15 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 807/1314/17 пров. № А/857/12749/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С.П.
за участю секретаря судового засідання Кушик Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Тячівської районної державної адміністрації, Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі № 807/1314/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Тячівської районної державної адміністрації, Рахівської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Карпатський біосферний заповідник, Міжнародна благодійна організація "Екологія-право-Людина", Ясінянська селищна рада, Усть-Чорнянська селищна рада, Лопухівська сільська рада про визнання незаконним та скасування розпорядження,
місце ухвалення судового рішення м. Ужгород
Розгляд справи здійснено за правилами загального позовного провадження
суддя у І інстанціїПлеханов З.Б., судді: Іванчулець Д.В., Микуляк П.П.
дата складання повного тексту рішення26.07.2022
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Фабрицій Василь Васильович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися з адміністративним позовом до Тячівської районної державної адміністрації, Рахівської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Карпатський біосферний заповідник, Міжнародна благодійна організація "Екологія-право-Людина", Ясінянська селищна рада, Усть-Чорнянська селищна рада, Лопухівська сільська рада про визнання незаконним та скасування розпоряджень:
- голови Тячівської РДА № 214 від 31.05.2017 року "Про затвердження детального плану території" ;
- голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області №135 від 15.05.2017 року "Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населених пунктів.
Позивачі покликалися на те, що під час розробки та затвердження детальних планів територій було порушено вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а зокрема затверджені детальні плани територій не відповідають законодавчо визначеним підставам та не відсилаються до схем планування області, не відображають інтересів як державних, так і регіональних.
Відповідачі неправильно застосували ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки інформація про проведення громадських слухань не була оприлюднена у визначений законом спосіб. Здійснені публікації у місцевих газетах не відповідають Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25.05.2011 (далі - Постанова КМУ №555), позаяк не містили змісту містобудівної документації, основних техніко-економічних показників, інформації про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій, строку завершення їх розгляду, інформації про заплановані інформаційні заходи.
Такі дії створювали лише видимість громадського обговорення і не були спрямовані на реальне врахування громадських інтересів.
Відповідачі не врахували і проігнорували відсутність стратегічної екологічної оцінки ДПТ, що свідчить про порушення ст. 4, 5 Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті, який ратифіковано Законом України № 562-VIII від 01.07.2015. Стратегічна екологічна оцінка повинна здійснюватися у процесі розроблення ДПТ і до подання його на затвердження.
Окрім зазначеного вказали, що відповідачі не урахували, що територія яка охоплюється ДПТ входить до території гірських ОСОБА_4 та оголошена територією Смарагдовою мережі, яка з 2016 року перебуває під охороною Бернської Конвенції «Про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі» та рамкової конвенції «Про охорону та сталий розвиток Карпат» відповідно до яких територія ОСОБА_5 входить до мережі особливо цінних з точки зору біорізноманіття територій.
Розташування центральної частини курорту в межах природоохоронної території нанесе значну шкоду її природним комплексам.
Вказують на перевищення відповідачами повноважень та не урахування державних інтересів під час планування розвитку території гірських ОСОБА_4 та їх особливу цінність, позаяк ст. 12 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що схеми планування окремих частин території України, а зокрема гірських територій Карпат розробляється за рішенням Кабінету Міністрів України. Отож, Закарпатська ОДА та районні державні адміністрації не мають права планувати документи регіонального рівня відповідного рішення КМ України.
Представник позивачів в додаткових поясненнях по суті позовних вимог зазначила, що оскільки спірні рішення стосуються одного об'єкту містобудування ТРК "Свидовець", то оскаржувані розпорядження впливають на права та інтереси позивачів-жителів села Лопухово, адже при спорудженні курорту Свидовець буде використовуватись і територія Лопухівської громади, і Усть-Чорнянської громади і смт. Ясіня, а курорт буде розташовуватися на території двох районів-Тячівського і Рахівського. Позивачі, які є жителями села Лопухів, мають право на захист в суді своїх прав та інтересів, які полягають в захисті особливо цінних територій Свидовецького хребта, захисті території Смарагдової мережі, захисті ландшафтів та екомережі, діючих об'єктів природно-заповідного фонду.
10 січня 2018 року Закарпатський окружний адміністративний позов задовольнив.
04 травня 2018 року Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував рішення першої інстанції.
29 вересня 2021 року Верховний Суд скасував рішення першої та апеляційної інстанцій та направив справу на новий розгляд.
За результатами нового (повторного розгляду) рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Голови Тячівської РДА№ 214 від 31.05.2017 року "Про затвердження детального плану території" та розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області №135 від 15.05.2017 року "Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населених пунктів.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідачі звернулися з апеляційними скаргами, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги вказують, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначають, що процедуру громадських слухань дотримано, громади Ясінянської, Чорнотисянської сільської ради майже одноголосно проголосували за затвердження детального плану території. Розпорядження винесено в межах їх компетенції та повноважень.
Міжнародна благодійна організація "Екологія-право-Людина" подала відзив на апеляційні скарги, у якому заперечує проти задоволення апеляційних скарг та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Позивач ОСОБА_2 в особі уповноважених представників подав відзив на апеляційні скарги у яких заперечує проти задоволення апеляційних скарг та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Ясінянська селищна рада подала письмові пояснення у яких підтримала доводи поданих апеляційних скарг, просила рішення суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Про дату, час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені в установленому порядку, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
В ході розгляду апеляційної скарги, судом в порядку ст.52 КАС України замінено Лопухівську сільську раду на її правонаступника Усть- Чорнянську територіальну громаду, відповідно до Постанови КМ № 7-12-р від 12.06.2020 року.
Учасники справи - Карпатський біосферний заповідник, Усть-Чорнянська селищна рада в судове засідання сторони не прибули, про причини неприбуття не повідомили. Подали клопотання про слухання справи за їх відсутності.
В судовому засіданні представник Тячівської районної державної адміністрації, Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області та Ясінянської селищної ради Іванова Я.О. надала пояснення та підтримала доводи апеляційних скарг. Представники ОСОБА_2 - Войченко С.В., Кучеренко О.В. та представник ОСОБА_1 , Сойми М.М., Міжнародної благодійної організації "Екологія-право-Людина" - Мелень-Забрамна О.М. в судовому засіданні надали пояснення та заперечили проти доводів апеляційних скарг.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані розпорядження прийняті відповідачами в порушення статті 12 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності», позаяк територія, на якій планується розміщення туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" розміщується на території гірських Карпат, а зокрема в Тячівському та Рахівському районах. Судом ураховано, схема планування окремої частини території гірських Карпат повинна розроблятися:
1) на підставі рішення Кабінету Міністрів України про розроблення схеми планування даної гірської території Карпат;
2) пропозиції щодо розроблення схеми планування вказаної території готує Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;
3) замовниками вказаної схеми планування є Закарпатська обласна рада.
