ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06 грудня 2022 року Справа № 280/3520/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №308482 від 25.01.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до акту про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №326108 від 14.12.2021, працівниками Укртрансбезпеки здійснено перевірку транспортного засобу DAF XF 460 FAR, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ). Разом з тим, ідентифікаційний номер, зазначений працівником Укртрансбезпеки належить іншій особі, а не власнику транспортного засобу - ОСОБА_1 . Позивач вказує, що відповідно до договору оренди транспортних засобів від 01.06.2020 та додаткової угоди №2 від 31.12.2020, укладених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Транс Експедишн» транспортний засіб DAF XF 460 FAR, реєстраційний номер НОМЕР_1 передано в оренду ТОВ «Транс Експедишн» строком до 31.12.2021. Також зазначає, що відповідно до ТТН №002902 від 14.12.2021, яка надавалась уповноваженій особі в ході перевірки транспортного засобу, в якості автомобільного перевізника зазначено ТОВ «Транс Експедишн», проте вказана обставина залишена відповідачем поза увагою. Зазначає, що на момент здійснення перевірки позивач не був перевізником в розумінні статті 1 Закону №2344, оскільки вищезазначений транспортний засіб не перебував у його користуванні. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 07.06.2022 позовну заяву залишено без руху. У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення/виклику представників сторін. Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування, з урахуванням вимог статті 162 КАС України.
Суд зазначає, що у встановлений судом строк відповідачем не було подано відзив на позовну заяву, при цьому будь-яких доказів поважності причин не подання відзиву також не надано.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалам.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені учасниками справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
З матеріалів справи судом встановлено, що 14.12.2021 співробітниками Укртрансбезпеки проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено Акт №326108.
Відповідно до висновків Акту перевірки транспортний засіб марки DAF XF 460 FAR, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевізник не забезпечив водія оформленою особистою карткою водія до цифрового тахографа, наказ МТУ №385 від 24.06.2010, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3, перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня особиста картка водія до цифрового тахографа.
25.01.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №308482, якою за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2344-III), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
На виконання вимог статті 6 Закону №2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 було затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (абз.3 п.20 Порядку №1567).
Пунктом 21 Порядку №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
З документів доданих до позову вбачається, що співробітником Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті страшим державним інспектором Гребенєвим А.М. під час огляду транспортного засобу, який належать позивачу, встановлено порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачено абзацом 3 частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових до автомобільних перевізників.
Так, судом встановлено, що перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом марки DAF XF 460 FAR, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Судом встановлено, що 01.06.2020 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - Орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЕКСПИДИШН» - Орендар укладено Договір оренди транспортного засобу №1, відповідно до пункту 1.1. якого, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в строкове платне користування транспортні засоби, зокрема, транспортний засіб марки DAF XF 460 FAR, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , а Орендар зобов'язується прийняти названі транспортні засоби та використовувати їх виключно з метою здійснення господарської діяльності, а також сплачувати Орендодавцю орендну плату.
Відповідно до пункту 6.1. Договору оренди транспортного засобу №1 від 01.06.2020, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020.
Відповідно до пункту 6.3. Договору оренди транспортного засобу №1 від 01.06.2020, зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.
Судом встановлено, що відповідно до акту про передачу транспортних засобів від 01.06.2020, який є додатком №1 до договору №1 від 01.06.2020, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - Орендодавець передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЕКСПИДИШН» - Орендар бере в тимчасове володіння транспортні засоби, які належать Орендодавцю, зокрема, транспортний засіб марки DAF XF 460 FAR, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Також, 31.12.2020 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - Орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЕКСПИДИШН» - Орендар укладено додаткову угоду №2 до договору оренди транспортного засобу №1 від 01.06.2020, відповідно до якої, сторони дійшли взаємної згоди внести до вказаного договору такі зміни: пункт 6.1. викласти в наступній редакції «Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року».
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ТТН № 002902 від 14.12.2021, яка міститься в матеріалах справи, автомобіль DAF НОМЕР_1 , причіп/ напівпричіп НОМЕР_4 , автомобільний перевізник ТОВ «ТРАНС ЕКСПИДИШН», водій ОСОБА_2 .
Також, суд зазначає, що відповідно до Акту №326108 від 14.12.2021 водієм транспортного засобу був ОСОБА_2 .
Інформації про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 виступав автомобільним перевізником акт №326108 від 14.12.2021 не містить.
Отже, у даному випадку у суду відсутні докази того, що позивач був перевізником та/або водієм транспортного засобу DAF XF 460 FAR, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідач на зазначені обставини уваги не звернув та фактично притягнув до відповідальності власника автомобіля.
Доказів того, що позивач є перевізником та/або водієм транспортного засобу, відповідачем до суду не надано, доводи позивача не спростовані.
Таким чином, позивачем доведено, що ним не вчинялось порушення транспортного законодавства, яке зазначене в Акті №326108 від 14.12.2021.
Суд не надає оцінку наявності або відсутності порушень ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки позивач, в даному випадку, не є суб'єктом який перевірявся та який повинен відповідати за дані порушення, що встановлені Актом перевірки №326108 від 14.12.2021 на підставі якого винесена оскаржувана постанова.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, а тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідач у справі, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього обов'язок щодо доведення правомірності прийнятого рішення, а тому у відповідності до ч.4 ст.159 КАС України, враховуючи не надання відзиву на позов та не повідомлення суд про наявність заперечень щодо предмету позову, а також не представлення жодного доказу на спростування тверджень позивача, суд кваліфікує це як визнання позову.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не надав суду відзиву та доказів на спростування доводів позивача, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_5 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м.Київ, пр.Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, м.Запоріжжя, вул.Чубанова, 8) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №308482 від 25.01.2022.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова