ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 608/1061/21
19 грудня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, інспектора ДПС Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Оліярника Ярослава Григоровича, Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 07.06.2021 звернувся до Чортківського районного суду Тернопільської області з позовом до інспектора ДПС Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Оліярника Ярослава Григоровича, Державної казначейської служби України про визнання протиправною та скасування постанови серії БАБ №87392 від 23.05.2021 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 27.05.2021 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання у справі. Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 08.10.2021 залучено співвідповідачем у справі Чортківський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 24.08.2022 позов ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано постанову серії БАБ №87392 від 23.05.2021, винесену інспектором ДПС Чортківського РВП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Оліярником Я.Г. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 24.08.2022 в адміністративній справі №608/1061/21 скасовано, оскільки справа розглянута з порушенням правил предметної юрисдикції, справу направлено на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду за встановленою підсудністю з урахуванням положень частини третьої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 прийнято до провадження цю адміністративну справу, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, з урахуванням особливостей, визначених §2 глави 11 розділу ІІ КАС України, призначено у справі судове засідання на 12.12.2022.
Позовна заява обґрунтована тим, що 23.05.2021 у місті Чорткові нарядом поліції був зупинений легковий автомобіль, яким керував позивач. До нього підійшов поліцейський, який не представився та заявив про порушення Правила дорожнього руху, а саме: рух з непристебнутим ременем безпеки. Позивач надав пояснення, що є особою з інвалідністю 2 групи та відповідно до пункту 2.3. Правил дорожнього руху, йому дозволяється не пристібатися в населених пунктах. Однак поліцейський заявив, що це не має значення і наказав пред'явити документи. Підкоряючись вимогам поліцейського, ОСОБА_1 надав права водія, реєстраційні документи на машину, страховий поліс. Після цього, цей невідомий поліцейський пішов до патрульної машини, де знаходився його напарник. Працівники поліції пробули у своїй патрульній машині близько 15 хвилин, після чого з патрульної машини вийшов інший поліцейський, який підійшов до позивача і запропонував підписати документи про стягнення з штрафу в розмірі 510 грн за непристебнутий ремінь безпеки. Позивач відмовився підписувати документи, бо жодного адміністративного правопорушення не вчиняв. Тоді поліцейський заявив, що штраф накладено за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами. Після цього позивач власноруч здійснив запис про те, що є інвалідом 2 групи, але підпису при цьому не проставляв. Далі йому було вручено вкрай неякісну копію постанови серія БАБ №873992 від 23.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, яку практично неможливо прочитати, яку склав працівник ДПС ОСОБА_2 . Позивачу все ж таки вдалося прочитати постанову, згідно з якою його притягнуто до відповідальності за частиною п'ятою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення України (КУпАП), за частиною другою статті 122 КУпАП.
Позивач вважає, що притягнення його до відповідальності є незаконне та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Стосовно притягнення до відповідальності на підставі частини п'ятої статті 121 КУпАП вказує на підпункт «в» пункту 2.3. Правил дорожнього руху із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів № 553 від 11.07.2018, № 1105 від 11.11.2020, відповідно до якого дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів. Вважає, що оскільки рухався в межах населеного пункту м. Чорткова, де й був зупинений поліцейським, то як особа з інвалідністю 2 групи міг не пристібатись ременем безпеки.
Щодо відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП, то цією нормою передбачена відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів. Позивач вказує, що не вчиняв адміністративного правопорушення за частиною другою статті 122 КУпАП у вигляді порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.
Також позивач зазначає, що незаконними діями поліцейських йому завдано моральної шкоди, яку він оцінив в розмірі 50000 грн, і яка полягає у душевних стражданнях через незаконне притягнення до відповідальності.
Ухвалою суду від 30.11.2022 було встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов до 08.12.2022, зобов'язано відповідачів у цей же строк надати суду усі матеріали, що стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови серії БАБ №87392 від 23.05.2021 про накладення адміністративного стягнення, у тому числі читабельну копію вказаної постанови.
У строк, встановлений судом, відповідачі Чортківський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, інспектор ДПС Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Оліярник Я.Г. відзиву на позовну заяву не надали, а також витребуваних судом доказів.
08.12.2022 до суду надійшов відзив відповідача Державної казначейської служби України. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити, оскільки сам факт складання постанови про накладення адміністративного стягнення не тягне обов'язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії інспектора ДПС заподіяли позивачу моральну шкоду (а.с.130-131).
Ухвалою суду за клопотанням відповідача Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залучено до участі в справі Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено до 19.12.2022, витребувано оскаржувану постанову та матеріали по справі про адміністративне провапорушення.
У строк, встановлений судом, представником Головного управління Національної поліції в Тернопільській області подано до суду відзив, у якому відповідач проти позову заперечує. Вважає, що повноваженнями приймати рішення по скасуванню постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху наділені виключно місцеві загальні суди. Також позивачем не доведено та не надано розрахунку заподіяння моральних або фізичних страждань чи втрат немайнового характеру, не надано будь-яких доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зав'язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, вимога про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованою та безпідставною.
У судове засідання 19.12.2022 представник Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області та інспектор ДПС Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Оліярник Я.Г. не з'явилися, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неприбуття до суду не повідомили. Враховуючи такі обставини та положення статті 205 КАС України, а також скорочені строки розгляду справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 286 КАС України, суд ухвалив розгляд даної справи провести за відсутності цих відповідачів.
У судовому засіданні 19.12.2022 представник позивача Вивюрка С.В. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Звернув увагу, що доданий представником Головного управління Національної поліції в Тернопільській області відеоматеріал не є належним та допустимим доказом, не був наданий на запит позивача відразу після притягнення його до адміністративної відповідальності, в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на фіксацію порушення.
Представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Дзюбатий А.В. позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених у відзиві на позов. Суду пояснив, що протокол по справі про адміністративне правопорушення не складався, бо за даних умов КУпАП не передбачає його складання. Стосовно відеозапису пояснив, що такий зроблений з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції та містить лише невеликий фрагмент подій, який підтверджує факт правопорушення.
Представник Державної казначейської служби України Качор В.В. позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні.
У судовому засіданні заслухано пояснення представників сторін, досліджено докази та постановлено ухвалу про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною третьою статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами КАС України з урахуванням особливостей, визначених статтею 286 Кодексу.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, виданого 23.08.2018 Пенсійним фондом України, термін дії до 30.06.2021 (а.с.7 зворот).
Зі змісту оскаржуваної постанови серії БАБ № 873992 від 23.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеної інспектором ДПС Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Оліярник Я.Г., вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини п'ятої статті 121 КУпАП (порушення правил користування ременями безпеки) та частини другої статті 122 КУпАП (за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами) (а.с.166).
Так, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Сітроєн, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 23.05.2021 о 14:55 год в місті Чортків по вул. Залізничній, не був пристебнутий ременем безпеки (п.2.3в), після зупинки не увімкнув світловий сигнал аварійки (9.9б).
У зв'язку з цим позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
В матеріалах справи є відповідь Чортківського РВП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 28.05.2021 на запит ОСОБА_1 про надання відеозаписів з портативних відеореєстраторів поліцейських, які зупиняли транспортний засіб позивача 23.05.2021, про те, що фото і відеофіксація під час вчинення адміністративного правопорушення заявником 23.05.2021 не проводилася (а.с.20).
Разом з тим, під час розгляду справи у суді Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області було надано диск, як пояснив представник, з записом з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції 23.05.2021, запис впродовж 18 секунд (а.с.172). На думку відповідача, це є електронний доказ, який підтверджує факт допущеного правопорушення ОСОБА_1 , а саме не увімкнення аварійної сигналізації після зупинки на вимогу поліцейського.
Позивач не погоджуючись з діями поліцейського стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності, звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування постанови серії БАБ №87392 від 23.05.2021 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України позовні вимоги, що стосуються оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Водночас, позовна вимога, яка стосується відшкодування моральної (немайнової) шкоди за рахунок держави підсудна окружним адміністративним судам.
Частиною першою статті 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд (частина третя статті 21 КАС України).
Отже, спір підлягає розгляду Тернопільським окружним адміністративним судом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
За змістом частини другої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому діяти «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; «у межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; «у спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Статтею 7 КУпАП імперативно встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Як визначено частиною першою статті 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів ( частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок, строк її оскарження, підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, або запис про відмову від підпису чи від отримання копії постанови.
Суть порушень, про вчинення яких йдеться у спірній постанові серії БАБ №873992, зводиться до такого: водій не був пристебнутий ременем безпеки; водій не включив аварійної сигналізації після зупинки на вимогу поліцейського. У постанові є посилання на порушення ОСОБА_1 « 2.3в/9.9б» (так в постанові), без зазначення назви нормативно-правового акта.
Відповідно до підпункту «в» пункту 2.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху), для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Згідно з підпунктом «б» пункту 9.9 Правил дорожнього руху, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Відповідно до частини п'ятої статті 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною другою статті 122 КУпАП визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стосовно першого порушення, то позивач не заперечує, що не був пристебнутий ременем безпеки. Разом з тим, позивач є особою з інвалідністю 2 групи, про що суду надано належні докази (а.с.7 зворот), а тому відповідно до підпункту «в» пункту 2.3. Правил дорожнього руху мав право в населеному пункті не пристібатися ременем безпеки.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові позивач зазначив про ці обставини (про наявність інвалідності). У суду не виникає сумніву, що про такі він повідомляв поліцейському Оліярнику Я.Г. 23.05.2021, про що позивач зазначає й у позові, проте такі обставини залишилися поза увагою відповідача.
Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) встановлює Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за №1496/27941; далі - Інструкція №1376).
Пунктом 7 розділу ІV Інструкції №1376 передбачено, що уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.
Зміст постанови вказує на те, що пояснення ОСОБА_1 по суті порушення про наявність у нього інвалідності не взяті до уваги поліцейським, що дає підстави для висновку про необ'єктивний та не всебічний розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Стосовно іншого правопорушення - не увімкнення аварійної світлової сигналізації, то жодних належних і допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху в цій частині суду відповідачами не надано.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідачі не надали відеозаписів з нагрудного відеореєстратора поліцейського Оліярника Я.Г. за 23.05.2021 для встановлення істини у цій справі. Поряд з тим, наданий запис, як стверджував представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, з реєстратора службового автомобіля поліцейського (тривалістю 18 секунд) не дозволяє встановити ні дати, ні часу, ні місця події, тобто не дає можливості для однозначного висновку про те, що мало місце порушення у вигляді не увімкнення аварійної світлової сигналізації Томашевським В.З. Крім того, такий доказ був відсутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення, на нього відсутнє посилання в оскаржуваній постанові. При цьому при наданні такого доказу у цій адміністративній справі, останній має відповідати вимогам до електронного доказу, передбаченим статтею 99 КАС України. Наданий відеозапис таким вимогам не відповідає та не вважається належним і допустимим у розумінні КАС України.
З огляду на встановлені судом обставини справи та наведені положення КУпАП, які визначають процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, порядок з'ясування фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та враховуючи відсутність порушення, в одному випадку, та відсутність будь-яких доказів на підтвердження факту вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, в другому випадку, суд вважає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №87392 від 23.05.2021 не може вважатися законною.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено обов'язок кожної сторони доводити ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі не спростували позовних вимог та не надали суду належних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
Відповідно до повноважень, наданих суду згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України, позов в частині оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягає до задоволення шляхом прийняття рішення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №87392 від 23.05.2021 із одночасним закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стосовно позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн, то суд зазначає таке.
Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частини першої статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (пункт 2 частини другої статті 23 ЦК України); приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (пункт 4 частини другої статті 23 ЦК України).
Частиною третьою названої статті обумовлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У пунктах 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З викладеного випливає, що сам факт скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не є безумовною і достатньою підставою для стягнення з суб'єкта владних повноважень моральної шкоди. У кожному випадку позивач повинен обґрунтувати заподіяння йому такої шкоди, зокрема пояснити, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв'язок з протиправними діями відповідача.
Враховуючи всі доводи, які наведені у позовній заяві, й беручи до уваги особливе світосприйняття кожної людини у випадку порушення її прав суб'єктом владних повноважень, суд зазначає, що наведених позивачем доводів за обставин цієї справи не достатньо для стягнення на його користь моральної шкоди, оскільки позивач не подав доказів на підтвердження моральної шкоди, а із позовної заяви не вбачається, чому саме позивач обрахував свою моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн, а не в іншому розмірі.
З огляду на обставини справи, аргументи і доводи учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення за рахунок держави на користь позивача коштів на відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 268-272, 286 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №873992 від 23 травня 2021 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів десяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідачі:
Чортківський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (48501, Тернопільська область, місто Чортків, вулиця Горбачевського, 1),
Інспектор ДПС Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Оліярник Ярослав Григорович (48501, Тернопільська область, місто Чортків, вулиця Горбачевського, 1),
Державна казначейська служба України (01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, 6),
Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (46001, місто Тернопіль, вулиця Валова, 11, код ЄДРПОУ 40108720)
Повний текст рішення складено та підписано 19 грудня 2022 року.
Суддя Чепенюк О.В.