Номер провадження: 22-ц/813/6280/22
Справа № 523/5098/20
Головуючий у першій інстанції Мурманова І. М.
Доповідач Драгомерецький М. М.
22.11.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів колегії: Громіка Р.Д.,
Дришлюка А.І.,
при секретарі: Павлючук Ю.В.,
переглянув у судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ», треті особи, які не заявляють самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Головне Управління Держпраці в Одеській області, про скасування акту розслідування нещасного випадку на виробництві, -
02 квітня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до АТ «Одеська ТЕЦ», треті особи, які не заявляють самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Головне Управління Держпраці в Одеській області, про скасування акту розслідування нещасного випадку на виробництві.
Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 14 березня 2019 року згідно наказу №141-к-05107 від 22.02.2019 він був прийнятий на підприємство відповідача на посаду електромонтера. Позивач зазначає, що 21.11.2019 він прийняв зміну та о 08:00 год, почав виконувати свої обов'язки, однак, під час обходу близько 12.00 години, він впав та вдарився головою, після чого на нетривалий час втратив свідомість. В подальшому, позивач через погіршення стану викликав швидку допомогу та був доставлений до приймального відділення КНП «Одеська клінічна лікарня» ОМР з діагнозом «забій шийного відділу хребта» та 22.11.2019 був госпіталізований до медичного центру «Інто-Сана» з діагнозом «гостре порушення мозкового кровообігу» де перебував на лікуванні з 22.11.2019 по 02.12.2019. Відповідно до даних обставин, на підприємстві була створена комісія з приводу розслідування нещасного випадку.
Так, 28.02.2020 т.в.о Генерального директора АТ «Одеська ТЕЦ» Мішиною Г.М. було затверджено акт розслідування нещасного випадку, відповідно до якого комісія зробила висновок, що нещасний випадок не підпадає під визначені п. 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» та таким чином, не пов'язаний з виробництвом. Позивач з даним актом не погоджується та вважає його таким, що підлягає скасуванню, оскільки роботодавцем було порушено порядок розслідування нещасних випадків, а розслідування було проведено неналежною комісією у неналежному складі, висновок фахівця №88, на підставі якого було затверджено акт, протирічить матеріалам розслідування та необґрунтований.
На підставі викладеного ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом та просив суд скасувати акт розслідування нещасного випадку, що стався 21.11.2019 о 12.00 год. на АТ «Одеська ТЕЦ» від 27.02.2020 (форма Н-1/НП) з електромонтером із обслуговування електроустаткування електростанції V групи електричного цеху ОСОБА_2 , затверджений т.в.о Генерального директора АТ «Одеська ТЕЦ» Г.М. Мішиною 28.02.2020.
Не погоджуючись із позовними вимогами на адресу суду надано відзив на позовну заяву за підписом т.в.о. Генерального директора АТ «Одеська ТЕЦ» Мішиною Г.М.. Згідно відзиву на позовну заяву відповідач зазначає, що у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити, посилаючись на наступне. Про випадок, що стався з ОСОБА_2 21.11.2019 о 12.00 годині останній не повідомив, за медичною допомогою до фельдшера ОСОБА_3 , не звертався. Швидку допомогу викликав лише на прохідній. Представник зазначає, що після отримання висновку ТОВ МЦ «Медікап» про ступінь важкості отриманих травм підприємство звернулось відповідно до вимог п. 10 Постанови КМУ 17.04.2019 №337 до Головного управління Держпраці в Одеській області з листом про надання погодження подальшого розслідування та відповідно 05.12.2019 отримало лист погодження про продовження розслідування нещасного випадку, що стався 21.11.2019 комісією утвореною роботодавцем.
Дані обставини спростовують твердження позивача щодо не повідомлення Головного управління Держпраці про відповідні висновки щодо тяжкості отриманих травм та ступеню їх кваліфікації. Таким чином, відповідачем не було порушено порядку розслідування нещасного випадку. Крім того, комісією було належним чином проведено розслідування, допитано свідків, отримано висновок спеціалістів, та відповідно було прийнято одноголосне рішення, що даний нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом. Також, представником зазначено, що відповідно до п. 5.6. Інструкції з охорони праці передбачено, що при настанні нещасного випадку необхідно припинити роботу, доповісти начальнику зміни цеху НЗЕС і на ГЩК для виклику допомоги. Таким чином, відповідно до робочої інструкції електромонтера з обслуговування електроустаткування V групи електричного цеху з охорони праці, ОСОБА_2 , повинен був негайно припинити всі види робіт і повідомити про падіння (нещасний випадок) - керівництву. Відповідно до п. 6.2 Інструкції з охорони праці електромонтера - електромонтер несе особисту відповідальність за правильне і точне виконання зазначених в наряді заходів з підготовки робочого місця, а також тих, що вимагаються умовами роботи. Разом з цим, у відзиві зазначено, що ОСОБА_2 , повідомив начальника зміни, що підсковзнувся на уламках скла і впав, після чого став погано себе почувати, при цьому продовжив працювати та лише о 15.00 год викликав швидку допомогу. Згідно пояснювальної записки заступника начальника електричного цеху ОСОБА_4 , 21.11.2019 під час здійснення обходу було виявлено розбиту шибку в приміщенні ЛК 11-12. Також, у відзиві зазначено, що при залишені робочого місця ОСОБА_2 , візуально виглядав добре, охайно, впевнено, та ні яких ознак падіння ОСОБА_4 не бачила. Таким чином, представник відповідача зазначає, що комісією з розслідування нещасного випадку на підставі всіх зібраних доказів, було встановлено, що нещасний випадок не підпадає під п. 52 Постанови КМУ 17.04.2019 року №337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» та визнається не пов'язаний з виробництвом і складається за формою Н-1/НП «Розслідування нещасного випадку» з позначенням у верхньому лівому куті Н-1/НП (не пов'язаний).
Не погоджуючись з відзивом на позовну заяву, ОСОБА_2 , подав відповідь на відзив у якій зазначив, що дійсно Головне управління Держпраці в Одеській області листом від 05.12.2019 погодило подальше проведення розслідування нещасного випадку комісією утвореною роботодавцем, однак дана комісія була створена наступного дня після нещасного випадку, та на той нас ні кому не було відомо про тяжкість отриманих травм. Позивач зазначає, що дана комісія не повинна була в межах свої повноважень розслідувати нещасний випадок, що стався на підприємстві, оскільки могла розслідувати лише не тяжкі травми. В листі ТОВ МЦ «Медікап» від 28.11.2019 №605 був вказаний діагноз, та класифікатор розподілу травм по ступеню тяжкості, де зазначено, що травма відноситься до тяжких. На підставі викладеного, позивач зазначає, що Головне управління Держпраці в Одеській області не повідомлялось відповідачем щодо тяжкості триманих травм працівником, у зв'язку з цим і було погоджено подальше проведення розслідування попередньо створеною комісією від 22.11.2019 року. Позивач також, зазначив, що до складу комісії не ввійшов в супереч передбаченому порядку п.10 посадова особа Держпраці, а відтак висновок комісії є таким, що винесений не повноважною комісією.
Також, у відповіді на відзив позивач зазначив, що посилання на висновок КУ «Судово-медичної експертизи» є недопустимим доказом, оскільки висновок комісії не є експертним, а відтак даний доказ не може бути прийнятий судом до уваги. Також, позивач зазначав, що є не припустимим, що відповідач відповідальність за падіння фактично переклав на працівника та фактично переклав на останнього обов'язок всіх інших працівників щодо прибирання цеху тощо. На підставі викладеного просив відхилити відзив відповідача, як не спроможній.
Також, відповідач подав заперечення на відповідь на відзив за підписом т.в.о. Генерального директора АТ «Одеська ТЕЦ» Козлова А.С., згідно яких відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступне. Відповідно до п. 10 Постанови КМУ від 17.04.2019 №337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, може проводитись комісією підприємства (установи, організації) у разі надання територіальним органом Держпраці письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок. Представник відповідача зазначає, що після отримання даних від ТОВ «МЦ «Медікап» про ступінь важкості отриманих травм та відповідно до вимог п.10 Порядку одразу звернувся до Держпраці в Одеській області з листом про надання погодження подальшого розслідування нещасного випадку комісією утвореною роботодавцем та відповідно на даний лист Головне управління Держпраці в Одеській області листом від 05.12.2019 погодило подальше розслідування нещасного випадку, що стався 21.11.2019 - комісією утвореною роботодавцем. Представник відповідача додатково зазначає, що до листа про погодження подальшого розслідування надав до Держпраці висновок медичного центру «Медікап», тобто, роботодавцем було дотримано п.10 Порядку розслідування. Також, представником зазначено, що ОСОБА_2 , було відкрито листок непрацездатності та видано останній за загальним захворюванням, причина непрацездатності - код «1», тобто про тяжкі наслідки від нещасного випадку не йдеться взагалі. У випадку відкриття листка непрацездатності у зв'язку з негативними наслідками від нещасного випадку на виробництві, медичною установою мало б бути відкрито листок непрацездатності із зазначенням причини непрацездатності - код «4». Крім іншого, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_2 , не заперечував проти причини не працездатності - загальне захворювання. Також, представник зазначив, що висновок медичної установи не є експертним та даний висновок лише ґрунтується на дослідженні медичної документації, а відтак не може бути визнаний не об'єктивним.
У запереченнях представник відповідача, знову звернув увагу на те, що ОСОБА_2 , в супереч інструкції, з якою останній особисто був ознайомлений, про що свідчить його підпис, не повідомив та не припинив виконувати всі види робіт, не повідомив про нещасний випадок, а саме падіння - керівництву. Представник зазначив, та звернув увагу, що не переклав обов'язок на позивача щодо прибирання скла, а у відзиві на позов лише звернув увагу позивача, що останній мав чітко дотримуватись робочої інструкції з охорони праці. На підставі викладеного представник зазначив, що Акт розслідування нещасного випадку є законним та обґрунтованим, а відтак позов задоволенню не підлягає. До заперечень на відповідь на відзив представником відповідача надано докази на підтвердження обставин, що в ньому викладені та докази на підтвердження направлення копії сторонам у справі.
Начальником Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк С. надано пояснення третьої особи щодо заявленого позову.
Так, згідно даних пояснень представник третьої особи зазначає, що процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійний захворювань та аварій на виробництві, що сталось з особами, визначеними ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне страхування соціальне страхування» здійснюється згідно Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджений Постановою КМУ від 17.04.2019 №337. Представник зазначає, що 22.11.2019 Головне управління отримало повідомлення про нещасний випадок від начальника служби охорони праці В. Головченко щодо падіння потерпілого та забій потилиці, в період обходу території ЛК 11, ЛК 12. Відповідно до Наказу від 22.11.2019 №424 АТ «Одеська ТЕЦ» створено комісію щодо розслідування нещасного випадку з ОСОБА_2 .. Представник зазначає, що згідно п. 30 Порядку №337 розслідування проводиться протягом п'яти робочих днів з дня утворення комісії. У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних дослідженнях, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у випадках, зазначених у п. 43 цього Порядку, розслідування може бути продовжене роботодавцем за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці. Так, 25.11.2019 головне управління Держпраці отримало лист від АТ «Одеська ТЕЦ» про погодження строку проведення розслідування нещасного випадку, який стався 21.11.2019 для отримання відповіді від медичного закладу, та 27.11.2019 Головним управлінням погоджено продовження терміну розслідування нещасного випадку. В подальшому, 02.12.2019 АТ «Одеська ТЕЦ» звернулась до Головного управління з листом щодо погодження проведення розслідування нещасного випадку утвореною комісією. Головним управлінням 05.12.2019 року було надано погодження на продовження проведення розслідування нещасного випадку комісією підприємства. Головним управлінням 19.12.2019 отримано лист від АТ «Одеська ТЕЦ» щодо отримання погодження на продовження строку проведення розслідування нещасного випадку, до отримання консультаційного медичного висновку фахівців на клопотання АТ «Одеська ТЕЦ» про надання висновку КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи». Головним управлінням 21.12.2019 було погоджено продовження терміну розслідування нещасного випадку АТ «Одеська ТЕЦ» відповідно до п. 30 Порядку №337.
Представник зазначає, що відповідно до п. 47 Порядку №337 роботодавець зобов'язаний: протягом трьох робочих днів після формування матеріалів розслідування надіслати їх територіальному органу Держпраці за місцем настання нещасного випадку. На виконання даного Порядку АТ «Одеська ТЕЦ» направило до Головного управління всі матеріали справи, які стосуються розслідування разом з Актом розслідування нещасного випадку, що стався 21.11.2010 від 27.02.2020 за формою Н-1/НП. На підставі викладеного представник зазначає, що дії Головного управління були законними, обґрунтованими та правомірними. До пояснень представником надані копії документів на підтвердження обставин, що в ньому викладені.
Також, на адресу суду надійшли пояснення третьої особи за підписом представника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області Палієнко Д.О.. Згідно пояснень представник зазначає, що ОСОБА_2 не підтверджено та не надано доказів того, що нещасний випадок, який з ним стався 21.11.2021 став причиною захворювання. Представник зазначила, що свідків падіння ОСОБА_2 не було, комісією в Порядку передбаченому п. 30 було отримано додаткові пояснення - висновки медичних спеціалістів. На підставі викладеного представник зазначила, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
В останнє судове засідання сторони не з'явились, звернулись до суду із заявами про слухання справи за відсутності сторін.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2021 року позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Справи розглядаються без участі учасників провадження за наявності повідомлення про дату, час та місце розгляду справи та за відсутності заяви (заяв) про відкладення розгляду справи.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Сторони про розгляд справи сповіщались належним чином та завчасно. Явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов'язковою.
Якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи наведені у апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
У частинах 1 та 2 статті 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерті (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування»).
Частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
Положення статті 43 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, яяк це передбачено статтею 171 КЗпП України.
Згідно із частиною 1 статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Таким чином, обов'язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а у разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці. Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності регулюються постановами Кабінету Міністрів України, які регулюють деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та затверджують відповідні Порядки проведення розслідування та ведення обліку.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону праці» та пункту 9 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.04.2019 за №337 (далі - Порядку), розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. Згідно пункту 11 Порядку нещасні випадки та/або гострі професійні захворювання (отруєння), що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів під час виконання трудових обов'язків (крім катастрофи, аварії чи події під час руху транспортних засобів усіх видів) за межами області, де суб'єкт господарювання пройшов державну реєстрацію як юридична особа або фактично перебуває, розслідуються за місцем їх настання.
За результатами спеціального розслідування складається акт за формою Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування (п. 33 Порядку).
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває в трудових відносинах з АТ «Одеська ТЕЦ», та займає посаду електромонтера з обслуговування електроустаткування електростанції V групи електричного цеху АТ «Одеська ТЕЦ». Трудовий договір №141-к від 22.02.2019.
Предметом розгляду даної прави є скасування акту нещасного випадку, що стався з працівником, 21.11.2019, як такий, що на думку позивача винесений в порушенням п. 10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що:
-процедура затвердження комісії з розслідування нещасного випадку відповідачем не порушена;
-комісія з розслідування нещасного випадку, що стався 21.11.2019 з електромонтером ОСОБА_2 , була належною, що відповідно підтверджується листом погодженням про подальше проведення розслідування нещасного випадку комісією утвореною роботодавцем за підписом начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Калайда М.;
-комісією при обстеженні місця настання нещасного випадку, встановлена відсутність шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які призвели до настання нещасного випадку;
-члени комісії з розслідування нещасного випадку, що стався 21.11.2021, згідно наказу по підприємству від 22.11.2019, сумлінно та своєчасно не зважаючи на несвоєчасне повідомлення про випадок, що стався безпосередньо ОСОБА_2 , здійснили реагування на випадок, в повній мірі та з огляду на зібрані докази, ретельно та в повному обсязі здійснили розслідування нещасного випадку;
- ОСОБА_2 , порушив умови інструкції з охорони праці, не повідомив керівництво про падіння, не припинив виконання робіт;
-комісія з розслідування нещасного випадку, що стався 21.11.2019, діяла відповідно до Порядку передбаченого Постановою КМУ від 17.04.2019 №337, а відтак висновок наданий фахівцями, є таким, що наданий відповідно до Порядку передбаченого Постановою КМУ від 17.04.2019.
Судова колегія у повній мірі погоджується із такими висновками суду першої інстанції, суд першої інстанції всебічно та повно з'ясував обставини, які мають значення для справи, дослідив в судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, дав їм правильну оцінку на предмет пропорційності співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою у контексті конституційного принципу верховенства права та права на справедливий розгляд, керуючись критерієм «поза розумним сумнівом», та правильно виходив з того, що є законні підстави для залишення позову без задоволення.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції мав розглядати справу з позиції того, чи створив відповідач для позивача безпечні та належні умови праці, як те передбачено ч. 3 ст. 43 Конституції України, а відсутність у оскаржуваному рішенні посилань на дану статтю Конституції України є проявом необ'єктивності суду.
