ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08 грудня 2022 року Справа № 280/4562/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» (далі - позивач) до Одеської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000032/2 від 09.02.2022;
визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2022/000039 від 09.02.2022.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 08.08.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартість імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та постачальником - ОСОБА_1 (Еквадор) укладено Контракт №39А/2018С від 15.06.2018 на поставку замороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж - морожена скумбрія, ціла 300-500 гр (далі - товар).
Згідно Інвойсу постачальника від 09.12.2021 №001-001-000015957 товар постачався за ціною 1,02 доларів США за кг товару відповідно, на умовах CIF м.Одеса, Україна.
Для здійснення митного оформлення товару 06.02.2022 позивачем по електронній системі до м/п «Чорноморський» Одеської митниці ДМС було подано митну декларацію по формі МД-2 (реєстраційний номер митниці 500110/2022/002680) довідковий №21907 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 720887,55 гривень (тобто за ціною зазначеною в інвойсі постачальника (25500,00 доларів США х курс 28,2701)).
Разом з МД позивачем був наданий пакет документів (згідно ч.2 ст.53 МКУ) та додаткових документів:
- контракт №39А/2018С від 15.06.2018;
- інвойс від 09.12.2021 №001-001-000015957;
- проформа-інвойс від 11.08.2021 №110821-2;
- платіжні доручення №1682118 від 16.08.2021, №2012258 від 20.01.2022;
- коносамент №GQL0248266 від 11.12.2021;
- сертифікат якості №12-2021 від 08.12.2021;
- ветеринарно-санітарний сертифікат №0005924 від 10.12.2021;
- сертифікат походження №16914376202100002015Р від 27.12.2021.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, керуючись ч.3 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1) відповідно до п.п.в п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачено або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матерiалiв та робіт, пов'язаних з пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні данi щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильнiсть визначення митної вартості самого товару;
2) відповідно до п.6 ч.10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартостi, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порті вивезення країни виробника товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) вiдсутнi данi щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартостi самого товару;
3) відповідно до проформи інвойсу № 110821-2 од 11.08.2021 та інвойсу № 001-001-000015957 від 09.12.2021 оплата за товар здійснюється вигляді передплати 30%, що становить 22 032 дол. США перед відвантаженням та 70% (38556 дол. США) до приходу контейнеру в порт призначення, у наданих до митного оформлення банківських платіжних документах №1682118 від 16.08.2021 та № 2012258 вiд 20.01.2022 зазначена передплата у розмір 16 524 дол. США, що не дорівнює 30% та 34 476 дол. США, що не дорiвнюс 70%, тобто не вiдповiдає умовам оплати, визначеним у документах, тим самим стає неможливо розрахувати митну вартість товару. Зазначене свiдчить про можливо наявні ознаки пiдробки;
4) у наданих до митного оформлення банківських платіжних документах №1682118 від 16.08.2021 та № 2012258 від 20.01.2022 вiдсутнi пiдписи уповноваженої особи банку та печатки банку у спеціально відведених місцях. Зазначене вище свiдчить про можливо наявні ознаки пiдробки.
Враховуючи вищезазначене, вiдповiдно до частини 3 статті 53 МКУ зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявностi) такi додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерськоп документації; 2) висновки про якісні та вартiснi характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними органiзацiями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) згідно п.4 ч.2 ст.53 МКУ - банкiвськi платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) каталоги, специфiкацiї, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартостi iнших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числi територією крапни експортера; 6) копію митної декларації країни вiдправлення (з порекладом на Українську мову); 7) згідно п.8 ч.2 ст.53 МКУ - страхові документи, а також документи, що містять вiдомостi про вартість страхування.
Позивач надав відповідачу наявні додаткові документи, а саме: лист позивача №06/02-44 від 07.02.2022; експертний висновок Запорізької ТПП №ОИ-890 від 07.02.2022; прайс-лист від 09.08.2021; калькуляцію ціни товару від 09.12.2021; лист постачальника від 07.02.2022 з даними бухгалтерського обліку, про відсутність каталогів та про оплату; експортну декларацію постачальника від 09.12.2021.
09 лютого 2022 року відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000032/2 від 09.02.2022, в зв'язку з тим, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару. На цій підставі відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку 1,30 доларів США за 1 кг товару.
На підставі даного Рішення відповідач оформив Картку відмови в прийняти митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2022/000039 від 09.02.2022.
Позивач, не погодився з прийнятими рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Відповідач зазначив наступні розбіжності: до ціни має бути додана така складова як ціна упаковки.
Так, позивач надав контракт № 39А/2018С від 15.06.2018, де в пунктах 4.2, та 5.1 зазначено, що до ціни товару включено вартість упаковки. Таким чином, такі доводи відповідача є безпідставними, а надані митному органу документи підтверджували те, що вартість пакування включена до ціни товару.
Відповідач зазначив, що до ціни має бути додана така складова як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порті вивезення.
Так, позивач надав інвойс від 09.12.2021 №001-001-000015957, де зазначено умови поставки СIF Одеса. Згідно умови CIF Інкотермс в редакц 2010 року (п.1.3. Контракту) продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна (на борт судна) в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний сплатити всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в порт призначення, а ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-якi iншi додаткові витрати, переходять від продавця до покупця після розміщення товару на борту судна в порту відвантаження. В пункті 5.1 зазначено, що до ціни товару включено вартість доставки вiдповiдно до умов Інкотермс.
Відповідач зазначив, що сума в наданих платіжних дорученнях не відповідає сумі інвойсу (є більшою), що свiдчить про можливо наявні ознаки пiдробки.
Суд зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
В наданих платіжних дорученнях зазначено, що оплата здійснюється одразу за декількома інвойсами, тобто за більшу кількість товару. Додатково позивач надав лист постачальника від 07.02.2022 з підтвердженням здійснених оплат.
Вiдповiдач зазначив, що в наданих платіжних дорученнях відсутні підписи банку. Оскільки позивач співпрацює з банком по електроннiй системi Банк-Клієнт, підписи в наданих платіжних дорученнях відсутні.
Під час перевірки поданих документів, митний орган, за наявності підстав для неприйняття певних документів, мав вказати на чітку підставу для їх неприйняття із посиланням на положення Митного кодексу України та/або інших нормативно-правових актів, які регулюють питання оформлення та визначення митної вартості імпортованого товару.
Суд зазначає, що митний орган зазначаючи про вищезазначений недолік, жодним чином не вказує на те, яким чином зазначена обставина перешкоджає визначенню митної вартості за першим методом, з урахуванням подання декларантом інших документів, які повністю підтверджують заявлену митну вартість.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог ТОВ «Альбакор».
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» (69106, м.Запоріжжя, вул.Скворцова, 236, код ЄДРПОУ 37129163) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500110/2022/000032/2 від 09.02.2022.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2022/000039 від 09.02.2022.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» судовий збір в розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова