печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22967/21-к
06 жовтня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_3 про роз'яснення порядку виконання ухвали суду від 18.05.2021 по справі №757/22967/21-к за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві, яка полягає у не розгляді клопотання від 02.04.2021 у кримінальному провадженні №62020100000002220 від 02.11.2020, -
28.12.2021 до суду надійшла заява слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_3 про роз'яснення порядку виконання ухвали суду від 18.05.2021 по справі №757/22967/21-к за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві, яка полягає у не розгляді клопотання від 02.04.2021 у кримінальному провадженні №62020100000002220 від 02.11.2020.
Мотивуючи вказану заяву, заявник зазначає, що судове рішення є незрозумілим та просив роз'яснити механізм виконання ухвали.
У судове засідання учасники розгляду не з'явилися, про дату, час та місце проведення розгляду повідомлені належним чином.
Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Зважаючи на ці положення закону, вивчивши заяву про роз'яснення ухвали у судовому провадженні за клопотанням, матеріали вказаного провадження, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність незявившихся осіб та приходить до наступного висновку.
Так, на особу, що звертається з заявою про роз'яснення рішення покладається обов'язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.
Роз'яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.
Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз'яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.
Варто зазначити, що роз'яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз'яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Відповідно до п. 18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2021 зобов'язано уповноваженого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві розглянути, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання ОСОБА_4 від 02.04.2021 про проведення слідчий дій у кримінальному провадженні № 62020100000002220 від 02.11.2020, про що повідомити заявника.
За своїм змістом ухвала слідчого судді є зрозумілою, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі, порядок її виконання чітко викладений в резолютивній частині.
Враховуючи викладене, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, про безпідставність заявлених вимог, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 9, 369, 380 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні заяви слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_3 про роз'яснення порядку виконання ухвали суду від 18.05.2021 по справі №757/22967/21-к за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві, яка полягає у не розгляді клопотання від 02.04.2021 у кримінальному провадженні №62020100000002220 від 02.11.2020.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1