15 грудня 2022 року ЛьвівСправа № 460/5392/20 пров. № А/857/4801/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Шевчук С.М., Шинкар Т.І.,
з участю секретаря судового засідання: Кахнич Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ, пенсійний орган, відповідач) щодо відмови у нарахуванні та виплаті їй щомісячного підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII) за період з 22.05.2008 до 22.08.2010 включно, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно, починаючи з 17.07.2018 та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячне підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на момент виплати вказаного підвищення за вищевказані періоди, починаючи з 17.07.2018.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 позовні вимоги за період з 22.05.2008 по 22.08.2010 включно, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно, починаючи з 17.07.2018 по 05.02.2020 залишено без розгляду.
В іншій частині рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 позовні вимоги були задоволені повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року по справі №460/5392/20 змінено, викладено абзаци другий та третій резолютивної частини рішення у такій редакції : «Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 06.02.2020 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 06.02.2020 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). У решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року по справі №460/5392/20 - залишено без змін.
На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якому вона просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Частиною третьою статті 252 КАС України передбачено, що у разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Представники сторін не з'явилися в судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, клопотань не заявляли.
З урахуванням положень ч.2 ст.313 КАС України, колегія суду ухвалила проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в заявах та запереченнях на них, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови та задоволення заяви, з огляду на таке.
Загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 15.09.2022 не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Враховуючи те, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність постановлення додаткової постанови.
Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачкою при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 1261,20 грн згідно з квитанцією №13 від 07.07.2022 (а.с.108).
Отже, розмір судових витрат у виді сплати судового збору в ході розгляду цієї справи складає 1261,20,20 грн.
Так, відповідно до ч. 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним прийняти додаткову постанову та розподілити судові витрати, шляхом стягнення на користь позивачки судових витрат у виді сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в розмірі 1261,20 грн.
Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 252, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн 20 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. М. Шевчук
Т. І. Шинкар