Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Харків
19 грудня 2022 р. справа № 520/5133/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 14099344) №262240010314 від 20.04.2022 про призначенні пенсії ОСОБА_1 - пенсії за віком (ст. 27 ЗУ N° 1058-ІУ);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 14099344) призначити, виплачувати в повному обсязі за вислугу років ОСОБА_1 (іпн.№ НОМЕР_1 ) пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції Закону України від 12.07.2001№ 2663-ІІІ) з розрахунку 90% від розміру чинної заробітної плати за відповідною посадою прокурора відділу 86146,66 грн, згідно довідки Офісу Генерального прокурора №21-79зп від 14.02.2022 про заробітну плату станом на 05.01.2022, виданої на ім'я ОСОБА_1 , без обмежень максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії та без обмежень максимального розміру виплати призначеної пенсії за вислугу років з 12.04.2022, тобто з дня звернення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач набула права на призначення пенсії відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону від 12.07.2001 року) за вислугу років після набуття стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років, незалежно від віку. На думку позивача, для забезпечення гарантованого права позивача на пенсійне забезпечення за вислугою років повинна бути застосована саме ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону він 12.07.2001 року), а не ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.
Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення, оскільки у позивача на день звернення відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за вислугу років.
Процесуальним правом надати інші заяви по суті справи сторони не скористались.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 12.04.2022 звернулася до Шевченківського відділу обслуговування громадян в м. Львові (сервісний центр) із заявою про призначення пенсії на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001.
До заяви позивач додала оригінал трудової книжки серія НОМЕР_2 , розпочатої 01.10.1993; оригінал диплому від 06.02.2000 серії НОМЕР_3 ; оригінали двох довідок від 14.02.2022 №21-79зп про складові заробітної плати, виданих Офісом Генерального прокурора; паспорт та ідентифікаційний код, виписку про місце реєстрації.
За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято рішення від 20.04.2022 № 262240010314 про призначення пенсії, яким позивачу призначено пенсію на підставі ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (ЗУ № 1058-ГУ пенсія за віком), а у призначенні пенсії за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ із змінами, внесеними відповідно до Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, у розмірі 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку без обмеження граничного розміру - відмовлено.
Позивач вважає, що відповідачем невірно визначено її трудовий стаж та момент виникнення у неї права на пенсію за вислугу років, а також не вірно визначено Закон, який підлягає застосуванню, оскільки у даному випадку мають застосовуватись норми Закону № 1789-ХІІ, а тому звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789- XII від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Згідно з частиною 2 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 у справі № 21-445а13, Верховним Судом у постанові від 09.12.2020 у справі № 200/13595/19-а.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного суду України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з приписами статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців; з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Відповідно до 6 абзацу частини 6 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується половина строку навчання вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.
Суд зазначає, що право позивача на призначення та виплату пенсії підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, непризначення та невиплата пенсії є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
В даному випадку є підстави стверджувати про наявність "законних сподівань", оскільки наявний стаж роботи позивача на посадах в органах прокуратури передбачає право на призначення та виплату пенсії за вислугою років, а положення ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції закону від 14.10.2014 фактично звужує право позивача на призначення та виплату позивачу пенсії за вислугою років.
Водночас, суд зазначає, що друге речення першого пункту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності", яке дозволяє позбавити майна лише "на умовах, передбачених законом", а другий пункт зазначає, що держава має право здійснювати контроль за використанням майном шляхом введення в дію "законів" не поширюється на спірні правовідносини, оскільки втручання у право позивача не може бути визнано таким, що відповідає закону.
Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" на призначення та виплату пенсії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 20.04.2022 № 262240010314 щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» підлягають задоволенню.
Водночас, задля відновлення порушеного права позивача в сфері пенсійного забезпечення суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію за вислугою років ОСОБА_1 з 12.04.2022 з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати, відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора №21-79зп від 14.02.2022 про заробітну плату станом на 05.01.2022, виданої на ім'я ОСОБА_1 , відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом № 3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-ІІІ.
Позовні вимоги в іншій частині задоволенню не підлягають, зокрема, щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром, з огляду на те, що відповідачем дії щодо обмеження виплати пенсії не вчинялись, пенсія не призначалась та не нараховувалась, відтак, право позивача в цій частині наразі не може вважатись порушеним.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області №262240010314 від 20.04.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) призначити та виплачувати пенсію за вислугою років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 12.04.2022 з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати, згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора №21-79зп від 14.02.2022 про заробітну плату станом на 05.01.2022, виданої на ім'я ОСОБА_1 , відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом № 3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-ІІІ.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 19 грудня 2022 року.
Суддя Олексій Котеньов