Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Харків
19 грудня 2022 року № 520/6357/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку, -
ВСТАНОВИВ:
Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 16 лютого 2022 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-11-30-009121-с для закупівлі: ДК 021:2015:15530000-2 масло вершкове з умістом жиру не менше 72,5 мас. % та не більше ніж 85 мас. %, яка проведена Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради.
В обґрунтування позову представником позивача вказано, що висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 16 лютого 2022 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-11-30-009121-с для закупівлі: ДК 021:2015:15530000-2 масло вершкове з умістом жиру не менше 72,5 мас. % та не більше ніж 85 мас. %, яка проведена Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, є протиправним та таким, що свідчить про недотримання відповідачем принципу пропорційності, оскільки зобов'язання для замовлення, викладене в останньому, не є доцільним та належним з точки зору необхідності його виконання та поставленої цим меті. Водночас, представником позивача зазначено, що твердження висновку моніторингу про те, що визначення учасника ОСОБА_1 переможцем з порушенням Закону України “Про публічні закупівлі” є безпідставним та протиправним.
Також, представником позивача разом із позовом було подано до суду клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин строку, в якому останній просить суд визнати причини пропуску строку позовної заяви поважними та поновити пропущений строк подання позовної заяви з поважних причин та продовжити процесуальний строк.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказано на обставини поважності причин пропущення строку на звернення до суду з огляду на те, що кінцевий строк подання даної позовної заяви було 03.03.2022 року, проте на вказаний час на території міста Харкова велись бойові дії, а відповідно до указу Президента України №64 від 24.02.2022 року на території України було введено воєнний стан. Водночас, представником позивача вказано на обставини того, що на території міста Харкова дуже тривалий термін не працювали поштові відділення для відправки листів, а Харківський окружний адміністративний суд особисто листи не приймав.
Ухвалою суду від 07.09.2022 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.
Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на помилкових висновках позивача. При цьому, представником відповідача вказано, що позивач звертаючись з позовною заявою до суду не довів порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача внаслідок прийняття оскаржуваного висновку. Також, представником відповідача вказано, що за результатами контрольного заходу відповідачем складено та оприлюднено 16.02.2022 р. на веб-порталі РROZORRO текст висновку про результати моніторингу закупівлі від 16.02.2022 р., яким встановлено порушення позивачем вимог абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі” та з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, Офіс зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку. Водночас, представником відповідача вказано, що оскаржуваний висновок лише зобов'язує усунути виявлені порушення у визначеному законом порядку та визначає, як один із способів усунення порушення шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору. При цьому вказаний спосіб у висновку не є вичерпним, а позивач, допустивши порушення законодавства у сфері публічних закупівель, має обов'язок, визначений законом, усунути такі порушення. Встановлені порушення є значущими через необ'єктивне та упереджене визначення переможця відкритих торгів із застосуванням електронної системи закупівель та зазначений захід з усунення виявлених порушень є пропорційний виявленим порушенням. Крім того, представником відповідача вказано, що оскаржуваний позивачем висновок сам по собі не породжує юридичних наслідків, отже відсутні юридичні підстави для визнання висновку протиправним та скасуванню. Водночас, представником відповідача зазначено, що спірний висновок за результатами моніторингу має рекомендаційний характер та не породжує для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов'язкових юридичних наслідків.
Також позивачем подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що уповноваженою особою Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради 30.11.2021 року було оголошено процедуру відкритих торгів UA-2021-11-30-009121-с для закупівлі ДК 021:2015:15530000-2 масло вершкове з умістом жиру не менше 72,5 мас. % та не більше ніж 85 мас. % фасоване.
У позовній заяві представником позивача вказано, що у вказаній процедурі закупівлі прийняло участь два учасника: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 .
За результатами проведеного аукціону в даній процедурі закупівлі найбільш економічно-вигіднішою пропозицією позивачем було визначено тендерну пропозицію учасника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Водночас, представником позивача зазначено, що після ознайомлення із документами тендерної пропозиції зазначеного учасника було встановлено, що тендерна пропозиція відповідає всім встановленим кваліфікаційним та технічним вимогам замовника, які були передбачені тендерною документацією, з огляду на що 23.12.2021 року було прийнято рішення про визначення переможцем фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи встановлено, що 04.01.2022 року за результатами вказаних відкритих торгів між позивачем та третьою особою було укладено договір №1 для постачання ДК 021:2015:15530000-2 масло вершкове з умістом жиру не менше 72,5 мас. % та не більше ніж 85 мас. % фасоване протягом 2022 року.
Водночас, під час розгляду справи встановлено, що з підстав визначених п.4 ч.2 ст.8 Закону України “Про публічні закупівлі” Північно-східним офісом Держаудитслужби 09.02.2022 року було розпочато моніторинг процедури закупівлі відкриті торги № UA-2021-11-30-009121-C Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради на закупівлю товарів: ДК 021:2015: 15530000-2 масло вершкове з умістом жиру не менше 72,5 мас. % та не більше ніж 85 мас. %, фасоване (код Єдиного закупівельного словника, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі ДК 021:2015:15530000-2 - вершкове масло), очікуваною вартістю 2809510,00 грн. Джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.
Північно-східним офісом Держаудитслужби 09.02.2022 року було оприлюднено інформацію про початок моніторингу вказаної вище процедури публічних закупівель шляхом розміщення на порталі РROZORRO.
За результатами контрольного заходу Північно-східним офісом Держаудитслужби складено та оприлюднено 16.02.2022 р. на веб-порталі РROZORRO текст висновку про результати моніторингу закупівлі від 16.02.2022 р., яким встановлено порушення Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради вимог абз.2 п.1 ч.1 ст.31 Закону України “Про публічні закупівлі”.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст.ст. 2 та 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, Північно-східним офісом Держаудитслужби було зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Позивач, вважаючи зазначений висновок відповідача протиправним звернувся до суду з даним позовом.
Стосовно поданого до суду представником позивача клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин строку суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позову встановлено, що звернення позивача до суду із даним позовом стосується питання оцінки правомірності висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби від 16 лютого 2022 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-11-30-009121-с для закупівлі: ДК 021:2015:15530000-2 масло вершкове з умістом жиру не менше 72,5 мас. % та не більше ніж 85 мас. %, яка проведена Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради.
Приписами частини 10 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Відтак, останнім днем звернення до суду із позовом стосовно оскарження вказаного висновку є 03.03.2022 року.
Натомість, як свідчать матеріали справи, із даним позовом до суду позивач звернувся 05.08.2022 року шляхом направлення такого засобами поштового зв'язку, що підтверджують матеріали справи.
При цьому, суд зазначає, що указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 21 листопада 2022 року.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Положеннями ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Як визначено приписами ч.1 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із підстав, визначених цією статтею.
Згідно із приписами ч.3 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Положеннями ч.4 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Згідно з частиною 6 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Відповідно до частини 8 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Згідно з частиною 9 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
Як передбачено приписами частини 10 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Форма висновку та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 “Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що законодавчими приписами регламентовано право на оскарження висновку замовником у разі його незгоди з інформацією, викладеною у висновку, що, в свою чергу, унеможливлює визнання його таким, що має лише рекомендаційний характер та не породжує для позивача жодних правових наслідків.
У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі “Белле проти Франції” (Bellet v. France) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.
Окрім того, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав та мотивів його прийняття (фактичних і юридичних), а також чітке визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити для усунення порушень.
Про те, що висновок органу державного фінансового контролю про результати моніторингу закупівлі є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для замовника неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема в постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19, від 28 січня 2021 року у справі № 160/12925/19.
Попри це, відсутність конкретизації заходів, що має вжити позивач, а також невизначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, не можуть бути наслідком втрати юридичної сили актом суб'єкта владних повноважень, проте можуть свідчити про неправомірність такого акта, що обумовлений нечіткістю та невизначеністю та/або його невідповідність критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.03.2021 року по справі №260/1666/19, Судом вказано на наявність підстав вважати, що можливим є існування ситуації, за якої зобов'язальна частина висновку не матиме негативного впливу на права та обов'язки замовника, учасників процедури закупівлі, однак такі висновки слід робити на підставі належно встановлених обставин під час розгляду справи.
Під час розгляду справи зі змісту констатуючої частини висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби від 16 лютого 2022 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-11-30-009121-с для закупівлі: ДК 021:2015:15530000-2 масло вершкове з умістом жиру не менше 72,5 мас. % та не більше ніж 85 мас. %, яка проведена Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, вбачається, зазначення про те, що під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради на 2022 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену протоколом уповноваженої особи від 30.11.2021 року № 138, тендерну пропозицію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , протокол уповноваженої особи Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про визначення переможця від 23.12.2021 № 157, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю від 23.12.2021, договір від 04.01.2022 № 1, додаткову угоду від 17.01.2022 № 1. Водночас, вказано, що моніторингом питання розгляду тендерних пропозицій встановлено, що відповідно до п. 2 ч.5 до тендерної документації, замовником встановлено такий кваліфікаційний критерій, як наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям учасник у складі своєї пропозиції надає наступні документи: а) інформацію у формі таблиці про працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід за участі яких буде здійснюватись обіг предмету закупівлі (згідно із п. 4.3. Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я та Міністерства освіти і науки від 17.04.2006 № 298/227 та Класифікатором професій ДК 003:2010), а саме: про наявність водіїв автотранспортного засобу, експедиторів транспортних, вантажників і двох комплектувальників товарів; б) щодо всіх вказаних працівників - підтвердження трудових відносин між учасником або суб'єктом (суб'єктами) господарювання, якого (яких) учасник залучає для обігу предмету закупівлі: трудові книжки всіх вказаних працівників (перша сторінка та сторінка з останнім записом про прийняття на роботу) і повідомлення про прийняття працівників на роботу у відповідності до постанови КМУ № 413 від 17.06.2015 р., з доказом їх отримання територіальним органом Державної фіскальної служби, та/або зареєстровані/незареєстровані в Центрі зайнятості трудові договори і повідомлення про прийняття працівників на роботу у відповідності до постанови КМУ № 413 від 17.06.2015р., з доказом їх отримання територіальним органом Державної фіскальної служби. Так, у складі учасника ФОП ОСОБА_1 надано інформаційну довідку про кількість, кваліфікацію та досвід працівників, проте у складі тендерної пропозиції відсутні повідомлення про прийняття працівників на роботу, а саме водія ОСОБА_3 та експедитора транспортного ОСОБА_4 , вказаних в вищезазначеній довідці. Таким чином, учасник ФОП ОСОБА_1 не підтвердив наявність водія та експедитора транспортного. Отже, учасник ФОП ОСОБА_1 не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону в частині не підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Відповідно до абз.2 п.1 ч.1 ст.31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону. Однак, на порушення вимог абз.2 п.1 ч.1 ст.31 Закону замовник не відхилив тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 , визначив його переможцем та уклав з ним договір від 04.01.2022 № 1 на суму 2809400,00 грн.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Як передбачено приписами частини 1 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація - це документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Згідно із положеннями частини 1 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації зазначаються один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону.
Приписами частини 1 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Крім того, вимогами стаття 16 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено встановлення замовником перед учасниками кваліфікаційних критеріїв, підтвердженням яких вони доказують свою спроможність виконати умови договору про закупівлю та поставити товар, що є предметом закупівлі, якісний та своєчасно, а значить, збільшується вірогідність того, що цей учасник надійний, і він виконає взяті на себе зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що замовник в тендерній документації самостійно встановлює кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі".
Судовим розглядом справи встановлено, що предметом закупівлі позивача є товар: “Масло вершкове з умістом жиру не менше 72,5 мас. % та не більше ніж 85 мас. %, фасоване”.
Водночас, під час розгляду справи встановлено, що відповідно до положень пункту 1 “Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції” розділу “Інструкція з підготовки тендерної пропозиції” тендерної документації позивачем зазначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, та завантаження файлів з: інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям.
Зі змісту пункту 5 “Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені статтею 17 Закону” розділу “Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації” тендерної документації позивачем було встановлено для учасників обов'язок для підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію - наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, учасник у складі своєї пропозиції надає наступні документи: а) інформацію у формі таблиці про працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід за участі яких буде здійснюватись обіг предмету закупівлі (згідно із п. 4.3. Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої спільним Наказом Міністерства охорони здоров'я та Міністерства освіти і науки, від 17.04.2006, № 298/227 та Класифікатором професій ДК 003:2010), а саме: про наявність водіїв автотранспортного засобу, експедиторів транспортних, вантажників і двох комплектувальників товарів; б) щодо всіх вказаних працівників - підтвердження трудових відносин між Учасником або суб'єктом (суб'єктами) господарювання, якого (яких) Учасник залучає для обігу предмету закупівлі: трудові книжки всіх вказаних працівників (перша сторінка та сторінка з останнім записом про прийняття на роботу) і повідомлення про прийняття працівників на роботу у відповідності до постанови КМУ № 413 від 17.06.2015р., з доказом їх отримання територіальним органом Державної фіскальної служби, та/або зареєстровані/незареєстровані в Центрі зайнятості трудові договори і повідомлення про прийняття працівників на роботу у відповідності до постанови КМУ № 413 від 17.06.2015р., з доказом їх отримання територіальним органом Державної фіскальної служби; в) особисті медичні книжки (з відміткою медичного закладу про проходження медогляду) всіх вказаних водіїв автотранспортного засобу, експедиторів транспортних, вантажників, комплектувальників товарів; г) податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за третій квартал 2021 року, з позначками отримання контролюючим органом або з наданням відповідного підтверджуючого документу, згідно порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Даний податковий розрахунок має містити дані про вказаних в таблиці п. "а)" працівників. Якщо Учасник і роботодавець вказаних працівників є різними особами, пропозиція повинна містити документальне підтвердження господарських відносин Учасника та роботодавця.
Водночас, під час розгляду справи встановлено, що відповідачем під час моніторингу тендерних пропозицій було встановлено, що учасником-переможцем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на виконання пункту 5 “Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені статтею 17 Закону” розділу “Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації” у складі тендерної пропозиції було надано: інформаційну довідку про кількість, кваліфікацію та досвід працівників, проте, у складі тендерної пропозиції відсутні повідомлення про прийняття працівників на роботу, а саме водія ОСОБА_3 та експедитора транспортного ОСОБА_4 , вказаних в вищезазначеній довідці, що на переконання відповідача свідчить на користь того, що учасник-переможець фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не підтвердила наявність водія та експедитора транспортного та, як наслідок, не підтвердила наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
Судовим розглядом справи встановлено, що в складі своєї тендерної пропозиції третьою особою було надано трудовий договір та трудову книжку на водія ОСОБА_3 і згідно даних останньої вбачається, що водій ОСОБА_3 був прийнятий на роботу 05.05.2014 року згідно трудового договору, укладеного із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , а такий договір із вказаною особою був зареєстрований у Харківському міському центрі зайнятості 08.05.2014 року №20391403834.
Також, згідно наданої трудової книжки та трудового договору щодо транспортного експедитора ОСОБА_4 вбачається, що вказану особу було прийнято на роботу 03.11.2014 року згідно трудового договору, укладеного із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , а такий договір був зареєстрований у Харківському міському центрі зайнятості 06.11.2014 року за №20391409824.
Під час розгляду справи встановлено доводи представника позивача стосовно того, що зазначені працівники третьої особи прийняті на роботу до моменту того, коли Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.06.2015 року №413 “Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу”.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що вказані особи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 працюють у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з часу прийняття на роботу, тобто з 2014 року до часу укладення спірного у даній справі договору, що свідчить про прийняття зазначених осіб до набрання законної сили постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413, яка стосується лише тих працівників, які були прийняті на роботу після набрання останньою законної сили.
Відтак, суд приходить до висновку про помилковість висновків відповідача, викладених в оскаржуваному у даній справі висновку та визнання їх такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а отже, доводи позивача стосовно невідповідності обставинам справи висновків відповідача щодо невідповідності кваліфікаційним критеріям, встановленим положеннями статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”, тендерної пропозиції фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обгрунтованими.
Водночас, суд стосовно доводів відповідача щодо визначення в оскаржуваному висновку такого способу усунення виявлених порушень як вжиття заходів щодо припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності суд зазначає наступне.
Пунктом 5 частини 7 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що у висновку обов'язково зазначається зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно норм розділу ІІІ Наказу від 08.09.2020 року № 552 "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
При цьому, суд зазначає, що укладення договору є матеріальним юридичним фактом - правомірним правовстановлюючим вчинком (дією) сторін такого договору, направленим на виникнення взаємних прав та обов'язків.
Водночас, договір як зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК). Взаємні права та обов'язки сторін складають зміст договірного зобов'язання.
Одночасно, суд наголошує на обставинах того, що договір як факт є підставою виникнення договірного зобов'язання, яке в свою чергу є наслідком факту укладення договору.
Відповідно до приписів частини першої статті 203 Цивільного кодексу України останньою наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Згідно з положеннями частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.
Відповідності до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що нормативні підстави недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.
Суд зазначає, що норми Закону України “Про публічні закупівлі” не передбачають порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. Відтак, відповідач повинен чітко та послідовно із посиланням на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта вказати спосіб усунення виявлених моніторингом порушень.
Верховний Суд у постанові від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статті 2 КАС України.
Також, Верховний Суд серед іншого, звернув увагу на те, що зазначивши у висновку про необхідність усунути порушення законодавства у сфері закупівель, необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній у численних постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18 та від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19, від 26 листопада 2020 року у справі №160/11367/19 та від 10 грудня 2020 року у справі №160/6501/19.
Одночасно, суд звертає увагу, що за своєю юридичною природою наслідком, запропонованого органом державного фінансового контролю, припинення зобов'язань за договором є розірвання договору.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що з метою виконання завдань і функцій державного фінансового контролю, відповідно до статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” передбачено право органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, а також звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Проте, ні Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", ні іншим нормативно-правовим актом не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.
Суд зазначає, що відповідач, зазначивши у висновку про необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень (судовий або позасудовий), що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №120/14951/21-а від 24 червня 2022 року.
В той же час, вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути викладена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції, містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім, а не дотримання вказаних вимог призведе до юридичної невизначеності, що є неприпустимим.
Крім того, розірвання договору можливе лише у випадку його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Такий захід реагування у вигляді зобов'язання розірвати укладений договір про закупівлю, на думку суду, є виключним заходом, обрання якого можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють якусь загрозу, негативні наслідки. У висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою Держаудитслужби. Вимога припинити зобов'язання за договором про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору.
Згідно з приписами статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Натомість, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом не встановлене право органів фінансового контролю вимагати вжиття заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства.
Аналогічний висновок викладено Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові №240/37328/21 від 28 червня 2022 року.
Відповідно до положень статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Матеріали справи свідчать на користь того, що між позивачем та третьою особою було укладено договір за результатами проведеної закупівлі 04.01.2022 року, а початок моніторингу процедури закупівлі відповідачем розпочато 09.02.2022 року.
Оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури спірної закупівлі відповідачем прийнято 16.02.2022 року, тобто більше ніж через півтора місяці після укладення зазначеного договору між позивачем та третьою особою.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові №420/5590/19 від 30 листопада 2021 року, з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.
Відтак, враховуючи вказане, суд зазначає, що у спірних правовідносинах відповідачем не було використано наявного у нього права своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, що в свою чергу унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 160/8403/19 від 30 листопада 2021 року.
З огляду на вказане, Верховний Суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.
Відтак, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби від 16 лютого 2022 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-11-30-009121-с для закупівлі: ДК 021:2015:15530000-2 масло вершкове з умістом жиру не менше 72,5 мас. % та не більше ніж 85 мас. %, яка проведена Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (вул. Танкопія, буд. 15/2, м.Харків, 61091) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022), третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 16 лютого 2022 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-11-30-009121-с для закупівлі: ДК 021:2015:15530000-2 масло вершкове з умістом жиру не менше 72,5 мас. % та не більше ніж 85 мас. %, яка проведена Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради.
Стягнути на користь Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (вул. Танкопія, буд. 15/2, м.Харків, 61091, код ЄДРПОУ 022146340) сплачену суму судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 40478572).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.