Окрім того, суд першої інстанції урахував, що відповідачі неналежно проінформували громадськість про громадські слухання з приводу названого детального плану території, оскільки оголошення розміщені Тячівській районній газеті та Рахівській районній газеті не відповідають вимогам щодо змісту таких повідомлень, визначених п. 5 Постанови КМУ №555, а в них йшлося лише про ДПТ кожного окремого населеного пункту.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.12.2012 року ДП «Укрдержбудекспертиза» затверджено експертний звіт №00-0719-12/МД щодо розгляду містобудівної документації «Схеми планування території Закарпатської області», розрахунковий період планування якої 2031 рік (а.с. 170-174 т.3).
17.05.2013 року рішенням Закарпатської обласної ради №731 затверджено проект схеми планування території Закарпатської області, розроблений ДП Українським державним НДІ "Діпромісто" на замовлення Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської ОДА, який розроблений у розвиток Генеральної схеми планування території України (а.с. 205-209 т.2).
Відповідно до розділу «Перспективний розвиток оздоровчо -рекреаційної та туристичної галузу Закарпатської області» (ст. 77) та 5.1.2 «Території переважного курортно- реакційного освоєння Схеми планування території Закарпатської області (ст. 137- 138) передбачено наступні напрямки розвитку оздоровчо - рекреаційної, туристичної галузей області. Зокрема передбачено, що основними територіями освоєння є:
1) Рахівський район, а зокрема проектом пропонується резервування 24500га під освоєння 25,5 тис. місць, з них 22 тисячі місць для відпочиваючих в гірських - рекреаційних комплексах у районі смт. Ясіня (ГРК «Близниця»)- 10 тисяч місць, с.Лазерщина ГРК «Петрос» -7 тисяч місць та у місті Рахів (ГРК'Магура») -5,0 тисяч місць;
2) Тячівський район, проектом пропонується резервування 23700 га, з розміщенням відпочиваючих 18000 осіб, а зокрема: смт. Усть Чорна (ГРК «Свидово) -1000 місць, с. Руська Мокра (ГРК «Пропа») -3000 місць, смт. Буштиново -2000 місць, смт. Солотвино -500 місць, с. Красна (ГРК «Плеско»-5000 місць.
12.10.2016 року листом Закарпатської обласної адміністрації скеровано на адресу Рахівської районної державної адміністрації Державні інтереси для їх урахування при розробленні містобудівної документації Детального плану території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населених пунктів смт. Ясіння та с.Чорна Тиса (а.с.147-164 т.4).
Відповідно до вказаних Державних інтересів по Закарпатській області планується нове будівництво більш ніж на 94,5 тисяч місць в оздоровчих та рекреаційних (туристичних) закладах. Основними територіями освоєнь є Рахівський район, проектом пропонується під освоєння 25,5 тис. місць, з них 22 тисячі місць в гірських - рекреаційних комплексах у районі смт. Ясіня (ГРК «Близниця»)- 10 тисяч місць, с.Лазерщина ГРК «Петрос» -7 тисяч місць та у місті Рахів (ГРК'Магура») -5,0 тисяч місць. Обсяги нового будівництва по оздоровчим, реакраційним та туристичним закладам, гірсько - рекраційним комплесам смт. Ясіня становить 10000 місць.
20.01.2017 року головою Рахівської державної адміністрації винесено розпорядження №14 "Про розроблення детального плану території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населених пунктів, яке міститься на сайті Рахівської РДА серед розпоряджень 2017 року (а.с. 15. т.1).
08.04.2017 року в районній народній газеті "Зоря Рахівщини" № 27-28 (а.с. 59 т.1) розміщено оголошення "Про проведення громадських слухань щодо попереднього обговорення та затвердження детального плану розвитку територій Ясінянської та Чорнотисянської сільської сільських рад за межами населених пунктів" у якому зазначено, що:
- пропозиції подаються протягом місяця від дати опублікування оголошення до Ясінянської селищної та Чорнотисянської сільської ради
- громадські слухання відбудуться 19 квітня о 10 годині за адресою. с. Чорна Тиса.вул. Центральна,170 а, актова зала будинку культури та 19 квітня - о 14-ій годині в смт. Ясіня, вул. Борканюка,7 актова зала Ясінянської селищної ради.
Згідно листів від 10.05.2017 Чорнотисянського та Ясінянського сільських голів на адресу начальника відділу містобудування та архітектури Рахівської РДА головному архітектору Бондарчук О.В. повідомлялося, що під час проведення громадського обговорення пропозицій від громадськості не надходило.
13.04.2017 року відбулося засідання архітектурно-містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури Рахівської РДА, де згідно протоколу № 9 було запропоновано після врахування зауважень та доповнень Ясінянській селищній та Чорнотисянській сільській радам провести громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації.
19.04.2017 року складено протокол громадських слухань щодо обговорення та затвердження детального плану розвитку територій Чорнотисянської сільської ради за межами населеного пункту Рахівського району, згідно якого вирішили затвердити детальний план для розробки знеособленого проекту землеустрою на території Ясінянської Чорнотисянської сільських рад за межами населених пунктів орієнтовною площею 1400 га під розташування туристичного комплексу "Свидовець" з мережею підвісних пасажирських канатних доріг, лижних трас та готельно-рекреаційною інфраструтурою. За дане рішення проголосувало за 58 жителів села, проти -1 (а.с. 52-55 т.2, 185-188 т.4) .
19.04.2017 року складено протокол проведення громадських слухань щодо обговорення та детального плану територій за межами населеного пункту смт. Ясіня для розташування туристично -рекреаційного комплексу, згідно якого вирішили затвердити детальний план території за межами населеного пункту смт. Ясіня для розташування туристично -рекреаційного комплексу. За дане рішення голосувало 51 людина, «проти» - немає, «утримались» - немає (а.с.181 -184 т.4).
15.05.2017 року головою Рахівської державної адміністрації винесено розпорядження №135 "Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населених пунктів смт. Ясіння та с.Чорна Тиса орієнтовною площею земельної ділянки 1400 га відповідно до проекту районного планування:
- згідно ст.ст. 6,39 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст. 16,19,21 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності";
- на виконання пункту 4.12 Порядку розроблення містобудівної документації, затв. Мінрегіонрозвитку № 290 від 16.11.2011, розпорядження голови Рахівської державної адміністрації № 14 від 20.01.2017 року;
- враховуючи проведені громадські слухання, лист Ясінянської селищної ради №365 від 10.05.2017, лист Чорнотисянської сільської ради (а.с. 14 т.1).
Згідно роздруківки із сайту Рахівської РДА дане розпорядження міститься серед «розпоряджень за 2017 рік».
21.04.2017 року головою Тячівської РДА прийнято розпорядження №152 "Про розроблення детального плану території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населеного пункту, яке згідно роздруківці із сайту Тячівської РДА міститься у розділі Розпорядження голови РДА.
29.04.2017 року в інформаційному віснику Тячівщини "Дружба" № 47-50 (а.с. 23 т.1) опубліковано оголошення, відповідно до якого:
-розпочато процедуру розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо попереднього обговорення щодо затвердження детального плану розвитку території Лопухівської сільської ради за межами населеного пункту. Пропозиції подаються протягом місяця від дати опублікування оголошення до Лопухівської сільської ради;
-громадські слухання відбудуться 11.05.2017 року о 13-00 годині, за адресою: с.Лопухів, вул. Калініна,100а у приміщенні сільської ради.
16.05.2017 року Закарпатською обласною державною адміністрацією направлено лист №06-32 /1079 про урахування при розробленні детального плану території туристично -рекраційного комплексу «Свидовець» за межами села Лопухово, Тячівського району (а.с. 165-175 т.4).
Відповідно до вказаних Державних інтересів по Закарпатській області планується нове будівництво оздоровчих та рекреаційних (туристичних) закладів. Основними територіями освоєнь є: Тячівський район, а зокрема: смт. Усть Чорна -1000 місць, с. Руська Мокра -3000 місць, смт. Буштиново -2000 місць, , смт. Солотвино -500 місць, с. Красна -5000 місць.
11 травня 2017 року складено протокол громадських слухань щодо обговорення та затвердження детального плану розвитку території Лопухівської сільської ради за межами населеного пункту Тячівського району Закарпатської області", згідно якого вирішили затвердити детальний план для розробки знеособленого проекту землеустрою на території Лопухівської сільської ради за межами населеного пункту орієнтовною площею 18 га під розташування туристичного комплексу "Свидовець" з мережею підвісних пасажирських канатних доріг, лижних трас з готельно-рекреаційною інфраструктурою (а.с.18 т.1, 176-180 т.4).
31.05.2017 року головою Тячівської державної адміністрації винесено розпорядження №214 "Про затвердження детального плану території" туристично -рекраційного комплексу «Свидовець» за межами населеного пункту Лопухів на території Лопухівської сільської ради Тячівського району:
- відповідно до 6,39 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст. 16,19 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності"
- на виконання пункту 4.12 Порядку розроблення містобудівної документації, затв. Мінрегіонрозвитку № 290 від 16.11.2011, розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації від 21.04.2017 № 152 "Про розробку детального плану території"
- розглянувши заяву та подані до неї матеріали ТОВ "Наша спадщина" (а.с. 12. т.1).
Дане розпорядження згідно роздруківці із сайту Тячівської РДА міститься у розділі «Розпорядження голови РДА».
З Детального плану території за межами населених пунктів смт. Ясіня, с. Чорна Тиса Рахівського району та с.Лопухів Тячівського району для розташування туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" ( подальшому іменовано по тесту постанови Детальний план) вбачається, що його розроблення здійснено на підставі Схеми планування території Закарпатської області, розробленої ДП Українським державним НДІ "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя, а також з урахуванням Державних інтересів розвитку Рахівського та Тячівськово районів (пункт 3 розділу, іменованого «Підстави для розроблення детального плану території», вказаного Детального плану).
Детальний план території за межами населених пунктів смт. Ясіня, с. Чорна Тиса Рахівського району та с.Лопухів Тячівського району для розташування туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" розроблений як:
- схема інженерного обладнання території М:12000, на якому серед іншого наявні умовні позначення заказників, заповідників, водних об'єктів розташованих в зоні даної території між витягами (графічні матеріали);
- текстові матеріали (Шифр 017-ДТ-17): з метою уточнення проекту районного планування щодо відводу земельних ділянок для будівництва та обслуговування туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населених пунктів смт. Ясіня, с. Чорна Тиса Рахівського району, с. Лопухово Тячівського району Закарпатської області, розроблені ТзОВ "Наша спадщина". Серед іншого зазначено, що: детальним планом території пропонується використати вільні від забудови площі, розмістивши на них квартали малоповерхової котеджної забудови, готелі, гастроінфраструктуру, комерційні об'єкти, парковки для автомобілів, усі необхідні сервіси для задоволення потреб відпочивальників і населення прилеглих територіальних громад, відповідну інженерну та комунікаційну мережу для повноцінного функціонування запроектованого ТРК.
Згідно завдання на проектування на розробку містобудівної документації замовником є Тячівська райдержадміністрація.
В розділі 4 текстової частини Детального плану зазначено, що:
- Тячівський район, як адміністративно-територіальна одиниця Закарпатської області утворений у 1946 році з центром у м. Тячів. На півдні межує з Румунією. Більшість території займають гори.
-Рахівський район складається з міста Рахів, трьох селищ міського типу та 28 сіл і є найбільшим за площею та питомою вагою унікальних природоохоронних комплексів в Закарпатській області. ОСОБА_6 розташоване біля підніжжя гірських масивів Чорногори і Свидовця. Село Чорна Тиса розташоване неподалік курортів Буковель та Драгобрат.
У розділі 8 текстової частини Детального плану зазначено:
- Свидовецький хребет один із системоутворюючих елементів ландшафтів Українських Карпат, розташований на заході Рахівського району, адміністративно-територіальної одиниці Закарпатської області. Район розташований у найбільш високогірній частині Українських Карпат.
-Хребет Свидовець вважають центром Європи. Цей хребет розташований на південному сході високогірної частини Українських Карпат і межує на південному сході з місцем, де розташований Географічний центр Європи(поблизу селі Ділове Рахівського району).
- адміністративно територія курорту охоплює три територіальні громади.
Відповідно до розділу 28.3 «Вплив на біорізноманіття» обумовленого Детального плану (сторінка 55) під капітальні споруди будуть проведені ландшафтні (в сенсі лісового законодавства) рубки. Площа запроектованих ландшафтних рубок, як суцільних так і вибіркових буде меншою за площу щорічних суцільних рубок на даній території.
Розділом 28.5 вказаного Детального плану (сторінка 57-59) передбачено, що наступним етапом після розробки детального плану території буде розробка комплексного проекту оцінки впливів на навколишнє середовище і здоров'я населення. Ці напрацювання будуть реалізовані при проектуванні кожного конкретного об'єкту комплексу. Ці проекти будуть направлені на громадські обговорення щодо ймовірних екологічних наслідків та проведена екологічна експертиза. Що в свою чергу гарантує дотримання необхідних особливих умов використання даної території і забезпечення усіх заходів щодо збереження природних екосистем регіону.
Пунктом 37.1 розділу «Обмеження забудови з урахуванням охорони культурної спадщини» Детального Плану (сторінка 70) передбачено, що на проектованій території відсутні об'єкти культурної спадщини, тому обмеження не встановлюються.
Основними природоохоронними об'єктами на території Рахівського та Тячівських районів є «Карпатський біосферний заповідник», «Апшенський» гідрологічний заповідник, «Радомирський» ботанічний заповідник, «Станіслав» ботанічний заповідник, «Чорна Тиса» іхтіологічний заповідник, «Біла та Чорна Тиса» іхтіологічний заповідник, «Радянські Карпати» лісовий заповідник. Також на прилеглих територіях розташовані заповідні урочища, пам'ятки природи загальнодержавного значення: «Скелі близнюки» ботанічна пам'ятка, «Анромеда» ботанічна пам'ятка, «Сосна гірська Жереп» ботанічна пам'ятка, «Ясен звичайний» ботанічна пам'ятка. Також, на території смт. Ясіня неподалік центральної частини розташована пам'ятка архітектури національного значення «Стуківська церква та дзвіниця (дерев'яна 1824 року) та на території села Лазіщина «Петропавлівська церква та дзвіниця».
Проте, вищеперелічні об'єкти не потрапляють в зону впливу запроектованого туристичного комплексу «Свидовець». При розробленні туристичних маршрутів для відвідувачів комплексу дані об'єкти будуть включені в туристичні маршрути регіону.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 4 КАС України визначено терміни "нормативно-правовий акт" та "індивідуальний акт":
- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
- індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з пунктом 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (із змінами та доповненнями) на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін'юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року № 883/5) визначено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.
Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб'єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.
Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).
У Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено:
- детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1);
- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).
У зв'язку із наведеним, колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення про затвердження детального плану території за межами населених пунктів є нормативно-правовими актами.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 466/1264/18, від 20.12.2019 у справі № 520/14995/16-а, від 09.04.2020 у справі № 807/150/16, від 28.09.2021 у справі № 813/4167/17, 09 лютого 2022 року у справі № 540/1378/20.
У статті 264 КАС України, у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом, передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.
Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.
До матеріалів справи долучено оголошення в засобах масової інформації щодо дати, часу і місце судового розгляду адміністративної справи щодо оскарження розпоряджень голови Тячівської РДА № 214 від 31.05.2017 року "Про затвердження детального плану території" та голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області №135 від 15.05.2017 року "Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населених пунктів.
У спірних правовідносинах повноваження райдержадміністрацій регулюються, зокрема, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", «Про місцеві державні адміністрації», «Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 13, пункту 1 статті 20, Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, соціально-економічного розвитку відповідних територій; місцева державна адміністрація організовує розробку та проведення експертизи містобудівної документації населених пунктів відповідно до державних норм і стандартів.
Статтею 13 Закону України "Про основи містобудування" визначено, що до компетенції місцевих державних адміністрацій в сфері містобудування належить прийняття рішень щодо: реалізації державної політики у сфері містобудування на відповідній території; планування територій на відповідному рівні; підготовки пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території; інформування населення про плани розміщення найважливіших містобудівних, промислових, енергетичних і транспортних комплексів; забезпечення охорони культурної спадщини; моніторингу забудови та іншого використання територій.
Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон №3038-VI).
Статтею 8 цього Закону визначено, що державне регулювання у сфері містобудування полягає в: плануванні територій на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях; аналізі стану містобудування, прогнозуванні його розвитку; підготовці, затвердженні та реалізації державних, регіональних і місцевих містобудівних програм, містобудівної документації; координації взаємодії суб'єктів містобудівної та архітектурної діяльності; наданні вимог щодо урахування державних інтересів під час розроблення містобудівної документації; проведенні експертизи містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів; розробці і затвердженні державних стандартів, норм і правил; контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві; контролі за дотриманням вимог щодо охорони культурної спадщини та збереженням традиційного характеру середовища населених пунктів; ліцензуванні видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, за переліком видів робіт та в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1-1, 2, 3, 7, 12 частини 1 Закону №3038:
генеральна схема планування території України - містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України;
детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;
містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;
схеми планування території на регіональному рівні - планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин.
У відповідності до статті 11 Закону №3038 ( редакції чинні на дату спірних правовідносин) планування територій на державному рівні здійснюється шляхом розроблення відповідно до закону Генеральної схеми планування території України, схем планування окремих частин території України, а також внесення змін до них. Містобудівна документація на державному рівні підлягає експертизі.
Статтею 16 Закону №3038 ( редакції чинні на дату спірних правовідносин) установлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Отож, на дату спірних правовідносин передбачено експертизу лише містобудівної документації на державному рівні (генеральної схеми планування території України, схема планування окремих частин території України).
При цьому, ст. 16 Закону №3038 на дату прийняття оскаржуваних розпоряджень не містила вимог, щодо проведення експертизи при розробці детального плану територій поза межами населених пунктів.
Відносно ж доводів апеляційної скарги, які стосуються висновків суду першої інстанції та доводів позивачів про порушення відповідачами вимог статті 19 Закону України №3038-VI, то колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Закону №3038-VI установлено, що детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.
Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.
Отож, з наведеної норми слідує, що до повноважень відповідної районної державної адміністрації належить розроблення детального плану території за межами населених пунктів.
Такий детальний план розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району або схеми планування області з урахуванням державних і регіональних інтересів.
Отож, на противагу пункту 4.8 Порядку №290, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України N290 від 16.11.2011 року, частиною 2 ст. 19 Закону №3038-VI (який має вищу юридичну силу по відношенню до вказаного підзаконного нормативного акту) передбачено два альтернативні шляхи розроблення детального плану території за межами населених пунктів, а зокрема він може бути розроблений, як на підставі: схеми планування території (частини території) району; так і окремо на підставі схеми планування відповідної області проте з обов'язковим урахуванням державних і регіональних інтересів.
При цьому, норми вказаного Закону №3038-VI не містять обов'язкових вимог, з приводу того, щоб детальний план території за межами населених пунктів розроблявся виключно на підставі схеми планування території (частини території) району, та не містить відповідних норм, які забороняють його розробку за розпорядженням відповідних районних державних адміністрацій на підставі схеми планування області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Як наслідок, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 2 ст. 19 Закону №3038-VI.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо можливості розроблення детального плану території за межами населених пунктів певного адміністративного району відповідно до розпорядження районної державної адміністрації на підставі схеми планування відповідної області проте з обов'язковим урахуванням державних і регіональних інтересів.
З описової частини Детального плану, а зокрема пункту 3 розділу іменованого «Підстави для розроблення детального плану території» слідує, що Детальний план розроблений на підставі:
- схеми планування території Закарпатської області, затвердженої рішенням Закарпатської обласної ради №731 від 17.05.2013 року, яка розроблена ДП Українським державним НДІ "Дніпромісто" на замовлення Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської ОДА у розвиток Генеральної схеми планування території України (а.с. 205-209 т.2, https://zakarpatmbk.gov.ua, на офіційному веб-сайті облдержадміністрації у розділі управління містобудування та архітектури за посиланням: https://carpathia.gov.ua/storinka/shema-planuvannya-terytoriyi-zakarpatskoyioblasti таофіційному веб-сайті Управління за посиланням:https://zakarpatoblarch.gov.ua/shema planuvannya-terytoriyi-zakarpatskoyi-oblasti;
- та з урахування Державних інтересів розвитку Рахівського та Тячівського районів, які скеровані розробнику Закарпатською обласною адміністрацією листами №06-32/1079 від 16.05.2017 року та від 12.10.2016 року.
Колегією суддів також установлено, що скеровані на адресу розробника «Державні інтереси розвитку Рахівського та Тячівського районів», за своїм змістом відповідають Схемі планування території Закарпатської області.
Отож, при прийнятті оскаржуваних розпоряджень, відповідачами дотримано приведені норми закону щодо можливості розробки та затвердження детального плану території за межами населених пунктів у адміністративних межах відповідного району на підставі схеми планування відповідної області та урахуванням державних і регіональних інтересів.
Окрім того колегією ураховано, що відповідно до частини 9 ст. 19 Закону №3038 (в редакції на дату розробки та затвердження) детальний план території не підлягав експертизі.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що названий Детальний план, окрім описової частини також містить графічну частину, яка в присутності учасників справи досліджена судом в ході розгляду апеляційних скарг. Через значну масштабність графічних матеріалів та відсутність заперечень учасників, оригінали графічних матеріалів повернуто судом апеляційної інстанції відповідачам.
Як наслідок, зібраними у справі доказами не підтверджуються висновки суду першої інстанції та доводи позивачів щодо порушення відповідачами вимог статті 19 Закону України №3038-VI.
З приводу висновків суду першої інстанції та доводів позивачів про порушення відповідачами вимог статті 12 Закону України №3038-VI, то колегія суддів ураховано таке.
Статтею 12 Закону №3038 визначено особливості розроблення та затвердження схем планування окремих частин території України, а зокрема за рішенням Кабінету Міністрів України розробляються схеми планування окремих частин території України: кількох областей, узбережжя Чорного та Азовського морів, гірських територій Карпат, територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших територій з підвищеним техногенним навантаженням чи ризиком виникнення надзвичайних ситуацій.
Схеми планування окремих частин території України затверджуються рішенням замовників таких схем.
Склад, зміст, порядок розроблення схем планування окремих частин території України визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
При цьому, колегія суддів вважає слушними доводи відповідачів, що ст. 12 Закону №3038 не може тлумачитись, як поширення повноважень КМ України щодо розроблення схеми на всю без винятку територію гірських Карпат, адже необхідність спорудження незначної будівлі (житлової чи нежитлової), як у межах населеного пункту так і за її межами не залежно від розміщення такої території та її цінності буде викликати потребу розроблення схеми планування за рішенням КМ України.
Відтак, колегія суддів погоджується з доводами відповідачів про те, що з приведеної норми ст. 12 Закону №3038 слідує, що за рішенням Кабінету Міністрів України серед іншого розробляються схеми планування (не всіх), а певно визначених окремих територій гірських Карпат.
Натомість, чинне законодавство України не містить відомостей з приводу того, відносно якої окремої частини гірських Карпат здійснюється розроблення схеми планування за розпорядженням КМ України.
Постановою КМУ від 11 серпня 1995 р. № 647 (на яку посилаються учасники справи та суд першої інстанції у своїх висновках) затверджений перелік населених пунктів, яким надається статус гірських, проте заявлена у Детальному плані територія не входить до вказаного переліку території населеного пункту, позаяк знаходиться поза межами населених пунктів.
За наведених обставин, на час прийняття оскаржуваних рішень законодавчо не було врегульовано питання з приводу визначення окремої частини території гірських Карпат, як території, розроблення схеми планування на яку здійснюється виключно за розпорядженням КМ України.
Як наслідок колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності законодавчо визначеного переліку окремих частин територій гірських Карпат розроблення схем планування за якими відноситься до повноважень КМ України, висновки суду першої інстанції та твердження позивачів і третіх осіб щодо порушення відповідачами ст. 12 Закону №3038 є таким, що не підтверджується зібраними у справі доказами.
Водночас, колегією суддів ураховано, що затверджений спірними розпорядженнями «Детальний план», розроблений у розвиток «Схеми планування території Закарпатської області».
Відповідно до п. 5 ДБН б 1.1-13:2012 «Схема планування території Закарпатської області» представляє регіональний рівень містобудівної документації, основним завданням якої є:
-врахування та конкретизація рішень Генеральної схеми планування території України щодо вдосконалення системи розселення; визначення територій, розвиток яких потребує державної підтримки; розвитку національної екологічної мережі, інженерно-транспортної, соціальної інфраструктури, охорони культурної спадщини;
- врахування загальнодержавних та регіональних інтересів при плануванні розвитку окремих галузей економіки, розробленні цільових програм розвитку регіонів, формуванні транскордонних регіонів, транспортно-комунікаційних коридорів, зон із спеціальним режимом використання;
- розроблення раціональної планувальної організації території регіону, зокрема: забезпечення оптимальних умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій, техногенної безпеки, захисту населених пунктів і територій від небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів, створення транспортної та інженерної інфраструктури.
Схема планування території Закарпатської області відображає концептуальні об'єкти регіонального рівня у масштабі 1:10000 та у свою чергу є такою, що розроблена у розвиток найвищого акту містобудування -«Генеральної схеми планування території України», яка є найважливішою національною системою довгострокового прогнозування соціально- економічного розвитку країни, її регіонів та населених пунктів, першоосновою всього комплексу містобудівної документації. Принципові рішення, закладені у «Генеральній схемі планування території України», стали підставою для деталізації «Схемам планування територій Закарпатської області» на місцевому рівні.
Зокрема у «Схемі планування території Закарпатської області» значна частина високогірної території за межами населених пунктів смт. Ясіня, с. Чорна Тиса Рахівського району та с. Лопухів Тячівського району (периметр якої охоплений вказаним «Детальним планом») визначена під розвиток оздоровчої - рекреаційної інфраструктури та позначена на схемі відповідним позначенням (штрихово -смужним зеленим кольором).
Колегією суддів також установлено, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень спорів з приводу оскарження актів з приводу затвердження обумовленої «Схеми планування території Закарпатської області» не існує, а відтак вказана схема є чинною та відповідно підлягає до застосування на місцевому рівні в тому рахунку і при розробленні детального плану територій поза межами населених пунктів.
Окрім того, відповідно до ч.1 п. 1-1 ст. 1 Закону №3038 «Генеральна схема планування території України» це містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України.
Отож, Генеральна схема планування території України це первинний планувальний документ нашої Держави і верхівка піраміди містобудівної документації, а відтак містобудівна документація на місцевому рівні розробляється виключно у розвиток вказаного найвищого планувального документу.
Генеральна схема планування території України (масштаб 1: 1000000) розроблена Українським державним науково- дослідним інститутом «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя та затверджена Законом України №3059-III 7 лютого 2002 року, із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI (5459-17 ) від 16.10.2012.
