ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
19.12.2022р. Справа №905/293/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (місцезнаходження: 03038, місто Київ, вул. Івана Федорова, будинок 32-А, ідентифікаційний код: 30859524),
до відповідача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» (місцезнаходження: 84205, Донецька область, місто Дружківка, вул. Соборна, будинок 37; ідентифікаційний код 13494943)
про: стягнення 31 020,29 грн., -
без виклику представників сторін
Обставини справи:
03.02.2022 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулась до господарського суду з позовом до Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» про стягнення 31020,29 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-21-00444 від 25.05.2021, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля «ТОYОТА», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , тому позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «RENAULT», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування.
Ухвалою суду від 08.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відповідачу встановлено строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п'яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності).
Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, шляхом надсилання на їх адреси рекомендованого поштового відправлення.
Отже судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, яке призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Згідно наказу Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» №20 від 28.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.
Розпорядженням голови Господарського суду Донецької області від 15.04.2022р. №9-р з 18.04.2022р. запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у віддаленому режимі у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об'єктивних обставин, пов'язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності та визначена можливість проведення судових засідань у приміщенні суду за наявності об'єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення такого судового засідання у приміщенні суду (перебування суддів, працівників суду).
Крім того слід зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров'ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об'єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв'язку та інтернету.
Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, дослідивши наявні матеріали справи
ВСТАНОВИВ:
25 травня 2021 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_1 був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0107-21-00444, предметом якого є страхування транспортного засобу «ТОYОТА», державний реєстраційний №КАЗ873ЗАТ.
13 липня 2021 року в м. Києві, на вул. Почайнинська 13, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ТОYОТА», державний реєстраційний № НОМЕР_3 , мопеда «YАМАНА», державний реєстраційний № НОМЕР_4 , та транспортного засобу «RENAULT», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою Управління патрульної поліції в місті Києві.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, схеми місця ДТП, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п.5.3 Б, 2.3 Б, 15.13 Правил дорожнього руху.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року по справі №758/10494/21 визнано винним ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
13 липня 2021 року Страхувальник звернувся до ПАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Також 13.07.2021 позивачем було складено Акт огляду пошкодженого транспортного засобу.
26 липня 2021 року ПАТ «СК «Українська страхова група» було складено страховий акт № СТОКА-16492, яким на підставі Рахунку №СМУО00023738 від 22 липня 2021 року, виставленого ТОВ «Саміт Моторз Україна» та розрахунку суми страхового відшкодування визначено порядок та розмір страхового відшкодування у сумі 31 020,29 грн.
На підставі вищевказаних документів, ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 31 020,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19647 від 28 липня 2021 року з призначенням платежу - страхове відшкодування 28-0107-21-00444 ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «RENAULT», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , станом на 13 липня 2021 року була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» згідно полісу серії АР № 001685058, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.
Оскільки, Відповідач є страховиком за вказаним полісом, то Позивач, у межах понесених ним фактичних витрат, набув право вимоги до ПрАТ «СК АСКО-Донбас Північний».
Згідно вищевказаного витягу з централізованої бази даних МТСБУ, поліс АР № 001685058 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачає франшизу в розмірі 0,00 грн. та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майну - 130 000,00 грн.
З огляду на це, сума страхового відшкодування, належного з Відповідача до сплати Позивачу складає 31 020,29 грн.
На підставі вищевикладеного, 12 серпня 2021 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою на виплату (страхового) відшкодування № 11/20829, яка була отримана Відповідачем 16 серпня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, вказана заява була залишена Відповідачем без задоволення.
Вважаючи порушеним своє право Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» кошів в розмірі 31 020,29 грн.
Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законів України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про страхування».
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
З огляду на вищезазначені норми права, до Позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП у вказаних спірних правовідносинах.
Пунктом 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування за договором страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд зазначає, що відповідач не заперечив обставини, викладені у позовній заяві, та не надав суду жодних доказів, які б спростовували його обов'язок здійснити виплати страхового відшкодування.
Отже вимоги позивача про стягнення 31 020,29 грн. підлягають задоволенню, як правомірні та обґрунтовані.
Щодо витрат Позивача на правову допомогу.
У позовній заяві ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» просить стягнути з ПрАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно до ч.1 ст.126 вказаного кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду, справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, за змістом ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у ч.5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до практики ЄСПЛ, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Обґрунтовуючи свої доводи щодо вказаної вимоги, позивач зазначив, що 14.01.2021 між ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та Адвокатським бюро «Гедз» укладено договір про надання правової допомоги №92-01/-2022-ВР (далі Договір).
За умовами п.1.1.Договору, Клієнт доручає а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 5.1 Договору, за надання правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро, у справах, де КЛІЄНТ виступає в якості позивача, КЛІЄНТ перераховує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар, розмір якого становить 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок за кожну справу. Клієнт перераховує гонорар Адвокатському бюро не пізніше 3-х робочих днів після надання Адвокатським бюро акту виконаних робіт та рахунку до нього.
Даний Договір укладений на строк до 23.12.2022 та набирає чинності з моменту його підписання.
25.01.2022 сторонами складено Акт виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги в якому сторони зафіксували надання правничої допомоги, в тому числі по справі, яка розглядається в даному провадженні. Також сторони погодили, що Клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар у розмірі 5000грн за кожну справу.
26.01.2022 ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» перерахувало на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро «Гедз» грошові кошти в розмірі 15000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3951 (в тому числі за правову допомогу у спорі з ПрАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний»).
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі, судом враховано, що розмір гонорару визначено за погодженням адвоката з клієнтом і є фіксованим, послуги адвоката було реально надані позивачеві і це підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору.
Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень відповідача стосовно розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи, до суду не надходило.
Отже, з огляду на положення ч.4 ст.126 та частин 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги задоволення позовних вимог повністю, співмірність витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову та складністю справи, дослідивши надані позивачем докази в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку, що належні до компенсації відповідачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню на суму 5000 грн.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю.
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р I Ш И В:
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» про стягнення 31 020,29 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, 37, ЄДРПОУ - 13494943) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, ЄДРПОУ - 30859524) кошти в розмірі 31 020 (тридцять одна тисяча двадцять ) грн 29 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, 37, ЄДРПОУ - 13494943) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, ЄДРПОУ - 30859524) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. та оплату судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн.00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.С. Зельман