ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1783/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
03.02.2022 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2016 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січень 2008 року, та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 04.11.2016 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 04.11.2016 по 01.11.2019 проходив військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 .
В зв'язку із порушенням відповідачем прав позивача, зокрема, в частині виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі № 140/12389/20 за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік та індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2016 по 28.02.2018, зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, та індексацію грошового забезпечення за період з 04.11.2016 по 28.02.2018, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення суду виконане відповідачем у спосіб нарахування індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2016 по 28.02.2018 в сумі 4200,01 грн та перерахування на картковий рахунок позивача в сумі 4137,02 грн, проте нарахування індексації здійснено з урахуванням базового місяця січень 2016 року.
В січні 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою стосовно повідомлення про причини не нарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з листопада 2016 року по лютий 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Листом від 01.02.2022 № 104/фс відповідач повідомив, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 нараховувалася відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078). При цьому, місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) при нарахуванні індексації за вказаний період враховано грудень 2015 року, індекс споживчих цін обчислювався наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року. Оскільки нарахована випереджаючим шляхом сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила суму підвищення грошового забезпечення за грудень 2015 року, нарахована позивачу індексація грошового забезпечення за вказаний період становить 0,00 грн.
Позивач вважає порушенням своїх конституційних прав відмову відповідача у нарахуванні та виплаті належної суми індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січень 2008 року, та, з покликанням на нормативно-правові акти, наведені у тексті позовної заяви, вказує, що базовим місяцем для обчислення індексації є січень 2008 року (місяць підвищення посадового окладу).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 26).
Копію ухвали суду від 14.02.2022 про відкриття провадження у справі разом з копіями позовної заяви та додатками до неї відповідач одержав 22.02.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 28), проте, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.
16.03.2022 суд постановив ухвалу про зупинення провадження у цій справі до припинення або скасування воєнного стану в Україні (а. с. 29).
Ухвалою суду від 11.11.2022 клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі задоволено, провадження у цій справі поновлено, встановлено відповідачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (а. с. 37-38).
Копію ухвали суду від 11.11.2022 про поновлення провадження у справі відповідач одержав 22.11.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 41). Проте, у встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв'язку із чим відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу вирішено судом за наявними матеріалами.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 04.11.2016 по 01.11.2019 проходив військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.11.2019 № 236 (а. с. 14) та встановлено рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі № 140/12389/20 (а. с. 17-21).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2020, яке набрало законної сили, у справі № 140/12389/20 за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік та індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2016 по 28.02.2018, зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, та індексацію грошового забезпечення за період з 04.11.2016 по 28.02.2018, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а. с. 17-21).
Вказане рішення суду від 30.10.2020 у справі № 140/12389/20 виконане відповідачем у спосіб нарахування індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2016 по 28.02.2018 в сумі 4200,01 грн та перерахування 09.06.2021 на картковий рахунок позивача в сумі 4137,02 грн, що підтверджується листом ВЧ НОМЕР_1 від 08.11.2021 № 318/фс (а. с. 23), випискою по рахунку (а. с. 22).
26.01.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з листопада 2016 року по лютий 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року (а. с. 15).
Листом від 01.02.2022 № 104/фс відповідач повідомив позивача, що індексація грошового забезпечення за період з січня 2016 року по 28 лютий 2018 року нараховувалася відповідно до Порядку № 1078. При цьому, місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) при нарахуванні індексації за вказаний період враховано грудень 2015 року, індекс споживчих цін обчислювався наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року. Оскільки нарахована випереджаючим шляхом сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року по грудень 2017 року не перевищила суму підвищення грошового забезпечення за грудень 2015 року, нарахована позивачу індексація грошового забезпечення за вказаний період становить 0,00 грн (а. с. 16).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-ХІІ).
У статті 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами першою - другою статті 5 Закону № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону № 1282-XII).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 (зі змінами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 4 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
За приписами пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність з 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено посадові оклади військовослужбовців.
Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період перебування позивача на службі, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.
Відтак, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача з 04.11.2016 по 28.02.2018 є саме січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
У подальшому після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Таким чином, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови № 704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року. Тому суд погоджується із доводами позивача щодо необхідності врахування при проведенні індексації грошового забезпечення за вказані вище періоди січня 2008 року, як базового місяця для нарахування індексації, відповідно до Порядку № 1078, оскільки в період з січня 2008 року по лютий 2018 року посадові оклади військовослужбовців не змінювались, та відповідач не надав суду доказів про те, що у вказаний період відбулося збільшення грошового забезпечення саме за рахунок зростання тарифної ставки (окладу).
При вирішенні спору, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, які полягають, зокрема, у такому.
Місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації. За змістом пункту 5 Порядку № 1078 підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов'язати до її вчинення у судовому порядку. Аналіз пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов'язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець. Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.
Верховний Суд у постановах від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21, від 19.05.2022 у справі № 200/3859/21, від 28.06.2022 у справі № 420/4841/21 та ін. дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців були незмінними.
Крім того, при вирішенні спору суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, відповідно до яких: індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті; виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення; звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2016 по 28.02.2018 повинно здійснюватися із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, за спірний період індексація грошового забезпечення позивачу була нарахована та виплачена, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі № 140/12389/20, без застосуванням базового місяця січень 2008 року (при цьому, з вказаного судового рішення вбачається відсутність спору щодо застосування базового місяця при нарахуванні індексації, що дає право позивачу у межах цієї справи оскаржити дії відповідача щодо відмови у виплаті індексації грошового забезпечення із встановленням базового місяця січень 2008 року), а тому порушене право позивача на отримання спірної індексації підлягає судовому захисту. При вирішенні позову суд також враховує обраний Верховним Судом у постанові від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21 спосіб захисту порушеного права.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, взаємопов'язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправними дій ВЧ НОМЕР_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2016 по 28.02.2018 із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць), та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 04 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 04 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх