Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Харків
19 грудня 2022 року № 520/8060/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205080/2022/000002/1 від 01.08.2022; № UA205080/2022/000004/1 від 22.08.2022; № UA205080/2022/000005/1 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000006/2 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000007/1 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000008/2 від 12.09.2022; № UA205080/2022/000009/2 від 14.09.2022; №UA205080/2022/000010/2 від 14.09.2022;
- визнати протиправними та скасувати прийняті Волинською митницею картки відмови в пpийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205080/2022/000244; № UA205080/2022/000171; № UA205080/2022/000176; №UA205080/2022/000177; №UA205080/2022/000178; № UA205080/2022/000270; №UA205080/2022/000192; №UA205080/2022/000193.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA205080/2022/000002/1 від 01.08.2022; № UA205080/2022/000004/1 від 22.08.2022; № UA205080/2022/000005/1 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000006/2 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000007/1 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000008/2 від 12.09.2022; № UA205080/2022/000009/2 від 14.09.2022; №UA205080/2022/000010/2 від 14.09.2022 та картки відмови в пpийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205080/2022/000244; № UA205080/2022/000171; № UA205080/2022/000176; №UA205080/2022/000177; №UA205080/2022/000178; № UA205080/2022/000270; №UA205080/2022/000192; №UA205080/2022/000193 Волинської митниці є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення.
Ухвалою суду від 22.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених до митного оформлення товарів не підтверджується поданими документами, а додаткових підтверджуючих доказів підприємством позивача до митного оформлення подано не було.
Суд зазначає, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп" зареєстровано як суб'єкт господарювання у відповідності до норм діючого законодавства.
Судовим розглядом справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП», в якості покупця, та Cereal Polska Sp. z.o.o. (м. Мронгово, Польща), в якості продавця, було укладено зовнішньоекономічний контракт №01/04-2022 від 01.04.2022 року. Згідно умов зазначеного контракту, що викладені у п.1.1 продавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених даним контрактом, продати (передати у власність) товар покупцеві, а покупець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим контрактом, придбати (прийняти та сплатити) товар. Згідно п. 1.2 контракту товар поставляється та сплачується партіями, визначеними у специфікаціях. У положеннях п. 1.3 контракту визначено, що загальна кількість проданого по даному контракту товару визначається як сума партій товару, визначених у специфікаціях. Згідно п. 2.1 контракту кількість відвантаженого товару визначається в специфікаціях на кожну партію товару окремо. Умови та строки поставки визначаються в специфікаціях на кожну поставку товару окремо, що визначено у п.3.1, п.3.3.
Представником позивача у позовній заяві вказано, що поставка товару здійснювалась на умовах FCA Chelm, Poland, згідно специфікації, а умови поставки FCA Chelm, Poland, згідно з Інкотермс 2010, передбачають обов'язок продавця передати товар перевізнику, або іншій особі, номінованій покупцем, в узгодженому пункті, в поіменному місці поставки (м. Хелм, Польща). Відповідно, доставка з м. Хелм до України покладалась на покупця.
Під час розгляду справи встановлено, що за контрактом було поставлено 8 партій товару, які в подальшому були заявлені до митного оформлення у Волинській митниці за митними деклараціями №UA205080/2022/004135 від 27.07.2022 р.; № UA205080/2022/004597 від 22.08.2022 р; № UA205080/2022/004718 від 29.08.2022 р.; UA205080/2022/004719 від 29.08.2022 р.; UA205080/2022/004720 від 29.08.2022 р.; UA205080.2022.004949 від 12.09.2022 р.; UA205080/2022/005044 від 14.09.2022 р.; UA205080/2022/005045 від 14.09.2022 р.
Так, матеріали справи свідчать на користь того, що митна декларація №UA2051080/2022/004135 була подана підприємством позивача на товар: рис повністю обрушений, неполірований, непропарений, довгозерний, із співвідношенням довжини і ширини 3: - рис довгозерний білий CENOS 50 кг. - 21,600 тонн. Являє собою рис білого кольору без домішок, не підданий тепловій обробці, не приготований іншим способом. Для продовольчих потреб. Не містять ГМО. Виробник: Shwe Wah Yaung Agriculture Production Co.Ltd. Торгівельна марка: CENOS Країна виробництва: ММ.
До зазначеної митної декларації декларантом додані наступні документи: сертифікат якості б/н від 25.07.2022, пакувальний лист 37/07/2022 від 25.07.2022, рахунок-фактура (інвойс) 37/07/2022 від 25.07.2022, автотранспортна накладна б/н від 25.07.2022, фітосанітарний сертифікат 0962749 від 26.07.2022, сертифікат про походження товару, PL/MF/AL 0050516 від 25.07.2022, декларація про походження товару 37/07/2022 від 25.07.2022, бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару (S) FSE-117/0101/22 (накладна) від 28.06.2022, бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару (S) FSE-142/0101/22 накладна від 07.07.2022, калькуляція транспортних витрат 121 від 26.07.2022, документ, що підтверджує вартість перевезення товару 121 від 26.07.2022, розрахунок ціни (калькуляція) б/н (калькуляція продавця) від 25.07.2022, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 - 3021, 3023) б/н (ком.пропозиція) від 10.06.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 01/04-2022 від 01.04.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10 15.06.2022, копія митної декларації країни відправлення 22PL301010E0920933 від 25.07.2022, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA205080/2022/004135 від 27.07.2022.
Стосовно митної декларації №UA205080/2022/004597 на товар матеріали справи свідчать на користь того, що останню подано щодо:
- рису повністю обрушеного, неполірованого, непропареного, довгозерного, із співвідношенням довжини і ширини 3: - арт.5902481120473, рис довгозерний білий Granus 1 кг. - 8,400 тонн. Являє собою рис білого кольору без домішок, не підданий тепловій обробці, не приготований іншим способом. Для продовольчих потреб. Не містять ГМО. В первинній упаковці. Розфасовано ROLL-RYZ Sp. z.o.o. (Granus), Польща. Виробник: Shwe Wah Yaung Agriculture Production Co.Ltd. Торгівельна марка: Granus. Країна виробництва: ММ;
- солі столової, придатної для споживання людьми: - арт.5902587000600 сіль кам'яна харчова "Sol Klodawska" 25 кг. - 11,250 тонн. Являє собою сіль, що використовується для кулінарних цілей - кухонна сіль. Вміст хлориду натрію не менш 97,0%, вода не більш 0,5%. Середнього помолу. Без вмісту домішок та ароматизаторів. Виробник: Kopalnia Soli "KLODAWA" S.A.Торгівельна марка: Kopalnia Soli Країна виробництва: PL;
- солі столової, придатної для споживання людьми: - арт.5904462000071 Сіль кухонна харчова "Sol Kujawska" 1кг. - 9,800 тонн. Являє собою сіль, що використовується для кулінарних цілей - кухонна сіль. Вміст хлориду натрію не менш 99,0%, збагачене йодітом калію мін. 3,9 +/- 1,3 мг на 100 гр. Дрібного помолу. Без вмісту домішок та ароматизаторів. Виробник: CIECH Soda Polska S.A. Торгівельна марка: Sol Kujawska Країна виробництва: PL.
До митної декларації №UA205080/2022/004597 було додано наступні документи: сертифікат якості б/н від 17.08.2022, сертифікат якості б/н від 17.08.2022, сертифікат якості б/н від 17.08.2022, пакувальний лист 36/08/2022 від 17.08.2022, рахунок-проформа P3/08/2022 від 09.08.2022, рахунок-фактура (інвойс) 36/08/2022 від 17.08.2022, автотранспортна накладна б/н від 18.08.2022, фітосанітарний сертифікат 0963268 від 18.08.2022, сертифiкат про походження товару PL/MF/AL 0038800 від 18.08.2022, сертифiкат про походження товару PL/MF/AL 0050522 від 18.08.2022, декларацiя про походження товару 36/08/2022 від 17.08.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару 532 від 10.08.2022, калькуляція транспортних витрат 129 від 18.08.2022, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 633 від 22.08.2022, виписка з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України 201, рахунок на оплату від 12.08.2022, розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 17.08.2022, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 - 3021, 3023), б/н (ком.пропозиція) від 15.06.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 01/04-2022 від 01.04.2022 (крім позначеного кодом 4104), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 12 від 20.06.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 від 12.08.2022, некласифікований внутрішній договір (контракт) 0112/20 договір на продаж від 01.12.2020, копія митної декларації країни відправлення 22PL301010E1003784 від 18.08.2022, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA205080/2022/004597 від 22.08.2022.
Матеріали справи свідчать на користь того, що митна декларація №UA205080/2022/004718 була подана підприємством позивача на товар рис повністю обрушений, неполірований, непропарений, довгозерний, із співвідношенням довжини і ширини 3: - рис довгозерний білий CENOS 50 кг. - 21,600 тонн. Являє собою рис білого кольору без домішок, не підданий тепловій обробці, не приготований іншим способом. Для продовольчих потреб. Не містять ГМО. Виробник: Shwe Wah Yaung Agriculture Production Co.Ltd. Торгівельна марка: CENOS Країна виробництва: ММ.
До митної декларації №UA205080/2022/004718 було додано наступні документи: сертифікат якості б/н від 24.08.2022, пакувальний лист 47/08/2022 від 24.08.2022, рахунок-проформа P4/08/2022 від 09.08.2022, рахунок-фактура (інвойс)47/08/2022 від 24.08.2022, автотранспортна накладна б/н від 24.08.2022, фітосанітарний сертифікат 0963273 від 26.08.202, сертифікат про походження товару PL/MF/AL 0050523 від 27.08.2022, декларація про походження товару 47/08/2022 від 24.08.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару 535 від 11.08.2022, калькуляція транспортних витрат 130 від 26.08.2022, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 642 від 29.08.2022, виписка з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України 202, рахунок на оплату від 12.08.2022, розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 24.08.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 01/04-2022 від 01.04.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 14 від 01.08.2022, некласифікований внутрішній договір 0112/20, договір на контракт (продаж) від 01.12.2020, копія митної декларації країни відправлення 22PL301010E1034293 від 27.08.2022, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA205080.2022.004718 від 29.08.2022.
Також, стосовно митної декларації №UA205080/2022/004719 на товар матеріали справи свідчать на користь того, що останню подано щодо: рису повністю обрушеного, неполірованого, непропареного, довгозерного, із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше: - рис довгозерний білий CENOS 50 кг. - 18,400 тонн. Торгівельна марка: CENOS.- Арт.5902481120473, Рис довгозерний білий Granus 1 кг. - 2,520 тонн. Торгівельна марка Granus. В первинній упаковці. Розфасовано ROLL-RYZ Sp.z o.o(Granus), Польща. - Рис довгозерний білий 25 кг. - 0,200 тонн. Торгівельна марка: немає даних. Являє собою рис білого кольору без домішок, не підданий тепловій обробці, не приготований іншим способом. Для продовольчих потреб. Не містять ГМО. Виробник: Shwe Wah Yaung Agriculture Production Co.Ltd. Країна виробництва: ММ.
До митної декларації №UA205080/2022/004719 було додано наступні документи: сертифікат якості б/н від 24.08.2022, пакувальний лист 45/08/2022 від 24.08.2022, рахунок-проформа P4/08/2022 від 09.08.2022, рахунок-фактура (інвойс) 45/08/2022 від 24.08.2022, автотранспортна накладна б/н від 24.08.2022, фітосанітарний сертифікат 0963270 від 26.08.2022, сертифікат про походження товару PL/MF/AL 0050526 від 27.08.2022, декларація про походження товару 45/08/2022 від 24.08.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару 535 від 11.08.2022, калькуляція транспортних витрат 131 від 26.08.2022, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 642 від 29.08.2022, виписка з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України 201, рахунок на оплату від 12.08.2022, виписка з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України 202, рахунок на оплату від 12.08.2022, розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 24.08.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 10 від 15.06.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 12 від 20.06.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 14 від 01.08.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 від 12.08.2022, копія митної декларації країни відправлення 22PL301010E1034333 від 27.08.2022, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA205080/2022/004719 від 29.08.2022.
Стосовно митної декларації №UA205080/2022/004720 на товар матеріали справи свідчать на користь того, що останню подано щодо: рису повністю обрушеного, неполірованого, непропареного, довгозерного, із співвідношенням довжини і ширини 3: - рис довгозерний білий CENOS 50кг. - 21,600 тонн. Являє собою рис білого кольору без домішок, не підданий тепловій обробці, неприготований іншим способом. Для продовольчих потреб. Не містять ГМО. Виробник: Shwe Wah Yaung Agriculture Production Co. Ltd. Торгівельна марка: CENOS Країна виробництва: MM.
До митної декларації №UA205080/2022/004720 було додано наступні документи: сертифікат якості б/н від 24.08.2022, пакувальний лист 46/08/2022 від 24.08.2022, рахунок-проформа P4/08/2022 від 09.08.2022, рахунок-фактура (інвойс) 46/08/2022 від 24.08.2022, автотранспортна накладна б/н 24.08.2022, фітосанітарний сертифікат 0963272 від 26.08.2022, сертифікат про походження товару PL/MF/AL 0050525 від 27.08.2022, декларація про походження товару 46/08/2022 від 24.08.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару 535 від 11.08.2022, калькуляція транспортних витрат 132 від 26.08.2022, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 642 від 29.08.2022, виписка з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України 202, рахунок на оплату від 12.08.2022, розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 24.08.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 01/04-2022 від 01.04.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 14 від 01.08.2022, некласифікований внутрішній договір 0112/20, договір (контракт) на продаж від 01.12.2020, копія митної декларації країни відправлення 22PL301010E1034285 від 27.08.2022, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA205080/2022/004720 від 29.08.2022.
Також, стосовно митної декларації №UA205080/2022/004949 на товар матеріали справи свідчать на користь того, що останню подано щодо: рису повністю обрушеного, неполірованого, непропареного, довгозерного, із співвідношенням довжини і ширини 3: - рис довгозерний білий CENOS 50кг.- 20,800 тонн. Являє собою рис білого кольору без домішок, не підданий тепловій обробці, неприготовані іншим способом. Для продовольчих потреб. Не містять ГМО. Виробник: Shwe Wah Yaung Agriculture Production Co. Ltd. Торгівельна марка: CENOS Країна виробництва: MM.
До митної декларації №UA205080/2022/004720 було додано наступні документи: сертифікат якості б/н від 02.09.2022, пакувальний лист 04/09/2022 від 02.09.2022, рахунок-проформа P4/08/2022 від 09.08.2022, рахунок-фактура (інвойс) 4/09/2022 від 02.09.2022, автотранспортна накладна б/н від 02.09.2022, фітосанітарний сертифікат 0963287 від 02.09.2022, сертифікат про походження товару PL/MF/AL 0050528 від 02.09.2022, декларація про походження товару 4/09/2022 від 02.09.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару 535 від 11.08.2022, калькуляція транспортних витрат 133 від 02.09.2022, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 642 від 29.08.2022, виписка з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України 202, рахунок на оплату від 12.08.2022, розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 02.09.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 01/04/2022 від 01.04.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 14 від 01.08.2022, некласифікований внутрішній договір 0112/20 договір (контракт) на продаж від 01.12.2020.
Стосовно митної декларації №UA205080/2022/005044 на товар матеріали справи свідчать на користь того, що останню подано щодо: рис повністю обрушений, неполірований, непропарений, довгозерний, із співвідношенням довжини і ширини 3:- Рис довгозерний білий в п/п біг-бегах по 1000 кг - 21,960 тонн. Являє собою рис білого кольору без домішок, не підданий тепловій обробці, не приготований іншим способом. Для продовольчих потреб. Не містять ГМО. Виробник: Shwe Wah Yaung Agriculture Production Co.Ltd. Торгівельна марка: немає даних. Країна виробництва: ММ.
До митної декларації №UA205080/2022/005044 було додано наступні документи: сертифікат якості б/н від 06.09.2022, пакувальний лист 07/09/2022 від 06.09.2022, рахунок-проформа P4/08/2022 від 09.08.2022, рахунок-фактура (інвойс) 7/09/2022 від 05.09.2022, автотранспортна накладна б/н від 06.09.2022, фітосанітарний сертифікат 1046158 від 07.09.2022, сертифікат про походження товару PL/MF/AL 0050533 від 12.09.2022, декларація про походження товару 7/09/2022 від 05.09.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару 535 від 11.08.2022, калькуляція транспортних витрат 134 від 13.09.2022, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 710 від 14.09.2022, виписка з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України 202, рахунок на оплату від 12.08.2022, розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 06.09.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 01/04-2022 від 01.04.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 14 від 01.08.2022, некласифікований внутрішній договір 0112/20 договір (контракт) на продаж від 01.12.2020, копія митної декларації країни відправлення 22PL301010E1092940 від 12.09.2022, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA205080/2022/005044 від 14.09.2022.
Також, стосовно митної декларації №UA205080/2022/005045 на товар матеріали справи свідчать на користь того, що останню подано щодо: рису повністю обрушеного, неполірованого, непропареного, довгозерного, із співвідношенням довжини і ширини 3: - рис довгозерний білий в п/п біг-бегах по 1000 кг - 22,000 тонн. Являє собою рис білого кольору без домішок, не підданий тепловій обробці, неприготований іншим способом. Для продовольчих потреб. Не містять ГМО. Виробник: Shwe Wah Yaung Agriculture Production Co. Ltd. Торгівельна марка: немає даних. Країна виробництва: ММ.
До митної декларації №UA205080/2022/005044 було додано наступні документи: сертифікат якості б/н від 07.09.2022, пакувальний лист 14/09/2022 від 07.09.2022, рахунок-проформа P4/08/2022 від 09.08.2022, рахунок-фактура (інвойс) 14/09/2022 від 06.09.2022, автотранспортна накладна б/н від 07.09.2022, фітосанітарний сертифікат 1046159 від 07.09.2022, сертифікат про походження товару PL/MF/AL 0050532 від 12.09.2022, декларація про походження товару 14/09/2022 від 06.09.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару 535 від 11.08.2022, калькуляція транспортних витрат 135 від 13.09.2022, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 710 від 14.09.2022, виписка з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України 202, рахунок на оплату від 12.08.2022, розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 07.09.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 01/04-2022 від 01.04.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 14 від 01.08.2022, некласифікований внутрішній договір 0112/20 договір (контракт) на продаж від 01.12.2020, копія митної декларації країни відправлення 22PL301010E1092932 від 12.09.2022, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA205080/2022/005045 від 14.09.2022.
Зі змісту поданого до суду представником відповідача відзиву на позов встановлено доводи стосовно того, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності.
Так, судовим розглядом справи зі змісту поданого до суду представником відповідача відзиву на позов встановлено, що посадовими особами відповідача щодо митної декларації №UA2051080/2022/004135 було встановлено, що рахунок-фактура № 37/07/2022 від 25.07.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару, в сертифікаті якості від 25.07.2022 № б/н зазначено рахунок-фактуру від 25.07.2022 №35/07/2022, а даний товар оформляється за рахунком-фактурою від 25.07.2022 №37/07/2022; у фітосанітарному сертифікаті від 26.07.2022 №0962749 зазначено країну походження - Poland, а у графі 34 митної декларації зазначена країна походження М'янма; - за умовами терміну поставки Інкотермс - FCA, вибір місця навантаження напряму впливає на зобов'язання продавця товару завантажити даний товар, якщо таке завантаження відбувається на території продавця, в іншому випадку вартість навантажувальних робіт несе покупець і така вартість повинна включатися до митної вартості, про що в митного органу відсутня інформація (завантаження товару здійснено в м. Хелм); товар, який зазначений у фактурах на закупівлю від продавця від 28.06.2022 № (S) FSE-117/0101/22 (накладна на придбання) та від 07.07.2022 № (S) FSE-142/0101/22 (накладна на придбання), не можливо ідентифікувати з оцінюваним товаром; для підтвердження витрат понесених на транспортування декларантом надано довідку про транспортні витрати від 26.07.2022 №121 (на суму 7725 грн) та калькуляція транспортних витрат від 26.07.2022 №121. Згідно ст.44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Довідка про витрати на транспортування не належить до первинних документів. Відповідно до наказу МФУ №599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правилі її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також з наявними розбіжностями в товаросупровідних документах, декларанту було запропоновано у 10-ти денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно п.3 ст.53 Митного кодексу України, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. Декларантом до митного оформлення не було подано документів в повній мірі, а також подано лист від 01.08.2022 №29/07/02 про відсутність можливості подання інших відомостей для підтвердження рівня митної вартості. Також, подана до митного оформлення калькуляція транспортних витрат №121 від 26.07.2022 містить ознаки цифрового виправлення. У додатково наданому договорі поставки за умови надання, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч.6 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.
Також, судовим розглядом справи зі змісту поданого до суду представником відповідача відзиву на позов встановлено, що посадовими особами відповідача щодо митної декларації №UA205080/2022/004597 було встановлено, що рахунок-фактура № 36/08/2022 від 17.08.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару; вартість товару №1 згідно інвойса від 17.08.2022 № 36/08/2022 становить 7560 євро, а згідно копії митної декларації країни відправлення від 18.08.2022 № 22PL301010E1003784 36646 pln, що становить 7698,25 євро; в комерційній пропозиції від 15.06.2022 №б/н зазначена вартість 850 євро за тону. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 53 та статті 54 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. Декларантом до митного оформлення не було подано документів в повній мірі, а також подано лист від 22.08.2022. Декларантом надано прайс-лист на рис, який розфасований по 25 та 50 кг. Прайс-листа на рис, який подано до митного оформлення (розфасовано по 1кг) не надано. Даний прайс-лист не ідентифікується з оцінюваним товаром. За умови надання, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.
Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що стосовно митної декларації №UA205080/2022/004718 було встановлено, що рахунок-фактура № 47/08/2022 від 24.08.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару; у рахунку-фактурі № 47/08/2022 від 24.08.2022 зазначена країна походження М'янма, а у фітосанітарному сертифікаті від 26.08.2022 № 0963273 зазначено Poland, Myanmar. Країна походження товару впливає на його вартість. Тобто існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем та заявлення до митного оформлення всіх відомостей. Наданий висновок експерта від 29.08.2022 № 642 підтверджує фактурну вартість. У висновку експерта зазначено, що дана вартість не включає транспортних витрат, тобто вартості витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України. В даному висновку зазначено, що він носить консультативний характер, тобто не підтверджує заявлену декларантом митну вартість. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 53 та статті 54 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. Декларантом було надано прайс-лист від 22.08.22 № 22/08/1, який не можливо ідентифікувати з оцінюваним товаром. Також представником відповідача вказано, що наданий прайс-лист від виробника товару не містить усієї необхідної інформації щодо вартості товару, а саме: умов поставки, терміну дії, країни походження товару, виробника. Декларантом до митного оформлення не було подано документів в повній мірі, а також подано лист від 29.08.2022 про відсутність можливості подання інших відомостей для підтвердження рівня митної вартості. За умови надання, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.
Стосовно митної декларації №UA205080/2022/004719 представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що рахунок-фактура № 45/08/2022 від 24.08.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару; у рахунку-фактурі № 45/08/2022 від 24.08.2022 зазначена країна походження М'янма, а у фітосанітарному сертифікаті від 26.08.2022 № 0963270 - зазначено Poland, Myanmar. Країна походження товару впливає на його вартість. Тобто існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем та заявлення до митного оформлення всіх відомостей. Наданий висновок експерта від 29.08.2022 № 642 підтверджує фактурну вартість. У висновку експерта зазначено, що дана вартість не включає транспортних витрат, тобто вартості витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України. В даному висновку зазначено, що він носить консультативний характер, тобто не підтверджує заявлену декларантом митну вартість. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 53 та статті 54 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. Декларантом було надано прайс-лист від 22.08.2022 № 22/08/1, який не можливо ідентифікувати з оцінюваним товаром. Також слід зазначити, що наданий прайс-лист від виробника товару не містить усієї необхідної інформації щодо вартості товару, а саме: умов поставки, терміну дії, країни походження товару, виробника. Декларантом до митного оформлення не було подано документів в повній мірі, а також подано лист від 29.08.2022 про відсутність можливості подання інших відомостей для підтвердження рівня митної вартості. За умови надання, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.
Також, зі змісту поданого до суду відзиву на позов встановлено доводи представника відповідача стосовно того, що щодо митної декларації №UA205080/2022/004720 було встановлено, що рахунок-фактура № 46/08/2022 від 24.08.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару; у рахунку-фактурі № 46/08/2022 від 24.08.2022 зазначена країна походження М'янма, а у фітосанітарному сертифікаті від 26.08.2022 № 0963272 - зазначено Poland, Myanmar. Країна походження товару впливає на його вартість. Тобто існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем та заявлення до митного оформлення всіх відомостей. Наданий висновок експерта від 29.08.2022 № 642 підтверджує фактурну вартість. У висновку експерта зазначено, що дана вартість не включає транспортних витрат, тобто вартості витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України. В даному висновку зазначено, що він носить консультативний характер, тобто не підтверджує заявлену декларантом митну вартість. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 53 та статті 54 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. Декларантом було надано прайс-лист від 22.08.22 № 22/08/1, який не можливо ідентифікувати з оцінюваним товаром. Також слід зазначити, що наданий прайс-лист від виробника товару не містить усієї необхідної інформації щодо вартості товару, а саме: умов поставки, терміну дії, країни походження товару, виробника. Декларантом до митного оформлення не було подано документів в повній мірі, а також подано лист від 29.08.2022 про відсутність можливості подання інших відомостей для підтвердження рівня митної вартості. За умови надання, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.
Стосовно митної декларації №UA205080/2022/004949 представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що вартість товару у копії митної декларації країни відправлення 02.09.2022 № 22PL301010E1058518 складає 85428 PLN, що становить 664014,76 грн (1 pln - 7,7728 грн), що більше митної вартості даного товару - 656779,62 грн.; рахунок-фактура № 4/09/2022 від 02.09.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару; у рахунку-фактурі № 4/09/2022 від 02.09.2022 зазначена країна походження М'янма, а у фітосанітарному сертифікаті від 02.09.2022 № 0963287 зазначено Poland, Myanmar. Країна походження товару впливає на його вартість. Тобто існує ризик щодо заявлення до митного оформлення всіх відомостей. Наданий висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 29.08.2022 № 642 підтверджує фактурну вартість, тобто не враховані витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України. В даному висновку зазначено, що він носить консультативний характер. З вищезазначеного слідує, що даний висновок не підтверджує заявлену декларантом митну вартість. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 53 та статті 54 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та відбитків печаток покупця товару; 7) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 8) пояснити розбіжності щодо вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення 02.09.2022 № 22PL301010E1058518; 9) висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. Декларантом було надано прайс-лист від 22.08.22 № 22/08/1, який не можливо ідентифікувати з оцінюваним товаром. Також слід зазначити, що наданий прайс-лист від виробника товару не містить усієї необхідної інформації щодо вартості товару, а саме: терміну дії, країни походження товару, виробника. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ має бути для загального кола покупців. Декларантом до митного оформлення не було подано документів в повній мірі, а також подано лист від 12.09.2022 про відсутність можливості подання інших відомостей для підтвердження рівня митної вартості. За умови надання, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.
Також, зі змісту поданого до суду відзиву на позов встановлено доводи представника відповідача стосовно того, що щодо митної декларації №UA205080/2022/005044 було встановлено, що вартість товару у копії митної декларації країни відправлення 12.09.2022 № 22PL301010E1092940 складає 90138 PLN, що становить 712585,96 грн (1 pln -7.9055 грн), а митна вартість даного товару - 702397,59 грн; рахунок-фактура № 7/09/2022 від 05.09.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару; у рахунку-фактурі № 7/09/2022 від 05.09.2022 зазначена країна походження М'янма, а у фітосанітарному сертифікаті від 07.09.2022 № 1046158 зазначено Poland, Myanmar. Країна походження товару впливає на його вартість. Тобто існує ризик щодо заявлення до митного оформлення всіх відомостей. Наданий висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 14.09.2022 № 710 підтверджує фактурну вартість, тобто не враховані витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України. В даному висновку зазначено, що він носить консультативний характер та відсутні витяги джерел інформації з інтернет ресурсів. З вищезазначеного слідує, що даний висновок не підтверджує заявлену декларантом митну вартість. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 53 та статті 54 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та відбитків печаток покупця товару; 7) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 8) пояснити розбіжності щодо вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення 12.09.2022 № 22PL301010E1092940; 9) висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. Декларантом було надано прайс-лист від 22.08.22 № 22/08/1, який не можливо ідентифікувати з оцінюваним товаром. Також слід зазначити, що наданий прайс-лист від виробника товару не містить усієї необхідної інформації щодо вартості товару, а саме: терміну дії, країни походження товару, виробника. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ має бути для загального кола покупців; декларантом до митного оформлення не було подано документів в повній мірі, а також подано лист від 14.09.2022 № 14/09/01 про відсутність можливості подання інших документів. За умови надання, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.
Стосовно митної декларації №UA205080/2022/005045 представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що вартість товару у копії митної декларації країни відправлення 12.09.2022 № 22PL301010E1092932 складає 90301 PLN, що становить 713874,56грн (1 pln - 7,9055 грн), а митної вартості даного товару - 703662,93 грн; рахунок-фактура № 14/09/2022 від 06.09.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару; у рахунку-фактурі № 14/09/2022 від 06.09.2022 зазначена країна походження М'янма, а у фітосанітарному сертифікаті від 07.09.2022 № 1046159 зазначено Poland, Myanmar. Країна походження товару впливає на його вартість. Тобто існує ризик щодо заявлення до митного оформлення всіх відомостей. Наданий висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 14.09.2022 № 710 підтверджує фактурну вартість, тобто не враховані витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України. В даному висновку зазначено, що він носить консультативний характер та відсутні витяги джерел інформації з інтернет ресурсів. З вищезазначеного слідує, що даний висновок не підтверджує заявлену декларантом митну вартість. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 53 та статті 54 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та відбитків печаток покупця товару; 7)довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 8) пояснити розбіжності щодо вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення 12.09.2022 № 22PL301010E1092932; 9) висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. Декларантом було надано прайс-лист від 22.08.22 № 22/08/1, який не можливо ідентифікувати з оцінюваним товаром. Також слід зазначити, що наданий прайс-лист від виробника товару не містить усієї необхідної інформації щодо вартості товару, а саме: терміну дії, країни походження товару, виробника. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ має бути для загального кола покупців; декларантом до митного оформлення не було подано документів в повній мірі, а також подано лист від 14.09.2022№ 14/09/02 про відсутність можливості подання інших документів. За умови надання, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.
Судовим розглядом справи встановлено доводи представника відповідача стосовно того, що за поданими декларантом митними деклараціями відбулось спрацювання системи АСАУР, які передбачали необхідність проведення огляду товару та більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. Додатково зазначено, що спрацювання системи АСАУР не було єдиною підставою митному органу для здійснення коригування митної вартості товарів, а додатковою підставою, враховуючи розбіжності та зауваження встановлені із поданих документів.
Отже, за митними деклараціями підприємства позивача відбулось спрацювання наступного профілю ризику: 105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів».
Як встановлено судом зі змісту наданих представником відповідача пояснень у поданому до суду відзиві на позов, з огляду на спрацювання профілю ризику під час проведення перевірки поданих до митного оформлення документів, згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 року №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно ст.ст. 53 - 54 Митного кодексу України підприємству позивача за кожною поданою митною декларацією запропоновано надати в десятиденний термін додаткові документи.
З огляду на обставини того, що підприємством позивача не було надано всіх документів на запит митного органу, які б підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості поставленого товару, митна вартість такого не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
Враховуючи вищевикладене, митним органом стосовно поданих підприємством позивача до митного оформлення митних декларацій було складено картки відмови в пpийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205080/2022/000244; № UA205080/2022/000171; № UA205080/2022/000176; №UA205080/2022/000177; №UA205080/2022/000178; № UA205080/2022/000270; №UA205080/2022/000192; №UA205080/2022/000193.
З огляду на встановлення митним органом підстав для коригування митної вартості останнім було складено рішення про коригування митної вартості товарів № UA205080/2022/000002/1 від 01.08.2022; № UA205080/2022/00000471 від 22.08.2022; № UA205080/2022/000005/1 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000006/2 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000007/1 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000008/2 від 12.09.2022; № UA205080/2022/000009/2 від 14.09.2022; №UA205080/2022/000010/2 від 14.09.2022.
Позивач, вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митних декларацій протиправними, прийнятими із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та такими, що підлягають скасуванню звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
При цьому, п.23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності, відповідно до п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Як передбачено положеннями ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або надання органу доходів і зборів додаткової інформації.
Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв'язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).
Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).
Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень про коригування митної вартості товару вбачається, що останні містять відомості про митне оформлення товарів, яке вже було здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень, що наявні в ЄАІС та АСМО Інспектор, проте ані рішення, ані відзив на позовну заяву не містять відомості про подібність товарів за поданими заявником через декларанта митними деклараціями та товарам за митними деклараціями, що є спірними у даній справі.
При цьому, оскільки відповідачем не надано жодних доводів та доказів стосовно подібності вказаних товарів, то зазначене свідчить про необґрунтованість вказаних доводів відповідача.
Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень вбачається, що останні не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.
Крім того, суд зазначає, що застосування відповідачем з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, враховуючи обставини того, що самі по собі відомості зазначеної системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для висновку про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів.
Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості в цій частині.
Стосовно доводів представника відповідача щодо правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA205080/2022/000002/1 суд зазначає наступне.
У спірному рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що митна вартість, заявлена декларантом, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, а саме: рахунок-фактура № 37/07/2022 від 25.07.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару.
Зі змісту наданих представником позивача пояснень у позовній заяві встановлено, що 27.07.2022 року до підприємства позивача надійшов запит відповідача на подання додаткових документів для підтвердження митної вартості. У якості обґрунтування неможливості визначення митної вартості за поданими документами зазначаються ті самі обставини, на які посилається відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів. Позивачем було надіслано митному органу лист № 29/07 від 29.07.2022 р., у якому митний орган було повідомлено про надіслання рахунок-фактуру (інвойс) №37/07/2022 від 25.07.2022 року, погоджений підписом та відбитком печатки покупця товару, який додається до листа.
Відтак, враховуючи вказане, доводи представника відповідача про відсутність підписів та печаток покупця є такими, що не відповідають дійсності.
Водночас, суд зазначає, що відсутність підписів та відбитків печатки покупця на інвойсі не є порушенням правил виконання митних формальностей, адже ані акти митного законодавства, ані контракт, ані звичаї ділового обороту не зобов'язують покупця засвідчувати рахунок-фактуру підписом та печаткою. Істотні умови договору, в тому числі ціна товару, погоджені сторонам в контракті і специфікації до контракту, які підписані покупцем і продавцем. Рахунок фактура складається продавцем товару, і містить перелік та вартість поставлених товарів, тобто є розрахунковим документом, і підпис сторони-покупця не є обов'язковою умовою його дійсності. Також, у Митному кодексі України відсутнє положення про те, що відсутність підпису покупця на інвойсі може бути підставою для запитування митним органом додаткових документів, або для прийняття рішення про коригування.
Розбіжність, на яку посилається відповідач, а саме - відсутність підписів та печаток покупця на інвойсі, жодним чином не впливає на правильність визначення митної вартості, оскільки сама по собі наявність печатки та підпису не містить жодних відомостей щодо товару, та є лише способом завірення документа, тому її відсутність не можна вважати розбіжністю взагалі, та не є обґрунтованою підставою для сумніву у митній вартості, заявленій декларантом.
Також, відповідачем у спірному рішенні вказано, що в сертифікаті якості від 25.07.2022 № б/н зазначено рахунок-фактуру від 25.07.2022 №35/07/2022, а даний товар оформляється за рахунком-фактурою від 25.07.2022 №37/07/2022.
Водночас, представником позивача у позовній заяві стосовно зазначеного вказано, що 29.07.2022 р. продавцем товару було надіслано лист, в якому вказується, що при складанні сертифікату якості б/н від 25.07.2022 р., було допущено технічну помилку, невірно зазначено номер інвойсу 35/07/2022, правильним номером інвойсу вважати 37/07/2022. Цей лист був поданий до митного органу при митному оформленні товарі за декларацією UA №205080/2022/004135 від 27.07.2022 р., що підтверджується переліком доданих документів у графі 44 цієї декларації, а також митний орган був додатково повідомлений про це у листі - відповіді на запит №29/07 від 29.07.2022 р.
Відтак, суд вважає зазначені доводи відповідача такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Також, відповідачем у спірному рішенні вказано, що в фітосанітарному сертифікаті від 26.07.2022 №90962749 зазначено країну походження - Poland, а у графі 34 митної декларації зазначена країна походження М'янма.
З приводу вказаного представником позивача у позовній заяві було надано пояснення та вказано, що разом із митною декларацією, з - поміж інших документів, були подані інвойс, сертифікат здоров'я, заява виробника про відсутність генетично модифікованих організмів, лист продавця №25/0722/3 від 25.07.2022, сертифікат якості, комерційна пропозиція, свідоцтво походження та у всіх зазначених документах країною походження товару зазначається М'янма. Водночас, представником позивача зазначено, що для підтвердження країни походження товару передбачений спеціальний документ свідоцтво походження товару (PL/MF/AL№0050516 від 25.07.2022), яке було подане до митного органу разом з митною декларацією, відповідно до графи 44 декларації, у якому країною походження зазначено М'янму. Натомість, фітосанітарний сертифікат, виконує іншу функцію, а саме підтверджує що товар вільний від шкідників та карантинних організмів, що підтверджується положенням Розділу 3 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, у якому зазначено, що документами, які підтверджують країну походження товару є свідоцтво про походження товарів, засвідчена декларація про походження товарів або декларація про походження товарів. Митний орган було повідомлено у листі покупця про те, що місце походження Польща було зазначено оскільки поставка товару відбувалася з Польщі.
Відтак, враховуючи, що у основному документі, тобто інвойсі, зазначено країну походження товару - М'янма, що не суперечить відомостям, наявним в інших основних документах, в тому числі митній декларації, то суд вважає зазначені доводи представника відповідача такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Стосовно доводів представника відповідача щодо того, що за умовами терміну поставки Інкотермс - FCA, вибір місця навантаження напряму впливає на зобов'язання продавця товару завантажити даний товар, якщо таке завантаження відбувається на території продавця, в іншому випадку вартість навантажувальних робіт несе покупець і така вартість повинна включатися до митної вартості, про що в митного органу відсутня інформація (завантаження товару здійснено в м. Хелм) судом встановлено наступне.
Доставка товару з м. Хелм до України здійснювалась покупцем власним автомобільним транспортом, а завантаження товару на транспортний засіб відбулося у м. Хелм, задля засвідчення якого продавцем було складено лист б/н від 29.07.2022 р., у якому зазначається, що оскільки завантаження відбувалося зі складу продавця, розташованого у м. Хелм, то вартість завантаження товару включена до ціни товару 850 євро/т на умовах FCA Chelm, Poland, що також підтверджується калькуляцією вартості товару від 25.07.2022 р., відповідно до якої, доставка на склад виділена окремою складовою вартості товару, становить 27 євро та входить до ціни товару 850 євро/т. - товар, який зазначений у фактурах на закупівлю від продавця від 28.06.2022 № (S) FSE-117/0101/22 (накладна на придбання) та від 07.07.2022 № (S) FSE-142/0101/22 (накладна на придбання), не можливо ідентифікувати з оцінюваним товаром.
Представником позивача було повідомлено суду у позовній заяві, що товар був придбаний продавцем за накладними на придбання від 28.06.2022 № (S) FSE-117/0101/22, у якій вказаний номер WZE-114/0101/22 та від 07.07.2022 № (S) FSE-142/0101/22, із номером WZE-138/0101/22. Ці номери збігаються із тими, що зазначені у сертифікаті якості на придбання №278/2022 від 28.06.2022 та №280/2022 від 07.07.2022 відповідно. Так само, збігаються назва товару, вага товару, країна походження, дата складання документів, сторони купівлі-продажу та номери партій товару. В свою чергу номери партій товару, зазначені у сертифікаті якості на поставку рису від постачальника CENOS Sp. z.o.o. до Cereal Polska Sp. z.o.o., а саме: 341/R/22 та 345/R/22 відповідають номерам партій, зазначеним у сертифікаті якості від 25.07.2022 на придбання рису позивачем, що дозволяє ідентифікувати товар, поставлений Cereal Polska Sp. z.o.o., як той, що в подальшому був проданий позивачу за контрактом.
Враховуючи вказане, суд зазначає, що документи щодо поставки товару продавцеві не входять до переліку документів, передбачених ч.ч.2-3 ст.53 Митного кодексу України, відповідно, не є такими, що підтверджують митну вартість товару, оскільки ціна, за якою товар поставляється продавцеві, та ціна, за якою його купляє покупець відрізняється.
Відтак, відповідачем не зазначено жодних розбіжностей у цих документах, лише вказано про неможливість ідентифікувати товар, без жодних обґрунтувань, що саме не дозволяє ідентифікувати товар, та яким чином це мало вплив на правильність визначення митної вартості.
Стосовно доводів представника відповідача щодо того, що для підтвердження витрат понесених на транспортування декларантом надано довідку про транспортні витрати від 26.07.2022 №9121 (на суму 7725 грн) та калькуляція транспортних витрат від 26.07.2022 №9121, але податкове законодавство вимагає ведення показників, пов'язаних із визначення об'єктів оподаткування, на підставі документів, передбачених статтею 44.1 Податкового кодексу України суд зазначає, що довідка про транспортні витрати не є первинним документом.
Водночас, митне законодавство України не містить чіткої форми документа, що підтверджує вартість перевезення товару, у разі якщо воно здійснювалось власним автомобільним транспортом, тому вартість перевезення підтверджується будь-яким документом.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові по справі №804/16553/14 від 31.05.2019 року.
Враховуючи вказане, суд зазначає, що довідка про транспортні витрати є допустимим та належним доказом фактичних витрат на перевезення товару як складової митної вартості.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів представника відповідача, покладених в основу прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA205080/2022/000002/1.
Стосовно доводів представника відповідача щодо правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA205080/2022/000004/1 від 22.08.2022 суд зазначає наступне.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що митна вартість, заявлена декларантом, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, а саме: - рахунок-фактура № 36/08/2022 від 17.08.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару.
