ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ
19 грудня 2022 рокуСправа № 280/6991/22
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суду у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про стягнення заборгованості з пенсії,
ВСТАНОВИВ:
13.12.2022 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з пенсії за період з 01.12.2019 по 01.11.2022 у розмірі 282100,16 грн.
Відповідно ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали позову, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Так, судом встановлено, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 280/2661/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» від 08.06.2021 за №33/28-654 про розмір грошове забезпечення;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» від 08.06.2021 за №33/28-654 про розмір грошове забезпечення, починаючи з 01.12.2019, із врахуванням раніше виплачених сум.
Зазначене рішення набрало законної сили 19.09.2022.
При цьому, судом встановлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №280/2661/22, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019, однак виплату пенсії за період з 01.12.2019 по 01.11.2022 у розмірі 282100,16 грн. відповідачем не здійснено, про що свідчить Розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №N/A7958, здійснений на підставі рішення суду.
Таким чином, рішення суду в частині виплати сум перерахованої пенсії за період з 01.12.2019 по 01.11.2022 у розмірі 282100,16 грн. залишилось не виконаним, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом про примусове стягнення з відповідача відповідної заборгованості.
Отже як видно, спірні правовідносини фактично виникли у зв'язку із неналежним виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2022 по справі №280/2661/22, що набрало законної сили, і в силу приписів статей 14 та 372 Кодексу адміністративного судочинства України повинно виконуватися відповідачем без ухвалення будь-яких додаткових судових рішень.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із положеннями ч.ч.1, 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст.287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення та/або неналежного його виконання, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення та/або його не належне виконання не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 та від 22.08.2019 у справі №522/10140/17.
Проаналізувавши предмет позову у даній справі, встановлено, що позов про стягнення заборгованості з пенсії з 01.12.2019 по 01.11.2022 у розмірі 282100,16 грн. фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №280/2661/22.
Отже, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст.382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Таким чином, наявні підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже був предметом розгляду суду у іншому провадженні.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 03 квітня 2019 року по справі №820/4261/18, від 21 грудня 2020 року по справі №440/1810/19.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки у спорі між сторонами щодо спірної вимоги є рішення суду, що набрало законної сили.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 170, 241, 248, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №280/6991/22 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про стягнення заборгованості з пенсії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарги надсилається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В.Калашник