Генеральна схема планування території України розміщена на офіційному сайті Міністерства розвитку громад на території України /www.minregion.gov.ua/, вказана Генеральна схема визначає пріоритети та концептуальні вирішення планування і використання території країни, вдосконалення систем розселення та забезпечення сталого розвитку населених пунктів, розвитку виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, формування національної екологічної мережі. Генеральну схему розроблено відповідно до законів України та інших нормативно-правових актів з питань використання територій з урахуванням економічних, географічних, історичних, екологічних,
демографічних особливостей регіонів.
Положення Генеральної схеми відповідають принципам заключних документів Конференції Організації Об'єднаних Націй з розвитку населених пунктів (ХАБІТАТ-II) та відповідним рекомендаціям Європейської економічної комісії ООН і Ради Європи.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ вказаної Генеральної схеми з метою забезпечення ефективного використання територій, що мають особливу господарську, екологічну, наукову, естетичну цінність, передбачається розвиток в тому числі і за державної підтримки: територій із значним природоохоронним, рекреаційним, оздоровчим, історико-культурним потенціалом, високим рівнем виробничо-містобудівного освоєння та природно-техногенної небезпеки - в тому числі Закарпатська область.
З матеріалів справи убачається, що «Схема планування території Закарпатської області», в свою чергу також розроблена Українським державним науково- дослідним інститутом «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя у розвиток Генеральної схеми планування території України.
Отож, затверджена Законом України №3059-III 7 лютого 2002 року, із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI (5459-17 ) від 16.10.2012- Генеральна схема планування території України та Схема планування території Закарпатської області» є розробленими одним і тим же суб'єктом- Українським державним науково-дослідним інститутом «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя.
Обумовлена «Схема планування території Закарпатської області» пройшла відповідну експертизу, про що ДП «Укрдержбудекспертиза» затверджено експертний звіт №00-0719-12/МД від 18.12.2012 року щодо розгляду містобудівної документації «розрахунковий період планування якої до 2031 року (а.с. 170-174 т.3), за результатами якого жодної невідповідності Генеральній схемі планування території України не виявлено.
Як наслідок, колегія суддів приходить до висновку, що принципові рішення, закладені у Генеральній схемі планування території України стали підставою для розробки «Схеми планування Закарпатської області» та в свою чергу стали підставою для деталізації містобудівної документації на місцевому рівні відповідними районними державними адміністраціями.
При цьому, в ході розгляду апеляційних скарг, учасник справи не висловлювали жодних заперечень з приводу того, що затверджений оскаржуваними розпорядженнями «Детальний план» не відповідає або суперечить затвердженій «Схемі планування Закарпатської області» або Генеральній схемі планування території України.
Також оскаржувані розпорядження узгоджуються з стратегією розвитку регіону до 2031 року, що передбачено рішенням сесії Закарпатської обласної державної адміністрації від 17.05.2013р, яка міститься на офіційному сайті Закарпатської обласної державної адміністрації.
Окрім того, колегією суддів ураховано, що на офіційному сайті Мінрегіону https://www.minregion.gov.ua/ опубліковано проект “Схеми планування окремих частини території Закарпатської області - гірських територій”.
Вказаним проектом передбачено розроблення містобудівної документації регіонального рівня, яка спрямовано на вирішення комплексу питань щодо забезпечення життєвих потреб населення та розвитку цих територій, підвищення їх інвестиційної привабливості, позаяк відсутність оновлених схем планування території гірських районів, що створює перешкоди для притоку інвестицій на гірські території та до гірських населених пунктів. При цьому обумовленим проектом передбачено, що: «Напрямки подальшого розвитку цих територій повинні ґрунтуватися на розвитку курортно-рекреаційного та санаторно-курортного потенціалу високогірних та гірських зон області, використанні особливостей вигідного прикордонного положення Великоберзнянського, Тячівського та Рахівського районів, на створення сучасної соціальної, медичної та освітньої інфраструктури, а також - на створенні якісно нової транспортної мережі на цих територіях та забезпечення їх легкодоступності. Недостатній рівень розкриття сукупного ресурсного потенціалу, що засвідчує комплексний аналіз потенціалу та рівня розвитку визначає і цільову спрямованість концепції розвитку: пріоритети розвитку туристичної та курортно-рекреаційної галузі і зв'язаних з нею окремих промислових виробництв, спрямовані на створення комплексу умов для розвитку гірських та високогірних територій та населених пунктів, а також планування належної інфраструктури для забезпечення життєвих потреб населення і створення нових робочих місць. Одним з основних проблемних питань, які слід детально опрацювати при прогнозуванні та плануванні розвитку цих територій - є складні природно-географічні умови та поширення негативних природніх процесів, таких як карсти, зсуви, селі та снігові лавини. Для Західної групи (Великоберезнянський, Перечинський, частина Воловецького та Свалявського районів) а також Східної (Рахівський та частина Тячівсього району) - пріоритетними напрямками є розвиток туристичної, рекреаційної та курортної галузей у поєднанні з розвитком прикордонної інфраструктури. Окрім наведених вище, також передбачено, будівництво широтної автодороги Ужок-Ясіня, яка дасть змогу з'єднати автодороги національного значення Н-13 - Н-09, а також розвиток авіаційного (мала авіація, гелікоптери) та залізничного сполучення (відновлення функціонування мережі вузькоколійок, побудованих за часів Австро-Угорщини та Чехословаччини, зокрема - за рахунок залучення інвестицій».
Отож, зібрані у справі докази вказують, що пріоритетним напрямком на територіях Тячівського та Рахівського районів є приток інвестицій на гірські території та до гірських населених пунктів з метою розвитку туристичної, рекреаційної та курортної галузей у поєднанні з розвитком прикордонної інфраструктури та санаторно-курортного потенціалу високогірних та гірських зон області зі створенням сучасної соціальної, медичної та освітньої інфраструктури, а також - на створенні якісно нової транспортної мережі та забезпечення їх легкодоступності, що відповідає деталізації містобудівної документації на місцевому.
2.Стосовно доводів позовної заяви, щодо недотримання процедурних порушень в тому рахунку і з приводу того, що опубліковані оголошення не містили необхідних відомостей, передбачених ст. 21 Закону України №3038, що стало перешкодою для належної організації громадських слухань та позбавлені позивачів права на участь у процесі розробки та обговорення детального плану території, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 21 Закону №3038 громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.
Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.
Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.
Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.
Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України.
На дату спірних правовідносин порядок проведення громадських слухань
щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, визначався Постановою КМ України № 555 від 25 травня 2011 (надалі по тексту іменовано - Порядок №555).
Відповідно до пунктів 2, 4 та 5 вказаного Порядку №555 проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.
Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:
1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;
2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;
3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;
4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;
5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;
6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;
7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
Колегією суддів установлено, що інформування про громадські слухання було здійснено в місцевих засобах масової інформації, саме в газеті «Зоря Рахівщини» № 27-28 (8440- 8441) від 08.04.2017 р. та в газеті «Дружба» №47-50 від 29.04.2017р.
