Справа № 199/5498/21
(2/199/285/22)
УХВАЛА
17 жовтня 2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Богун О.О.,
при секретареві Буточкіній М.К.
За участі
представника позивача Сокуренко Є.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання представника позивача про призначення повторної судової експертизи по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду знаходиться зазначена цивільна справа. За клопотанням представника відповідача ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровска від 09.12.2021 в даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу.
До мур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровска повернулась вказана цивільна справа з висновком експерта N 383-22 від 12.07.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи.
28.09.2022 від представника позивача надійшло клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.
В поданому клопотанні представник позивача вказує, що експертом при проведенні експертизи було порушено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , оскільки усі вільні зразки підписів , що надані відповідачем виконані в період з вересня по грудень 2021 року, тобто після відкриття провадження по справі, тому вони не повинні були братись експертом до уваги, окрім того вільні зразки виконані у 2021 році тобто більше ніж через 12 років з дні укладання оспорюваного кредитного договору а саме 24.12.2009 року.
На підставі вищевикладеного, представник позивача просить призначити повторну почеркознавчу експертизу.
В судовому засіданні представник позивача клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача належним чином повідомлений в судове засідання не прибув причини не явки не повідомив.
Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши подане клопотання та матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Як вбачається з частини першої, п'ятої статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.
Частиною другою статті 113 ЦПК України визначено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
В пункті 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року N 53/5 визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Відповідно до пункту 3.6 Інструкції, у разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку. У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.
Згідно пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 від 30 травня 1997 року "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
Аналіз норм права, які зазначені вище, дає підстави зробити висновок про те, що суд призначає додаткову експертизу у разі встановлення висновку первинної експертизи неповним та неясним та за умови, коли таку неповноту або неясність усунути шляхом допиту експерта неможливо.
З огляду на наведене, враховуючи підстави та предмет цього позову, суд вважає, що представником позивача не доведено обґрунтованість заявленого клопотання, враховуючи, що наявна в матеріалах справи почеркознавча експертиза спростовує посилання представника позивача на неповноту зазначених у ній відповідей на поставлені питання та висновків, а тому для з'ясування обставин, що мають значення для даної справи, застосування спеціальних знань не викликається необхідністю, що вказує на відсутність підстав для призначення у даній справі повторної експертизи.
При цьому, призначення у справі недоцільної експертизи та зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, порушує розумні строки тривалості судового провадження, що, в свою чергу, є порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання представника позивача про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 84,103,104,107 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника позивача про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Богун
17.10.2022