Справа № 545/6386/22
Провадження № 2-з/545/61/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2022 року. Суддя Полтавського районного суду Полтавської області - Гальченко О.О., розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
До Полтавського районного суду Полтавської області 19.12.2022 року надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, яку суддя отримала 19.12.2022 року. Послався на те, що він звернувся до суду із позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, розподіл спільного сумісного майна подружжя.
Предметом позову є нерухоме майно:
1. однокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
2. житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , житловою площею 106.9 кв.м, загальною площею 170.9 кв.м;
3. земельна ділянка площею 0.1006 кв.м, кадастровий номер 5324085207:07:001:0543 цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Право власності на вказане нерухоме майно , яке є предметом позову, зареєстроване за відповідачкою, на її дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб
В силу п. 2 ч. 1 ст. ч. З ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у п. 4 його постанови від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові N 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально- правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необгрунтованими.
Наведене узгоджується і з численними правовими висновками Верховного Суду
Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Так як спірне нерухоме майно придбане нами в період проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, тобто до реєстрації нашого шлюбу, право власності на нього зареєстровано одноособово за відповідачем, яка наразі немає обмежень щодо будь-якого відчуження спірного майна без моєї згоди, що в подальшому, у разі задоволення моїх позловних вимог, може зробити неможливим або утруднити виконання рішення суду, або необхідності докладати додаткових правових механізмів з повернення спірного нерухомого майна наявні підстави для забезпечення позову.
За таких обставин вважає за необхідне звернутись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частку вказаного нерухомого майна.
Такі заходи забезпечення позову відповідають співмірності заявлених позовних вимог.
Накладення арешту на 1/2 частку спірного нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за відповідачем , не порушує її прав та прав інших осіб.
Накладення арешту на нерухоме майно можливо у разі наявності номеру реєстрового запису про реєстрацію нерухомого майна за певною особою, так як він не є зареєстрованим власником вказаного нерухомого майна, він не може отримати від державного реєстратора таку інформаційну довідку.
У зв'язку з військовим станом отримати таку довідку через реєстр речових прав на нерухоме майно через інтернет він не має можливості, бо доступ до нього закритий, тоді як суд має доступ до Реєстру речових прав на нерухоме майно і у разі необхідності отримання інформації з Реєстру у зв'язку з розглядом справи має можливість отримати таку інформацію.
Прохав:
-Задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.
-Для встановлення номеру реєстрового запису в Державного реєстрі речових прав на спірне нерухоме майно отримати інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .
- Накласти арешт на 1/2 частину нерухомого майно, що належить ОСОБА_3 , але зареєстроване на її дошлюбне прізвище ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 а саме на:
- 1/2 частку однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , житловою площею 106.9 кв.м, загальною площею 170.9 кв.м;
- 1/2 частку земельної ділянки площею 0.1006 кв.м, кадастровий номер 5324085207:07:001:0543 цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Для встановлення номеру реєстрового запису в Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно отримати інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1, ч.4 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову може бути подана до подання позовної заяви. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
П. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя ) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, приходжу до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може порушити права заявника утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частину нерухомого майно, що належить ОСОБА_3 , яке зареєстроване на її дошлюбне прізвище ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на:
- 1/2 частку однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 106.9 кв.м, загальною площею 170.9 кв.м;
- 1/2 частку земельної ділянки площею 0.1006 кв.м, кадастровий номер 5324085207:07:001:0543 цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;
до набрання законної сили судового рішення у справі № 545/6386/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, розподіл спільного сумісного майна подружжя.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали суду направити учасникам справи протягом 2 днів з дня її складання.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала надрукована суддею та є оригіналом.
Суддя: О. О. Гальченко