Вказані оголошення містили: відомості про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо попереднього обговорення та затвердження детального плану розвитку території за межами населених пунктів Лопухівської сільської ради, Ясінянської селищної ради та Чорнотисянської сільської ради; відомості про дату, час та місце громадських слухань; відомості щодо подання пропозицій впродовж одного місяця від дати опублікування; відомості з приводу особи до якої вносяться такі пропозиції - відповідна сільська, селищна рада.
Водночас судом установлено, що публіковані оголошення не містили: основних техніко-економічних показників та графічних матеріалів; інформації про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; інформації стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
Водночас з пояснень представника відповідачів та третьої особи Ясінянської селищної ради вбачається, що Лопухівською сільською радою, Ясінянською селищною радою та Чорнотисянської сільською радою було забезпечено доступ зацікавлених осіб до матеріалів Детального плану, включаючи його графічну частину.
Згідно ДБН Б 6.1.1-14: 2012 графічна частина детального плану розробляється у кількості 8 листів, планів та креслень масштабом М 1:2000. При друці графічних матеріалів даного масштабу фактичний розмір кожного листа складає 8 на 10м., що в свою чергу вказує на відсутність технічної можливості розміщення у друкованих засобах масової інформації графічних матеріалів, які є невід'ємним додатком до Детального плану.
Колегія суддів зазначає, що надані суду апеляційної інстанції матеріали графічної частини Детального плану мають великий графічний обсяг, в свою чергу описова частина детального плану становить більше 70 сторінок, що виключає також можливість її друку.
Відносно ж твердження позивачів та висновку суду першої інстанції, що оголошення не містили точної назви детального планування територій, які виносилися на обговорення, в жодних публікаціях не йшлося про будівництво туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець", а обмежувалися такі повідомлення виключно інформуванням про обговорення детального плану територій окремих населених пунктів, без зазначення цілі та мети таких обговорень, то колегія суддів приймає до уваги пояснення скаржників, що назва туристично -рекреаційного комплексу «Свидовець» це робоча назва туристично-рекреаційної локації в межах обговорюваних Детальних планів розвитку території Ясінянської, Чорнотисянської та Лопухівської сільських рад за межами населених пунктів. Формулювання у оголошенні скороченої назви «Детальний план території під розташування туристично -рекреаційного комплексу «Свидовець» було б неінформативним та територіально невизначеним для населення цих сільських громад, оскільки назва «Свидовець» ототожнюється у населення Рахівського та Тячівського районів із Свидовецьким хребтом та охоплює щонайменше 6 інших територіальних громад, а наявним формулюванням було чітко визначено територіальні межі обговорюваного проекту розвитку територій.
При цьому колегією суддів ураховано, що виявлені недоліки у змісті опублікованих оголошень не стали перешкодою для участі громадськості у заходах, пов'язаних із громадськими слуханнями та внесенням відповідних пропозицій до проекту вказаного Детального плану, позаяк:
- 19.04.2017 року відбулися громадські слухання щодо обговорення та затвердження детального плану розвитку територій Чорнотисянської сільської ради за межами населеного пункту Рахівського району, за наслідками яких складено протокол про затвердження детального плану для розробки знеособленого проекту землеустрою на території Ясінянської, Чорнотисянської сільських рад за межами населених пунктів орієнтовною площею 1400 га під розташування туристичного комплексу "Свидовець" з мережею підвісних пасажирських канатних доріг, лижних трас та готельно-рекреаційною інфраструтурою. За дане рішення проголосувало за 58 жителів села, проти -1;
-19.04.2017 року проведено громадські слухання щодо обговорення та детального плану територій за межами населеного пункту смт. Ясіня для розташування туристично -рекреаційного комплексу, за наслідком яких складено протокол про затвердження детального плану території за межами населеного пункту смт. Ясіня для розташування туристично -рекреаційного комплексу. За дане рішення голосувало 51 людина, «проти» - немає, «утримались» - немає.
-11 травня 2017 року відбулися громадські слухання щодо обговорення та затвердження детального плану розвитку території Лопухівської сільської ради за межами населеного пункту Тячівського району Закарпатської області", за наслідками яких складено протокол про затвердження детального плану для розробки знеособленого проекту землеустрою на території Лопухівської сільської ради за межами населеного пункту орієнтовною площею 18 га під розташування туристичного комплексу "Свидовець" з мережею підвісних пасажирських канатних доріг, лижних трас з готельно-рекреаційною інфраструктурою. За дане рішення голосувало 27 люд, «проти» - 1, «утримались» - 4 (а.с.18 т.1).
Відповідно до пунктів 7 та 8 Порядку №555 пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати:
1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
2) юридичні особи, об'єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях;
4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;
5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.
Пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду.
З матеріалів справи та пояснень учасників справи убачається, що обсяг матеріалів, який подавався для громадського обговорення, був в достатній мірі наданий візуально для охочих з таким ознайомитись, в той же час на громадських обговореннях були присутні відповідні провідні спеціалісти, яким задавались різні питання щодо планування територій. Крім того, громадяни не були позбавлені права протягом 30 днів надавати своїх письмові зауваження щодо проекту. За наслідками вказаних громадських слухань щодо обговорення вказаного Детального плану територій за межами населених пунктів смт. Ясіня, с. Чорна Тиса Рахівського району та с.Лопухів Тячівського району Закарпатської області для розташування туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" не було внесено жодних пропозицій.
Листами Чорнотисянського та Ясінянського сільських голів від 10.05.2017 надісланих адресу начальника відділу містобудування та архітектури Рахівської РДА головного архітектора Бондарчук О.В. повідомлялося, що під час проведення громадського обговорення пропозицій від громадськості не надходило.
Отож, на переконання колегії суддів виявлені недоліки оголошення є такими, що не вплинули на реалізацію громадянами належних їм права щодо участі громадськості у обговоренні проекту Детального плану територій поза межами населених пунктів. Скасування ж спірних розпоряджень лише з підстав виявлення незначних недоліків у змісту оприлюднених оголошень є нічим іншим, як проявом надмірного формалізму, позаяк зібраними у справі доказами підтверджуються фактичні обставини щодо поінформованості громадськості про розробку Детального плану територій та її участі у громадських слуханнях по урахуванню громадських інтересів під час розроблення вказаного проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Стосовно ж доводів позовної заяви, які стосуються порушенні відповідачами норм Орхуської конвенції та Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку", Протоколу «Про стратегічну екологічну оцінку» до Конвенції «Про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті», то колегія суддів зазначає наступне.
Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку" від 20 березня 2018 року № 2354-VIII (далі- Закон № 2354) регулюються відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, зокрема, для здоров'я населення, виконання документів державного планування та дія якого поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об'єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об'єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
За змістом п. 1 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2354 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. Вказаний закон прийнятий 20 березня 2018 року, набрав чинності 12 квітня 2018 року, введений в дію 12 жовтня 2018 року.
