"29" жовтня 2007 р. Справа № 14/4644
Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю представників позивача Ульянова С.М., відповідача Шумко О.М, за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою
позивача
товариства з обмеженою відповідальністю «Політрейд»
до відповідача
відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»
про
стягнення 4490866,68 грн., -
Заявлено позов про стягнення 4490866,68 грн. (з них: 3008809,50 грн. основного боргу, 1267656,75 грн. пені за період з 13.04.2005 по 27.08.2007, 214400,43 грн. три проценти річних за той же період) з підстав несплати відповідачем коштів у визначений договором строк та після пред'явлення вимоги про оплату за отримані відповідачем підігрівачів ПГ-10, а також відшкодування у зв'язку з цим судових витрат: 25500 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 60200 грн. за послуги адвоката.
У ході розгляду справи позивач представник позивача подав заяву про відмову від позову в частині стягнення пені та 3% річних, погодившись із доводами відповідача про те, що їх нарахування під час дії мораторію у справі про банкрутство відповідача неправомірне та просив задовольнити решту вимог.
Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні позов визнали частково на суму основного боргу у розмірі 3008809,50 грн. і на заперечення решти вимог вказали, що стосовно відповідача-боржника 15.08.2003 порушено провадження у справі №10/3108 про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час якого нарахування пені та 3% річних (згідно з правовими позиціями Вищого господарського суду України у постанові від 21.04.2004 по справі №1/Б-294) є неправомірним, що для стягнення пені позивачем пропущено строк позовної давності, що договір про надання правової допомоги від 09.08.2007 №юр-9/08 стосується не лише договору поставки, який є підставою для пред'явлення даного позову, а й інших договорів поставки, тому не вбачає підстав для стягнення заявленої суми за усі юридичні послуги.
У засіданні оголошувалась перерва з 22.10.2007, про що присутні учасники засідання були повідомлені під розписку. Рішення було постановлено та проголошено цього дня.
Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
Згідно з договором поставки від 09.03.2004 №24 та специфікації до нього, по накладній від 15.03.2004 №РН-0000021, за довіреністю типової форми №М-2 від 15.03.2004 серії ЯЕЦ №629473 через свого представника Веретельника О.Г., до перерахування попередньої оплати за товар, відповідач отримав від позивача підігрівачі ПГ-10 по ціні 505000 грн./шт. (без ПДВ) у кількості 10 шт. на загальну суму 6060000 грн. Відповідач платіжними дорученнями від 16,17,18,19,22,23,24,26,29,30,31 березня 2004 року, від 05.04.2004, від 28.01.2005, від 01.02.2005, від 12.04.2005 перерахував позивачу 3051190,50 грн.
04.07.2007 за №22 позивач направив на адресу відповідача лист (який виходячи з п.4 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293 суд розцінює як вимогу, передбачену ст. 530 Цивільного кодексу України) з вимогою про сплату решти боргу, відповіді на яку відповідач не надіслав, і зобов'язання, що виникло, не виконав.
Відповідач свої зобов'язання за договором, належним чином не виконав і станом на час розгляду спору за отримані продукцію розрахувався частково, заборгованість відповідача перед позивачем склала 3008809,50 грн.
09.08.2007 позивач та адвокат Воробйов А.В. уклали договір про надання останнім правової допомоги, і в день укладення договору згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера адвокат отримав кошти у сумі 60200 грн.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними договором поставки від 09.03.2004 №24, накладною від 15.03.2004 №РН-0000021, довіреністю від 15.03.2004 серії ЯЕЦ №629473, вимогою від 04.07.2007 №22, договором про надання адвокатом правової допомоги від 09.08.2007 №юр-9/08, квитанцією до прибуткового касового ордера про сплату адвокату коштів у сумі 60200 грн., а також податковою накладною від 15.03.2004 №14, актами звірки взаєморозрахунків станом на 26.08.2004 та на 16.02.2005, підписаним та скріпленим їх печатками, ухвалами суду від 15.08.2003 та від 02.02.2007 у справі №10-08-10/3108, банківськими виписками про перерахування коштів відповідачем позивачу, свідоцтвом на зайняття адвокатською діяльністю від 27.12.2004 №207, статутом позивача, довідками з ЄДРПОУ сторін, письмовими поясненнями позивача та відповідача, зафіксованими у протоколі судового засідання, поясненнями представників сторін.
Заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 3008809,50 грн. обрахована з урахуванням сум внесків, зроблених відповідачем у різні періоди, є обгрунтованою, відповідає обставинам справи і відповідачем не оспорюється. Враховуючи, що вимоги позивача в сумі основного боргу повністю визнано відповідачем, дії останнього не суперечать законодавству і не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, на що вказують встановлені у судовому засіданні обставини, позов на визнану суму згідно із ст.78 ГПК України підлягає задоволенню.
Заяву про уточнення позовних вимог в частині зменшення ціни позову на суму пені та 3% річних суд приймає як відмову від позову, яка пов'язана з відсутністю у позивача відомостей про наявність справи про банкрутство стосовно відповідача. Оскільки така відмова не порушує прав сторін, суд її приймає. У цій частині провадження у справі в підлягає припиненню відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Суд вважає, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, які полягають у непроведенні повного розрахунку з позивачем, у ненадісланні позивачу відповіді відповідно до ст. 8 Господарського процесуального кодексу України на лист-вимогу від 04.07.2007 №22, в якій відповідач повинен був повідомити позивача про наявність мораторію на задоволення вимог кредиторів внаслідок порушеної щодо нього справи про банкрутство, що могло виключити пред'явлення позивачем необгрунтованих вимог по пені та 3% річних. Тому згідно ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача в повному обсязі покладаються судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 25500 грн., сплачені позивачем при поданні позову. При цьому суд також враховує, що у випадку пред'явлення позивачем вимог лише на суму основного боргу, розмір суми державного мита був би той же, що і сплачено позивачем.
Приймаючи до уваги роз'яснення Вищого господарського суду України, дані у п.11 листа від 13.02.2002 №01-8/155, оцінюючи ті обставини, що докази фактичних витрат надавача юридичних послуг на вказані ним потреби на вимогу суду не надані, що розрахунки затрат часу чи інших затрат на виконання робіт з надання правової допомоги на вимогу суду не надані, що проведені обчислення суми позову нескладні, що кількість фактів у справі та матеріалів, доданих до позовної заяви, є незначними, що ступінь складності юридичної оцінки фактів є простим, що кількість вчинених для виконання доручення дій (написано позовну заяву та пояснення, консультації) і проведених судових засідань незначні, а також оцінюючи фаховий досвід, необхідний для підготовки справи та наявний у надавача послуг, враховуючи затрати часу для представництва інтересів (2 судові засідання), суд вважає вказаний і сплачений позивачем розмір витрат по цій справі 60200 грн. неспіврозмірним, у зв'язку з чим обмежує цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи на момент винесення цього рішення сумою 1500 грн. При цьому суд враховує, що предмет договору від 09.08.2007 №юр-9/08 не обмежується наданням юридичних послуг виключно по договору поставки від 09.03.2004 №24, та що розмір судових витрат за послуги адвоката по цій справі визначено судом виходячи права суду на їх визначення та виходячи із конкретних обставин участі адвоката у цій справі стосовно відповідача, який не є стороною по договору від 09.08.2007 №юр-9/08.
Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 79,06 грн. (від 118 грн.) та 1004,98 грн. витрат за послуги адвоката (від 1500 грн.).
Разом судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, 26584,04 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 193 ч.1 Господарського кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»(м. Черкаси, вул. Громова, 142, ідентифікаційний код 03361402) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Політрейд» (м. Черкаси, бульвар Шевченка, 135, оф.2, ідентифікаційний код 32584075) 3008809,50 грн. основного боргу за матеріальні цінності, 26584,04 грн. судових витрат -разом 3035393,54 грн.
Прийняти відмову позивача від позову і припинити провадження у справі про стягнення 1267656,75 грн. пені за період з 13.04.2005 по 27.08.2007 та 214400,43 грн. три проценти річних за той же період.
У решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя Хабазня Ю.А.