УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2022 року справа № 580/6021/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/6021/22
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 21366538)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
02.12.2022 вх. №37810/22 позивач ОСОБА_1 (представник позивача - адвокат Кучеренко О.М. згідно ордеру Серії АО 1070769) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 31.12.2021 №ФР 43408 виданої Черкаським обласним територіальним цетром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.04.2019 пенсії на підставі довідки від 31.12.2021 №ФР 43408 виданої Черкаським обласним територіальним цетром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України.
Додатково просить стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 992,40 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 3400, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому залишається без руху для усунення недоліків.
Відповідно до п.4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.
Під порушенням права розуміється позбавлення його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Позивач у порушення п.4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив про захист якого саме права чи охоронюваного законом інтересу просить. Оскільки судовому захисту належать порушені права особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позивач формулює передчасно вимогу щодо протиправної бездіяльності у невиплаті пенсії за період з 01.04.2019 за довідкою від 31.12.2021, позаяк зазначений у позовній вимозі перерахунок не здійснених і доказів про наявні відхилення позивачем та розпоряджень відповідача не надано.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач формує вимогу "визнати протиправними дії щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії", проте позивач не зазначає та не формує позовну вимогу з огляду на наявне рішення від 22.09.2022 про відмову у перерахунку пенсії позивачу відповідно до п. 2 ч. 1 статті 5 КАС України.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Позивач до позовної заяви додає клопотання про поновлення процесуального строку зверенння до суду у зв'язку із запровадженням на усій тереторії України карантину з метою запобіганню поширинню СОVID-19 та введенням воєнного стану.
Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлена саме обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.
У клопотанні представником позивача не наведені обґрунтування, що би свідчили про те, що причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).
Велика Палата Верховного Суду у справі №990/115/22 зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Верховний Суд у справі №461/5775/16-а зазначив: пенсія стає «нарахованою» в момент призначення пенсії і залишається такою («нарахованою») до її чергової зміни. У справі № 580/1972/22 ЄДРСР 106544891 (дата набрання законної сили: 29.09.2022) суд апеляційної інстанції зазначив: обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції правильно визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 21.02.2022 щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки з урахуванням усіх складових грошового забезпечення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-2008-п#Text).
Позивач не зазначає доказів вини відповідача для здійснення перерахунку і виплати пенсії за оновленою довідкою без обмеження строком і не зазначає у клопотанні поважні причини для поновлення такого строку звернення за захистом порушеного права, починаючи з 01.04.2019. Верховний Суд у пункті 40 рішення від 17.12.2019 у справі № 160/8324/19 зазначив: до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії відповідача.
У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно» у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності». Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників належать правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany, № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02, п. 74).
Кожен факт причетності особи до вчинення злочину та винності має бути підтверджений повнотою зібраних доказів, а переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку (висновок Верховного Суду України в постанові від 21.01.2016 №5-249кс15). Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення (ст.41, 165-1, 188-23 КУпАП) повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Ступінь переконання, що повинен мати суд, аби ствердити в рішенні, що певна подія скоріше трапилась, аніж ні, і є стандартом доказування(https://dejure.foundation/-standarty-dokazuvannia). Встановлюючи наявність або відсутність фактів, суд враховує, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей/https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).
Відповідно до норм частин 1-2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 123, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру порушеного якого саме права (інтересу) позивача з якого часу і щодо недотримання яких саме приписів нормативно-правових актів допущено з вини відповідача для виплати пенсії з 01.04.2019 без обмеження строком; доказів на підтвердження протиправної бездіяльності відповідача у невиплаті недонарахованої суми, починаючи з 01.04.2019; обґрунтованого клопотання про поновлення пропуску строку звернення до суду, обрання відповідного формалізованого способу захисту з огляду на наявне рішення (індивідуальний акт) відповідача відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, надання власної заяви-звернення з додатками до відповідача про перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019. У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві. Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА