Провадження № 11-сс/803/1930/22 Справа № 182/4001/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 грудня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю:
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
підозрюваного (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2022 року про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Лубни Полтавської області, неодруженого, працюючого по найму, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -
В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а також судом не в повній мірі враховано відомості про особу останнього та встановлені і доведені стороною обвинувачення ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризики переховування від органів слідства та суду з огляду на тяжкість вчиненого злочину та передбачену відповідальність; можливість незаконно впливати на свідків, які не допитані судом; вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований та не має джерела доходу, забезпечує своє існування злочинним шляхом.
Вважає, що судом не було належним чином враховано те, що під час домашнього арешту підозрюваний буде проживати у свого друга в садовому будинку по АДРЕСА_2 , проте останнього не було допитано з вказаного приводу, не було встановлено, чи придатний даний будинок для проживання і кому він взагалі належить, та фактично зроблено висновки тільки зі слів підозрюваного.
Зазначає, що ОСОБА_7 не має засобів для забезпечення свого існування та особи яка може його утримувати, що може спонукати його до вчинення інших злочинів.
Вважає, що саме тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а застосування більш м'яких запобіжних заходів є невиправданим, не забезпечить його належної процесуальної поведінки і не може запобігти встановленим ризикам.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді клопотання слідчого СВ ВП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про обрання до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задоволено частково, застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту та покладено на нього обов'язки: не відлучатися з місця свого проживання, за винятком часу, пов'язаного з виконанням робочих обов'язків; прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти про зміну свого проживання, роботи. Строк дії ухвали встановлено до 25 грудня 2022 року.
Обгрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, при цьому враховується тяжкість вчиненого злочину та покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим.
Крім того вказав, що прокурор навів лише формальне обгрунтування наявності ризику переховування ОСОБА_7 від слідства та суду з посиланням на попередню судимість та наявність вироку, який не приведено до виконання.
Зазначає, що не доведений і ризик впливу на свідків, оскільки вони є поліцейськими, при цьому ОСОБА_7 був затриманий на місці злочину і визнав обставини кримінального правопорушення та не вчинив жодних дій для перешкоджання встановлення істині у кримінальному провадженні.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; підозрюваного ОСОБА_7 , який заперечував проти доводів прокурора та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити вищезазначені дії.
Відповідно до ст. 198 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Колегія судів не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення обгрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення з огляду на те, що вона підтверджується клопотанням слідчого та доданими матеріалами в обсязі, достатньому для вирішення на даному етапі кримінального провадження питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, і це не оспорюється в апеляційній скарзі.
Також є в цілому правильними висновки слідчого судді про те, що ризик втечі підозрюваного у даному випадку обгрунтовується лише тяжкістю вчиненого злочину і передбаченого за нього покарання, оскільки відсутні інші чинники на підтвердження його вагомості. Є обгрунтованим і посилання слідчого судді на відсутність ризику впливу на представника потерпілого, який є охоронцем, та свідків, які є поліцейськими.
Твердження прокурора про вагомість встановлених щодо ОСОБА_7 ризиків і можливість їх усунення виключно шляхом тримання його під вартою колегія суддів вважає непереконливими.
Доводи апелянта щодо недостатнього врахування тяжкості інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що слідчим суддею в достатній мірі було враховано як тяжкість вчиненого злочину так і тяжкість покарання, яке загрожує особі, а висновок про те, що встановлені обставини не можуть бути підставою для істотного обмеження прав та свобод ОСОБА_7 , є грунтовним.
Крім того колегією суддів враховується і те, що ОСОБА_7 після затримання визнав протиправність своїх дій та фактичні обставини вчинення злочину, і вказав, що він викрав кабелі за встановлених слідством обставин, при цьому будь - яких відомостей та фактів стосовно здійснення впливу останнім на потерпілого та свідків не виявлено, заяв з цього приводу не надійшло, що у свою чергу свідчить про відсутність у нього намірів будь - яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню, при цьому ОСОБА_7 з'являється до суду, що додатково підтверджує відсутність намірів переховування.
Також приймається до уваги, що на час апеляційного розгляду підозрюваний фактично перебуває під домашнім арештом 1 місяць і 14 днів, і стороною обвинувачення не надані відомості про вчинення ним у цей період будь-яких дій на шкоду досудовому розслідуванню з числа передбачених ст. 177 КПК України, неявки за викликом, або про те, що з будь-яких інших міркувань застосований до нього запобіжний захід виявися недостатньо дієвим.
У зв'язку із вищенаведеним, підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2022 року про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_8