Справа № 216/5414/22
Провадження № 1-кп/216/796/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041230001051 від 17.08.2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, українця, освіта професійно-технічна, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , який обіймає посаду стрільця 1 відділення 2 взводу 2 стрілецької роти, у військовому званні «старший солдат», раніше судимого - 19.04.2022 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України та призначено покарання у виді 2-х років 2 (два) місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 (два) роки (покарання не відбуте),
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 обвинувачується у тому що, він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посадістрільця 1 відділення 2 взводу 2 стрілецької роти, у військовому званні «старший солдат», з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів щодо незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переслідуючи корисливу мету збагатитись, будучи обізнаним про те, що з 24.02.2022 на території України діє правовий режим воєнного стану, у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти, в порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 01.08.2022 близько 21 год. 30 хв. перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , належної свідку ОСОБА_6 , будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, у відсутності свідків-очевидців, та самого власника майна, таємно викрав належне на праві власності майно потерпілого ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон марки «Huawei» моделі «Р smart 2019» 3/64 Aurora Blue ІМЕЙ 1: НОМЕР_2 ІМЕЙ 2: НОМЕР_3 , s/n НОМЕР_4 , оснащений сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 , вартістю 2666 грн. 67 коп., після чого з місця скоєння злочину разом з викраденим майном зник, розпорядившись ним за власним розсудом, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди у вигляді матеріальних збитків на суму 2666,67 грн., тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - таємного викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.
Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінують, визнав повністю, підтвердив свої показання, які давав під час судового розгляду, фактичні обставини обвинувачення та пояснив, що дійсно вчинив вказаний вище злочин за обставин, які вірно встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання давав і дає добровільно, заборонених методів до нього зі сторони обвинувачення не застосовувалось.
Прокурор заявив клопотання про застосування ч. 3 ст. 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 фактичні обставини вчинення злочину визнає повністю.
Обвинувачений, захисник, кожен окремо проти задоволення такого клопотання не заперечували.
Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому декілька разів роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Про добровільність позиції обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчить його згода на клопотання прокурора, заявлене в судовому засіданні. Обвинувачений систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи визнавав усі обставини справи, тому у суду не має сумнівів у його волевиявленні.
Потерпілий ОСОБА_7 просив суд розглянути справу в його відсутність, щодо призначення міри покарання ОСОБА_9 покладається на розсуд суду.
Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому декілька разів роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Про добровільність позиції обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчить його письмове клопотання.
Фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені вірно та підтверджуються обвинуваченим ОСОБА_3
Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мали місце діяння, які інкримінуються обвинуваченому. Ці діяння містять склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який вину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, співпрацював з органом досудового розслідування, є військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 та учасником бойових дій, раніше судимий, за місцем проживання характеризується добре (м.к.п. а.с. 73), на обліку у лікаря-психіатра не перебував та не перебуває (м.к.п. а.с. 84), під наглядом лікаря-нарколога перебуває з листопада 2016 року з приводу вживання декількох психоактивних речовин зі шкідливими наслідками (м.к.п. а.с. 83), не одружений, майнову шкоду відшкодував потерпілому шляхом повернення викраденого майна.
Таким чином суд, враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_9 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
Окрім того, при визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд, вважає, необхідним застосувати йому покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України та визначити остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України з урахуванням вироку Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.04.2022 року.
Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Підстав для застосування положень ст. 75 КК України судом не встановлено.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 залишити в силі до вступу вироку в законну силу.
Потерпілим цивільного позову не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
З обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави документально підтверджених процесуальних витрат за проведення судової експертизи, а саме: 755,12 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до даного покарання частково приєднати засудженому ОСОБА_3 невідбуте покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.04.2022 року та визначити йому для відбування остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (один) місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 залишити в силі до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 2666 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят шість гривень шістесят сім копійок) документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експерта.
Речові докази, що знаходяться на зберіганні у потерпілого, відповідно до розписки ОСОБА_7 (м.к.п. а.с. 30) - залишити останньому.
Матеріали кримінального провадження № 12022041230001051 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/5414/22 (1-КП/216/796/22).
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції (у разі перебування під вартою).
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1