянкою 3221480501:052:0056 площею 2 га, яка знаходиться в межах території Васильківської міської ради Обухівського району Київської області, зареєстрована у Державному земельному кадастрі 24.06.2021 відділом у Юріївському районі Міськрайонного управління у Павлоградському, Юріївському районах та м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №46783476, здійсненого на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 63547988 від 18.02.2022 державним реєстратором Кантерук О.А., виконавчий комітет Васильківської міської ради, Київська область, до розгляду справи;
- постановити ухвалу, копії якої, у разі задоволення заяви, надіслати для виконання до відповідних органів та установ.
Заява обґрунтована тим, що позивачем надано достатні та допустимі докази того, що відповідачі то бездіють (не надають 17 заявникам дозвіл чи відмову у наданні дозволу у порядку ст. 118 ЗК України на розробку проектів землеустрою, відтак ці фізичні особи звертаються до проектанта по «мовчазній згоді» із заявами про розроблення проектів землеустрою для передання їм у власність ділянки, що перебуває у користуванні без відома та погодження користувача), то 16.02.2022, напевне знаючи, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні позивача, реєструють речове право на неї - право комунальної власності Васильківської міської ради на підставі проекту землеустрою, розробленого за заявами фізичних осіб, а не у порядку загальної державної інвентаризації земель.
Таким чином, позивач твердить, якщо не вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Васильківській міській раді вчиняти будь-які дії, у тому числі приймати рішення про передачу цієї земельної ділянки у власність чи оренду, затверджувати проектну документацію із землеустрою щодо спірної земельної ділянки тощо, остання як офіційний розпорядник цієї земельної ділянки може скористатись наділеними повноваженнями, що у подальшому у свою чергу призведе до надзвичайно складного та тривалого процесу захисту та поновлення порушених прав та інтересів позивача як законного користувача цією земельною ділянкою.
Згідно до частин 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно до частини 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Дослідивши подану заяву та додані до неї докази, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Умовою застосування судом заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що спірне майно, наявне на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві або іншим особам вчиняти певні дії.
При цьому заходи забезпечення позову мають бути адекватними, співмірними та відповідати суті позовних вимог, на забезпечення яких вони вживаються.
Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 13 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ускладення виконання судового рішення та порушення законних прав заявника без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заявником не наведено жодних обставин, та не подано жодних доказів на підтвердження реальної необхідності термінового вжиття судом зазначених у заяві заходів забезпечення позову. Фактично мотиви поданої заяви повторюють мотиви, вказані у позовній заяві, на підставі яких позивач вважає свої права порушеними. Крім того, у заяві фактично прийнято за встановлений та беззаперечний факт законність та обґрунтованість поданого позову, який, однак, має бути встановлений судом під час розгляду господарської справи по суті за участю обох сторін на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони (і позивач і відповідачі) посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Крім того, заявлені заходи забезпечення не є адекватними заявленим вимогам, оскільки полягають у забороні органу місцевого самоврядування приймати рішення. Суд зазначає, що адекватним заявленим позовним вимогам заходом забезпечення позову у даному випадку міг би бути арешт на земельну ділянку (за умови достатнього обґрунтування його необхідності на підставі належних та допустимих доказів), однак, відповідно до ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Також всупереч вимогам ст. 139 ГПК України заява не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
Враховуючи все вище наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову у справі №911/2595/22, яка надійшла до суду 20.12.2022, задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 136 - 140, 144, 234, 235 ГПК України суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника Фермерського господарства «Латекс» від 20.12.2022 про забезпечення позову у порядку ст. 136, 137 ГПК України залишити без задоволення.
Ухвала господарського суду про відмову у забезпеченні позову у справі 911/2595/22 підписана 21.12.2022, в порядку частини 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 255 та частини 8 ст. 140 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, передбачених ст. 256 ГПК України.
Суддя О.В. Конюх