Разом з тим, слід зазначити, що ОСОБА_2 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із позовними вимогами про скасування акту розслідування нещасного випадку на виробництві, оскільки позивач вважав, що розслідування нещасного випадку було проведено неналежним чином та неналежною комісією. Тобто, предметом розгляду справи є акт розслідування нещасного випадку, тому посилання на порушення з боку відповідача ст. 43 Конституції України щодо не створення небезпечних умов праці не приймаються судовою колегією до уваги.
Ще одним доводом апеляційної скарги є те, що АТ «Одеська ТЕЦ» було порушено ст. 13 Закону України «Про охорону праці», а саме АТ «Одеська ТЕЦ», на думку позивача, не було виконано своїх обов'язків роботодавця: не забезпечено належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; не забезпечено виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; не забезпечено функціонування системи управління охороною праці.
Крім того, у апеляційній скарзі апелянт зазначає про порушення АТ «Одеська ТЕЦ» ст. 43 Конституції України та Правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме обов'язку дотримуватися та забезпечувати виконання чинного законодавства з охорони праці, правил техніки безпеки, забезпечити здорові і безпечні умови праці, вживати необхідні заходи з профілактики виробничого травматизму, та порушення Положення про електричний цех, в якому зазначено, що керівництво електричного цеху відповідає за безпечні умови праці при веденні технологічних процесів, виконання виробничих операцій, експлуатації та технологічному обслуговуванні устаткування, приладів, комунікацій, будівель і споруд; прибиральники виробничих приміщень підпорядковуються безпосередньо начальнику електричного цеху, утримують в чистоті приміщення, які закріплені за електричним цехом.
Всі, перелічені порушення, на думку позивача, полягають в невчасному прибиранні скла, що стало причиною його падіння.
Однак, дані доводи є необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки, комісією з розслідування нещасного випадку та судом першої інстанції було вірно встановлено, що наявність скла на підлозі не є результатом діяльності чи бездіяльності АТ «Одеська ТЕЦ» або позивача, а є наслідком непереборної сили природи, передбачити які було неможливо.
Комісія з розслідування нещасного випадку, отримавши та дослідивши всі відповіді закладів охорони здоров'я, Висновок фахівця КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», опитавши свідків, дійшла висновку, що падіння ОСОБА_2 сталося через раптове погіршення стану здоров'я внаслідок його захворювання на судинну церебральну і вертебробазілярну патологію - «Оккюзия левой позвоночной артерии (КТ ангиография), сосудистая энцефалопатия корково-подкоркового типа (по КТ головного мозга)», яка призвела до розвитку ішемічного інсульту, що викликало падіння внаслідок розвитку атаксії - порушення координації рухів.
Беручи до уваги зібрані під час розслідування матеріали, нещасний випадок не підпадає під обставини, визначені пунктом 52 Постанови КМУ 17.04.2019 №337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».
Щодо тверджень ОСОБА_2 про те, що комісія з розслідування нещасного випадку була неналежною, а розслідування даного нещасного випадку проводилося комісією в неналежному складі, слід зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 21.11.2019 на території АТ «Одеська ТЕЦ», в приміщенні щитової мережі освітлення першої черги 11-12ЛК, стався нещасний випадок.
Відповідно п. 11 Постанови КМУ від 17.04.2019 №337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», (далі Порядок) нещасні випадки та/або гострі професійні захворювання (отруєння), що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів під час виконання трудових обов'язків (крім катастрофи, аварії чи події під час руху транспортних засобів усіх видів) за межами області, де суб'єкт господарювання пройшов державну реєстрацію як юридична особа або фактично перебуває, розслідуються за місцем їх настання.
З урахуванням вищезазначеного, Наказом №424 від 22 листопада 2020 року (зі змінами, відповідно до Наказу №68 від 26.02.2020), на АТ «Одеська ТЕЦ» було утворено комісію щодо розслідування нещасного випадку, що стався 21.11.2019 на території АТ «Одеська ТЕЦ», з електромонтером з обслуговування електроустаткування електростанції V групи - ОСОБА_2 , до складу якої увійшли представники підприємства, голова профкому первинної профспілкової організації ПАТ «Одеська ТЕЦ» та страховий експерт з охорони праці відділу профілактики страхових випадків Одеського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області - Півоварчук Т.І..
Згідно абзацу другому п. 30 Порядку, у разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у випадках, зазначених у пункті 43 цього Порядку, розслідування може бути продовжене роботодавцем за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (у разі події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів) до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.
У зв'язку з необхідністю отримання висновку про важкість виробничої травми від лікарняних закладів, наявності алкоголю в крові, висновку КУ «Одеське бюро судовомедичної експертизи», за для проведення всебічного та повного розслідування нещасного випадку та встановлення його обставин та причин, на підставі погодження ГУ Держпраці в Одеській області від 27.11.2019 №15/01-33-10609 та згідно з Наказом №428 від 28.11.2019 по підприємству, строк роботи комісії було продовжено до отримання висновку про важкість виробничої травми від лікарняних закладів, наявності алкоголю в крові, висновку КУ «Одеське бюро судово-медичної експертизи».
02.12.2019 АТ «Одеська ТЕЦ», у зв'язку з отриманим висновком від ТОВ МЦ «Медікап» про ступінь важкості травм, отриманих ОСОБА_2 , відповідно до вимог п. 10 Постанови КМУ від 17.04.2019 №337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», звернулося до Головного управління Держпраці в Одеській області з листом про надання погодження подальшого розслідування нещасного випадку комісією утвореною роботодавцем - АТ «Одеська ТЕЦ».
Головне управління Держпраці в Одеській області листом від 05.12.2019 за №15/01-33-10821, погодило подальше проведення розслідування нещасного випадку що стався 21.11.2019, що спростовує доводи апелянта про відсутність доручення органу Держпраці в матеріалах розслідування.
Таким чином, АТ «Одеська ТЕЦ» не було порушено порядку розслідування нещасного випадку, а склад комісії було погоджено управлінням Держпрапі, як того вимагає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо розслідування нещасного випадку неналежним чином спростовуються наступним.
Відповідно до абзацу третього п. 33 Порядку, комісія зобов'язана вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров'я для отримання медичних висновків щодо зв'язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу.
Відповідачем було зроблено запити до відповідних органів та отримано наступні відповіді:
- відповідь від 04.12.2019 Гідрологічного центру Чорного і Азовського морів про стан погодних умов 21.11.2019, а саме було встановлено, що «Вітер східного напрямку, середньої швидкості 11 м/с, пориви 20 м/с, згідно Настанови швидкість вітру 15-24 м/с відносяться до небезпечних гідрометеорологічних явищ»;
- лист КНП «Міська клінічна лікарня №11» від 27.11.2019 №01-83/328, з якого вбачається діагноз: «Забій шийного відділу хребта. Матеріал на визначення алкогольного сп'яніння не набирався».
- лист ТОВ МЦ «Медікап» від 28.11.2019 №605 де діагноз: «Проведена КТ шейного отдела позвоночника, госпитализирован с диагнозом при поступлении «ОНМК по ишемичному типу от 22.01.2019 в бассейне левой мозжечковой артерии. Ушиб шейного отдела позвоночника. Перелом боковой и массы тела C1 слева (травма на производстве 21.11.2019) Гипероническая болезнь І ст, 2 ст, риск 4». Согласно Классификатора распределения травм по степени тяжести данная травма относится к тяжелым. На момент поступлення был взят анализ крови на этанол».
Крім того, було відібрано пояснення у всіх свідків даного нещасного випадку та проведено ряд заходів для повного та всебічного розслідування.
Таким чином, з досліджених матеріалів справи вбачається, що члени комісії з розслідування нещасного випадку, що стався 21.11.2021, згідно наказу по підприємству від 22.11.2019, сумлінно та своєчасно не зважаючи на несвоєчасне повідомлення про випадок, що стався безпосередньо ОСОБА_2 , здійснили реагування на випадок, в повній мірі та з огляду на зібрані докази, ретельно та в повному обсязі здійснили розслідування нещасного випадку. Комісія з розслідування нещасного випадку була належною, що відповідно підтверджується листом погодженням про подальше проведення розслідування нещасного випадку комісією утвореною роботодавцем за підписом начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Калайда М..
Внаслідок чого позовні вимоги про скасування акту розслідування нещасного випадку, що стався 21.11.2019 задоволенню не підлягають, оскільки обставини за якими позивач просив скасувати акт розслідування спростовані матеріалами справи.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382 - 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено: 02 грудня 2022 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М.Драгомерецький
А.І.Дришлюк
Р.Д.Громік