Ухвала від 08.12.2022 по справі 910/17743/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.12.2022Справа № 910/17743/18

За заявою публічного акціонерного товариства "Авант-Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-У"

(ідентифікаційний код 38831569)

про банкрутство

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від заявника не з'явились,

від боржника не з'явились.

В судовому засіданні приймали участь: Вегера А.А. - представник Уварова К.В., Демчан О.І. - ліквідатор боржника, Мироненко К.Б. - представник Потімко С.М., Шевчук Ю.В., Головащенко К.Г. - представник ПАТ СК "Арсенал страхуванння", Двінський О.Ю. - представник ПрАТ АБ "Столичний"

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.19 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 24.01.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.19 відкрито провадження у справі № 910/17743/18 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Котика Р.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.19 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 111.016.728,27 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.

23.02.2022 ліквідатор боржника звернувся до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника та стягнення 111.016.728, 27 грн.

Враховуючи викладене, розгляд спарви призначено на 21.07.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 відкладено розгляд справи на 06.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 відкладено розгляд справи на 11.10.2022.

Судове засідання, призначене на 11.10.2022, не відбулося.

У судовому засіданні, розглянувши заяву ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника та стягнення 111.016.728, 27 грн., суд встановив наступне.

В поданій заяві ліквідатор боржника просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника та стягнути солідарно кошти в розмірі 111.016.728, 27 грн. з наступних осіб:

- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Васильківським РВ ГУ МВС України в Запорізькій області 27.08.2009; код НОМЕР_2 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 );

- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 11.05.2005; код НОМЕР_4 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 );

- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 07.05.1998; код НОМЕР_6 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 );

- ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 29.11.1997; код НОМЕР_8 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 );

- ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; паспорт серії НОМЕР_9 , виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 25.02.1999; код НОМЕР_10 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 );

- ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ; паспорт серії НОМЕР_11 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 18.12.1997; код НОМЕР_12 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 );

- ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 ; паспорт серії НОМЕР_13 , виданий Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 14.08.2002; код НОМЕР_14 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_7 );

- ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 ; паспорт серії НОМЕР_15 , виданий Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 03.09.1996; код НОМЕР_16 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_8 );

- ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 ; тимчасова посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_17 , видана Міністерством внутрішніх справ України 24.05.2004; код НОМЕР_34; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_9 );

- ОСОБА_10 ( АДРЕСА_10 ; паспорт серії НОМЕР_18 , виданий Ніжинським МВ УМВС України в Чернігівській області 10.10.1995; код НОМЕР_19 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_10 );

- ОСОБА_11 ( АДРЕСА_11 ; паспорт серії НОМЕР_20 , виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 21.06.1997; код НОМЕР_21 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_11 );

- ОСОБА_12 ( АДРЕСА_12 ; паспорт серії НОМЕР_22 , виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28.04.2000; код НОМЕР_23 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_12 );

- ОСОБА_13 ( АДРЕСА_13 ; паспорт серії НОМЕР_24 , виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 07.09.1995; код НОМЕР_25 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_13 );

- ОСОБА_14 ( АДРЕСА_14 ; паспорт серії НОМЕР_26 , виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві 07.10.2011; код НОМЕР_27 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_14 );

- ОСОБА_15 ( АДРЕСА_15 ; паспорт серії НОМЕР_28 , виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 06.02.1996; код НОМЕР_29 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_15 );

- ОСОБА_16 ( АДРЕСА_16 ; паспорт серії НОМЕР_30 , виданий Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 05.1999; код НОМЕР_31 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_16 );

- ОСОБА_17 ( АДРЕСА_17 ; паспорт серії НОМЕР_32 , виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 31.05.1997; код НОМЕР_33 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_17 );

- Приватного акціонерного товариства «Асфальтобетонний завод «АБ Столичний» (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 60; код 04012321);

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Альянс» (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 25; код 34289017);

- Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; код 33908322);

- ОСОБА_18 ( АДРЕСА_18 );

- ОСОБА_19 ( АДРЕСА_19 );

- ОСОБА_20 .

Подана заява обґрунтована тим, що в результаті дій та бездіяльності вище перелічених осіб, боржник став неплатоспроможним, що призвело до його банкрутства та унеможливило проведення ним розрахунків з його кредиторами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що заява ліквідатора боржника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).

Відповідно до частини першої статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано нормами частини другої статті 61 КУзПБ, чинного на час подання ліквідатором заяви.

Частиною друга статті 61 КУзПБ, передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися сторонами через встановлення складу такого правопорушення (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони).

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

Суб'єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ.

Суб'єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб'єкта правопорушення).

Отже субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона правопорушення.

З огляду на зміст предмету судового розгляду, доводів сторін та поданих письмових заперечень, на думку суду, необхідним є вирішення питань щодо: змісту та умов застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство до суб'єктів субсидіарної відповідальності та ефективності обраного ліквідатором способу захисту інтересів боржника та кредиторів тощо.

Згідно з статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Провадження у справі про банкрутство боржника було відкрито 24.01.2019 року.

Слід зазначити, що Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності 21 квітня, а введений в дію 21 жовтня 2019 року, тобто норми про притягнення керівника, засновників та третіх осіб за доведення до банкрутства не існувало, а отже була відсутня цивільна відповідальність в рамкам справи про банкрутство боржника.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

При цьому, судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, а роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996 ["Cantoni v. Frace", заява № 17862/91, §31-32), "Вєренцов проти України" від 11.04.2013 ("Vyerentsov v. Ukraine", заява № 20372/11, §65)].

Крім того, суд керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

З системного аналізу вище викладеного, суд дійшов висновку, відмовити ліквідатору боржника в задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника та стягнення 111.016.728, 27 грн.

Керуючись ст. ст. 30, 61 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні заяви ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівника/засновників та третіх осіб у зв'язку з банкрутством боржника - відмовити.

2.Ухвала набрала чинності негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя М.В. Пасько

Повний текст ухвали складено 15.12.2022.