УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2022 року справа № 580/6109/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/6109/22
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним і скасування індивідуального акта та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
08.12.2022 вх.№38324/22 позивач ОСОБА_1 , звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 02.02.2022 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.01.2022 №ФР47778 про розмір грошового забезпечення, для перерахунку пенсії з 01.04.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.01.2022 №ФР47778 ро розмір грошового забезпечення та провести виплати за перерахованою пенсією з урахуванням вже виплачених сум.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому залишається без руху для усунення недоліків.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п.4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Позивач у порушення п.4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив про захист якого саме права чи охоронюваного законом інтересу просить помилково обираючи невідповідний частині 1 статті 5 КАС України спосіб захисту. Позивачеві варто обгрунтувати підстави включення вимоги зобов'язального характеру без окреслення частини/абзацу/речення ст.51 Закону №2262.
Відповідно до висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 31.01.2019 у справі №338/977/17: у разі, якщо перерахунок пенсії позивачу не проведений з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії, то право позивача не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини 3 статті 51 Закону.
Верховний Суд у справі № 712/8985/17 наголосив: за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, що регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями.
У позові не йдеться про обізнаність позивача з оприлюдненим рішенням суду щодо нормативно-правового акта та про вину відповідача з 01.04.2019, вимог до інших співвідповідачів не сформовано у контексті вини органу, який мав би/ не мав обов'язок у відповідний період видавати довідку. На суб'єкта владних повноважень покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб (106597118).
Ступінь переконання, що повинен мати суд, аби ствердити в рішенні, що певна подія скоріше трапилась, аніж ні, і є стандартом доказування (https://dejure.foundation/-standarty-dokazuvannia). Встановлюючи наявність або відсутність фактів, суд враховує, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи балансвірогідностей/https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).
Кожен факт причетності особи до вчинення злочину та винності має бути підтверджений повнотою зібраних доказів, а переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку (висновок Верховного Суду України в постанові від 21.01.2016 №5-249кс15). Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення (ст.41, 165-1, 188-23 КУпАП) повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Верховний Суд у справі № 552/3407/17 дійшов висновку, що під «підвищенням пенсії» розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і у подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до «підвищення пенсії».
Позивач не зазначає про право на підвищення і не надає докази на підтвердження такого підвищення у контексті обгрунтування вини відповідача та/або інших суб'єктів публічної адміністрації, починаючи з 01.04.2019, за відсутності оновленої довідки про іншу структуру складових грошового забезпечення порівняно з попередніми довідками.
Верховний Суд у справі №461/5775/16-а зазначив: пенсія стає «нарахованою» в момент призначення пенсії і залишається такою («нарахованою») до її чергової зміни. Нарахування пенсії в повному обсязі («правильному» розмірі) покладається на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду. Спеціальне законодавство у сфері соціального захисту, а саме стаття 46 Закону № 1058-IV, визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Аналіз зазначених положень статті 46 Закону № 1058-IV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Відповідно до норм ч. ч. 1-2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду (справа № 9901/313/20) зазначає, що вказаною нормою статті 122 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, що не ставить під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідує легітимну мету щодо поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
Позивач не обґрунтував про порушення яких саме прав відповідачем з 01.04.2019 йдеться, надавши довідку від 25.01.2022, позаяк не доводить доказами і аргументами, що саме з вини відповідача не здійснений перерахунок. Верховний Суд у пункті 40 рішення від 17.12.2019 у справі № 160/8324/19 зазначив: до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії відповідача.
У справі № 580/1972/22 ЄДРСР 106544891(дата набрання законної сили: 29.09.2022) суд апеляційної інстанції зазначив: обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції правильно визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 21.02.2022 щодо не здійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 30.12.2021 № 9/1-1717 з урахуванням усіх складових грошового забезпечення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Строк звернення до суду, передбачений статтею 122 КАС України, застосовується до спірних правовідносин, а отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву про перерахунок пенсії не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, та свідчить про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, позаяк такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 6 місяців після отримання пенсії.
Верховний Суд у справі № 240/12017/19 ЄДРСР 95946021 зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Позивач згідно з другою позовною вимогою просить «здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019», проте у порушення частини 6 статті 161 КАС України обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення на захист порушеного права у контексті захисту не надає, також доказів, аргументів і розрахунків щодо виплати «з урахуванням вже виплачених» та/або власних розрахунків відхилень порівняно з якими саме розпорядженнями відповідача на конкретну дату не обчислює/не надає.
На підставі частин першої та другої статті 123 цього Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач не спростовує позицію відповідача у тому, що «нормативно-правових актів щодо умов та порядку проведення перерахунок пенсій, а також складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262, після дати набрання рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 законної сили КМУ не приймав».
Сформована позивачем першої позовна вимоги, є самостійним формалізованим способом захисту у контексті оцінки судом індивідуального акта, проте позивач сформував другу вимогу без окреслення формалізованого/неформалізованого способу захисту якого саме порушеного права позивача, позаяк повноваження суду у такому аспекті - у разі скасування індивідуального акта - регламентовані частиною 3 статті 245 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5, 123, 160, 161, 169, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме суб'єктом публічної адміністрації/ у т.ч. відповідачем; обгрунтування обрання відповідного формалізованого (частина 1 статті 5)/неформалізованого (частина 2 статті 5 КАС України) способу захисту; надання доказів на підтвердження вини відповідача щодо протиправності рішення, починаючи з 01.04.2019; обгрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права/інтересу позивача з підтвердженням поважності причин пропуску строку.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА