"23" жовтня 2007 р.
Справа № 26/220-07-4938
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Сидоренко М.В.
Таценко Н.Б.
Склад судової колегії змінений розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №139 від 16.10.2007р.
при секретарі судового засідання: Скуділо О.В.
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Рекламотехніка»
на рішення господарського суду Одеської області від 10.08.2007р.
по справі № 26/220-07-4938
за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області»
до Приватного підприємства “Рекламотехніка»
про стягнення 38232,93грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.
У судовому засіданні 23.10.2007р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Встановив:
В червні 2007р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області» (надалі -позивач, Банк) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства “Рекламотехніка» (надалі -відповідач, Підприємство, Позичальник) про стягнення з останнього заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом по кредитному договору №047-60-01-15 від 02.06.2005р. в сумі 34980,83грн., посилаючись на ст.ст.526, 530, 1054 ЦК України, п.4.3.4. кредитного договору.
В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, вимагаючи стягнути з ПП “Рекламотехніка» несплачені відсотки за користування кредитом по кредитному договору №047-60-01-15 від 02.06.2005р. в сумі 38232,93грн., у тому числі 3288,10грн. відсотків донарахованих за період з 01.06.2007р. по 19.06.2007р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.08.2007р. (суддя Никифорчук М.І.) позов Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області» задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача суму несплачених відсотків по кредитному договору №047-60-01-15 від 02.06.2005р. за період з 20.10.2006р. по 19.06.2007р. в розмірі 38232,93грн.; 382,32грн. витрат на сплату держмита та 118грн. - на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду від 10.08.2007р. мотивоване невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії №047-60-01-15 від 02.06.2005р., залишенням без відповіді вимоги позивача про сплату боргу та посиланням на ст.ст.525, 526, ч.1 ст.625 ЦК України, п.п.2.1., 3.2., 4.2.2. вказаного договору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПП “Рекламотехніка» звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, вимагаючи скасувати рішення господарського суду Одеської області від 10.08.2007р., оскільки воно прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, визнаних судом першої інстанції встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та при неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на приписи ст.ст.525, 526 ЦК України та зазначає про відсутність підстав для нарахування Банком відсотків по кредитному договору, оскільки відповідачем не пред'являлися позивачу до оплати розрахункові документи, визначені в п.3.2. кредитного договору, тому позивачем не доведені правові підстави початку нарахування відсотків.
У засідання суду апеляційної інстанції представники сторін не з'явились, незважаючи на належне повідомлення про час і місце судового розгляду. Позивач заперечень на апеляційну скаргу не надав.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, 02.06.2005р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі керуючого філією “Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області» та Приватним підприємством “Рекламотехніка» був укладений кредитний договір №047-60-01-15 (надалі -кредитний договір) на умовах забезпеченості, платності, повернення, строковості, платності та цільового використання.
Відповідно до п.2.1. кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит у сумі 300000грн. з кінцевим терміном погашення не пізніше 30.11.2006р., у відповідності до наступного графіку: 150000грн. - не пізніше 25.04.2006р.; 150000грн. - не пізніше 01.06.2006р. Отже відповідач зобов'язався остаточно повернути отримані в межах кредитного договору кошти до 30.11.2006р. відповідно до графіку повернення кредиту (п.2.2. кредитного договору). Кредит отримується Підприємством на поточні потреби, в тому числі на сплату страхових платежів (п.2.3. договору), у відповідності до техніко-економічного обґрунтування, наданого Позичальником, та обумовленого ним цільового призначення кредиту згідно наданих Позичальником платіжних документів.
П.3.1. кредитного договору передбачено, що кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №20628304510869, відкритого Банком в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області», на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту.
Згідно п.3.2. кредитного договору Банком встановлені відсотки за користування кредитом у розмірі 19% річних, нарахування яких Банком починається з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році за методом “факт/факт».
Відповідно до п.4.2.2 вказаного договору відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом та за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором. У випадку якщо після прострочення сплати відсотків Позичальник здійснить перерахування коштів на рахунок, відкритий Банком і вказаний у п. 3.4 договору Банк має право самостійно зарахувати ці кошти на рахунок простроченої заборгованості за відсотками Позичальника.
П.6.1. кредитного договору встановлено, що він набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін, тобто з 02.06.2005р.
Згідно п.6.2. договору Позичальник у 30-денний строк з дати, визначеної п.6.1. договору зобов'язаний надати Банку перший з розрахункових документів для сплати їх з позичкового рахунку.
З наявного у матеріалах справи платіжного доручення №9 від 02.06.2005р. вбачається, що з рахунку ПП “Рекламотехніка» №20628304510869 у філії “Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області» на рахунок ПП “Агентство-2500» у тій же установі Банку було перераховано кошти в сумі 300000грн. в оплату рахунку №026 від 02.06.2005р. за алюмінієвий профіль.
Таким чином відбулася оплата розрахункових документів ПП “Рекламотехніка» безпосередньо з позичкового рахунку №20628304510869, відкритого Банком у філії “Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області» відповідно до умов 3.1. кредитного договору, тобто Банк виконав свої зобов'язання з надання кредиту за договором №047-60-01-15 від 02.06.2005р. згідно з його умовами.
Враховуючи триваюче невиконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення кредиту, Банк відповідно до п.п.3.2., 3.3 кредитного договору продовжував нараховувати відсотки, розмір яких відповідно до розрахунку позивача за період нарахування з 20.10.2006р. по 19.06.2007р. становить 38232,93грн.
Відповідно до п.6.8. кредитного договору з метою досудового врегулювання спору позивачем 08.06.2007р. на адресу відповідача була направлена вимога №60-04-09/505-3 (а.с.13) про сплату заборгованості по відсоткам за користування кредитом з попередженням про те, що у разі непогашення вказаної заборгованості Банк буде вимушений звернутися до господарського суду. Зазначена вимога Позичальником була залишена без відповіді.
Як вбачається з відомості залишків на поточному рахунку ПП “Рекламотехніка» станом на 18.06.2007р. (а.с.14) у Позичальника відсутні кошти для самостійного зарахування Банком коштів на рахунок простроченої заборгованості згідно п.4.2.2. кредитного договору.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується, що на момент звернення Банка до суду з позовом і прийняття оскаржуваного рішення ПП “Рекламотехніка» не сплатило в порядку, визначеному п.3.3. кредитного договору, відсотки за користування кредитом. Доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем не надано.
За цих обставин місцевий господарський суд прийняв обґрунтоване та законне рішення про стягнення з ПП “Рекламотехніка» 38232,93грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом згідно кредитного договору №047-60-01-15 від 02.06.2005р.
Доводи апеляційної скарги стосуються виключно необґрунтування Банком правових підстав початку нарахування відсотків за відсутністю доказів пред'явлення до сплати розрахункових документів позичальника.
Вказані твердження спростовуються наявними у матеріалах справи доказами того, що 02.06.2005р. ПП “Рекламотехніка» сплатило за рахунком контрагента кошти в межах наданого кредиту в сумі 300000грн. безпосередньо з позичкового рахунку, зазначеного в п.3.1. кредитного договору та у відповідності до цільового призначення кредиту, тобто пред'явило Банку для оплати розрахунковий документ відповідно до п.п. 3.1. кредитного договору, що надає право Банку з 02.06.2005р. нараховувати Позичальнику відсотки за користування кредитом відповідно до п.3.2. кредитного договору по день повного погашення кредиту.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 10.08.2007р. відповідає матеріалам справи та нормам законодавства, є законним та обґрунтованим, отже підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Рекламотехніка» залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 10.08.2007р. -без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Мишкіна М.А.
Судді: Сидоренко М.В.
Таценко Н.Б.