Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Харків
14 грудня 2022 року № 520/27211/21
Харківський окружного адміністративного суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати постанови начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Тимчука А.О. від 30 листопада 2021 року:
- за № 302663, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302636, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302637, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302638, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302645, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302644, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302643, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302642, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302641, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302640, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302639, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302662, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302661, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302660, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302659, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302658, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302657, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302656, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302655, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302654, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302652, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302653, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302651, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302650, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302649, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302648, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302647, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
- за № 302646, якою ОСОБА_1 , як ФО-П, визнано винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладено стягнення у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що постанови начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Тимчука А.О. від 30 листопада 2021 року про визнання його винним у порушенні вимог законодавства про автомобільний транспорт та накладення стягнення у виді адміністративно-господарського штрафів є протиправними та такими, що порушують його права з огляду на допущенні під час їх винесення відповідачем порушення. Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 02.09.2022 року прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження в зазначеній справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача зазначено, що підставами для винесення спірних у даній справі постанови було встановлення в ході перевірки відсутності у водія щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія за період з 21.09.2021 р. по 18.10.2021 р., які відповідно до ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, п.3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 р. № 385 та п.7 ст.ст. 12-34 ЄУТР повинні знаходитись у водія і надаватись для перевірки службовим особам Укртрансбезпеки, що належним чином зафіксовано у відповідному акті. Позивача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Позивач правом подання до відповідача доказів на спростування висновків перевіряючих про допущені ним порушення не скористався, у зв'язку з чим за результатами розгляду справи щодо нього було правомірно винесено постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів №№302663, 302636, 302637, 302638, 302645, 302644, 302643, 302642, 302641, 302640, 302639, 302662, 302661, 302660, 302659, 302658, 302657, 302656, 302655, 302654, 302652, 302653, 302651, 302650, 302649, 302648, 302647, 302646.
Позивач або представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справі повідомлені належним чином. Матеріали справи містять заяву позивача про розгляд справи без його участі та вказано, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 14.12.2022 року, не прибув, про дату, час та місце слухання справі повідомлені належним чином. Матеріали справи містять заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що керуючись приписами Закону України “Про автомобільний транспорт”, Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567), на підставі направлення на рейдову перевірку №026519 від 12.20.2021 року співробітниками Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки 19.10.2021 року проводилась рейдова перевірка на 452 км + 811 м. а/д М-05 “Київ - Одеса”.
Зі змісту наданих до суду доказів встановлено, що відповідно до п. 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422), 19.10.2021 року співробітниками Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки був зупинений транспортний засіб марки SCANIA марки SCHMITZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який обладнано діючим та перевіреним аналоговим тахографом, під керуванням водія ОСОБА_2 . Власником вказаного транспортного засобу є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
У ході перевірки було встановлено, що у водія ОСОБА_2 , який здійснював міжнародні автомобільні перевезення згідно CMR №808555 від 19.10.2021, були відсутні щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія за період з 21.09.2021 р. по 18.10.2021 р., які відповідно до ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, п.3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція № 385) та п.7 ст.ст. 12-34 ЄУТР повинні знаходитись у водія і надаватись для перевірки службовим особам Укртрансбезпеки.
У зв'язку з виявленням зазначених порушень, виконуючи функції покладені державою, державним інспектором Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено акт №317263 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.10.2021, який відповідрю до п. 21 Порядку № 1567, складено в одному примірнику.
Водій зі змістом акту №317263 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.10.2021 був ознайомлений на місці складання, однак, від підпису та дачі пояснень відмовився.
Під час розгляду справи встановлено, що 19.11.2021 рекомендованим листом позивачу було направлено лист-повідомлення №97799/3.1/24-21 про розгляд справи у Слобожанському міжрегіональному управлінні Укртрансбезпеки 30.11.2021 з 09:00 год. до 12:00 год. та згідно списку №14613 згрупованих поштових відправлень відділення №22 Укрпошти, рекомендоване повідомлення №6102256288558 відправлене 19.11.2021.
Згідно трекінгу Укрпошти рекомендоване повідомлення №6102256288558 наступного дня, тобто 20.11.2021 було доставлене у поштове відділення №135, яке обслуговує позивача та 22.11.2021 не було вручено позивачу особисто під час доставки.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач був обізнаний про проведення стосовно нього перевірки співробітниками відповідача та йому було завчасно направлено повідомлення про розгляд справи стосовно виявлених порушень.
