Справа № 545/6215/22
Провадження № 1-кп/545/393/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 рокум. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава кримінальне провадження на підставі угоди про визнання винуватості за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Філенково Чутівського району Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
УСТАНОВИВ:
03.11.2022, у період дії на території України особливого правового режиму - воєнного стану, у ОСОБА_4 виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна з будинку АДРЕСА_2 , де мешкає його знайомий ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, 03.11.2022, близько 11 години 00 хвилин, точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, прибув до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого, впевнившись у відсутності господаря, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, відчинивши вхідні двері будинку, таємно проник до вказаного будинку, звідки таємно викрав металеву плиту пічного опалення з кільцями вартістю 619 гривень 99 копійок, демонтувавши її з кам'яної печі у кімнаті будинку.
Утримуючи при собі викрадене, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на суму 619 гривень 99 копійок.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
30.11.2022 між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 , за наявності письмової згоди на укладення угоди від потерпілого ОСОБА_6 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Зі змісту даної угоди про визнання винуватості, вбачається, що під час досудового розслідування та судового провадження підозрюваний ОСОБА_4 повністю визнає винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення і прийняв зобов'язання беззастережно визнати свою винуватість в обсязі підозри в скоєному кримінальному правопорушенні. Також сторони угоди дійшли згоди на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, погодилися на застосування ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Перевіривши вказану угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд доходить висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 472 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дату її укладення та підписи сторін.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
У судовому засіданні суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання та розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Про це обвинувачений підтвердив суду та просив угоду затвердити. Захисник обвинуваченого просила затвердити угоду. Потерпілий ОСОБА_6 надав письмову згоду на укладення угоди.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги законодавства, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
1)кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньою тяжкості, тяжких злочинів;
2)особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3)особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором також групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацію злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив фактичні обставини кримінального правопорушення, які вони викладені в обвинувальному акті.
Отже, судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Дослідженням особи встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, не працює, розлучений, дітей не має, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, має місце постійного проживання, де характеризується формально позитивно.
При відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, обставинами, які пом'якшують таке, суд визнає щире каяття.
Судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим, визначена у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України. Прокурор та обвинувачений погоджуються на призначення узгодженої ними міри та виду покарання. Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.
Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 , , за наявності письмової згоди на укладення угоди від потерпілого ОСОБА_6 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом'якшують, відсутність обставин що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не убачає.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-22/15160-ТВ від 09.11.2022 в розмірі 1131 гривні 68 копійок.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.374-376, 475 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , за наявності письмової згоди на укладення угоди від потерпілого ОСОБА_6 , укладену 30 листопада 2022 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на П'ЯТЬ років.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на ТРИ роки.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Речові докази: верхню частину металевої плити з кам'яної печі з отворами округлої форми для юшок в кількості 5 штук та три металеві арматури довжиною 30 см., які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВР № 2 Полтавського РУП - повернути ОСОБА_6 .
Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 09.11.2022, на верхню частину металевої плити з кам'яної печі з отворами округлої форми для юшок в кількості 5 штук та три металеві арматури довжиною 30 см.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-22/15160-ТВ від 09.11.2022 в розмірі 1132 гривні 68 копійок, які необхідно стягнути на наступні реквізити: отримувач: ГУК у Полт. обл./Полтавський р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA658999980313020115000016395, код класифікації доходів бюджету 24060300.
Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1