УХВАЛА
20 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 917/202/21 (917/339/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.
розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2022
у складі колегії суддів: Черноти Л. Ф. (головуючої), Зубченко І. В., Стойки О. В.
та на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022
у складі судді Ореховської О. О.
за позовом ОСОБА_1
до
1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
3. ОСОБА_4
4. Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвої Олени Станіславівни
5. Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентини Володимирівни
6. Селянського (фермерського) господарства "Весела долина"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний реєстратор Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області
про визнання недійсним рішення від 30.03.2020 № 30/20; визнання недійним договору купівлі-продажу майнових прав; витребування майнових прав, як цілісного майнового комплексу; скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу
в межах справи
про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Весела долина"
ВСТАНОВИВ:
09.03.2021 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвої Олени Станіславівни, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентини Володимирівни, Селянського (фермерського) господарства "Весела долина" (далі - СФГ "Весела долина") про:
1) визнання недійсним рішення засновника СФГ "Весела долина" від 30.03.2020 № 30/20;
2) визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на СФГ "Весела долина" від 30.03.2020, що укладений між ОСОБА_1 , як продавцем та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як покупцями;
3) витребування від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 майнових прав СФГ "Весела долина", як цілісного майнового комплексу;
4) скасування державної реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно СФГ "Весела долина", проведених після укладення недійсного договору купівлі-продажу майнових прав на СФГ "Весела Долина" від 30.03.2020, зокрема:
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 31.03.2020 11:44:00, 12181070018000165, Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Шуваєва О. С.;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 31.03.2020 18:02:39, 12181070019000165, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Шуваєва О. С.;
- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 14.04.2020 17:49:16, 12181050020000165, Інші зміни., ОСОБА_5 , приватний нотаріус Шуваєва О. С.;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 27.07.2020 09:47:31, 12181070021000165, зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, ОСОБА_6 , приватний нотаріус Лозенко В. В.;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 16.12.2020 13:56:52, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки, ОСОБА_7 , приватний нотаріус Шуваєва О. Є.;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 17.12.2020 11:16:15, 1002181070022000165, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Шуваєва О. С.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 (повний текст складено 02.11.2022) залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 залишено без змін.
28.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 у справі № 917/202/21 (917/339/21).
Одночасно, за текстом касаційної скарги, скаржником порушено питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/202/21 (917/339/21) визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. (головуючий), Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2022.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Оскаржена постанова Східного апеляційного господарського суду прийнята 02.11.2022 (повний текст складено 02.11.2022) отже останній день строку, встановленого для оскарження судового рішення в касаційному порядку припадав на 22.11.2022.
Однак, касаційну скаргу подано 28.11.2022, тобто з порушенням строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі, обґрунтовуючи підстави для поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що копія повного тексту оскарженої постанови ним була отримана 21.11.2022 поштовим відправленням за номером 6102271392787, на підтвердження чого, до касаційної скарги долучено роздруківку з вебсайту АТ "Укрпошта".
Зазначені обставини, на думку скаржника підтверджують наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Однак, колегія суддів зазначає, що роздруківка з вебсайту АТ "Укрпошта" без копії поштового конверту, в якому направлявся саме повний текст оскарженої постанови не є належним підтвердженням отримання копії судового рішення, оскільки не може бути самостійним доказом, що відповідний номер, за яким здійснювалось відстеження щодо статусу вручення поштового відправлення відповідає зазначеному на поштовому конверті. Таким чином неможливо встановити дату отримання скаржником оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, оскільки належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском календарного штемпеля поштового відділення, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення тощо.
Відтак, оскільки належних доказів на підтвердження вищезазначеного скаржником до скарги додано не було, Касаційний господарський суд позбавлений можливості перевірити чи встановити дійсну дату отримання постанови суду апеляційної інстанції, що є предметом касаційного оскарження та встановити дату початку обчислення строку.
Відтак, колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважатися поважними з огляду на таке.
На підтвердження істинності твердження скаржника щодо наявності підстав для поновлення строку не надано жодних належних і допустимих доказів, що свідчили б про отримання скаржником оскаржуваного рішення.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
Верховний Суд відзначає, що матеріали справи у суду касаційної інстанції відсутні. За положеннями частини першої статті 294 ГПК України матеріали витребовуються судом касаційної інстанції лише у разі відкриття касаційного провадження. Таким чином, суд самостійно не може перевірити факт направлення сторонам судового рішення. Вказана обставина не звільняє скаржника від доведення тих обставин, на які він посилається у своїх доводах, та не перекладає на суд обов'язку встановлювати певні обставини.
Отже, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави покладатися на істинність твердження скаржника про те, що копію оскарженої постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 917/202/21 (917/339/21) він отримав 21.11.2022, за відсутності можливості перевірити відповідні докази за матеріалами справи щодо направлення судом копії судового рішення учасникам справи за допомогою поштового зв'язку та/або електронною поштою.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява N 11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності/неповажності причин пропуску строку.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскарженого рішення суду апеляційної інстанції.
У даному випадку доказами, що підтверджують дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови, є, зокрема, копія конверта з трек-кодом разом з роздруківкою з вебсайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових пересилань, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про дату її отримання, розписка про отримання копії судового рішення тощо.
Саме по собі твердження скаржника про те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції від 02.11.2022 він отримав 21.11.2022 не розцінюється судом як належний доказ наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження. Тому істинність твердження має бути підтверджена належними і допустимими доказами, а в даному випадку відсутні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на підставі частини першої статті 288 ГПК України.
При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 № 3236/03, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів отримання/неотримання повного тексту оскаржуваної постанови суду скаржник не надав, що унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень статті 288 ГПК України, у зв'язку з чим відповідне клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження може бути розглянуте після надання належного обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
У справі "Устименко проти України" (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Приписами частини третьої статті 288 ГПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що скаржником до клопотання не додано належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність поважних причин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції.
Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов'язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.
З огляду на викладене колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 917/202/21 (917/339/21) та рішення Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022.
Крім того, статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року встановлений у розмірі 2 270,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Касаційний господарський суд зазначає, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
За умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру (така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 916/368/18).
Суд, вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 905/1818/19 зроблено висновок, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Зі змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень, встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 містить одночасно 8 немайнових вимог та одну майнову вимогу щодо витребування майнових прав СФГ "Весела долина", як цілісного майнового комплексу (як встановлено в оскарженій постанові договір купівлі-продажу майнових прав на СФГ "Весела долина" вчинено за 700 000,00 грн).
Отже, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 у справі № 917/202/21 (917/339/21) скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 57 320,00 грн ((700 000,00 грн * 1,5 %) + (2 270,00 грн * 8) * 200 %).
Натомість, скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі до касаційної скарги не надано.
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною другою статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, суд зазначає, що касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 у справі № 917/202/21 (917/339/21) підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання:
- доказів сплати судового збору у розмірі 57 320,00 грн;
- заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження наявності підстав поновлення строку, зокрема доказів на підтвердження отримання/неотримання оскарженої постанови суду апеляційної інстанції (копія поштового конверту суду в якому надійшла саме оскаржувана постанова, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка органу зв'язку, довідка суду апеляційної інстанції про надсилання та вручення/невручення оскарженої постанови тощо).
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
УХВАЛИВ:
1. Визнати неповажними підстави, наведені ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 та рішення Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 у справі № 917/202/21 (917/339/21).
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 та рішення Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 у справі № 917/202/21 (917/339/21) залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
4. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. І. Картере
В. Г. Пєсков