Справа № 752/5847/20
Провадження №: 1-кп/752/614/22
02 листопада 2022 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100010001102, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетіїв, Київська область, громадянина України, з освітою вищою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч.1 ст. 122 КК України,
з участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9
ОСОБА_6 08.02.2020 року приблизно о 20.00 годин, приїхав за адресою: АДРЕСА_2 зустрів раніше йому знайомого ОСОБА_9 , якому та без будь яких пояснень почав наносити удари кулаком руки в різні частини тіла. Після нанесення ударів ОСОБА_6 почав нецензурно висловлюватися на адресу ОСОБА_9 , який намагався його заспокоїти.
Незважаючи на це, ОСОБА_6 знову умисно наніс кулаком удари в область носа ОСОБА_9 та в область лівої щоки, від чого той нахилився та почав руками закривати обличчя руками. ОСОБА_6 в свою чергу коліном наніс два удари в область скроні ОСОБА_9 .
В подальшому, ОСОБА_6 силоміць затягнув ОСОБА_9 до кабіни ліфту та спустився з ним на вулицю, де нецензурно висловлювався на адресу потерпілого, та поваливши його на землю, умисно наніс удари ногами в область грудної клітки та тулубу.
Внаслідок умисних, протиправних дій ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_9 було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Тобто, ОСОБА_6 визнається винним за ч.1 ст. 122 КК України, - умисне середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_6 перед завершенням з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, повністю визнав себе винним. Як відмітив під час допитів, 08.02.2020 року приїхав провідати свою дитину, однак бувша дружина не дала можливості цього зробити, його не пустила. Певний час очікував. Коли з квартири вийшов ОСОБА_10 , запитав, чого той приходить до його дружини в день відвідування ним дитини. У відповідь ОСОБА_11 сказав, що дитина його. Оскільки саме він батько дитини, це його обурило, по суті спровокувало конфлікт тому не стримався. Між ними почався конфлікт та бійка, яка продовжувалася в ліфті, а потім на вулиці до приїзду поліції. Не виключає, що в ході бійки міг спричинити потерпілому тілесні ушкодження зазначені в експертизі, тобто середнього ступеню тяжкості. Відчував ревнощі по відношенню до бувшої дружини ОСОБА_12 , з якою почав проживати потерпілий,був обурений поведінкою та словами ОСОБА_11 з приводу дитини, тому не стримався. Тривалий час намагався з ОСОБА_11 примиритися, однак той не виходить на контакт, а він не може його відшукати. Вину визнає, у вчиненому щиро кається та жалкує, що так сталося. Раніше працював в правоохоронній системі, позитивно характеризується, на даний час займається фізичною охороною. Цивільний позов потерпілого визнає.
Крім зізнавальних показань обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо належних, допустимих та безсумнівно переконливих доказів, що підтверджують винність обвинуваченого у вчинені злочину поза розумним сумнівом, в обсязі обвинувачення, який суд вважає доведеним.
Зокрема, потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні надав свідчення, які, в сукупності з іншими доказами, повністю викривають обвинуваченого у вчиненні злочину. В своїх показаннях він відмітив, що 08.02.2020 року приблизно о 20.30 год. приїхав на АДРЕСА_3 щоб зустрітися з ОСОБА_13 . Очікував ліфт і в цей час вийшов ОСОБА_14 та почав безпричинно наносити йому удари, від чого він впав, однак удари не припинялися. ОСОБА_14 затягнув його в ліфт і там продовжив бити відмічаючи, що уже його попереджав з цього приводу, та казав, що буде вбивати його. Потім витягнув на вулицю та продовжив наносити удари. При цьому ще був товариш ОСОБА_15 . Забрав ключі від автомобіля та мобільний, при цьому вимагав назвати пароль доступу до телефону. Уже по прибуттю поліції ОСОБА_14 повернув телефон та ключі. До цієї події обвинувачений неодноразово по телефону погрожував йому розправою. Вважає, що причиною такої поведінки обвинуваченого були ревнощі до бувшої дружини ОСОБА_12 . В результаті побиття обвинуваченим він отримав тілесні ушкодження зазначені у висновку експерта, в тому числі перелом носа та гайморових пазух, синці, струс мозку експерт не підтвердив. ОСОБА_13 , з якою підтримував стосунки,частково бачила як обвинувачений його бив. Просить задовольнити цивільний позов та стягнути з обвинуваченого 50 тисяч грн. моральної шкоди.
Свідок ОСОБА_16 в своїх показаннях відмітив, що в складі групи здійснював патрулювання. Отримали повідомлення, що неподалік парку М.Рильського бійка. Прибули на зазначену адресу де побачив 3-х чоловік, серед яких був обвинувачений та особа яку він побив, прізвище потерпілого уже не пригадує. При з'ясуванні стало відомо, що ОСОБА_14 приревнував потерпілого до дружини і побив, це безпосередньо неодноразово відповідаючи на запитання зазначав сам обвинувачений, який пізніше був доставлений в поліцію. На щиколотках рук у ОСОБА_17 бачив сліди крові.
Свідок ОСОБА_18 , працівник патрульної поліції, по суті дав аналогічні свідчення. відмітив, що в складі групи прибули на виклик. Бачив, що обвинувачений ОСОБА_19 тримав іншого громадянина, який мав ознаки побиття. Був ще один невідомий чоловік, який також підтримував потерпілого. Обвинувачений був розлючений, вів себе агресивно, по суті не реагував на вимоги припинити свої дії. Також обвинувачений повідомив, що побив потерпілого, оскільки той ніби проживає з його жінкою. На руках у обвинуваченого бачив сліди крові. Потерпілий, у якого було сильно побите лице, чітко вказав на обвинуваченого ОСОБА_17 ,як особу, яка його побила.
Додатково винність обвинуваченого підтверджується іншими доказами наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом.
Так, під час досудового розслідування потерпілий ОСОБА_9 , в ході проведення слідчого експерименту, як видно з дослідженого судом протоколу проведення зазначеної слідчої дії з фототаблицями, розповів та детально показав про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_6 .
Та обставина, що потерпілий ОСОБА_9 отримав, наряду з іншими пошкодженнями які відносяться до легких тілесних ушкоджень, середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження у виді закритого перелому передньої стінки гайморової пазухи та закриту травму грудної клітки - перелом 9 ребра зліва, зазначено у висновку експерта № 042-409-2020.
як видно з дослідженого судом протоколу проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_20 , остання розповіла та показала про обставини нанесення потерпілому ОСОБА_21 тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_6 .
Аналізуючи вищезазначені докази в сукупності, суд вважає доведеною винність обвинуваченого поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Підсумовуючи результати судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі.
Однак, враховуючи обстановку яка передувала події, взаємну неприязнь і поведінку сторін, дії потерпілого і їх відносини з обвинуваченим, мотиви та привід дій обвинуваченого, обставини та тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, характеризується позитивно, суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та приймає рішення, згідно ст. 75 КК України, про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, та покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
За результатами судового розгляду суд прийшов до висновку, що позов потерпілого про відшкодування моральної шкоди на суму 50 тисяч гривень, підлягає задоволенню, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та наслідки які настали для потерпілого в результаті протиправних дій обвинуваченого, та обґрунтування позовних вимог. А тому, враховуючи що згідно вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 , який позовні вимоги визнав, на користь потерпілого ОСОБА_9 50 тисяч грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати в сумі 760 грн. 30 коп. на залучення експерта.
Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 377 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.1 ст. 122 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, та згідно ст. 76 КК України, покласти на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати в сумі 760 грн. 30 коп. на залучення експерта.
Цивільний позов потерпілого задовольнити. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_22 ОСОБА_23