Отже, вказані обставини свідчать на користь того, що позивач мав можливість отримати зазначене повідомлення, однак не скористався таким правом.
За результатами розгляду справи посадовою особою відповідача, враховуючи положення ч. 4 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме те, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо, а в даному випадку було встановлено, що позивачем вчинені вищевказані правопорушення у період з 21.09.2021 по 18.10.2021, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 30.11.2021 року було винесено постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів №№302663, 302636, 302637, 302638, 302645, 302644, 302643, 302642, 302641, 302640, 302639, 302662, 302661, 302660, 302659, 302658, 302657, 302656, 302655, 302654, 302652, 302653, 302651, 302650, 302649, 302648, 302647, 302646 за порушення п.7 ст.ст. 12-34 Додатку до ЄУТР та відповідно до абз. 11 ч.1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто у розмірі 680,00 грн.
Позивачем зазначені постанови було отримано поштовим відправленням зі зворотнім повідомленням 08.12.2021 року.
У позовній заяві позивачем вказано, що під час проведення перевірки, при складанні акту про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, представником Укртрансбезпеки водієві ОСОБА_2 не були роз'яснені його права і обов'язки як суб'єкту, який може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому порушено право останніх на захист, передбачене діючим законодавством. Саме тому водій відмовився від надання пояснень на місці перевірки та підпису акту перевірки. Більше того, справу про застосування адміністративно-господарських штрафів було розглянуто за відсутності позивача, повідомлення про розгляд справи у відношенні себе позивач своєчасно не отримував. Акт перевірки з повідомленням про слухання справи позивач отримав від листоноші на руки під підпис 08 грудня 2021 року, вже після вирішення справи та застосування до стягнення, що теж є грубим порушенням права позивача на захист і робить постанови про застосування до адміністративно-господарських штрафів протиправними і незаконними. Водночас, позивачем наголошено на обставинах того, що Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки прийняло рішення без врахування такого його права. Так, позивачем зазначено, що станом на день прийняття постанов про накладення штрафів відповідач своєчасно не повідомив останнього про час і місце розгляду справи. Таким чином, в Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки виник обов'язок відкласти розгляд справи на іншу дату, своєчасно повідомивши позивача про неї. Таким чином, позивачем наголошено на обставинах того, що його позбавили права на захист, оскільки несвоєчасно повідомили про час та місце розгляду справи і не запропонували надати пояснення, які такий бажав подати, заперечуючи факт порушення. Крім того, позивачем зазначено, що під час складання акту безпосередньо на момент перевірки на дорозі та в подальшому, при винесенні постанов про накладення адміністративно-господарських штрафів, відповідач не переконався в тому, що під час складання акту, що відбулось 19.10.2021 року його водій ОСОБА_2 перший день вийшов на роботу після відпустки, що підтверджується письмовим доказом - бланком підтвердження діяльності, який при перевірці не був затребуваний працівником Укртрансбезпеки, а тому не був пред'явлений. Зазначений документ, як вказує позивач, засвідчив би той факт, що водій позивача ОСОБА_2 на належному йому транспортному засобі здійснив перший робочий виїзд після відпустки, а тому не мав і не повинен був мати при собі щоденні реєстраційні тахометричні листи режиму праці та відпочинку водія за передуючі дати, а усі інші, необхідні документи для здійснення міжнародних автомобільних перевезень, передбачених законодавством, у день перевірки водій ОСОБА_2 мав при собі.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті була реорганізована шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, та утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:
здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;
здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;
здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;
проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт;
здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється;
здійснює інші повноваження, визначені законом.
Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 року “Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті”, були утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 196-р від 03.03.2020 “Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті” погоджено пропозицією Міністерства інфраструктури і Державної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком, зокрема створено Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Управління Укртрансбезпеки у Сумській області.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені в Законі України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 року, з змінами і доповненнями (далі - Закон № 2344-III).
Статтею 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Приписами статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
В розумінні статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Суд зазначає, що процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Пунктом 22 Порядку № 1567, передбачено, що акт перевірки - це документ де фіксуються виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом.
Занесення будь-якої інформації до акту перевірки на підставі припущень є не допустимим так як може повністю змінити або нівелювати зміст виявленого порушення.