Згідно з пп. 5 п. 3 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2354 внесені зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема, ст. 2 доповнено частиною четвертою, відповідно до якої містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку". Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".
Таким чином, обов'язок щодо дотримання процедур стратегічної екологічної оцінки, визначених вказаним законом, має застосовуватися лише після 12 жовтня 2018 року, а відтак приведені норми закону до спірних правовідносин не застосовуються.
Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» (Орхуська Конвенція) кожна зі Сторін здійснює необхідні законодавчі, регулятивні та інші заходи, включаючи заходи щодо досягнення відповідності положень, які регламентують порядок виконання положень цієї Конвенції.
Відповідно до абз. а) ч. 1. ст, 6 Орхуської Конвенції кожна зі Сторін застосовує положення цієї Статті стосовно рішень з питань про доцільність дозволу на запропоновані види діяльності, перераховані в Додатку І. В свою чергу Додатком 1 передбачено перелік видів діяльності, що стосуються будівництва окремих об'єктів промисловості. Даний перелік взагалі не містить жодної згадки щодо розроблення містобудівної документації -детального плану територій, зокрема і тих на яких можливе будівництво туристично-рекреаційного комплексу.
Відповідно до ч. 9 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території не підлягає експертизі.
Згідно ДБН Б 6.1.1-14: 2012 технічний звіт детального плану не повинен відображати повноти питань, що відносяться до проекту ОВНС (ОВД).
Також колегією суддів ураховано, що відповідно до абз3 ч. 1 ст.31 Закону України «Про містобудування» до проектної документації на будівництво обєктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля, додаються результати оцінки впливу на довкілля.
Оцінка впливу на навколишнє середовище (Оцінка впливу на довкілля) проводиться відповідно до Державних будівельних норм України «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств, будинків і споруд» ДБН А.2.2-1-2003, затверджених Наказом Міністерства архітектури та будівництва України №214 від 15.12.2003р. Даними ДБН передбачено, що матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) розробляються у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів промислового та цивільного призначення.
Проект ОВНС (ОВД) також не може передувати детальному плану території, оскільки без розробленого та затвердженого детального плану немає жодних показників, меж, периметрів, інженерно-технічних характеристик, що являються базою для обрахунків ймовірних екологічних наслідків.
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність, яка може мати значний негативний транскордонний вплив на довкілля, підлягає оцінці транскордонного впливу на довкілля відповідно до міжнародних договорів України до прийняття рішення про провадження такої планованої діяльності.
З наведеного слідує висновок, що тільки при виготовленні матеріалів ОВНС (ОВД) буде з'ясовуватись питання який вплив на довкілля матиме планована діяльність та чи буде такий вплив транскордонним (дотримання Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті).
При цьому, колегією суддів ураховано, що громадські слухання з приводу матеріалів ОВНС (ОВД) проводяться відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". Так, відповідно до ч. 9 ст. 7 вказаного Закону, Кабінет міністрів України, Постановою від 13.12.2017 N 989 затвердив «Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля».
Отже, питання стратегічної екологічної оцінки відповідно до Конвенції «Про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті», Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також участь громадськості в обговоренні результатів оцінки впливу на довкілля, здійснюється на етапі проектування будівництва відповідних об'єктів.
При цьому, як слідує з розділу 28.5 вказаного «Детального плану» (сторінка 57-59) наступним етапом після розробки обумовленого детального плану території буде розроблення комплексного проекту оцінки впливів на навколишнє середовище і здоров'я населення. Ці напрацювання будуть реалізовані при проектуванні кожного конкретного об'єкту комплексу. Ці проекти будуть направлені на громадські обговорення щодо ймовірних екологічних наслідків та проведена екологічна експертиза.
Що в свою чергу гарантує дотримання необхідних особливих умов використання даної території і забезпечення усіх заходів щодо збереження природних екосистем регіону.
Відтак, на час ухвалення оскаржуваних розпоряджень, жодний нормативний документ не передбачав проведення оцінки впливу на довкілля (екологічної експертизи) на етапі розроблення детального плану території, а самим «Детальним планом» передбачено, що наступним етапом після розробки обумовленого детального плану території буде слідувати розробка комплексного проекту оцінки впливів на навколишнє середовище і здоров'я населення, який підлягатиме громадському обговоренню. Отож, приведені доводи позовної заяви не можуть бути підставою для задоволення позову.
При цьому колегія суддів зазначає, що доводи позивачів та їх представників, а також третіх осіб про те, що затверджений оскаржуваними розпорядженнями «Детальний план» містить негативний вплив на довкілля території на яку він поширюється є передчасним і таким, що не дає підстав вважати спірні розпорядження відповідачів незаконними, адже детальний план територій не є документом щодо фактичного проектуванням будівництва і не є початком такого. Детальний план територій - це лише намір раціонального використання території згідно схеми планування.
Окрім того, на час спірних правовідносин (2017 року) чинне законодавство не передбачало екологічних експертиз на стадії розробки детального плану, а лише на стадії будівництва, а відтак права позивачів, які стосуються ймовірного негативного впливу на довкілля території не було та не могло бути порушено на час ухвалення оскаржуваних розпоряджень.
Також колегією суддів ураховано, що відповідно до пункту 37.1 розділу «Обмеження забудови з урахуванням охорони культурної спадщини» Детального Плану (сторінка 70) в зону впливу запроектованого рекреаційно -туристичного комплексу не потрапляють природоохоронні об'єкти: «Карпатський біосферний заповідник», «Апшенський» гідрологічний заповідник, «Радомирський» ботанічний заповідник, «Станіслав» ботанічний заповідник, «Чорна Тиса» іхтіологічний заповідник, «Біла та Чорна Тиса» іхтіологічний заповідник, «Радянські Карпати» лісовий заповідник, заповідні урочища та пам'ятки природи загальнодержавного значення: «Скелі близнюки» ботанічна пам'ятка, «Анромеда» ботанічна пам'ятка, «Сосна гірська Жереп» ботанічна пам'ятка, «Ясен звичайний» ботанічна пам'ятка, пам'ятка архітектури національного значення «Стуківська церква та дзвіниця» (дерев'яна 1824 року) та «Петропавлівська церква та дзвіниця» на території села Лазіщина.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг відповідачів та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати та ухвалити постанову, про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги Тячівської районної державної адміністрації та Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області задовольнити.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі № 807/1314/17 скасувати.
Ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Тячівської районної державної адміністрації, Рахівської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпоряджень:
- голови Тячівської РДА № 214 від 31.05.2017 року "Про затвердження детального плану території" ;
- голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області №135 від 15.05.2017 року "Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населених пунктів- відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає касаційному оскарженню шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос
Повне судове рішення складено 15 грудня 2022 року