Суд, надаючи оцінку вказаному доводу, зазначає, що останній не може вважатися судом належним та обґрунтованим з огляду на доводи наведені судом вище.
Стосовно доводів митного органу стосовно того, що вартість товару №1 згідно інвойса від 17.08.2022 № 36/08/2022 становить 7560 євро, а згідно копії митної декларації країни відправлення від 18.08.2022 № 22PL301010E1003784 36646 pln, що становить 7698,25 євро суд зазначає, що під час розгляду справи зі змісту наданих представником позивача у позові пояснень встановлено, що разом із митною декларацією до митного оформлення був поданий лист продавця товару б/н від 22.08.2022, яким вказана розбіжність пояснюється тим, що до вартості риса 7560 євро у експортній митній декларації додаються транспортні витрати по території Польщі, як того вимагає польське законодавство. Якщо товарів, що транспортуються декілька, то сума транспортних витрат розподіляється по вартості товару. Так, вартість рису у 7560 євро становить 68,06% від загальної суми товарів за інвойсом, відповідно, до вартості рису у експортній митній декларації додано 68,06 % загальної вартості транспортних витрат, що становить 138.25 євро, що відповідач був додатково повідомлений листом №22/1/08 від 22.08.2022 року.
Відтак, суд вважає вказані доводи представника відповідача необґрунтованими та недоведеними.
Стосовно доводів представника відповідача щодо того, що в комерційній пропозиції від 15.06.2022 №б/н зазначена вартість 850 євро за тону, судом встановлено доводи позивача стосовно того, 12.08.2022 сторонами було підписано додаткову угоду №2 до контракту №01/04-2022 від 01.04.2022 року, відповідно до якої вносяться зміни до п.1 та п.7 специфікації, ціна товару встановлюється у розмірі 900 євро за тонну.
Відтак, інформація щодо ціни товару, зазначена у специфікації не суперечить ціні товару у інших документах, відповідно до переліку ч.2 статті 53 Митного кодексу України, а комерційна пропозиція продавця не входить до такого переліку, у зв'язку з чим наявність застарілої ціни у ній не є розбіжністю у розумінні ч.3 статті 53 Митного кодексу України.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів представника відповідача, покладених в основу прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA205080/2022/000004/1 від 22.08.2022.
Стосовно доводів представника відповідача щодо правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості № UA205080/2022/000005/1 від 29.08.2022 суд зазначає наступне.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що митна вартість, заявлена декларантом, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, а саме: - рахунок-фактура № 47/08/2022 від 24.08.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару.
Суд, надаючи оцінку вказаному доводу, зазначає, що останній не може вважатися судом належним та обґрунтованим з огляду на доводи наведені судом вище.
Також, відповідачем у спірному рішенні вказано, що у рахунку-фактурі № 47/08/2022 від 24.08.2022 зазначена країна походження М'янма, а у фітосанітарному сертифікаті від 26.08.2022 № 0963273 - зазначено Poland, Myanmar. Країна походження товару впливає на його вартість. Тобто існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем та заявлення до митного оформлення всіх відомостей.
З приводу вказаного представником позивача у позовній заяві було надано пояснення та вказано, що разом із митною декларацією, з - поміж інших документів, були подані інвойс, сертифікат здоров'я, заява виробника про відсутність генетично модифікованих організмів, лист продавця №29/1/08 від 29.08.2022, сертифікат якості, свідоцтво походження та у всіх зазначених документах країною походження товару зазначається М'янма. Водночас, представником позивача зазначено, що для підтвердження країни походження товару передбачений спеціальний документ свідоцтво походження товару (PL/MF/AL№0050523 від 27.08.2022), яке було подане до митного органу разом з митною декларацією, відповідно до графи 44 декларації, у якому країною походження зазначено М'янму. Натомість, фітосанітарний сертифікат, виконує іншу функцію, а саме підтверджує що товар вільний від шкідників та карантинних організмів. Це підтверджується положенням Розділу 3 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, у якому зазначено, що документами, які підтверджують країну походження товару є свідоцтво про походження товарів, засвідчена декларація про походження товарів або декларація про походження товарів. Митний орган було повідомлено у листі покупця, про те що місце походження Польща було зазначено оскільки поставка товару відбувалася з Польщі, проте дані обставини були також проігноровані.
Відтак, враховуючи, що у основному документі, тобто інвойсі, зазначено країну походження товару - М'янма, що не суперечить відомостям, наявним в інших основних документах, в тому числі митній декларації, то суд вважає зазначені доводи представника відповідача такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Стосовно доводів представника відповідача щодо того, що наданий висновок експерта від 29.08.2022 №642 підтверджує фактурну вартість. У висновку експерта зазначено, що дана вартість не включає транспортних витрат, тобто вартості витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України. В даному висновку зазначено, що він носить консультативний характер, тобто не підтверджує заявлену декларантом митну вартість судом встановлено наступне.
Представником позивача у позовній заяві вказано, висновок експерта №642 підтверджує що вартість товару за 1 одиницю, за якою цей товар був придбаний, відповідає поточній кон'юнктурі ринку. Митна вартість товару визначена декларантом складалась із вартості товару у розмір 646145,65 грн. та 7725,60 грн. транспортних витрат на перевезення з місця вивантаження товару (м. Хелм, Польща) до п/п Ягодин, Україна, оскільки доставка з пункту вивантаження за умовами поставки покладалась на покупця, витрати на транспортування були включені до митної вартості товару. Відтак, оскільки вартість транспортування товару була включена до митної вартості, та була підтверджена документально, не може бути підставою для коригування митної вартості той факт, що у висновку експерта вартість доставки не врахована.
Суд також зазначає, що консультативний характер висновку не свідчить про те, що він не підтверджує митну вартість. Висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями входить до переліку додаткових документів, що подаються для підтвердження митної вартості товарів, у порядку ч.3 статті 53 Митного кодексу України.
Суд наголошує на обставинах того, що відповідачем не наведено жодного об'єктивного доводу, який ставив би під сумнів висновок експертної організації, а тому його консультативний характер не може бути єдиною причиною відмови у визнанні митної вартості.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів представника відповідача, покладених в основу прийнятого рішення про коригування митної вартості № UA205080/2022/000005/1 від 29.08.2022.
Стосовно доводів представника відповідача щодо правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості № UA205080/2022/000006/2 від 29.08.2022 суд зазначає наступне.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що митна вартість, заявлена декларантом, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, а саме: - рахунок-фактура № 45/08/2022 від 24.08.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару.
Суд, надаючи оцінку вказаному доводу, зазначає, що останній не може вважатися судом належним та обґрунтованим з огляду на доводи наведені судом вище.
Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному рішенні щодо того, що у рахунку-фактурі № 45/08/2022 від 24.08.2022 зазначена країна походження М'янма, а у фітосанітарному сертифікаті від 26.08.2022 № 0963270 - зазначено Poland, Myanmar, країна походження товару впливає на його вартість, тобто існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем та заявлення до митного оформлення всіх відомостей суд зазначає, що останні не можуть вважатися судом належним та обґрунтованим з огляду на доводи наведені судом вище.
Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному у даній справі рішенні, щодо того, що наданий висновок експерта від 29.08.2022 № 642 підтверджує фактурну вартість, а у висновку експерта зазначено, що дана вартість не включає транспортних витрат, тобто вартості витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, судом встановлено доводи позивача щодо того, що висновок експерта №642 підтверджує, що вартість товару за 1 одиницю, за якою цей товар був придбаний, відповідає поточній кон'юнктурі ринку, митна вартість товару, визначена декларантом, складалась із вартості товару у розмірі 660691,24 грн та 7725,60 грн. - транспортні витрати. Оскільки доставка з пункту вивантаження за умовами поставки покладалась на покупця, витрати на транспортування були включені до митної вартості товару. Відтак, оскільки вартість транспортування товару була включена до митної вартості, та була підтверджена документально, то не може бути підставою для коригування митної вартості той факт, що у висновку експерта вартість доставки не врахована.
Щодо доводів представника відповідача стосовно консультативного характеру такого висновку та як наслідок не підтвердження митної вартість, судом встановлено, що консультативний характер висновку не є достеменним свідченням того, що він не підтверджує митну вартість. Висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями входить до переліку додаткових документів, що подаються для підтвердження митної вартості товарів, у порядку ч.3 ст.53 Митного кодексу України.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів представника відповідача, покладених в основу прийнятого рішення про коригування митної вартості № UA205080/2022/000006/2 від 29.08.2022.
Стосовно доводів представника відповідача щодо правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості № UA205080/2022/000007/1 від 29.08.2022 суд зазначає наступне.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що митна вартість, заявлена декларантом, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, а саме: - рахунок-фактура № 46/08/2022 від 24.08.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару.