Статтею 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено перелік обов'язкових документів на підставі яких виконуються нерегулярні пасажирські перевезення:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Суд зазначає, що перелік документів згідно ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” не є вичерпним.
Відсутність у перевізника або незабезпечення водія автобуса перелічених приписами ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” документів, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Стосовно виявленого порушення суд зазначає наступне.
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 р. № 385.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Відповідно до п. 2.5 Інструкції № 385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”.
Окрім цього згідно п. 2.6 Інструкції № 385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два роки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що передбачено п. 2.7. Інструкції № 385.
В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Положеннями п. 3.5 Інструкції № 385 передбачено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Згідно з приписами п. 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:
наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;
строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Поряд з цим, відповідно до п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 року, передбачено, що водій, який керує транспортним засобом не обладнаним тахографом, веде індивідуальну контрольну книгу згідно додатку 3.
Відтак, враховуючи зазначене вище, слід дійти висновку про те, що нормами чинного законодавства передбачено виключний випадок, коли водій веде індивідуальну контрольну книгу водія - в разі якщо транспортний засіб не обладнано тахографом.
З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку про те, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 року по справі 820/4624/17.
Абзацем 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” слугувала відсутність у водія на час проведення перевірки щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія за період з 21.09.2021 р. по 18.10.2021 р., які відповідно до ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, п.3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 р. № 385 та п.7 ст.ст. 12-34 ЄУТР повинні знаходитись у водія і надаватись для перевірки службовим особам Укртрансбезпеки.
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що фактично позивачем обставини порушення вимог статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” не оспорюються та до суду доказів на спростування вказаного висновку відповідача надано не було. При цьому, позивачем вказано на обставини того, що день перевірки, тобто 19.10.2021 року, водій позивача ОСОБА_2 перший день вийшов на роботу після відпустки, а отже здійснював перший робочий виїзд після відпустки, а тому не мав та не повинен був мати при собі щоденні реєстраційні тахометричні листи режиму праці та відпочинку.
Суд зазначає, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку, щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія за період з 21.09.2021 р. по 18.10.2021 р., на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
З огляду на те, що водій не надав під час проведення перевірки та під час розгляду справи відповідачем зазначених документів, як і не надав їх до суду, то слід дійти висновку про те, що відповідачем правомірно складено оскаржувану у даній справі постанову.
Водночас, доводи позивача стосовно того, що водій перший день як вийшов на роботу з відпустки не є належними та достатніми, оскільки вихід на робочий виїзд після відпустки не є правомірною підставою для відсутності усіх необхідних документів під час проведення перевезень. Крім того, суд наголошує на обставинах того, що хоча водій позивача і здійснював перший робочий виїзд, проте доказів того, що транспортний засіб, на якому здійснювався такий виїзд, до дати виходу з відпустки водія не здійснював виїздів до суду не надано.
Також, суд зазначає, що відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до п. 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
З огляду на зазначене, відповідно п. 27 Порядку №1567, яким передбачено, що за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, Відділом державного нагляду (контролю) у Харківській області правомірно розглянуто справу та прийнято оскаржувану даній справі постанови.
Стосовно доводів позивача щодо допущення відповідачем порушень під час винесення оскаржуваної постанови в частині не здійснення його належного повідомлення про час та місце розгляду справи суд зазначає наступне.
Під час розгляду справи встановлено, що позивачем у позовній заяві не наведено доводів або обґрунтувань, як і не надано доказів, які б спростовували висновки перевіряючих стосовно допущеного позивачем порушення та належного його повідомлення про час та місце розгляду справи. Натомість, матеріали справи свідчать на користь того, що відповідачем повідомлення позивача про розгляд справи було здійснено у відповідності до норм діючого законодавства.
Відтак, винесення постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів від 30.11.2021 року №№302663, 302636, 302637, 302638, 302645, 302644, 302643, 302642, 302641, 302640, 302639, 302662, 302661, 302660, 302659, 302658, 302657, 302656, 302655, 302654, 302652, 302653, 302651, 302650, 302649, 302648, 302647, 302646 було здійснено відповідачем у відповідності до норм діючого законодавства та з огляду на допущені позивачем порушення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із положеннями ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14,м. Київ,01135) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення в порядку письмового провадження виготовлено 19 грудня 2022 року.
Суддя Мельников Р.В.