Житомирський апеляційний суд
Справа №295/11220/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
09 грудня 2022 року колегія суддів палати в кримінальних справах Житомирського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
представника власника
майна - адвоката: ОСОБА_6
власників майна: ОСОБА_7 , ОСОБА_8
прокурора: ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 07 листопада 2022 року, якою частково задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022060410000539 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 248 КК України,
Вказаною ухвалою слідчого судді від 07 листопада 2022 року накладено арешт на рушницю мисливську нарізну марки «ТІККАТЗХ Lite», калібр 308 win НОМЕР_1 , з прицілом та магазином в чохлі, дозвіл на зброю НОМЕР_2 , виданий на ім'я ОСОБА_8 , рюкзак з сокирою, трьома ножами з чохлами, точилкою, мотузкою, пластмасову ємкість, а також тимчасово позбавити їх власників (володільців) можливості розпоряджатися та використовувати вищевказане майно. У задоволенні клопотання про арешт транспортного засобу «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_3 власником якого є ОСОБА_7 відмовлено.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що є підстави для часткового задоволення клопотання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Також, слідчий суддя вказав, що стороною обвинувачення не було доведено, що вилучений автомобіль «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_7 відповідає критеріям речового доказу, наведених у статті 98 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на транспортний засіб «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_3 з забороною його відчуження.
Вказує, що копія ухвали була вручена прокурору 14.11.22 року про що є запис в справі.
Вважає, що слідчим суддею не в повній мірі враховані встановлені обставини справи, а саме, що вилучений під час огляду місця події 03.11.22 року транспортний засіб використовувався не лише для перевезення, а також для вистежування, переслідування, добування звірів.
Зауважує, що відповідно до правового висновку викладеного в постанові ВСУ №17 від 10.12.2004 року до полювання прирівнюється перебування осіб: у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами та птахами, або з продукцією полювання; на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.
Полювання вважається вчиненим із використанням транспортних засобів (ч. 2 ст. 248 КК України, коли такий засіб (вертоліт, автомашина, мотоцикл, моторний човен, трактор тощо) було застосовано для вистежування, переслідування, добування звірів або птахів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно до змісту статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 цієї статті арешт з метою збереження речових доказів може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо це майно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, у даному випадку це майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час під час кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, відмовляє в задоволенні клопотання про арешт майна якщо особа, яка його подала не доведе необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Згідно вимог ч. 5 ст. 173 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Колегія суддів, погоджується з висновками слідчого судді про те, що слідчим не доведено правових підстав для накладення арешту на вилучений автомобіль «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_7 , яка не є підозрюваною чи обвинуваченою у кримінальному провадженні, що розслідується та щодо причетності якої до кримінального правопорушення у клопотанні слідчого, апеляційній скарзі прокурора та його поясненнях у суді даних не зазначено.
Також, колегія суддів враховує, що транспортний засіб було оглянуто, вилучено зразки і він уже тривалий час після його повернення власнику перебуває у його користуванні.
Доводів про необхідність проведення з транспортним засобом додаткових слідчих дій прокурор не зазначає, а обґрунтовує клопотання виключно можливістю його конфіскації як знаряддя вчинення злочину, що з врахуванням того, що власником транспортного засобу є ОСОБА_7 , яка не причетна до вчинення кримінального правопорушення і щодо якої досудове розслідування не проводиться на даний час є малоймовірним.
За таких обставин апеляційний суд підстав для скасування ухвали слідчого судді та задоволення клопотання, в частині вимог про арешт транспортного засобу не знаходить.
В іншій частині ухвала слідчого судді не оскаржується та судом не перевіряється.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 07 листопада 2022 року, якою частково задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022060410000539 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 248 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: