вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" грудня 2022 р. Справа№ 910/1499/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Ткаченка Б.О.
представники сторони: не викликались,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2022
у справі № 910/1499/22 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 471 198, 30 грн,-
Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулось до Господарського суду міста Києва з прозовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 471 198, 30 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» визнано неподаною та повернуто заявникові.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не зазначив стосовно всіх спірних накладних чи були зроблені в них відмітки в порядку п. 2.9 Правил та зазначити відповідні докази на підтвердження, а також зазначити чи враховано позивачем збільшення термінів доставки при визначенні періоду прострочення доставки за відповідними накладними, чи враховано позивачем збільшення термінів доставки при визначенні розміру та суми штрафу за відповідними накладними. Також місцевим господарським судом зазначено, що за відсутності у позовних матеріалах актів загальної форми, на підставі яких у спірних накладних були зроблені відмітки про збільшення терміну доставки, суд не може визнати обгрунтованим доданий до позовної заяви розрахунок суми штрафу за прострочення доставки вантажу.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 року скасувати та прийняти нове рішення, яким направити позовну заяву до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зокрема скаржник вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме не вивчив і не надав належної оцінки правової оцінки доводам позивача, які ним були викладені в клопотанні поданому на виконання ухвали місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду. Скаржник наголошує, що ним було надано до позовної заяви залізничні накладні, які є єдиною належною та достатньою правовою підставою для здійснення розрахунку та подання позову про стягнення штрафу.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2022 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Андрієнко В.В., Ткаченко Б.О.
Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/2508/22 від 29.08.2022, у зв'язку із перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4199/22.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Ткаченко Б.О., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 481, 00 грн.
13.09.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 року у справі №910/1499/22 та призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 зобов'язано Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» надати оригінал позовної заяви з доданими до неї документами, який був повернутий ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 у справі № 910/1499/22.
29.11.2022 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 через підсистему "Електронний суд" надійши витребуванні матеріали.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» - задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається із матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 471 198, 30 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що протягом вересня 2021 року відповідач здійснив на адресу позивача доставку вантажів по відповідним залізним накладним, втім на думку позивача за всіма накладними відповідачем було допущено прострочення термінів доставки вантажів. У зв'язку з викладеним позивач здійснив нарахування штрафу за прострочення доставки вантажу відповідно до ст. 116 Статут залізниць України та просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 471 198, 30 грн.
Як вбачається з додатків до позову, позивачем долучено зокрема розрахунок суми штрафу за несвоєчасну доставку та копії електронних залізничних накладних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2022 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що позивачу було встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом, зокрема, наведення повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення та подання доказів, що підтверджують такі обставини, а саме:
- зазначення стосовно всіх спірних накладних, чи були зроблені в них відмітки в порядку п. 2.9 Правил, зазначення та надання доказів на підтвердження;
- зазначення чи враховано позивачем збільшення термінів доставки при визначенні періоду прострочення доставки за відповідними накладними, чи враховано позивачем збільшення термінів доставки при визначенні розміру та суми штрафу за відповідними накладними;
- надати обґрунтований розрахунок суми штрафу (за всіма спірними накладними, з урахуванням п. 2.9 Правил).
17.02.2022 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання по справі №910/1499/22, відповідно до якого позивач просив суд прийняти позову заяву та відкрити провадження у справі.
У вказаному клопотанні позивач зазначив, що не має можливості виконати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2022 року, у зв'язку з тим, що відмітка у гр. 49 накладної проставляється відповідно до актів загальної форми, які складаються відповідачем без повідомлення та виклику представників позивача, копії цих актів не направляються на адресу позивача, тобто без надання цих актів відповідачем позивач не має можливості встановити причини затримки вантажу та чи дійсно є підстави для продовження строку доставки вантажу відповідно до п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (зі змінами та доповненнями) (далі - Правила). Позивач також зазначив, що наявність лише відмітки у гр. 49 накладних не дає право залізниці на збільшення строку доставки вантажу та не повинно бути враховано позивачем без належних та допустимих доказів, з яких можливо встановити причини затримки вантажу, дане питання повинно розглядатись та досліджуватись під час розгляду справи.
Втім, місцевий господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу дійшов висновку, що з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду Господарського суду міста Києва від 04.02.2022 року щодо усунення недоліків позовної заяви, відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом (частина 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктами 5, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За змістом статей 181, 182 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. У підготовчому засіданні суд, серед іншого, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства, розглядаючи спір по суті та надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції відмовляє у задоволенні позовних вимог у випадку їх недоведеності позивачем належними та допустимими доказами.
Колегія суддів зазначає, що на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 918/1/18, від 10.05.2019 у справі № 905/2043/18, від 13.09.2019 у справі № 905/909/19, від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, від 08.07.2020 у справі № 921/744/19, від 22.01.2021 у справі №908/2201/20).
Крім того, згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
У рішенні від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено.
Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії»).
Як вже було встановлено колегією суддів позивач звернуся з позовом про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу відповідно до ст. 116 Статут залізниць України в розмірі 471 198, 30 грн. та додано до позовної заяви зокрема розрахунок суми штрафу за несвоєчасну доставку та копії електронних залізничних накладних, тобто докази на підставі яких позивачем нараховано штраф.
Отже, зміст позовної заяви Приватного акціонерного «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 471 198, 30 грн. відповідає вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України, а позивачем на виконання ухвали про залишення позову без розгляду подані до Господарського суду міста Києва пояснення, в яких він вказав про відсутність у нього доказів, які наявні у відповідача.
За наведених обставин та враховуючи приписи ст.ст. 73-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, достатність та належність поданих позивачем до матеріалів справи доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, підлягає встановленню судом першої інстанції під час розгляду справи по суті спору, а не на час вирішення питання про відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, у суду першої інстанції, у наведеному випадку, були відсутні підстави, встановлені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України для повернення позовної заяви позивача, оскаржувана ухвала постановлена місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права, що згідно з ст.ст. 277, 280 Господарського процесуального кодексу України є підставою для її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (ч.3 ст.271 ГПК України).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 року у справі №910/1407/2 з направленням даних матеріалів оскарження (матеріалів справи) на розгляд до суду першої інстанції.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 240, 255, 270, 280 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 у справі № 910/1499/22 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 у справі № 910/1499/22 скасувати.
3. Матеріали оскарження (матеріали справи) № 910/1499/22 повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
Б.О. Ткаченко