Суд, надаючи оцінку вказаному доводу, зазначає, що останній не може вважатися судом належним та обґрунтованим з огляду на доводи наведені судом вище.
Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному рішенні щодо того, що у рахунку-фактурі № 46/08/2022 від 24.08.2022 зазначена країна походження М'янма, а у фітосанітарному сертифікаті від 26.08.2022 № 0963272 - зазначено Poland, Myanmar, країна походження товару впливає на його вартість, тобто існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем та заявлення до митного оформлення всіх відомостей суд зазначає, що останні не можуть вважатися судом належним та обґрунтованим з огляду на доводи наведені судом вище.
Також, судом вже було надано оцінку доводам представника відповідача стосовно того, що висновок експерта від 29.08.2022 № 642 підтверджує фактурну вартість, з огляду на що останні вважаються судом необґрунтованими.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів представника відповідача, покладених в основу прийнятого рішення про коригування митної вартості № UA205080/2022/000007/1 від 29.08.2022.
Стосовно доводів представника відповідача щодо правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості № UA205080/2022/000008/2 від 12.09.2022 суд зазначає наступне.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що митна вартість, заявлена декларантом, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, зокрема, вартість товару у копії митної декларації країни відправлення 02.09.2022 № 22PL301010E1058518 складає 85428 PLN, що становить 664014,76 грн. (1 pln - 7,7728 грн), що більше митної вартості даного товару - 656779,62 грн.
Так, з приводу вказаного судом встановлено, що вартість товару, визначена у експортній митній декларації складається з 17680 євро або 84460,89 pln ціна товару та 967,11 pln транспортних витрат. Зазначені витрати були понесені продавцем товару відповідно до умов поставки та не включались до митної вартості товару. Водночас, витрати на транспортування товару, понесені покупцем, підтверджуються документально та включаються до складу митної вартості. Листі №12/1/09 від 12.09.2022 року позивачем було надано пояснення відповідачу з приводу цієї розбіжності.
Крім того, митна декларація країни відправлення є додатковим (необов'язковим) документом для встановлення митної вартості товарів, тобто відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, має бути досліджений лише у разі, якщо в документах, передбачених ч. 2 цієї статті є розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За таких умов, експортна митна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість товару, тому зазначення в ній іншої вартості товару, ніж та що заявлена до митного оформлення не є розбіжністю, та не може бути підставою для коригування митної вартості.
В той же час, обов'язок виконання експортних митних формальностей, наслідком яких є прийняття митної декларації країни експортера, покладається на продавця, згідно контракту, укладеного на умовах FCA Chelm, відповідно до Інкотермс 2010, а тому покупець не повинен нести відповідальність та зазнавати негативні наслідки за помилки, допущені іншою стороною при виконанні своїх зобов'язань, якщо такі мали місце.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що митна вартість, заявлена декларантом, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, зокрема, рахунок-фактура № 4/09/2022 від 02.09.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару.
Суд, надаючи оцінку вказаному доводу, зазначає, що останній не може вважатися судом належним та обґрунтованим з огляду на доводи наведені судом вище.
Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному рішенні щодо того, що у рахунку-фактурі № 4/09/2022 від 02.09.2022 зазначена країна походження М'янма, а у фітосанітарному сертифікаті від 02.09.2022 № 0963287 - зазначено Poland, Myanmar, країна походження товару впливає на його вартість, тобто існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем та заявлення до митного оформлення всіх відомостей суд зазначає, що останні не можуть вважатися судом належним та обґрунтованим з огляду на доводи наведені судом вище.
Також, судом вже було надано оцінку доводам представника відповідача стосовно того, що висновок експерта від 29.08.2022 № 642 підтверджує фактурну вартість, з огляду на що останні вважаються судом необґрунтованими.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів представника відповідача, покладених в основу прийнятого рішення про коригування митної вартості № UA205080/2022/000008/2 від 12.09.2022.
Стосовно доводів представника відповідача щодо правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості № UA205080/2022/000009/2 від 14.09.2022 суд зазначає наступне.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що митна вартість, заявлена декларантом, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, зокрема, вартість товару у копії митної декларації країни відправлення 12.09.2022 № 22PL301010E1092940 складає 90138 pln, що становить 712585,96 грн (1 pln - 7,9055 грн), а митна вартість даного товару - 702397,59 грн.
Вартість товару, визначена у експортній митній декларації складається з 18666 євро або 89171,21 pln ціна товару та 967,11 pln транспортних витрат. Ці витрати були понесені продавцем товару відповідно до умов поставки та не включались до митної вартості товару. В свою чергу витрати на транспортування товару, понесені покупцем, підтверджуються документально та включаються до складу митної вартості.
Листом №14/1/09 від 14.09.2022 позивачем було надано пояснення відповідачу з приводу цієї розбіжності.
Крім того, митна декларація країни відправлення є додатковим (необов'язковим) документом для встановлення митної вартості товарів, тобто відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, має бути досліджений лише у разі, якщо в документах, передбачених ч. 2 цієї статті є розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За таких умов, експортна митна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість товару, тому зазначення в ній іншої вартості товару, ніж та що заявлена до митного оформлення не є розбіжністю, та не може бути підставою для коригування митної вартості.
В той же час, обов'язок виконання експортних митних формальностей, наслідком яких є прийняття митної декларації країни експортера, покладається на продавця, згідно контракту, укладеного на умовах FCA Chelm, відповідно до Інкотермс 2010, а тому покупець не повинен нести відповідальність та зазнавати негативні наслідки за помилки, допущені іншою стороною при виконанні своїх зобов'язань, якщо такі мали місце.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що митна вартість, заявлена декларантом, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, зокрема, рахунок-фактура № 7/09/2022 від 05.09.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару.
Суд, надаючи оцінку вказаному доводу, зазначає, що останній не може вважатися судом належним та обґрунтованим з огляду на доводи наведені судом вище.
Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному рішенні щодо того, що у рахунку-фактурі № 7/09/2022 від 05.09.2022 зазначена країна походження М'янма, а у фітосанітарному сертифікаті від 07.09.2022 № 1046158 - зазначено Poland, Myanmar, країна походження товару впливає на його вартість, тобто існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем та заявлення до митного оформлення всіх відомостей суд зазначає, що останні не можуть вважатися судом належним та обґрунтованим з огляду на доводи наведені судом вище.
Стосовно доводів представника відповідача щодо того, що висновок експерта від 14.09.2022 № 710 підтверджує фактурну вартість, а також у висновку експерта зазначено, що дана вартість не включає транспортних витрат, тобто вартості витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України. При цьому, такий висновок носить консультативний характер, тобто не підтверджує заявлену декларантом митну вартість суд зазначає наступне.
Висновок експерта від 14.09.2022 № 710 підтверджує, що вартість товару за 1 одиницю, за якою цей товар був придбаний, відповідає поточній кон'юнктурі ринку. Митна вартість товару, визначена декларантом, складалась із вартості товару у 694671,98 грн - ціна контракту у гривневому еквіваленті та 7725,60 грн. - транспортні витрати. Оскільки доставка з пункту вивантаження за умовами поставки покладалась на покупця, витрати на транспортування були включені до митної вартості товару.
Відтак, оскільки вартість транспортування товару була включена до митної вартості, та була підтверджена документально, не може бути підставою для коригування митної вартості та обставина, що у висновку експерта вартість доставки не врахована.
Щодо доводів представника відповідача стосовно того, що зазначений висновок носить консультативний характер, суд зазначає, що консультативний характер висновку не означає що він не підтверджує митну вартість. Висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями входить до переліку додаткових документів, що подаються для підтвердження митної вартості товарів, у порядку ч.3 статті 53 Митного кодексу України.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів представника відповідача, покладених в основу прийнятого рішення про коригування митної вартості № UA205080/2022/000009/2 від 14.09.2022.
Стосовно доводів представника відповідача щодо правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості № UA205080/2022/000010/2 від 14.09.2022 суд зазначає наступне.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що митна вартість, заявлена декларантом, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, зокрема, вартість товару у копії митної декларації країни відправлення 12.09.2022 № 22PL301010E1092932 складає 90301 PLN, що становить 713874,56 грн. (1 pln - 7,9055 грн), а митної вартості даного товару - 703662,93 грн.
Так, судом встановлено, що вартість товару, визначена у експортній митній декларації складається з 18700 євро або 89333,64 pln ціна товару та 967,11 pln транспортних витрат. Ці витрати були понесені продавцем товару відповідно до умов поставки та не включались до митної вартості товару. В свою чергу витрати на транспортування товару, понесені покупцем, підтверджуються документально та включаються до складу митної вартості.
Листом №14/2/09 від 14.09.2022 позивачем було надано пояснення відповідачу з приводу вказаної розбіжності.
Крім того, митна декларація країни відправлення є додатковим документом для встановлення митної вартості товарів, тобто відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, має бути досліджений лише у разі, якщо в документах, передбачених ч. 2 цієї статті є розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За таких умов, експортна митна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість товару, тому зазначення в ній іншої вартості товару, ніж та що заявлена до митного оформлення не є розбіжністю, та не може бути підставою для коригування митної вартості.
Водночас, обов'язок виконання експортних митних формальностей, наслідком яких є прийняття митної декларації країни експортера, покладається на продавця, згідно контракту, укладеного на умовах FCA Chelm, відповідно до Інкотермс 2010, а тому покупець не повинен нести відповідальність та зазнавати негативні наслідки за помилки, допущені іншою стороною при виконанні своїх зобов'язань, якщо такі мали місце.
Відтак, суд вважає зазначені доводи представника відповідача необґрунтованими та недоведеними.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що митна вартість, заявлена декларантом, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, зокрема, рахунок-фактура № 14/09/2022 від 06.09.2022 не містить підписів та відбитків печаток покупця товару.
Суд, надаючи оцінку вказаному доводу, зазначає, що останній не може вважатися судом належним та обґрунтованим з огляду на доводи наведені судом вище.
Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному рішенні щодо того, що у рахунку-фактурі № 14/09/2022 від 06.09.2022 зазначена країна походження М'янма, а у фітосанітарному сертифікаті від 07.09.2022 № 1046159 - зазначено Poland, Myanmar, країна походження товару впливає на його вартість, тобто існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем та заявлення до митного оформлення всіх відомостей суд зазначає, що останні не можуть вважатися судом належним та обґрунтованим з огляду на доводи наведені судом вище.
Також, судом вже було надано оцінку доводам представника відповідача стосовно того, що висновок експерта від 14.09.2022 №710 підтверджує фактурну вартість, з огляду на що останні вважаються судом необґрунтованими.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів представника відповідача, покладених в основу прийнятого рішення про коригування митної вартості № UA205080/2022/000010/2 від 14.09.2022.
Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірних у даній справі рішеннях, щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та документи містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч.3 cт. 53 Митного кодексу України суд зазначає наступне.
Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України.
Однак, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірних у даній справ рішень не було наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів. При цьому, такий запит повинен містити як обґрунтування причин запиту, так і конкретизацію того які саме складові митної вартості не підтверджені або викликали сумніви, в чому саме полягають розбіжності, чи впливають вони на митну вартість, які додаткові документи можуть спростувати ці сумніви.
Як свідчать наявні в матеріалах справи, докази зазначених обґрунтувань митним органом під час листування із декларантом наведено не було, проте наведено у спірних у даній справі рішеннях про коригування митної вартості.
При цьому, суд зазначає, що митним органом питань до числових показників, які підтверджені різними документами (і рахунком на надання експедиційних послуг, і довідкою), викладено у спірних рішеннях не було.
Водночас, суд зазначає, що а ні у спірних рішеннях про коригування митної вартості, а ні під час розгляду справи не було надано доказів неможливості або відсутності підстав для застосування інших другорядних методів.
Також, відповідачем не було наведено у оскаржуваних рішеннях ніяких відомостей про характеристики товарів, умови постачання цих товарів або інші комерційні умови (торгова марка, виробник), до ціни яких було скориговано вартість поставлених підприємством позивача товарів.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що доводи митного органу стосовно наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, для витребування від позивача додаткових доказів, визначених приписами п.1 ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, стосовно спірних у даній справі митних декларацій не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Суд також зазначає, що положеннями ст. 264 Митного кодексу України визначено, що відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Відтак, слід дійти висновку, що видані відповідачем рішення у формі коригування митної вартості товару та рішення у формі картки відмови у митному оформленні товарів співвідносяться як безумовна причина та імперативний наслідок.
Частиною 7 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Тому недоведеність відповідності закону рішення відповідача про коригування митної вартості товару з невідворотною неминучістю призводить до виникнення правових підстав для визнання протиправною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів.
Відповідачем у спірних в даній справі рішеннях не було вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.
При цьому, суд зазначає, що обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаних доводів представника відповідача.
Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205080/2022/000002/1 від 01.08.2022; № UA205080/2022/000004/1 від 22.08.2022; № UA205080/2022/000005/1 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000006/2 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000007/1 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000008/2 від 12.09.2022; № UA205080/2022/000009/2 від 14.09.2022; №UA205080/2022/000010/2 від 14.09.2022 та карток відмови в пpийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205080/2022/000244; № UA205080/2022/000171; № UA205080/2022/000176; №UA205080/2022/000177; №UA205080/2022/000178; № UA205080/2022/000270; №UA205080/2022/000192; №UA205080/2022/000193, у зв'язку з чим останні підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп".
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Також, представником позивача разом із позовними вимогами було заявлено клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 55000,00 грн.
Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що відповідач проти заявленого клопотання заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Під час, розгляду справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп», в якості клієнта, і адвокатом Паркулабом Андрієм Володимировичем, в якості виконавця, укладено договір №127/08-22 від 05.08.2022 року про надання професійної правничої допомоги адвоката. Предметом зазначеного договору є надання правової інформації, консультацій і роз'яснень, підготовка доказів, позовної заяви, процесуальних документів і участь в провадженні в суді першої і другої інстанції у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» до Волинської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205080/2022/000002/1 від 01.08.2022; № UA205080/2022/000004/1 від 22.08.2022; № UA205080/2022/000005/1 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000006/2 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000007/1 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000008/2 від 12.09.2022; № UA205080/2022/000009/2 від 14.09.2022; №UA205080/2022/000010/2 від 14.09.2022. Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюється в розрахунку суми вартості послуг, який є невід'ємною частиною цього договору.
Розрахунком суми вартості послуг №1 за договором №127/08-22 від 05.08.2022 про надання професійної правничої допомоги адвоката узгоджено, що за цим розрахунком виконавцем здійснюється надання правової інформації, консультацій і роз'яснень, підготовка доказів, позовної заяви, процесуальних документів і участь в провадженні в судах першої і другої інстанції справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» до Волинської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205080/2022/000002/1 від 01.08.2022; № UA205080/2022/000004/1 від 22.08.2022; № UA205080/2022/000005/1 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000006/2 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000007/1 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000008/2 від 12.09.2022; № UA205080/2022/000009/2 від 14.09.2022; №UA205080/2022/000010/2 від 14.09.2022. Встановлюється порядок обчислення гонорару виконавця - фіксований розмір.
Так, адвокатом Паркулабом А.В. визначено суму понесених витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, у розмірі - 55000,00 грн.
При цьому, на підтвердження понесення вказаних витрат представником позивача долучено: рахунок-фактуру №23 від 19.09.2022, розрахунок суми вартості послуг №1 від 19.09.2022 року, платіжне доручення №3057 від 22.09.2022 року, ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги №127/08-22 від 05.08.2022 року.
Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що в рамках надання послуг за договором про надання правової допомоги позивачу було надано послуги з професійної правничої.
Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов'язані із розглядом справи.
Суд зазначає, що враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв'язку з чим слід дійти висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 55000,00 грн. є обґрунтованою, а отже суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума зазначених витрат.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вирішення питання про судові витрати.
Також, на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 7625,36 грн.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" (вул. Свистуна, буд. 3 А,м. Харків,61007) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, буд. 13,с. Римачі(з),Любомльський район, Волинська область,44350) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205080/2022/000002/1 від 01.08.2022; № UA205080/2022/000004/1 від 22.08.2022; № UA205080/2022/000005/1 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000006/2 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000007/1 від 29.08.2022; № UA205080/2022/000008/2 від 12.09.2022; № UA205080/2022/000009/2 від 14.09.2022; №UA205080/2022/000010/2 від 14.09.2022.
Визнати протиправними та скасувати прийняті Волинською митницею картки відмови в пpийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205080/2022/000244; № UA205080/2022/000171; № UA205080/2022/000176; №UA205080/2022/000177; №UA205080/2022/000178; № UA205080/2022/000270; №UA205080/2022/000192; №UA205080/2022/000193.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" (вул. Свистуна, буд. 3 А,м. Харків,61007, код ЄДРПОУ - 30035671) сплачену суму судового збору у розмірі 7625 (сім тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 36 коп. та суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 55000 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (вул. Призалізнична, буд. 13,с. Римачі(з),Любомльський район, Волинська область,44350, код ЄДРПОУ - 43958385).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.